Методичні рекомендації щодо використання тестових технологій у процесі вивчення української та зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3
Додаток

до листа Міністерства освіти і науки України

2/2-14-1813 від 19.09.2007


Методичні рекомендації

щодо використання тестових технологій

у процесі вивчення української та зарубіжної літератури

в загальноосвітніх навчальних закладах


І. використання тестових технологій – нагальна вимога часу


Сучасне реформування загальної середньої освіти передбачає реалізацію принципів гуманізації та демократизації, методологічне переорієнтування процесу навчання на розвиток особистості кожного учня, формування його компетентностей. Ці тенденції набули потужного імпульсу із входженням української освіти до Болонського процесу, що зумовлює адаптацію та переорієнтацію вітчизняних освітніх стандартів і моделей на європейські стандарти та моделі, зокрема перехід від традиційних для нашої освітньої системи «програм змісту» (syllabus) до запроваджених у 1980-90-х роках у розвинених країнах світу «програм результату» (curriculum), у яких детально виписано конкретні державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки школярів.

Західні експерти відзначають сталу загальносвітову тенденцію: «Якщо раніше увага приділялася викладанню, то відтепер вона акцентується на тому, що конкретно учні мають вивчити в результаті навчання в школі. Ключовою ідеєю «програм результату» є те, що вони скеровують процес викладання шляхом більш точного опису очікуваних результатів навчання. Ця модель навчальних програм стала дуже популярною у 1990-х рр. в освітніх реформах багатьох країн, оскільки давала політикам, батькам і учням конкретніше уявлення про те, чого очікувати від шкіл щодо результатів навчання. Вона зробила зовнішню оцінку й тестування релевантнішими завдяки загальнопогодженим очікуванням, проголошеним у навчальній програмі» (П.Сальберг).

Наступним кроком на шляху української освіти до Болонського процесу стало широке запровадження Міністерством освіти і науки України зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів (ЗНО) спочатку з кількох (наказ № 701 від 13.10.2006 р.), а з 2007-2008 н. р. – з усіх навчальних дисциплін інваріантної складової Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, в т.ч. – з української та зарубіжної літератури (наказ № 607 від 13.07.2007 р.). Крім того, з 2008 року ЗНО (а тестування в ньому займає чільне місце) зможе водночас заміняти і державну підсумкову атестацію випускників, і вступні випробування до вищих навчальних закладів. Тому зараз надзвичайно актуальною є підготовка українських школярів до тестування як важливого різновиду педагогічних вимірювань.

З одного боку, тестування в процесі викладання окремих навчальних дисциплін (у т.ч. літературного циклу) для української освіти стає щодалі звичнішим, масовими накладами видаються збірники різноманітних тестових завдань, зошити для тестування, завдання тестової форми закладаються безпосередньо до підручників. Але, з другого боку, згадані видання часто хибують на грубі порушення наукових основ тестології, завдання в них виявляються не валідними, не дають репрезентативного зрізу реальних навчальних досягнень учнів, не прив’язані до конкретної шкали оцінювання цих досягнень, на практиці вчителі часто плутають основні тестологічні поняття, порушуючи методику тестування. Через це тестування часто приносить не стільки користь, скільки шкоду, дискредитуючи саму ідею цієї корисної і в цілому об’єктивної процедури педагогічного вимірювання: учні сприймають тестування не як засіб оперативної діагностики реального стану своєї освіченості, а як чергове покарання оцінкою, в освітніх установах і в суспільстві загалом зростає рівень тривожності.

Пропоновані методичні рекомендації покликані допомогти вчителям-словесникам правильно організовувати й проводити тестування, продемонструвати позитивні можливості використання тестових завдань (завдань у тестовій формі) під час викладання й оцінювання рівня навчальних досягнень учнів, сприяти кращій підготовці школярів до ЗНО з української та зарубіжної літератури.


ІІ. Особливості тестування з предметів літературного циклу


Предмети літературного циклу (зокрема українська та зарубіжна література) відрізняються від т. зв. курсів основ наук, тобто «точних», формалізованих навчальних дисциплін (математики, фізики, хімії та ін.) передовсім тим, що у своїх витоках мають два різних джерела. З одного боку, вони, як і згадані «точні» предмети, закорінені у «високій науці» – літературознавстві. Але, з другого боку, художня література є мистецтвом, органічною складовою системи мистецтв, тому її часто називають мистецтвом слова. Така специфіка української та зарубіжної літератури дає супротивникам тестування підстави для підтримання міфів про те, що нібито мистецтва й творчості тестами виміряти неможливо. Але така точка зору є методологічно хибною з цілої низки причин.

Передовсім вона суперечить реальності. У розвинених країнах світу предмети літературного циклу успішно тестуються впродовж цілих десятиліть. Так, у США з 1959 року запроваджено тест щодо визначення рівня знань із загальноосвітніх дисциплін (т. зв. «АСТ»), до яких входить і література [1]; подібна практика є традиційною також для Великої Британії та інших країн світу [2].

Крім того, будь-яка справжня творчість не лише не суперечить засвоєнню знань, а й спирається на них. Щодо предметів літературного циклу це, наприклад, текстуальне знання конкретних літературних творів, їхньої проблематики, композиції, образних систем, програмових теоретико-літературних понять, фактів історії літератури, біографічних відомостей про письменників тощо. У свою чергу, ці (як і будь-які інші) знання можуть бути закладені до тестових завдань, що зовсім не означає обмеження творчості тестованих учнів. Адже, за влучним висловом основоположника педагогічних вимірювань американського психолога Едварда Лі Торндайка, «якщо щось існує взагалі, то це «щось» існує в певному обсязі, а тому може бути виміряним».

Водночас варто пам’ятати, що «література як феномен творчості (мистецтво слова) і шкільна навчальна дисципліна має суттєві особливості, які позначаються на тестовому оцінюванні знань учнів, адже сприйняття літературного твору є глибоко індивідуальним, наснаженим суб’єктивними переживаннями, трактуваннями» [3]. Літературна освіта прилучає учнів до багатств вітчизняної та світової літератури, розвиває здатність естетичного сприйняття й оцінки явищ літератури та відображених у ній явищ життя і на цьому ґрунті виховує естетичні смаки, потреби, громадянську та ідейно-моральну позиції.

Загальновідомо, що основою вивчення літератури в школі є робота над текстом художнього твору: його сприйняття, інтерпретація й аналіз у єдності форми та змісту, а також засвоєння спеціальних історико-літературних і теоретико-літературних відомостей і фактів.

Отже, основними об’єктами тестового оцінювання можуть уважатися аналіз літературних творів, а також знання й розуміння (оцінка):

1) літературного процесу;

2) змісту літературних творів;

3) біографічних відомостей про письменників;

4) теоретико-літературних понять (термінів).


ІІІ. валідність тестів


Питання валідності (повноцінності, репрезентативності) тестових завдань є ключовим, оскільки врешті-решт тестування повинно давати повноцінні, загальновизнані (експертами-освітянами, політиками, учнями, їхніми батьками, усім суспільством) оцінки реального стану навчальних досягнень школярів з конкретних предметів.

Тому вчителю слід звернути увагу на те, щоб тестові завдання охоплювали не окремі, а всі розділи й компоненти шкільної програми, до того ж пропорційно до кількості часу, відведеного на їх вивчення в навчальному процесі. Так, якщо певна тема вивчається протягом значно більшого часу, ніж інша, то й кількість тестових завдань на вимірювання умінь, навичок, компетенцій тощо, що їх отримали учні після вивчення цих тем, повинна бути відповідно різною.

Якщо йдеться про підготовку випускників до ЗНО, слід обов’язково врахувати наявність варіативних програм із української та зарубіжної літератури, звертаючи особливу увагу на інваріант в них (спільні зміст і вимоги до навчальних досягнень учнів). Адже якісне тестування – не лотерея, тут неможливо бездоганно вгадати десятки ключів (правильних відповідей), тому насправді добре впорається з тестом лише той учень, який належно опанував навчальний матеріал.

Виходячи зі зведених вимог різних варіантів чинних програм з української та зарубіжної літератури, можна порадити вчителям звернути особливу увагу на те, що випускники загальноосвітніх навчальних закладів повинні:




ІV. Основні форми тестових завдань


Фахівці з педагогічних вимірювань [4] за формою тестові завдання розподіляють на чотири основні групи.

Група перша. Тестові завдання з вибором однієї (кількох) правильних відповідей.

Вибір правильної відповіді породжує істинне судження, а вибір неправильної – хибне. Логічною основою такої операції є закон виключення третього, вперше сформульований ще Арістотелем. Отже, кожне тестове завдання такої форми мусить обов’язково містити правильну відповідь (відповіді). Таку правильну відповідь тестологи називають «ключем» (англ. «key»), оскільки вона ніби відмикає двері до виконання тестового завдання й отримання учасником тестування бала (балів).

Крім ключів (правильних відповідей), у тестових завданнях цього типу обов’язково повинні бути наявні неправильні відповіді, т. зв. дистрактори. Їх роль стає зрозумілою вже з назви, оскільки слово «дистрактор» походить від англ. «to distract» – «відволікати». Вони відволікають увагу учасників тестування від ключів, що дозволяє розрізнити рівень навчальних досягнень тестованих. За законами тестології на кожен ключ повинно припадати від трьох до п’яти (але не менше трьох!) дистракторів, інакше тест буде не валідним, оскільки занадто високим стає ймовірний процент примітивного вгадування ключів навіть тими учнями, які не знають правильних відповідей.

У тестових завданнях із вибором однієї або кількох правильних відповідей не може бути варіантів «правильної відповіді немає», «всі відповіді правильні» або «всі відповіді неправильні».

Інструкція до таких завдань виглядає приблизно таким чином: «Перед вами завдання, що мають чотири (п’ять, шість...) варіантів відповідей, з яких лише одна правильна (з яких можуть бути правильними одна, дві або більше). Оберіть правильну відповідь (правильні відповіді) і позначте її (їх) знаком «Х»». Оскільки нині спостерігається тенденція використання комп’ютерних технологій для оперативної обробки результатів тестування, а комп’ютер погано розрізняє цифри і особливо літери, тестологи радять у тестових бланках позначати правильну відповідь знаком «Х», який машина легше зчитує.

У таблицях 1-4 наведено приклади тестових завдань із української та зарубіжної літератури з вибором однієї (кількох) правильних відповідей:


Таблиця 1

Тестове завдання з вибором однієї правильної відповіді

Українська література

Зразок заповнення

тестового бланку

Поміж переліченими письменниками основоположником нової української літератури вважається:

А Тарас Шевченко;

Б Григорій Сковорода;

В Іван Вишенський;

Г Іван Котляревський.




Правильна відповідь: Г – Іван Котляревський.







А

Б

В

Г










Х









Таблиця 2

Тестове завдання з вибором однієї правильної відповіді

Зарубіжна література

Зразок заповнення

тестового бланку

Хто з перелічених письменників є представником літератури бароко?

А Франческо Петрарка;

Б Джованні Боккаччо;

В Педро Кальдерон;

Г Вільям Шекспір.




Правильна відповідь: В – Педро Кальдерон.







А

Б

В

Г







Х










Таблиця 3

Тестове завдання з вибором кількох правильних відповідей

Українська література

Зразок заповнення

тестового бланку

Іван Котляревський є автором таких творів:

А «Конотопська відьма»;

Б «Енеїда»;

В «Шельменко-денщик»;

Г «Наталка Полтавка»;

Ґ «Маклена Граса»;

Д «Мина Мазайло»;

Е «Сто тисяч»;

Є «Бояриня».




Правильні відповіді: Б – «Енеїда»; Г – «Наталка Полтавка».
















А

Б

В

Г

Ґ

Д

Е

Є




Х




Х



















Таблиця 4

Тестове завдання з вибором кількох правильних відповідей

Зарубіжна література

Зразок заповнення

тестового бланку

Які з перелічених жанрів зародилися (притаманні) в персько-таджицькій поезії?

А хоку;

Б сирвента;

В рубаї;

Г сонет;

Ґ серенада;

Д танка;

Е газель;

Є канцона.




Правильні відповіді: В – рубаї; Е – газель.













А

Б

В

Г

Ґ

Д

Е

Є







Х










Х










За гаданої простоти, тестові завдання з вибором однієї (кількох) правильних відповідей мають великий оціночний потенціал. Так, крім наведених прикладів, де встановлюється відповідність між письменником і твором, між прізвищем письменника і літературним напрямом тощо, до завдань цієї форми можна закладати, скажімо, знання конкретного тексту (когнітивний рівень – знання).

Наприклад:

Таблиця 5

Тестове завдання з вибором однієї правильної відповіді

Зарубіжна література

Зразок заповнення

тестового бланку

У якому з перелічених творів вжито афористичний вислів «Рукописи не горять»?

А «Злочин і кара»;

Б «Старий і море»;

В «Майстер і Маргарита»;

Г «Червоне і чорне».




Правильна відповідь: В – у романі Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита».







А

Б

В

Г







Х













До тестових завдань із вибором однієї (кількох) правильних відповідей можна закласти й вищі когнітивні рівні, наприклад – розуміння.

Наприклад:

Таблиця 6

Тестове завдання з вибором однієї правильної відповіді

Українська література

Зразок заповнення

тестового бланку

Яким пафосом наповнена фраза Тараса Шевченка з поеми “Кавказ”: “Слава! Хортам, і гончим, і псарям, і нашим батюшкам- царям...”?

А щирим захватом величчю царської особи;

Б вірнопідданськими почуттями до царя;

В їдким сарказмом;

Г легкою іронією.




Правильна відповідь: В – їдким сарказмом, докором українцям, які терпляче зносять гніт російських «батюшок-царів».













А

Б

В

Г







Х













Сказане про великий оціночний потенціал завдань із вибором однієї (кількох) правильних відповідей повною мірою стосується завдань усіх інших форм, до кожного з яких можна закласти всі шість когнітивних рівнів (за Б.Блумом):

  1. Знання.

  2. Розуміння.

  3. Застосування.

  4. Аналіз.

  5. Синтез.

  6. Оцінка.



Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації