Програма для студентів спеціальності 6030303 видавнича справа та редагування Затверджено

Скачати
Програма
  1   2
Київський національний університет імені Тараса Шевченка



Інститут журналістики




Кафедра історії журналістики




Укладач: к. філол. н., доц. Боярська Любов Василівна



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА





РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА


для студентів спеціальності 6030303 - видавнича справа та редагування


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол № 1

від „__” ______ 2008 р.

Зав. кафедри

______ проф. Сидоренко Н.М.

Директор інституту

___________проф. Різун В.В.


КИЇВ – 2008


Робоча навчальна програма з дисципліни “ Українська література”.


Укладач: к. філол. н., доц. Боярська Любов Василівна


Лектор: к. філол. н., доц. Боярська Л.В.


Викладач: викл. Коваль В.М.


Погоджено

з науково-методичною комісією

«____» ______________ 2008 р.


___________________________

Підпис голови НМК факультету/ інституту


Вступ

Дисципліна “Українська література” є нормативною навчальною дисципліною циклу гуманітарних та соціально-економічних дисциплін. Викладається на 2 курсі 3 семестру в обсязі 1,5 кредиту, в тому числі 66 годин аудиторних занять, з них лекцій 16 год., практичних 16 год., самостійна робота 34 год. та форма підсумкового контролю – залік.


Мета і завдання навчальної дисципліни:



Предмет навчальної дисципліни:

Літературний процес першої половини ХІХ ст. Найвизначніші програмні твори української літератури вказаного періоду.

Вимоги до знань та вмінь:

Студенти повинні знати:




Студенти повинні вміти:

Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі спеціальності. Нормативна навчальна дисципліна “Українська література” є складовою циклі професійної підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “бакалавр” і пов’язана з дисциплінами „Фольклор”, „Країнознавство”, „Історія мистецтва”.

Система поточного, модульного та підсумкового контролю з навчальної дисципліни. Навчальна дисципліна “Українська література” оцінюється за модульно-рейтинговою системою. Вона складається з 2 модулів. Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною шкалою.

Форми поточного контролю: оцінювання домашніх самостійних завдань; тестів та контрольних робіт, виконаних студентами під час практичних занять.

Модульний контроль: контрольний тест (за перший модуль), підсумкова контрольна робота (за другий модуль).

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100-бальною

системою. За перший змістовий модуль студент може набрати максимально 40 балів, за другий ЗМ – 40 балів.

Підсумковою формою контролю є залік, який оцінюється максимально в 20 балів.

Форми поточного контролю



КОНТРОЛЬ ЗНАНЬ.


Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Оцінювання за формами контролю:


Поточний контроль

Тип виконаного завдання

Максимальна к-сть балів за кожне виконане завдання

Максимальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ1

Максимальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ2

Максимальна к-сть балів, яку може набрати студент за

1-й семестр

усна відповідь

5




10

(5*2 практ.)

20

(5*4 практ.)

30

контрольний тест

10

10




10

Конспект. наукової літератури

5

(за одне завдання)

20

(5* 2 завд.)



20

підсумкова контрольна робота

20




20

20

залік










20

Разом




40

40

100




Тип виконаного завдання

Максимальна к-сть балів за кожне виконане завдання

Мінімальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ1

Мінімальна к-сть балів, яку може набрати студент за ЗМ2

Мінімальна к-сть балів, яку необхідно набрати для допуску до заліку

усна відповідь

5




5

(2,5 * 2 практ.)

10

(2,5*4 практ.)

15

контрольний тест

10

10




10

Конспект. наукової літератури

5

(за одне завдання)

10

(5* 1 завд.)



10

підсумкова контрольна робота

20




10

10

залік













Разом




25

20

45



Мінімальний допусковий бал – 45.

Студенти, які набрали менше 45 балів, до заліку не допускаються.

Система отримання балів накопичувальна.


При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».

Шкала відповідності

За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

5

Відмінно

зараховано

85 – 89

4

Добре

75 – 84

65 – 74

3

Задовільно

60 – 64

35 – 59

2

Незадовільно

не зараховано

1 – 34




НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ




лекції

Назва лекції

Кількість годин

Лекції

Семінари/ лаборат., практичні

Самост. Робота

Інші форми контр.

Змістовий модуль 1

1

Нова українська література. Становлення нової української літератури.

2




4




2

Бурлеск і травестія в українській літературі початку ХІХ ст.

2

2

4




3-4

Романтизм в українській літературі першої половини ХІХ ст.

4

2

6







Підсумковий тест




2







Змістовий модуль 2

5

Галицьке національне відродження.




2

4




6

Творчість Г.Квітки-Основ’яненка.

2

2

4




7

Життя і творчість Т.Г.Шевченка (1 і 2 період творчості).

2

2

4




8

Життя і творчість Т.Г.Шевченка (творчість періоду заслання).

2

2

4




9

Життя і творчість Т.Г.Шевченка (творчість останнього періоду життя).

2




4




Модульна контрольна робота




2









ВСЬОГО

16

16

34







Загальний обсяг 56 год., в тому числі:

Лекцій – 16 год.

практичні – 16 год. .

Самостійна робота – 34 год.


Змістовий модуль 1


Лекція 1. Нова українська література. – 2 год.

Історичні умови розвитку нової української літератури. Періодизація та основні особливості нової української літератури. Осередки культури і нової політичної, філософської й історичної думки. Харківський університет. Демократизм нової української літератури.


Самостійна робота – 4 год.

Завдання:

Законспектувати розділ “Філософські й ідейно-естетичні основи художніх напрямів і течій” (М.Т.Яценко).

Література:

Історія української літератури ХІХ століття: У 2 кн. – Кн. 1/ За ред. Жулинського М.Г. – К.: Либідь, 2005. – с.88 – 127.


Лекція 2. Бурлеск і травестія в українській літературі першої половини ХІХ ст. – 2 год.

Утвердження нового світобачення й нових естетичних засад у літературі. Зв’язок літератури з фольклорною естетикою і народним світосприйняттям. Сміх як одна із початкових форм утвердження нового погляду на народ.Бурлеск як форма епатажу читача і привернення уваги до художнього тексту. Наслідування традицій І.Котляревського у новій українській літературі (П.Білецький-Носенко, К.Думитрашко та ін.). Бурлеск у поезії, перекладах та переспівах, у публіцистиці.



Семінар 1. Бурлеск і травестія в українській літературі першої половин и ХІХ ст. Українська байка першої половини ХІХ ст.2 год.

План.

  1. Жанр байки: історія, різновиди, видатні представники.

  2. Суспільно-духовні умови розвитку й причини популярності байки на Україні.

  3. Творці української байки та її популяризатори: П.Гулак-Артемовських, Є.Гребінка, Л.Боровиковський, П.Білецький-Носенко, С. та П. Писаревські, П.Кореницький.

  4. Іншомовні оригінали й українській реалії: зіставлення й паралелі.

  5. Байка на сторінках перших й українських видань початку ХІХ ст. Література:

Українська дожовтнева байка: Антологія. – К., 1966.

Бурлеск і травестія в українській літературі першої половини ХІХ ст. – К., 1959.


Самостійна робота. – 4 год.

  1. Законспектувати послання П.Гулака-Артемовського “Писулька до того, котрий що божого місяця Українського гінця по всіх усюдах розсилає”.

  2. Прочитати (скорочено) “Горпинида, чи Вхопленая Прозерпіна” П.Білецького-Носенка та “Жабомишодраківка” К.Думитрашка. Вміти визначати елементи бурлеску і ознаки травестійної літератури.

Література:

Українська дожовтнева байка: Антологія. – К., 1966.

Бурлеск і травестія в українській літературі першої половини ХІХ ст. – К., 1959.


Лекція 3-4. Романтизм в українській літературі першої половини ХІХ ст. 4 год.

Естетичні принципи романтизму. Німецька ідеалістична філософія й український романтизм. Розширення поетами-романтиками стильових, тематичних і жанрових меж національної літератури. Роль романтизму у виході української літератури на шляхи міжнаціонального єднання.Фольклорно-побутова, фольклорно-історична, громадянська й психолого-особистісна течії в українському романтизмі. “Харківська школа романтиків”. Гурток І.Срезневського, його роль у розвитку українського романтизму. Поява нових поетичних жанрів в українській літературі.Еволюція жанру балади в українській літературі першої половини ХІХ ст. Пісенна романтична лірика. Романтична проза. М.Гоголь і Україна. Вплив М.Гоголя на творчість українських письменників. Українська “екзотика” в російській та європейській літературі.


Семінар 2. Романтизм у новій українській літературі. Українська романтична поезія. – 2 год.

  1. Витоки українського романтизму.

  2. Вплив німецкого романтизму. Романтичні філософія, тематика, проблематика.

  3. Романтичні балади П.Гулака-Артемовського. Опрацювання відомих європейських сюжетів. Елементи бурлеску в поезії «Пан Твардовський».

  4. Балади Є.Гребінки. Твори, що стали народними піснями.

  5. Романтичні балади Л.Боровиковського. Переклавди з російської та польської (О.Пушкін, А.Міцкевич).

  6. Основні мотиви поезії А.Метлинського (Могили). Специфіка звернення до історичного минулого Елементи готичного стилю (колористика, атрибутика, детаі, основні архетипи: кладовище, хрест, спис, смерть тощо).

  7. Творчість М.Костомарова. Баладні сюжети: порівняння з іншими авторами («Маруся» Л.Боровиковського – «Наталя» М.Костомарова – «Світлана» В.Жуковського.

  8. Пісенна лірика В.Забіли.

  9. Поезія М.Петренка Жанр медитації. Використання основних романтичних прийомів. Психологічний романтизм.

Література:

Айзеншток І. Українські поети-романтики // Українські поети-романтики 20 - 40-х років ХІХ ст. – К., 1968.

Боровиковський Л. Твори. – К., 1980.

Затонский Д. Реализм. – Там само. – С.27 – 36.

Костомаров М. Твори: У 2-х т. – К., 1990.

Тертерян И. Общий характер литературного процесса // История всемирной литературы: В 9 т. – Т.6. – М.: Наука, 1989. – С.15 – 16.

Тертерян И. Романтизм. – Там само. – С.16 – 27.

Тураев С. Немецкая литература. – Там само. – с.36 – 79.

Українські поети-романтики /Упоряд. Гончарук М.Л. – К., 1987.


Самостійна робота. – 6 год.

Завдання:

1. Самостійно опрацювати романтичні прозові твори Є.Гребінки «Нежинский полковник Иван Золотаренко» та «Чайковский». Вміти визначати основні ознаки романтизму у вказаних текстах. Порівняти сюжети творів Є.Гребінки і відповідні оповідання з козацьких літописів.

2. Ознайомитися із науковою спадщиною М.Костомарова:




Перевірка виконання завдань, що виносяться на самостійне опрацювання, відбувається за такою схемою:

1.Опитування на практичних (див. плани практ. занять).

2.Підсумковий тест за 1-й модуль (включені деякі питання, що виносилися на самостійне опрацювання).

3.Перевірка конспектів і співбесіда під час індивідуальної роботи зі студентами (згідно з графіком).


Самостійна робота за 1 модуль оцінюється максимально в 10 балів.


Семінар 3. Підсумковий тест. – 2 год.

Тест оцінюється в 10 балів.



Зразок питань підсумкового тесту:

Питання закритої форми:

  1. Літературним псевдонімом А.Метлинського є псевдонім:

А) Козак; В) Посланець;

Б) Могила; Г) Бандурист.




  1. У жанрі медитації працював поет-романтик

А) М.Костомаров; В) В.Забіла;

Б) Л.Боровиковський; Г) М.Петренко.


Питання відкритої форми:

  1. Назвіть основні тези статті М.Костомарова “Две русские народности”.

  2. Вплив М.Гоголя на творчість українських письменників ХІХ ст. (за романом Є.Гребінки „Чайковський”).




Змістовий модуль 2.

Семінар 4. Галицьке літературне Відродження. – 2 год.

План.

  1. Збірка “Русалка Дністровая” як почин національно-літературного руху на Галичині.

  2. Зв’язок галицького літературного відродження із загальнослов’янським національно-визвольним рухом. Спільні ідеї. Історія “Краледворського” та “Зеленогорського рукописів”.

  3. Сюжети та образи розділу “Складання”.

  4. Новаторська сутність творів М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького.

  5. “Я русин бил, єсм і буду, я родився русином” (Олександр Духнович) – сутнісне звучання творів галицьких романтиків.




Самостійна робота. – 4 год.

Завдання:

  1. Ознайомитися з діяльністю “чеських будителів”. Визначити зв’язок між їх діяльністю і діяльністю “Руської трійці”.

  2. Простежити, з яких мов перекладають автори “Русалки Дністрової” і пояснити причини звернення до саме цих мов. Пояснити, чому для перекладів підбираються твори відповідних жанрів і тематики.

  3. Спробувати пояснити причини звернення учасників “Руської трійці” до “Краледворського” і “Зеленогорського рукописів” і знати роль вказаних творів у загальнослов’янському відродженні.




Література:

Русалка Дністровая: Фольклорно-літературний альманах. – К., 1987 (або 1972).

“Русалка Дністрова”: Документи і матеріали. – К., 1989.

Білецький О. “Русалка Дністровая” //Там само. – С.371 - 376.

Максимович М. О стихотворениях червонорусских // Там само. – С. 193-196.

Франко І. Критичні письма о галицькій інтелігенції // Там само. –С.290-294.

Шалата М. Маркіян Шашкевич: Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., 1969.

Шашкевич М.С., Вагилевич І.М., Головацький Я.Ф. Твори / упоряд., вступна стаття та прим. М.Шалати. – К., 1982.


Лекція 5. Творчість Квітки-Основ’яненка. – 2 год.

Натуральна школа у період формування. Реформістський лібералізм та ідеї просвітительського реалізму в творчості Г.Квітки-Основ’яненка. Участь письменника у культурно-освітніх починаннях того часу. Дві стильові тенденції прози Г.Квітки-Основ’яненка. Комедії (“Приезжий из столицы», «Дворянские выборы») як зразок просвітницької сатири. Роман “Пан Халявский” – хроніка деградації панства.


Семінар 5. Творчість Г.Квітки-Основ’яненка. – 2 год.

План.

  1. Питання світогляду і психології творчості письменника.

  2. Листи Г.Квітки-Основ’яненка як джерело до розкриття проблем творчості.

  3. Погляди письменника на завдання й роль літератури, відстоювання самобутності української мови.

  4. Сюжети та система образів сатирично-гумористичних творів Г.Квітки-Основ’яненка.

  5. Жіночі образи у прозі письменника.

Література:

Гончар О. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К., 1969.

Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К., 1978.

Трофименко В. Творчість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.

Янищук О. Григорій Квітка-Основ’яненко в духовній історії України. – Тернопіль, 2003.


Самостійна робота. – 4 год.

Завдання:

  1. Опрацювати твори Г. Квітки-Основ’яненка російською мовою:

“Пан Халявский”, “Ярмарка”, Приезжий из столицы”, “Дворянские выборы”.

  1. Визначити просвітительські ідеї в драматургії письменника.

  2. Пояснити, як реалізується принцип “бити у минулому сучасне” у романі “Пан Халявский”.

Література:

Гончар О. Просвітительський реалізм в українській літературі. Жанри та стилі. – К., 1989.

Дорошкевич О. Г.Ф.Квітка-Основ’яненко //Дорошкевич О. Реалізм і народність української літератури ХІХ ст. – К., 1986.

Кичигін В. Від народнопоетичних форм до художнього цілого повісті …//Розвиток жанрів в українській літературі ХІХ – початку ХХ ст. – К., 1986.

Трофименко В. Творчість Г.Ф.Квітки-Основ’яненка і західноєвропейська просвітительська естетика. – Суми, 2000.

Янищук О. Григорій Квітка-Основ’яненко в духовній історії України. – Тернопіль, 2003.


Лекція 6. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (1 і 2-й період). – 2 год.

Слов’янський романтизм і рання творчість Т.Шевченка. Художній історизм і міфологізація української історії. Період “трьох літ” – час усвідомлення трагедії України в суспільно-політичному, національному, релігійному, морально-етичному вимірах. Політична сатира періоду “трьох літ”. Зв’язок з Кирило-Мефодіївським товариством.


Семінар 6. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (1 і 2 період). – 2 год.

План.

  1. Жанрове розмаїття “Кобзаря” (1840).

  2. Поетичні образи-символи “Кобзаря”.

  3. Особливості історичних поем Т.Шевченка.

  4. Відображення у поетичному слові національно-патріотичної еволюції митця (зб. “Три літа”).

  5. Політична сатира у творчості Т.Шевченка.

  6. Ідеї слов’янського відродження у творчості Т.Шевченка.




Самостійна робота – 4 год.

Завдання:

  1. Знайти у поемі Т.Шевченка „І мертвим, і живим...” імена представників слов’янського відродження, пояснити, чому він ними оперує. Пояснити, чому автор не вірить у щирість захоплення українського панства ідеєю слов’янської єдності.

  2. Визначити основні ідеологічні засади діяльності “Кирило-Мефодіївського товариства” в контексті слов’янського відродження..




Література:

Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця: Літературно-критичні нариси. – К., 1986.

Коцюбинська М. Етюди про поетику ШевченкуШевченка: Літературно-критичний нарис. – К., 1990.

Творчий метод і поетика Т.Шевченка. – К., 1980.

Смілянська В. “Святим огненним словом…” Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990.

Барабаш Ю. Тарас Шевченко: імператив України.Історіо- й націософська парадигма. – К., 2004.


Лекція 7. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (період заслання). – 2 год.

Перші три роки заслання – найінтенсивніший творчий процес цього періоду. Морально-етична домінанта “невільницької” поезії Т.Шевченка. Медитативно-філософська лірика (“Пророк”, “Один у другого питаєм…”, “Ми восени таки похожі…”, “Дурні та гордії ми люди…”, “Мені здається, я не знаю..”). Повісті Т.Шевченка російською мовою.

“Журнал” (“Щоденник”) – свідчення про життя й оточення поета на засланні, його політичні, філософські та художні погляди.


Семінар 7. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (період заслання) – 2 год.

  1. Засудження тиранії та абсолютизму у поемі “Царі” (“Старенька сестро Аполлона…”).

  2. Викриття панської сваволі, моральної деградації пануючого класу у поемах “Княжна”, “Марина”.

  3. Медитативно-філософська лірика (“Пророк”, “Один у другого питаєм…”, “Ми восени таки похожі…”, “Дурні та гордії ми люди…”, “Мені здається, я не знаю..”).

  4. Повісті Т.Шевченка російською мовою.




Самостійна робота. – 4 год.

Завдання:

  1. Прочитати “Журнал” (“Щоденник”) Т.Шевченка. Виписати прізвища всіх діячів культури того часу, окресливши коло культурно-мистецьких уподобань поета.

  2. Знайти роздуми автора про науково-технічний прогрес.

  3. Окреслити політичні та філософські погляди Т.Шевченка, довівши їх цитатами із тексту.

Література:

Т.Шевченко. Дневник. Автобиография. Автографы. – К., 1972.

Шевченківський словник: У 2 т. – К., 1976 - 1977.

Барабаш Ю.Я. Тарас Шевченко: Імператив України: Історіо- й націософська парадигми. – К. 2004.

Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Шевченка. Поезії 1847 – 1861 рр. – К., 1966.

Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К., 1998.

Смілянська В. “Святим огненним словом…”. Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990.


Лекція 8. Життя і творчість Т.Г.Шевченка (останній період творчості). - 2 год.

Перебування в Нижньому Новгороді. Засудження царського деспотизму у поемах “Неофіти” та “Юродивий”. Біблійні та античні мотиви у творчості Т.Шевченка цього періоду. “Подражанія” (переспіви) із Біблії. Трагізм і безнадія у інтимній поезії. Поема “Марія” – найвище втілення шевченківської філософії людини. Притчевий і символічний характер образів поеми.


Самостійна робота. – 4 год.

Завдання.

Опрацювати наукові праці:

  1. Г.Грабовича “Поет як міфотворець: Семантика символів у творчості Тараса Шевченка” ( К., 1998)

  2. О.Забужко “Шевченків міф України: Спроба філософського аналізу” (К., 1997).

  3. Законспектувати 1-2 розділи (за вибором студента).




Література:

Барабаш Ю.Я. Тарас Шевченко: Імператив України: Історіо- й націософська парадигми. – К. 2004.

Івакін Ю. Коментар до “Кобзаря” Шевченка. Поезії 1847 – 1861 рр. – К., 1966.

Луцький Ю. Між Гоголем і Шевченком. – К., 1998.

Смілянська В. “Святим огненним словом…”. Тарас Шевченко: Поетика. – К., 1990.

Т.Шевченко. Дневник. Автобиография. Автографы. – К., 1972.

Шевченківський словник: У 2 т. – К., 1976 - 1977.


Семінар 8. Підсумкова контрольна робота. – 2 год.

Проводиться за всіма темами, розглянутими за семестр, та за завданнями для самостійної роботи.

Максимальна оцінка – 20 балів.


Зразок варіанту питань підсумкової роботи.

І варіант

  1. Визначити риси бурлеску у баладі П.Гулака-Артемовського “Пан Твардовський”.

  2. Назвати ознаки романтизму у поезії А.Метлинського “Бандурист”.

  3. Окреслити коло мистецьких зацікавлень Т.Шевченка (за “Журналом”).

  4. Охарактеризувати 1 розділ наукової праці Г.Грабовича “Поет як міфотворець”.

  5. Критика національного панства у романі Г.Квітки-Основ’яненка «Пан Халявський».



.


Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації