Методичні рекомендації для учителів історії України щодо підготовки учнів до зовнішнього незалежного оцінювання у 2011 році Укладач: Святокум О.Є., кандидат педагогічних наук

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3
Методичні рекомендації

для учителів історії України щодо підготовки учнів

до зовнішнього незалежного оцінювання у 2011 році


Укладач: Святокум О.Є.,

кандидат педагогічних наук,

начальник науково-методичного відділу

Харківського регіонального центру оцінювання якості освіти


ЗНО та якість шкільної історичної освіти:

взаємовизначення й взаємовплив

Допомогти педагогам підготувати учнів, у тому числі психологічно, до участі у ЗНО, а також сприяти розвитку компетентності учителя у використанні тестових технологій, підвищенню якості шкільної історичної освіти – саме ці завдання були визначальними для фахівців науково-методичного відділу ХРЦОЯО при укладенні методичних рекомендацій, які пропонуються Вашій увазі.

Сьогодні практично не викликає заперечень твердження про те, що ефективне управління системою освіти, а також її розвиток неможливі без створення ефективної національної системи моніторингу якості освіти. У багатьох країнах світу такі системи є дієвим чинником розвитку і вдосконалення освітніх систем.

Зовнішнє оцінювання навчальних досягнень учнів визнано у світі одним з ефективних інструментів освітнього моніторингу. Фахівці визначають його як найбільш об’єктивну й неупереджену форму оцінювання, яка здійснюється зовнішніми, стосовно навчального закладу, інституціями, із застосуванням стандартизованих тестових завдань, відповідних процедур проведення тестування і технології безособової перевірки.

Мета і завдання ЗНО з історії України визначені в програмі, затвердженій Міністерством освіти і науки України. Порівнявши їх з вимогами Державного стандарту загальної середньої освіти до рівня загальноосвітньої підготовки учнів у галузі «Суспільствознавство», предметними компетентностями провідної дисципліни цієї галузі – історія України, які виокремлюються українськими науковцями, та міжнародною системою цілей навчання у пізнавальній сфері (так звана, таксономія Б. Блума), можна зробити висновок, що цілі ЗНО значною мірою відповідають названим стандартам.

У нашій країні тільки формується система національного зовнішнього оцінювання, система дослідження її ефективності теж робить перші кроки. Подібні процеси відбуваються наразі в Російській Федерації. Наші російські колеги переконані, що підвищенню якості освіти сприятиме поступова переорієнтація контрольно-вимірювальних матеріалів загальнодержавного тестування1 на оцінку предметної компетентності, тобто здатності вирішувати проблеми, пов’язані з різноманітними ситуаціями, як предметними й міжпредметними, так і ситуаціями, близькими до реального життя. Для всіх предметів характерне зменшення кількості завдань репродуктивного характеру й збільшення завдань, спрямованих на виявлення рівня розуміння основних елементів змісту й сформованості уміння застосовувати набуті знання у різних ситуаціях.

При аналізі виконання завдань розглядаються результати фактичного виконання (а не тільки після шкалювання), що дозволяє зробити висновок і про загальний рівень підготовки випускників, і про сформованість окремих предметних компетентностей, і про якість програм, підручників, методики викладання предмета, відтак – окреслити шляхи вдосконалення навчально-виховного процесу.

Так, у матеріалах про виконання завдань з історії Росії зазначається, що у порівнянні з минулими роками покращився рівень засвоєння випускниками термінів і понять. Чинниками, що вплинули на цей процес, визначені такі:

Аналітичні дані за підсумками проведення загальнодержавного тестування в Росії використовуються для інформування вчителів, батьків, учнів, педагогічної громадськості про загальні принципи побудови екзаменаційних робіт, про типові помилки й прогалини у знаннях тощо. Щорічно виходять методичні листи з окремих предметів за підсумками проведення ЄДЕ, проводяться Інтернет-педради. Крім того, матеріали, підготовлені за результатами проведення ЄДЕ, використовуються при підготовці стандартів другого покоління.

В Україні наразі відсутні системні дослідження отриманих за результатами проведених загальнонаціональних тестувань статистичних даних. Не зроблено жодних висновків щодо вдосконалення стандарту, програм, підручників. Відсутні аналітичні дослідження рівня навчальних досягнень випускників і рекомендації педагогам-практикам щодо вдосконалення навчального процесу. Слід зауважити, що офіційний звіт про проведення ЗНО надається Українським центром оцінювання якості освіти три роки поспіль і є доступним для усіх зацікавлених осіб.

Досвід проведення тестування з історії України показав, що значна частина учасників виявилася недостатньо готовою до цієї процедури. Основну причину труднощів, з якими зіткнулися учасники при проходженні тестування, фахівці бачать у відсутності досвіду роботи з тестовими завданнями. Зокрема, О. Пометун вважає за необхідне запровадження тестів як засобу оцінювання навчальних досягнень учнів уже в основній школі: «Виконуючи на уроках тестові завдання різних типів, зокрема й пов’язані з використанням різних джерел знань (що виявилося найважчим у випускних тестах 2008 року) у стислих часових межах і за процедурою незалежного тестування, ми зможемо якісніше підготувати наших учнів до завершального етапу».

Згідно з інформацією Українського центру оцінювання якості освіти тест з історії України 2010 року виявися складним для учнів (середня складність 34,05 %). Гірше впоралися з тестом учні сільських шкіл. Як і у минулі роки, проблемними для учнів виявилися питання, що передбачають роботу з історичною картою, джерелами. Результати виконання тестових завдань засвідчили низький рівень сформованості в учнів умінь встановлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У чому ж причини проблем, з якими ми стикаємося третій рік поспіль? Як покращити ситуацію? Напевне, основним запитанням для вчителів-практиків має стати не «Як підготувати учнів до ЗНО з історії України?», а «Як організувати навчальний процес, щоб забезпечити набуття учнями всіх предметних компетентностей?». Саме такий акцент було зроблено під час проведення Харківським регіональним центром оцінювання якості освіти науково-практичних семінарів для вчителів історії.

Очевидно, формулу успішного проходження тестування з історії України, як і з будь-якого іншого предмета, можна виразити приблизно так: «систематизовані знання, сформовані предметні компетентності + досвід роботи з тестами».

Тестування – не більш складний іспит, ніж інші державні іспити, але він має іншу форму. Сподіваємося, що надана інформація й методичні рекомендації допоможуть Вашим учням добре підготуватися до зовнішнього незалежного оцінювання з історії України 2011 року.


Особливості проведення ЗНО-2011

Наказом Міністерства освіти і науки України від 26 серпня 2010 року № 833 «Про зовнішнє незалежне оцінювання навчальних досягнень осіб, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів України у 2011 році» визначено перелік предметів, з яких буде проводитися зовнішнє незалежне оцінювання у 2011 році. Затверджено Календарний план підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти, які виявили бажання вступати до вищих навчальних закладів в 2011 році (наказ Міністерства освіти і науки України від 22.12.2010 № 1265 «Про затвердження календарного плану підготовки та проведення зовнішнього незалежного оцінювання в 2011 році»).

Відповідно до названих нормативних документів можна визначити, що:

1. Зовнішнє незалежне оцінювання буде проведено у червні 2011 року.

2. Реєстрація учасників триватиме впродовж січня-лютого 2011 року.

3. У 2011 році зовнішнє незалежне оцінювання проводитиметься з дев’яти предметів. Обов’язковим для всіх вступників до вищих навчальних закладів є зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури. Крім цього, буде проведено тестування з історії України, математики, біології, фізики, хімії, географії, російської мови, однієї з іноземних мов (за вибором) – англійської, німецької, французької, іспанської.

4. Максимальна кількість тестів, яку може скласти кожен учасник тестування, – п’ять.

5. Тестування з історії України відбудеться 16 червня 2011 року.

6. Результати, отримані під час зовнішнього оцінювання, будуть зазначені в сертифікатах Українського центру оцінювання якості освіти, які абітурієнт подаватиме до приймальних комісій ВНЗ.

Запорукою успішного проходження зовнішнього незалежного оцінювання є завчасна підготовка до нього. Наказом Міністерства освіти і науки від 8 грудня 2010 року № 1218 затверджені програми зовнішнього незалежного оцінювання з усіх предметів, з яких проходитиме тестування у 2011 році. Підготовка тестів для зовнішнього оцінювання буде здійснюватися лише на основі цих програм. Жодного питання, яке виходитиме за межі затверджених програм, у тестах ЗНО-2011 не буде.


Програма ЗНО з історії України та характеристика тесту

Програма ЗНО з історії України укладена на основі чинної програми з історії України для 11-річної школи. Вона включає 31 тему, яка охоплює історію нашої держави від найдавніших часів до початку ХХІ століття і включає такі періоди:

У завданнях тесту відображено різні аспекти вітчизняної історії: державний, політичний, соціально-економічний розвиток, суспільне та культурне життя, роль та місце України в системі міжнародних відносин, у європейській і світовій історії.

ЗНО з історії України проводиться з такою метою:

Завдання зовнішнього незалежного оцінювання з історії України:

1. Оцінити знання про основні політичні, соціально-економічні, культурні події та видатних історичних діячів.

2. Оцінити уміння:

Загальна кількість завдань тесту – 60.

На виконання тесту відведено 150 хвилин.

Тест з історії України складається із завдань чотирьох форм:

1. Завдання з вибором однієї правильної відповіді. До кожного завдання пропонується чотири варіанта відповіді, з яких лише один правильний. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну відповідь у бланку відповідей. А

2. Завдання на встановлення відповідності. До кожного завдання подано інформацію, яку позначено цифрами (ліворуч) і буквами (праворуч). Виконуючи завдання необхідно встановити відповідність інформації, позначеної цифрами та буквами (утворити логічні пари). Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Д) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А.

3.Завдання на встановлення правильної послідовності. До кожного завдання подано перелік подій, позначених буквами, які потрібно розташувати у правильній послідовності, де перша подія має відповідати цифрі 1, друга – цифрі 2, третя – цифрі 3, четверта – цифрі 4. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і позначив правильну літеру (від А до Г) навпроти кожної цифри (від 1 до 4) у бланку відповідей А.

4. Завдання з короткою відповіддю множинного вибору. До кожного завдання пропонується шість варіантів відповіді, серед яких лише три правильні. Завдання вважається виконаним, якщо абітурієнт вибрав і записав правильні відповіді у бланку відповідей А.

За правильне (частково правильне) виконання завдань можна отримати:

• за завдання з вибором однієї правильної відповіді 0 – 1 тестовий бал.

• за завдання на встановлення відповідності 0 – 1 – 2 – 3 – 4 тестових бали.

• за завдання на встановлення правильної послідовності 0 – 1 – 2 тестових бали.

• за завдання з короткою відповіддю множинного вибору 0 – 1 – 2 – 3 тестових бали.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання тесту з історії України, – 84.

Композиція завдань у тесті з історії України ґрунтується на таких засадах:

1. Завдання розміщено відповідно до періодів історії України, що зазначені в Програмі зовнішнього незалежного оцінювання з історії України.

2. Завдання розміщено від завдань з вибором однієї правильної відповіді до завдань із короткою відповіддю множинного вибору.

Під час підготовки до складання тесту рекомендується використовувати підручники, що мають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України».

1. Лях Р., Темірова Н. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 192 с.

2. Власов В. Історія України: Підручник для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 280 с.

3. Власов В. Історія України: Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 256 с.

4. Швидько Г. К Історія України. ХVІ – ХVІІІ ст.: Підручник для 8 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 1999. – 384 с.

5. Турченко Ф., Мороко В. Історія України: Підручник для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. –Факти: К.: Генеза, 2005. – 352 с. 2

6. Реєнт О., Малій О. Історія України. Кінець ХVІІІ – початок ХХ століття: Посібн. для 9 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 224 с.

7. Турченко Ф. Новітня історія України. Частина перша. 1914–1939: Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2002. – 352 с.

8. Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1914–1939): Підручник для 10 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2003. – 304 с.

9. Турченко Ф. Новітня історія України (1939 – початок ХХІ ст.): Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2006. – 384 с.

10. Кульчицький С., Шаповал Ю. Історія України (1939–2001): Підручник для 11 кл. загальноосвіт. навч. закл. – К.: Генеза, 2005. – 320 с.


Приклади завдань та коментарі

Розглянемо визначені у характеристиці формати тестових завдань на прикладі тесту з історії України ЗНО-2010 (перша сесія).
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації