Міністерство освіти І науки україни закарпатський інститут післядипломної педагогічної освіти дудаш г. М. Лабораторно-практичні роботи з матеріалознавства

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ

ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ


ДУДАШ Г.М.


ЛАБОРАТОРНО-ПРАКТИЧНІ РОБОТИ З

МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ


СІМЕР – 2008


Дудаш Г.М.

Лабораторно-практичні роботи з матеріалознавства

Перечинський професійний ліцей


РЕЦЕНЗЕНТИ:

Химинець О.В. – доцент кафедри природничо-математичних дисциплін.

Тяскайло Г.І. – методист кабінету виховної роботи та предметів етико-естетичного циклу.


Методичні рекомендації затверджено науково-методичною радою Закарпатського інституту післядипломної освіти (Протокол № ___ від _________________2008 р.)


В методичних рекомендаціях наведено тематичний план з предмету "Матеріалознавство" та представлено 28 лабораторно-практичних робіт у відповідності з рівнем кваліфікації 1, 2, 3, 4 розрядів. Проведення лабораторно-практичних робіт допомагає практично ознайомитись з властивостями волокон та тканин, їх будовою, асортиментом і призначенням.


Лабораторно-практичні роботи розроблені згідно Державних стандартів професійно-технічної освіти з професії "Швачка" код 8263.2.


Рекомендовано для використання в професійно-технічних навчальних закладах швейного профілю.

Г.М. Дудаш

ПЕРЕДМОВА


Згідно Державних Стандартів професійно-технічної освіти, учні, які здобувають професію «Швачка» можуть отримувати 1-4 розряди. Кожний етап закінчується поетапною атестацією, яка включає: кваліфікаційну пробну роботу та теоретичне завдання у формі різнорівневих тестів. Навчальною програмою передбачено вивчення предмета «Матеріалознавство». Майбутні робітники повинні знати будову і властивості волокон з яких виготовляють пряжу для тканин, процеси прядіння, ткацтва, фарбування, асортимент швейних тканин, нетканих матеріалів, натурального та штучного хутра, швейних ниток, фурнітури, клейових та оздоблювальних матеріалів. На кожну тему передбачена певна кількість годин для лабораторно-практичних робіт (ЛПР). ЛПР можна виконувати індивідуально та в малих групах. Вони допомагають практично ознайомитись з властивостями волокон та тканин, їх будовою, режимом обробки матеріалів за їх волокнистим складом, будовою, асортиментом і призначенням. Водночас велика увага приділяється декоративним ефектам: багатству фактури тканини та матеріалу, виразності рельєфу та блиску, складній орнаментації тощо.

Під час виконання ЛПР учні повинні дотримуватись правил техніки безпеки:



Зведено-тематичний план

з предмета «Матеріалознавство»


Рівень кваліфікації: 1, 2, 3, 4 розряди




№ з/п

Тема

Кількість годин

Всього

з них ЛПР

1 розряд

1.

Вступ

1

-

2.

Текстильні волокна

5

2

3.

Склад, будова та властивості тканин

7

2




Всього:

13

4

2 розряд

1.

Текстильні волокна

11

4

2.

Відомості про технологію текстильного виробництва

6

4




Всього:

17

8

3 розряд

1.

Склад, будова та властивості тканин

16

7

2.

Ґатунок тканин

3

-

3.

Асортимент тканин

12

5




Всього:

31

12

4 розряд

1.

Неткані матеріали

2

1

2.

Матеріали для з’єднання деталей одягу

3

1

3.

Утеплювальні матеріали

2

1

4.

Оздоблювальні прикладкові матеріали. Ґудзики

3

1

5.

Натуральна та штучна шкіра. Плівкові та дубльовані матеріали

4

-

6.

Контроль якості швейний матеріалів

3

-




Всього:

17

4




Разом (1-4 розряд)

78

28



Лабороторно-практична робота №1


Тема. Визначення натуральних волокон у зразках тканин


Мета: навчити учнів визначати натуральні волокна в зразках тканин.


Матеріально-технічне забезпечення: зразки натуральних волокон, зразки тканин, текстильна лупа, препарувальна голка, спиртівка, пінцет.


Теоретичні відомості


До натуральних волокон належать волокна рослинного і тваринного походження. Найважливішими з них є бавовна, льон, вовна, натуральний шовк.

Бавовна – одна з основних видів сировини текстильної промисловості. Бавовна біла або кремова, деколи бежева, зеленкувата. На дотик волокна м’які, теплі. При підпалюванні горять жовтим полум’ям, утворюючи сірий попіл, розповсюджуючи запах паленого паперу. Якщо полум’я погасити, волокно інтенсивно тліє, виділяючи сірий димок.

Внаслідок низької собівартості, гарного зовнішнього вигляду і задовільних якостей, бавовник широко використовується в виробництві тканини (ситців, бязів, сатинів, фланелі, байки, нетканих матеріалів, трикотажних полотен ) ниток, а також як сировини для виробництва штучних волокон.

Льон – другий після бавовни головний вид рослинного волокна, що приміняється в текстильній промисловості для виробництва тканин, галантерейних виробів.

Колір волокна – від світло-сірого до темно-сірого, деколи темно-бурий або рижий. Горить лляне волокно як і бавовняне, а тліє гірше.

Використовують льняні волокна для виробництва літніх тканин, білизни, галантерейних виробів, а також технічного призначення, бортівки, парусини, мішків, брезенту.

Вовна – це волосяне покриття тварин, яке можна переробити в пряжу. Основну масу вовни дають вівці – 97%. Крім овечої, ще є вовна ангорських кіз, верблюдів, кролячий пух.

В полум’ї волокна вовни спікаються, при винесенні з вогню – не горять, наприкінці утворюється чорна кулька, яка легко розтирається, виділяючи запах паленого пір’я.

Використовують вовну для виробництва камвольних, тонкосуконних, грубосуконних тканин і трикотажних полотен.

Натуральний шовк – це тонкі нитки, одержані із волокон шовкопряда. Батьківщина шовку Китай, де ще за 3000 років до н.е. розводили гусінь шовкопряда і виготовляли шовкові тканини.

Горить натуральний шовк, як і вовна – повільно, при виводі з полум’я не горить.

Використовують волокна натурального шовку для виробництва тканин і шовкових ниток. Відходи і браковані кокони переробляють у шовкову пряжу.


Хід роботи




  1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

  2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

  3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

  4. Висновки записати в табличній формі.




№з/п

Волокно

Характеристика волокна

Характеристика тканини

Застосування у швейному виробництві

































Лабороторно-практична робота №2


Тема. Визначення хімічних волокон в зразках тканин.


Мета: навчити учнів визначати хімічні волокна в зразках тканин.


Матеріально-технічне забезпечення: зразки хімічних волокон, зразки тканин, текстильна лупа, препарувальна голка, спиртівка, пінцет.


Теоретичні відомості


Хімічні волокна поділяють на штучні та синтетичні. Випускають їх у вигляді неперервних ниток, джгутів, штапельного волокна.

Штучні волокна. Сировиною для отримання штучних волокон служать дерев’яна целюлоза, отримана з деревини ялини, бавовняна целюлоза.

До групи штучних волокон відносяться найбільш поширені: віскозні, полінозні, ацетатні, триацетатні, скляні, металеві, і металізовані волокна (нитки).

Горять волокна жовтим полум’ям, утворюючи наліт темного кольору, виділяючи кислуватий запах.

Використовують волокна для виробництва тканини (більше підкладкових), швейних ниток.

Скляне волокно отримують розплавленням силікатного скла в електропечах при великих температурах. Тонкі скляні нитки мають високу міцність, гнучкість, світлостійкість, вогнестійкість і звукоізоляцію.

Використовують волокно для виготовлення декоративних склотканин, а також як теплоізоляційний матеріал на будівництві – скловата, скловойлок.

Металеві волокна одержують з алюмінієвої фольги, міді та її сплавів у вигляді окремих ниток круглого та плоского перерізів. Ці нитки мають високу жорсткість.

Синтетичні волокна виготовляють із синтетичних полімерів, одержаних шляхом синтезу простих речовин (бензол, фенол, пропілен і ін..)

До групи синтетичних волокон відносяться найбільш відомі і поширені в швейному виробництві капрон, анід, лавсан, нітрон, хлорин.

В полум’ї волокно спочатку плавиться, а потім горить слабким голубувато-жовтим полум’ям, виділяючи білий димок, утворюючи світлу тверду кульку і запах сургучу.

Використовують як в чистому виді, так і разом з вовною та іншими волокнами при виробництві тканин, трикотажу, штучного хутра, мережива, килимів, а в чистому виді з них виробляють швейні нитки та технічні вироби.


Хід роботи




  1. Розглянути зразки волокон неозброєним оком та за допомогою лупи і визначити їхній вид, колір, блиск, виміряти довжину волокон.

  2. Підпалити волокно для визначення хімічного складу. Описати як горить волокно, який виділяється запах, що залишається після згорання.

  3. Визначити волокнистий вміст у запропонованих зразках тканин, описати властивості тканин, застосування їх у швейному виробництві.

  4. Висновки записати в табличній формі.




№з/п

Волокно

Характеристика волокна

Характеристика тканини

Застосування у швейному виробництві

































Лабороторно-практична робота №3


Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації