Програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації, які здійснюють підготовку молодших спеціалістів на основі базової загальної середньої освіти

Скачати
Програма
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   18

усвідосмює необхідність сприйняття і осмислення явищ мистецтва як елементів культури певного часу.

  1. Вишницька Ю. Міфологеми “вода” і “вітер” у текстовому просторі Т.С.Еліота // Газ. ЗЛ – 1999. - № 16.- С. 4-5.

  2. Коломієць Л.В. Основні мотиви лірики Томаса Стернза Еліота // ВЛ – 1999. - № 5. – С.62.

  3. Миронов Є.М. Нобелівські лауреати: Томас Стернз Еліот // ЗЛ – 1996. - № 8. – С.48.

  4. Орлов О. Поетичний світ Томаса Стернза Еліота // Вікно в світ. – 1999. - №6. - С. 143-150.

  5. Павличко С. Лабіринти Томаса Стернза Еліота // Газ. ЗЛ – 1999.- № 16. – С. 3, 6.

  6. Павличко С. Поезія Томаса Стернза Еліота // Еліот Т.С. Вибране. – К.:Дніпро, 1990. – С.3-25 .

  7. Тарновський О.Т. Т.С.Еліот і Павло Тичина // Всесвіт. – 1990. - № 6.

  8. Чертенко А. “И пламя и роза одно” // Газ. ЗЛ – 2003.- № 45. – С. 12-24.

  9. Чертенко О.П. Т.С.Еліот – поет і теоретик модернізму: Літературознавчий нарис до вивчення його творчості // ВЛ – 2003. - № 10. – С. 48-52.

  10. Шпак В.К. До земного бутя: Томас Еліот // Слово і час. – 1998. - № 12.




1

З ІСПАНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Федерiко Ґарсíа Лóрка (1898—1936)

Про царівну Місяцівну”, “Балада про чорну тугу”, “Гітара”,

Газела про темну смерть”, “Касида про сон під зорями”


Федеріко Ґарсіа Лорка - видатний іспанський поет і драматург. Фольклорні витоки і проблеми міфологізму в поезії Ф.Ґарсіа Лорки. Сюрреалістичні ознаки його лірики та пошуки нових форм художньої виразності.

Відчуття життя в усіх його контрастах - основа світовідчуття митця.

Поєднання земного і космічного, буденного і вічного, “плоті і мрії”, трагедії і життєстверджуючої сили в творах письменника (“Краєвид”, “Гітара”, “Крик”, “Циганське романсеро”, “Касида про троянду”, “Балада про чорну тугу” та ін.).

Метафоричність, музичність, конк­ретність образів, ритмічне розмаїття, багатство асоціацій, міфопоетика. Синтез у творах міфології та фольклору з поетикою модернізму. Персоніфікація природних сил і стихій (“Газела про темну смерть”, “Касида про сон під зорями”, “Про царівну Місяцівну”).


Теорія літератури. Поняття про канте-хондо, романсеро. Поглиблення понять про касиду, газелу.

Міжлітературні зв’язки. 1. Образ Кармен в ліриці О.Блока і Ф.Ґарсіа Лорки. 2. Концепція ідеального в ліриці Ф.Ґарсіа Лорки та С.Єсеніна. 3. “Лорківська” тема в українському письменстві (В.Стус “Гордість Іспанії”, Д. Павличко “Федеріко Ґарсіа Лорка”).

Міжпредметні зв’язки. Всесвітня історія. Революція 1931-1936 рр. в Іспанії.

Культурологічний контекст: 1.Мане Е. “Іспанський гітарист”, “Іспанський балет”. 2.Пікассо П. “Скрипка і гітара”, “Торо й Торерос”. 3.Кандинський В. “Закохана пора”. 4.Клімт Г. “Поцілунок”. 5. Далі С. “Іспанія”, “Передчуття громадянської війни в Іспанії”. 6. Матіс А. “Голова циганки”. 7. Кіріакіді. Ілюстрації до збірки “Вибране”. 8. Луїджі Н. “Епітафія Ф. Ґарсіа Лорки” (у 3-х ч. для солістів хору та інстр.). 9.Мамедов Ю. Три драматичні романси на вірші Ф.Ґарсіа Лорки. 10. Мансурян Т. “Три романси на вірші Лорки”. 11. Верещагін Я. Хори на вірші Лорки. 12. Сарасате П. “Андалузький романс”. 13. Глінка М. “Іспанські увертюри”.

Студент(ка):

розкриває найвизначніші факти з життя Ф. Ґарсіа Лорка; особливості світосприймання поета, поєднання ліричного з трагічним;

визначає персоніфікацію природних сил і стихій як важливу рису стилю поета, підтверджує свої висновки прикладами з поезій;

характеризує мелодійність і ритмічність його поезії;

виразно читає і аналізує вірші Ф. Гарсіа Лорки;

дає визначення понять: касида, газела, канте-хондо, романсеро, а також ілюструє їх прикладами з поетичних збірок митця;

досліджує трансформацію фольклорних образів у ліриці Ф.Гарсіа Лорки;

усвідомлює демократичну спрямованість творчості митця.


  1. Арсентьева Н.  Концепция идеального в лирике С. Есенина и Ф. Гарсиа Лорки // Ритуально-міфологічний підхід до інтерпретації тексту. - К., 1998. - С. 171–176.

  2. Белоус Л. В.  Трансформация фольклорных образов в поэзии Гарсиа Лорки // Мова і культура. - К., 1997. - Т.2. - С.21–22.

  3. Вовк Я.  Ключі до розуміння поетичного світу Федеріко Гарсіа Лорки // Зб. наук. пр. - Полтава, 2006. - Вип.1–2 (48–49): Сер.: Філологічні науки. - С.165–173.

  4. Гарсіа Лорка. Думки про мистецтво – К.: Мистецтво, 1975.

  5. Гладышев В.В., Пронкевич А.В. О роли анализа подстрочного перевода для постижения идеи произведения. На примере стихотворения “Гитара” Ф.Гарсиа Лорки // ВЛ – 2000. - № 3.

  6. Ільницький М. Образ нічного неба: архетип місяця у поезії Б.-І.Антонича, Ф. Ґ. Лорки та І. Калинця // Літературознавство. - Чернівці, 2003. - Кн.1. - С.158–163.

  7. Конева Т.М. “Недаремно ж колись Афродіта народилася з піни морської…” // ЗЛ – 1998. - № 11. – С. 40-41.

  8. Новикова М. Федеріко Ґарсіа Лорка: бенкет катастроф // ЗЛ – 2002. – № 34.-С. 17.

  9. Москаленко О.  Мотив ініціації в ліриці Ф. Ґ. Лорки // Сучасні літературознавчі студії. — К., 2005. - Вип.2: Дитина і світ: проблеми культурного діалогу. - С.76–80.

  10. Павличко Д. Федеріко Ґарсіа Лорка // Тема. – 2000. – № 2.

  11. Пронкевич О. В.  Лорка — українець або Лорка українською? // Літературна компаративістика. - К., 2005. - Вип.2. - С.286–298.




1

З РОСІЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ


Олексáндр Олександрович Блок (1880—1921)

Незнайома”, “Весно, весно, без меж і без краю...”, “Скіфи”


Своєрідність символізму в російській поезії, його філософсько-естетична основа, відображення в поезії протиріч суспільного життя, культурна орієнтація (античність, доба романтизму, новозавітні та скандинавські міфи тощо). Найвизначніші поети-символісти: Д.Мережковський, К.Бальмонт, В.Брюсов, О.Блок , І.Анненський та ін..

Творчість О.Блока (1880-1921) – вершина російського символізму. Найвідоміші поетичні цикли, головні мотиви й провідні образи-символи блоківської лірики. Мелодійність віршів.

Цикл “Вірші про Прекрасну Даму”. Образ Незнайомої як втілення Вічної Жіночності; його протиставлення світу ницої прози життя.

Ідея “двобою з життям” та “любові-ворожнечі” у поезії “Весно, весно, без меж і без краю...”

Ставлення О.Блока до революції, сучасності та історичного шляху Росії в поезії “Скіфи”.


Теорія літератури. Поглиблення понять про символ та символізм, ліричний цикл.

Міжлітературні зв’язки. 1. Російський та французький символізм. 2. Біблійні символи в російській літературі. 3.Вплив О.Блока на творчість М. Вороного (“Блакитна панна”, ”Інфанта”). 4.Образ О.Блока в російській та українській поезії (Анна Ахматова, Б.Пастернак, М.Цвєтаєва, Л.Костенко).

Міжпредметні зв’язки. Всесвітня історія. 1. Перша світова війна. Російська революція 1917 року, розбудова соціалістичної держави у СРСР. 2. Доля митців за часи тоталітарного режиму в СРСР.

Культурологічний контекст: 1. Сомов К. “Портрет О.Блока”. 2. Крамськой І. “Незнайома”. 3. Бакст Л. “Незнайома”. 4. Філонов П. “Формула весни”. 5. Глазунов І. Ілюстрації до “Прекрасної дами”. 6.Анненков Ю. Ілюстрації до поеми “Дванадцять”. 7. Кламт Г. “Портрет Аделі Блох-Бауер”. 8. Коньонков С. “Портрет О.Блока”. 9. Шапорін Ю. “На полі Куликовому” (симфонія-кантата). 10. Шостакович Д. “Сім віршів О.Блока” (вокально-інструментальна сюїта). 11.Свиридов Г. Петербурзькі пісні на вірші О.Блока. 12. Рахманінов С. “Весняні романси”. 13. Чайковський П. “Весна”.

Студент(ка):

визначає символізм як перший модерністський напрям “срібної доби” російській поезії, а творчість О.Блока як один із найповніших виявів російського символізму;

називає найвизначніших майстрів символізму в російській літературі, провідні мотиви й символи лірики О.Блока;

простежує на матеріалі поезії образ Незнайомої як творче авторське втілення Вічної Жіночності;

виразно читає і аналізує поезії Блока, відзначає наявність у них елементів символізму (звукопису, натяку, сугестії, символів тощо);

дає визначення понять: символізм, символ, ліричний цикл, а також ілюструє їх прикладами з поезій;

розвиває вміння відчувати поетичний світ митця, філософську символіку, романтичність, музичність поезії;

усвідомлює внесок О.Блока у світову культуру; переваги високої духовності над буденністю.

  1. Андреева В.  София Премудрая — прекрасная дама русского символизма (Встреча Блока и Белого в соловьевских идеях) // Россия и гнозис. - М., 1998. - С.49–63.

  2. Бураго С.Б. А.Блок. Очерк жизни и творчества. – К., 1981.

  3. Гал М.  Особенности структуры “Незнакомки” Блока // Концепция и смысл. - Спб., 1996. - С.294–302.

  4. Зарубіжна література в 11 класі: Матеріали для вчителя. /Автори–укладачі Івашина Т.М., Сипко Л.М. інші.- Тернопіль, 1998. - Ч.І. - С. 135-180.

  5. Ковбесенко Л.В. Последняя точка в “книге жизни” Александра Блока // ВЛ – 1996.- № 7. - С. 39-42.

  6. Скоробогатова Е. А.  Некоторые особенности морфологического устройства стихотворений А. Блока // Харківський держ. пед ун-т ім. Г.С.Сковороди. Наукові записки. Сер.: Літературознавство. – Х.,2000. – Вип.3 (27).- С.133-141.

  7. Сорвилова Т.  Системные отношения семантических полей, связанных с библейскими символами, в русской поэзии золотого и серебряного веков (А. Пушкин, М. Лермонтов, А. Блок, А. Белый) // Біблія і культура. – Чернівці, 2001. – Вип.3.— С.300–305.

  8. Файнберг М. Сандро Боттичелли в художественном мире Блока // Вопросы литературы. – 1996. - № 4. - С. 128-156.




1

Аннa Ахмáтова (1889—1966)

Довкола жовтий вечір ліг”, “Дав мені юнь ти сутужну”, “Реквієм”


Акмеїзм, його особливості: психологізм у розкритті інтимних переживань, чуття поетичності речового світу, імпресіоністичність, повернення до класичної прозорості мови. Найвизначніші представники - М.С.Гумільов, О.Е.Мандельштам, Анна Ахматова.

Трагізм життєвої долі Анни Ахматової (Анни Горенко). Втілення засад акмеїзму в творчості письменниці. Основні теми і мотиви лірики, поетична символіка. “Поезія втрат” ранньої Ахматової, її художні особливості: загостреність і драматизм переживань, психологічна деталь, лаконізм, аскетичність художніх засобів.

“Реквієм” - пам'ятка доби тоталітаризму. Створення в поемі узагальненого портрету народного страждання, розкриття єдності материнської трагедії ліричної героїні і країни, проблема історичної пам’яті. Поліфонізм поеми, її гуманістичний пафос. Біблійні символи (Богоматір, хрест, апокаліптична зірка).

Анна Ахматова і Україна.


Теорія літератури. Поглиблення понять про акмеїзм, поліфонізм, психологізм, художні виражальні засоби.

Міжлітературні зв’язки. 1.Образ Анни Ахматової в російській поезії (О.Блок, О.Мандельштам, М.Цвєтаєва, Б.Пастернак). 2.Пушкінські традиції в творчості Анни Ахматової. 3.Біблійні мотиви в поезії Анни Ахматової.

Міжпредметні зв’язки. Всесвітня історія. Перша світова війна. Російська революція 1917 року, розбудова соціалістичної держави у СРСР. Тоталітарний режим, масові репресії 1937-1938 в СРСР.

Культурологічний контекст. 1. Модільяні А. “Анна Ахматова”. 2. Альтман М. “Портрет Анни Ахматової”. 3. Анненков Ю. А. “Ахматова” (малюнок). 4. Осьмеркін А. “Портрет Ахматової. Біла ніч.” 5. Анненков Ю., Тишлер О., Остроумов-Лебедєв А., Замирайло В. Ілюстрації до поезій Ахматової. 6. Сомов К. “Чаклунство”. 7. Руні Л. “Помилка смерті”. 8. Роден О. “Та, що плаче”. 9. Дж.ді Бондоне “Оплакування Христа”. 10. Руо Ж. “Розп’яття”. 11.Рахманінов С. Прелюдія № 5, 7. 12. Шостакович Д. Симфонія № 5, 7. 13. Тіщенко Б. “Реквієм”. 14. Саворін В. Скульптура “Поет і муза”. 15. Ерьзя С. Скульптура. “Мужність”.

Студент(ка):

визначає творчість Анни Ахматової як одне з найповніших утілень можливостей акмеїзму;

називає основні етапи творчості Анни Ахматової, її зв'язок з Україною;

досліджує на матеріалі поезій поетичність творів Ахматової, на прикладі “Реквієму” особисту трагедію письменниці, трагедію народу, протест поетеси проти насильства, акцентує увагу на особливості композиції поеми; трансформації біблійних образів в поезії Анни Ахматової;

висловлює судження про поетичну творчість Анни Ахматової як яскраве явища жіночої поезії ХХст.;

виразно читає і аналізує вірші Анни Ахматової;

дає визначення понять: акмеїзм, психологізм, звукопис, художня деталь, а також ілюструє їх прикладами з поезій;
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації