Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році Таранік-Ткачук Катерина Валеріївна, головний спеціаліст департаменту

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2




Методичні рекомендації щодо вивчення української мови в загальноосвітніх навчальних закладах у 2010-2011 навчальному році


Таранік-Ткачук Катерина Валеріївна,

головний спеціаліст департаменту

загальної середньої та дошкільної

освіти Міністерства освіти і науки

України, канд. пед. наук;

Шелехова Галина Тарасівна,

завідувач лабораторії

навчання української мови

Інституту педагогіки НАПН України,

старший науковий співробітник,

канд. пед. наук.

Грабар Наталія Миколаївна,

завідувач навчально-методичного

кабінету української мови і літератури

КОІПОПК


У 2010-2011 навчальному році вивчення української мови у 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмою, затвердженою Міністерством освіти і науки України (лист №1/11-6611 від 23.12.2004 року): Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

Відповідно до стратегії поступового переходу старшої школи на профільне навчання, вивчення української мови в 10 класі загальноосвітніх навчальних закладів здійснюватиметься за програмами різних рівнів (стандарту, академічного, профільного) для 10-12 класів. Нижче подаємо їхній перелік.







У профільних загальноосвітніх навчальних закладах передбачається опанування змісту предметів на різних рівнях. Так, рівень стандарту — обов’язковий мінімум змісту навчального предмета, який не передбачає подальшого вивчення (наприклад, вивчення української мови у класах природничо-математичного напряму тощо).

Мета вивчення курсу української мови в класах технологічного, природничо-математичного, спортивного напрямів, суспільно-гуманітарного напряму (економічний профіль)тобто рівня стандарту полягає в узагальненні й систематизації знань, здобутих у процесі вивчення основного курсу української мови (5–9 класи), а також піднесенні культури мовлення учнів, насамперед через удосконалення їхніх умінь ефективно оперувати мовними і мовленнєвими знаннями.

Отже, у процесі навчання української мови за програмою рівня стандарту необхідно розв’язати важливі загальноосвітні, виховні й практичні завдання: підготувати старшокласників до використання мовних ресурсів у всіх ланках виробничої та невиробничої сфери; сформувати в них уміння й навички доцільного використання мовних засобів у різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського мовленнєвого етикету; виховувати в старшокласників шанобливе ставлення до української мови як до державної; створити умови для свідомого опанування учнями міцних знань про українську мову; виробити в старшокласників потребу в постійному вдосконаленні рівня знань, культури мовлення.



Профільне навчання української мови на академічному рівні (суспільно-гуманітарний напрям (історичний, правовий, філософський профілі); філологічний напрям (профілі – іноземна філологія, історико-філологічний); художньо-естетичний напрям) здійснюватиметься на основі поєднання особистісно зорієнтованого, комунікативно-діяльнісного, компетентнісного, соціокультурного та інших підходів, а також принципів єдності навчання, виховання й розвитку; взаємозв’язаного опанування мови й мовлення, усіх чотирьох видів мовленнєвої діяльності; диференціації; наступності й перспективності між основною і старшою ланками загальноосвітньої школи та між профільною і професійною освітою.

Програма академічного рівня передбачає обсяг матеріалу, достатній для подальшого вивчення предмета у вищих навчальних закладах. На академічному рівні у старшій профільній школі вивчається навчальний предмет, який не є профільним, але є базовим або близьким до профільного (наприклад, курс української мови в історичному профілі суспільно-гуманітарного напряму або історико-філологічному профілі філологічного напряму тощо).

Цією програмою з української мови для старшої школи передбачено істотне поглиблення мовної і мовленнєвої компетенцій учнів 10-12 класів, зокрема узагальнення, систематизація, удосконалення знань і вмінь зі стилістики мови і мовлення, культури мовлення, риторики, удосконалення правописних умінь і навичок.

Учні ознайомляться зі стилістичними властивостями і синонімічними зв’язками слів, словосполучень, граматичних форм, синтаксичних конструкцій. Так, у 10-му класі розпочнеться послідовне ознайомлення зі стилістичними можливостями звукової системи мови, лексичними, фразеологічними, словотворчими засобами стилістики. В 11-му класі – морфологічними засобами стилістики, стилістикою простих і складних речень, з різними способами передачі чужого мовлення. Здобуті на більш високому рівні уявлення про стилістичне забарвлення мови, зображувально-виражальні засоби, а також оволодіння учнями відповідними вміннями й навичками дадуть змогу на наступному етапі ефективніше засвоїти матеріал про окремі функціональні стилі мовлення, що має чітко виражене практичне спрямування. У 12-му класі програмою передбачено ознайомлення старшокласників із матеріалом розділу «Основи практичної риторики», характерною особливістю якої є гармонійний зв’язок цієї науки із системою української мови, знання якої сприятиме підготовці старшокласників до успішного спілкування в житті. Поряд із засвоєнням старшокласниками матеріалу про стилістику мови і мовлення, культуру мовлення, риторику, передбачається розвиток і вдосконалення вмінь і навичок сприймати почуте і прочитане, відтворювати і створювати усні й письмові висловлення різних типів, стилів і жанрів мовлення.


Програма з української мови для профільного навчання учнів 10-12 класів (філологічний напрям, профіль – українська філологія) орієнтує не тільки на вивчення української мови, а й на обізнаність із філологічною галуззю в її зв'язках з іншими гуманітарними галузями (історико-літературними, історико-культурними, історико-правовими, мистецькими та ін.).

Зміст навчальних предметів поглибленого вивчення (рівень профільної підготовки) передбачає орієнтацію на майбутню професію (наприклад, курс української мови у профілі української філології філологічного напряму).

Викладання української мови в класах філологічного напряму (профіль – українська філологія) спрямоване на вирішення комплексу завдань: виховання громадянина-патріота України, формування усвідомленого ставлення до української мови як інтелектуальної, духовної, моральної й культурної цінності, потреби знати сучасну українську літературну мову й досконало володіти нею в усіх сферах суспільного життя, готовності до адекватного вибору й отримання професійної гуманітарної (філологічної) освіти; розвиток інтелектуально-креативних здібностей школярів, їхнього інтересу до вивчення української мови, прагнення до творчого осягнення вершин української культури й мистецтва слова; виховання потреби безперервно вдосконалювати власне мовлення; формування мовних і лінгвістичних компетенцій учнів; формування мовленнєвих комунікативних компетенцій; оволодіння вміннями сприймати, впізнавати, аналізувати, зіставляти мовні явища й факти, коментувати, оцінювати їх під кутом зору нормативності, відповідності сфері й ситуації спілкування; розмежовувати варіанти норм і мовленнєві порушення; сприймати мову як мистецьке явище, що має етичну й естетичну цінність; формування вмінь і навичок переконливо викладати свої думки, дискутувати, використовуючи різні способи аргументації та ілюстрування прикладами, вести діалог із співрозмовниками, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; працювати з різними типами текстів, з мовними формами різних жанрів, стилів і підстилів; оволодіння інтерактивними методами навчання; формування лінгвокультурознавчої компетенції через розвиток цілісного уявлення про мову як національно-культурний феномен, розуміння національної своєрідності української мовної картини світу, знання констант української національної культури, виховання поваги до інших етносів, їхніх мов, звичаїв, традицій, культури, історії; формування дослідницької компетенції, удосконалення вмінь і навичок самостійної філологічної роботи з науково-навчальним текстом, різними джерелами наукової, довідкової інформації з лінгвістики, зокрема електронними, розвиток умінь інформаційної переробки тексту.


Вивчення української мови у 10 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році здійснюватиметься за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:




Навчальний матеріал підручнику Заболотного О.В., Заболотного В.В. (видавництво «Генеза») дозволяє поглибити й систематизувати отримані знання з орфоепії, фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, морфології, стилістики, навчитися доцільно використовувати мовні засоби в різних життєвих ситуаціях із дотриманням українського мовленнєвого етикету, Основні опорні факти за курс української мови 5–9-го класів представлений у вигляді узагальнювальних схем.

Підручник Глазової О.П., Кузнецова Ю.Б. (за науковою редакцією Івана Вихованця, доктора філологічних наук, члена-кореспондента НАН України) (видавництво «Зодіак-Еко») продовжує серію підручників цього авторського колективу для 12-річної школи, поєднуючи діяльнісно-комунікативний підхід, цілісне подання матеріалу, формування громадянської компетентності. Методичний апарат підручника забезпечує втілення особистісно зорієнтованого підходу у вивченні української мови в школі, забезпечуючи гармонійне поєднання соціокультурної, діяльнісної, мовної і мовленнєвої змістових ліній.

Зміст підручника для профільного навчання авторського колективу Плющ М.Я., Тихоші В.І., Карамана С.О., Караман О.В. (видавництво «Освіта») спрямований на засвоєння мовної культури в усій її багатогранності. Учні мають змогу поглибити знання про мовну систему, ознайомившись із додатковими теоретичними відомостями з фонетики, орфоепії, орфографії, лексикології та фразеології, морфеміки, словотвору та морфології, вдосконалити навички побудови текстів різних стилів і жанрів, виробити навички дослідницької роботи з мовознавства, роботи з довідковою літературою. Особливістю підручника є його оригінальна структура: кожна мовна тема представлена у трьох рубриках: «Мовознавчі студії», «Практикум», «Спілкування». Основний та додатковий теоретичний матеріал сконцентровано в лінгвістичних довідках.


Вивчення української мови в 11 класах 11-річної школи здійснюватиметься за однією з двох програм, затверджених Міністерством освіти і науки України:

Учителеві, який працюватиме в 11 класі за програмами 11-річної школи, доцільно ознайомитися зі змістом та структурою програми для 12-річного навчання, оскільки її розроблено з урахуванням змін, які відбулися в освітній галузі. При цьому слід більше використовувати ресурс варіативної частини навчального плану та можливість поділу класів на групи, за умови кадрового і фінансового забезпечення.


У вечірніх (змінних) загальноосвітніх навчальних закладах українська мова у 5-9 класах вивчатиметься за програмою: Українська мова. 5-12 класи /Автори Г.Т. Шелехова, В.І. Тихоша, А.М. Корольчук, В.І. Новосьолова, Я.І. Остаф. За редакцією Л.В. Скуратівського. – К.: Ірпінь: Перун, 2005. – 176 с.

У 10-12 класах: Українська мова. 10–12 класи. Програма для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів. Технологічний, природничо-математичний, спортивний напрями, суспільно-гуманітарний напрям (економічний профіль). Рівень стандарту / Укладачі: М.І. Пентилюк, О.М. Горошкіна, А.В. Нікітіна. – К.: Грамота, 2009. – 60 с.




У цій програмі взято до уваги специфіку навчального предмета, що має виразні інтегративні функції, здатність справляти різнобічний навчальний, розвивальний і виховний впливи на учнів, сприяти формуванню особистості, готової до активної, творчої діяльності у всіх сферах життя суспільства, сучасні організаційні форми, методи й технології навчання української мови, визначено стратегічні напрями (змістові лінії: мовна, мовленнєва, соціокультурна, діяльнісна) та основоположні дидактичні принципи: взаємозв'язку навчання, виховання і розвитку; демократизації і гуманізації; особистісної орієнтації; комунікативно-діяльнісний; органічного поєднання навчання мови й мовлення; здійснення поліфункціональності української мови у процесі навчання; практичної спрямованості навчання, які покладено в основу побудови змісту базових програм з української мови для учнів 8-9 класів.

Для досягнення основної освітньої мети в загальноосвітніх навчальних закладах (класах) з поглибленим вивченням української мови у 8-9 класах найбільш відповідні такі підходи до навчання української мови: комунікативно-функціональний, особистісно зорієнтований, соціокультурний і компетентнісний.

Кожен із курсів для певного класу складається з чотирьох змістових ліній (мовленнєвої, мовної, соціокультурної й діяльнісної, або стратегічної), які подаються у формі таблиць. У мовленнєвій і мовній змістових лініях основними є три колонки: в одній із них подано зміст навчального матеріалу, а в двох інших – державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів і кількість годин, що виділяється на вивчення певної теми.

Завдання поглибленого вивчення української мови:

Програмою для поглибленого вивчення української мови у 8-9 класах, окрім вивчення тем, визна­чених програмою основного курсу, передбачено засвоєн­ня учнями окремих синтаксичних понять, ознайомлення з деякими важливими для практики спілкування відомостями; розширення кола виучуваних питань, пов’язаних з удосконаленням культури мовлення учнів. Засвоєння названих та інших лінгвістичних понять і теоретичних відомостей забезпе­чує науковість знань і служить базою для формування мовних та мовленнєвих умінь і навичок.

Поглиблене вивчення української мови у 8-9 класах може здійснюватися за підручниками, рекомендованими Міністерством освіти і науки України:




У старшій школі дуже важливо врахувати нахили, здібності учнів і створювати умови для навчання за обраним профілем. Здійснюється така підготовка у формі введення курсів за вибором і факультативів, поглибленого вивчення окремих предметів, зокрема української мови, на диференційованій основі, що дає змогу максимально врахувати індивідуальні розумові особливості учнів, виявити їхні інтереси і нахили до певних предметів з метою профорієнтації. Поступова активізація різних видів диференційованого навчання (внутрішньокласна, курси за вибором, факультативи, класи з поглибленим вивченням предметів) забезпечує реалізацію особистісно зорієнтованого навчання, усвідомлення учнями своїх інтересів і пізнавальних потреб, а також спробу виявити себе в різних видах діяльності.

Курси за вибором дають змогу учням не тільки оволодіти технологією вибору, а й апробувати різний зміст з метою самовизначення. Важливо доповнити курси за вибором системою заходів, спрямованих на самопізнання (педагогічна і психологічна діагностика), розвивати вміння висловлювати й аргументувати власні думки, твердження, приймати рішення, планувати власну діяльність (тренінги, проектна діяльність), розвивати вміння учнів орієнтуватися в навколишній освітній і трудовій інфраструктурі.

Програми курсів за вибором та факультативів для старшої школи, рекомендовані Міністерством освіти і науки України, вміщено у збірниках:

Програми спецкурсів та факультативів з української мови / Упоряд. В. Федоренко, Г. Федяй. – К.: Вид. дім «Шкільний світ», 2006. – 120 с.

Українська мова і література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 7–11 класи. Вип. 1. – К.: Ред. журн. «Дивослово», 2007.

Українська мова і література. Програми факультативних та спеціальних курсів: 8–11 класи. Вип. 2. – К.: Видавництво «Дивослово», 2008.

Збірник курсів за вибором і факультативів з української мови / За загальною редакцією Таранік-Ткачук К.В. – К.: Грамота, 2010.

Деякі програми курсів за вибором і факультативів мають методичне забезпечення і надруковані разом з розробками занять в одному навчальному посібнику. Наприклад:

Степанюк М. Лексикографія української мови. Навчально-методичний посібник для факультативних занять. 9 клас. – Тернопіль: Мандрівець, 2008. – 124 с.

Авраменко О.М., Чуріна В.Ф. Стилістика сучасної української мови. Програма факультативного курсу / 10–11 кл. – К.: Грамота, 2008. – 256 с.

Цимбалюк В.І. Мова як генетичний код народу: Навчальний посібник для факультативних занять. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 176 с.

Марущак В.І. Школа журналіста: Навчальний посібник. – Тернопіль: Мандрівець, 2009. – 136 с.

Навчання української мови в системі профільної освіти посідає особливе місце з огляду на універсальну необхідність належного володіння нею всіма учнями і випускниками школи незалежно від їхньої майбутньої спеціалізації. Воно створює передумови для усвідомлення зокрема й художньої літератури як мистецтва слова, закладає основи, важливі для опанування іноземних мов та інших шкільних предметів гуманітарного і негуманітарного циклу. Адже досконале володіння українською мовою, яка водночас є державною, високий рівень мовленнєвої культури – невід’ємна характеристика людини освіченої й культурної незалежно від обраного нею фаху.


Упровадження системи зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови спричиняє значну увагу вчителів-словесників до відпрацювання у школярів навичок виконання тестових завдань різної форми й різного ступеня складності, використання яких відбувається з метою забезпечення поетапного різнобічного й об’єктивного оцінювання знань, умінь і навичок учнів у процесі засвоєння ними курсу української мови, насамперед її мовної змістової лінії.

Використання тестів можливе як під час здійснення поточного, так і підсумкового контролю, для учнів із різними навчальними можливостями. При цьому слід передбачити різноманітні завдання за ступенем складності й творчим спрямуванням.

Підготовку до виконання тестових завдань з української мови важливо здійснювати насамперед за таким форматом завдань, які пропонуються Українським центром оцінювання якості освіти, серед них: завдання з вибором однієї правильної відповіді, завдання з вибором кількох правильних відповідей, завдання на встановлення відповідності, відкрите завдання з короткою відповіддю.

Вичерпну інформацію про головні напрями діяльності і конкретні напрацювання згаданого центру, типологію і конкретне наповнення завдань і результати їх виконання учнями загальноосвітніх навчальних закладів України можна одержати на сайті УЦОЯО за такою електронною адресою: www.testportal.gov.ua.

Для ефективного використання у навчальному процесі пропонуються схвалені Міністерством освіти і науки України і вже апробовані в шкільній практиці збірники тестових завдань, які готують учнів до зовнішнього незалежного оцінювання:

Шелехова Г.Т., Новосьолова В.І., Бондаренко Н.В., Ярмолюк А.В., Плетньова Л.В. Українська мова. Збірник тестових завдань. – К.: Грамота, 2008 – 192 с.;

Авраменко О.М., Коваленко Л.Т., Українська мова й література. Збірник тестових завдань. 2-е вид., виправлене й доповнене. – К.: Грамота, 2008. – 212 с.;

Новосьолова В.І., Скуратівський Л.В., Плетньова Л.В. Українська мова. Збірник тестових завдань для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. 11 клас. – К.: Генеза, 2009. – 118 с.;

Заболотний В.В., Заболотний О.В. Українська мова: Навчальний посібник для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання. – К.: Генеза, 2009. – 272 с.;

Авраменко О.М., Коваленко Л.Т. Українська мова та література. Довілник. 1700 завдань у тестовій формі. І частина. – К: Грамота, 2009. – 480 с.

Авраменко О.М., Коваленко Л.Т. Українська мова та література. Збірник завдань у тестовій формі. ІІ частина. Вид. 3-є, випр. – К: Грамота, 2009. – 160 с.


Навчально-методична література, яка має гриф Міністерства освіти і науки України і схвалена до використання у загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно подається в «Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах з навчанням українською мовою» для основної і старшої школи й друкується на початку навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України». Останнім є Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України – № 22-23-24 за 2009 рік, сторінки 66-71.


У наказі МОН України від 05.05.2008 № 371 “Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти” (Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України № 13-15 за 2008 рік, сторінки 20-36) подано загальні критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з української мови.

Оцінювання результатів навчальної діяльності учнів з української мови здійснюється на основі функціонального підходу до мовної освіти, тобто робота над мовною теорією, формуванням знань про мову підпорядковується інтересам розвитку мовлення учнів.

При цьому оцінювання результатів мовленнєвої діяльності відбувається за такими показниками: аудіювання (слухання та розуміння прослуханого), говоріння й письмо (діалогічне й монологічне мовлення), читання вголос і мовчки, мовні знання і вміння, правописні (орфографічні і пунктуаційні) вміння учнів.

  1. Матеріали для перевірки зазначених вище видів діяльності добираються відповідно до вимог програми для кожного класу, з урахуванням тематики соціокультурної змістової лінії, рівня підготовки, вікових особливостей і пізнавальних інтересів учнів. Про орієнтовні обсяги робіт і критерії оцінювання докладно було подано в Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України – № 19-20-21 за 2008 рік, сторінки 32-45.


Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації