Методичні рекомендації щодо вивчення суспільних предметів у 2011-2012 навчальному році

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4
Віра ФУРМАН,

завідувач кабінету суспільних предметів Рівненського ОІППО


Олена ПИШКО,

методист кабінету суспільних предметів Рівненського ОІППО


Алла ГОРЕЦЬКА,

методист кабінету суспільних предметів

Рівненського ОІППО


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

ЩОДО ВИВЧЕННЯ СУСПІЛЬНИХ ПРЕДМЕТІВ

У 2011-2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ


ПРЕДМЕТИ СУСПІЛЬНО-ГУМАНІТАРНОГО СПРЯМУВАННЯ

Шкільна історична освіта повинна не тільки допомогти учням засвоїти систему наукових знань, а й сформувати здатність творчо мислити, аргументовано захищати власну точку зору.

Головними завданнями навчання історії є розвиток в учнів історичного мислення, формування позитивної історичної самоідентифікації; відпрацювання навичок творчої діяльності та вмінь використовувати отримані знання та навички на практиці, виховання в молодого покоління особистісних рис громадянина України, загальнолюдських духовних цінностей, демократизму, патріотизму; підготовка учнів до свідомої активної участі в суспільному житті.

Безпосередньо цьому сприяє продуктивне і творче використання як традиційних так і інтерактивних технологій навчання.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синхронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями програмного матеріалу зазначених курсів як послідовно, так і паралельно. Методичні кабінети не уповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

Учням 5-7-х класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії на цих паралелях передусім потрібно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів у процесі роботи з історичними фактами, які дають узагальнену картину минулого; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу. Також повинна бути приділена увага формуванню первинних уявлень про історичну карту (шляхом знайомства з настінною картою), навчанню того, як потрібно показувати на карті території держав, міста, напрямки військових походів тощо.

Особливу увагу слід звернути на наскрізні історичні поняття: «історичні джерела», «держава», «монархія», «республіка», «демократія», «релігія», «матеріальна культура» та «духовна культура».

Практикою доведено, що високу ефективність мають уроки, на яких використовуються прийоми коментованого читання підручника, робота з текстами підручників та посібників, історичними документами, малюнками, дидактичними вправами.

Знання, які здобувають учні, переходячи із класу в клас, повинні розширювати їхнє логічне мислення, розвивати вміння та навички до історичного пізнання. Цей новий етап роботи потрібно реалізувати під час викладання історії у 8-9-х класах, розкривши перед учнями величний шлях, пройдений українським народом від гетьманської держави до національно-державницьких ідей другої половини ХIХ ст.

Вивчення історії України збігатиметься із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: «індустріальне суспільство», «соціальна структура суспільства», «національно-визвольна війна», «соціальна революція», «технічний прогрес», «гуманізм», «національно-культурне відродження». Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11-х класах — це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.

У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Активізувати навчальний процес можуть рольові ігри, індивідуальні та групові форми роботи.

Історична освіта має активно сприяти формуванню гармонійно розвинутої і цілісної особистості, здатної до самостійного мислення, суспільного вибору і діяльності, спрямованої на процвітання України. У свою чергу вчителі історії повинні зосередити свою увагу на вихованні особистості, яка усвідомлює свою приналежність до українського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто у процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим, тому використання мультимедійності на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, «занурити» учня в умови будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних та настінних карт. Вони допомагають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Однією із найбільш традиційних позакласних та позашкільних форм організації історичної освіти є предметні олімпіади, історичні турніри.

Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча. Так, при вивченні місцевої, регіональної історії є можливість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі сприятиме набуттю учнями навичок ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в школярів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до «малої Батьківщини», що є важливою основою патріотизму.

Активізації інтересу учнівської молоді до історії, зокрема до минувшини рідного краю, формуванню навичок критичного погляду на історичні події, вміння робити висновки сприяє дослідницька діяльність. Ця робота є цікавою і захоплюючою, стимулює інтерес учнів до історії рідного краю. При цьому можуть бути широко застосовані такі форми і методи, як інтерв’ю, збір історичних експонатів, робота в архівах тощо.

З метою посилення патріотичного виховання учнівської молоді особливу увагу варто приділяти темам, присвяченим Великій Вітчизняній війні. Доля склалася так, що Україна потрапила до епіцентру найбільшого в історії людської цивілізації збройного конфлікту. Вона сповна відчула на собі гітлерівський «новий порядок», жертвами якого стали мільйони наших співвітчизників: радянських військовополонених, партизан, підпільників, цивільного населення. Підриваючи генофонд народу, керівництво Німеччини не лише здійснювало політику відкритого геноциду, але й проводило лінію на обезлюднення України. На примусові роботи до рейху та окупованих країн було вивезено мільйони громадян республіки, значна частина яких не повернулася на Батьківщину.

У 2011 році громадськість України та інших країн відзначатиме 70-ту річницю нападу Німеччини на СРСР та початку Голокосту на території України. 29 вересня 2011 року відзначатиметься 70-та річниця трагедії Бабиного Яру, яка стала одним із жахливих символів нацистського геноциду. Ці події є приводом, аби згадати не лише трагедію війни та страждань народів Європи, міжнаціональної ворожнечі, але й героїзм у опорі нацизму, приклади взаємодопомоги між народами, духовного подвигу заради рятування життя людей.

У 2011 році громадська організація «Ткума» за сприяння Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України проводить VІІІ Міжнародний конкурс творчих робіт школярів, студентів та вчителів «Уроки війни та Голокосту — уроки толерантності». Цей конкурс має сприяти поширенню в суспільстві ідей гуманізму та толерантності, неприйняття шовінізму та ксенофобії, проповіді насильства та тоталітарної ідеології на основі усвідомлення уроків історії.


ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

У 2011-2012 навчальному році учні 5-9-х класів навчатимуться за програмою «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи». Для 10-11-х класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи» (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (режим доступу: www.mon.gov.ua).

Важливою складовою історії України другої половини ХХ століття є Друга світова війна, один з найтрагічніших періодів історії.

Саме з Україною пов'язані основні, вирішальні події Великої Вітчизняної війни. Україна зазнала найбільших втрат у ході Другої світової війни: на території нашої держави вирішувалася доля війни в Європі. Український і південноросійський напрями постійно були головними на Східному фронті. Але й після визволення України багато наших співвітчизників продовжували воювати на Далекосхідному фронті — проти Японії, у складі Червоної армії, в західноукраїнських лісах у лавах Української повстанської армії.

Неймовірними зусиллями український народ намагався подолати тяжкі наслідки війни. Складний і суперечливий процес відбудови зруйнованого під час війни народного господарства потребував титанічних зусиль трудящих. Сталінський тоталітарний режим намагався зміцнити свої позиції, активізуючи пропагандистську «обробку» населення. Погромні ідеологічні кампанії були за умов культурно-ідеологічної ізоляції країни формою зміцнення тотального ідеологічного контролю за суспільними процесами. Все це гальмувало розвиток суспільно-економічного і політичного життя в країні.

Період другої половини 1950-х – середини 1960-х років, що має назву «відлига», розпочався після смерті Й.Сталіна. Характерними ознаками цієї доби був відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі демократизації, гуманізації політичного та громадського життя. Процес десталінізації супроводжувався лібералізацією суспільного життя, припиненням терору та реабілітацією жертв політичних репресій, розширенням контактів із зовнішнім світом, спробами реформувати консервативну модель державної економіки. Такі процеси зумовили виникнення нової духовної атмосфери в суспільстві, відкривши можливості для позитивних змін у житті населення України.

Розвиток суспільства у другій половині 50-х – середини 60-х років ХХ століття відбувався в складних умовах. З одного боку, це були роки поступального розвитку української економіки, соціального та духовного життя, пошуку шляхів реформування командно-адміністративної системи управління, лібералізації та демократизації радянського суспільства, а з іншого — посилення негативних тенденцій у суспільно-політичному, економічному і духовному житті, що поступово призвело до застою в усіх сферах життєдіяльності країни.

Період другої половини 60-х – першої половини 80-х років увійшов в історію як період «застою». Він характеризувався надмірною ідеологізацією суспільної свідомості, посиленням тоталітарних тенденцій в адміністративно-державному управлінні, боротьбою з інакодумством. Розпочався тотальний наступ на «шістдесятників», практично припинилася реабілітація репресованих сталінським режимом, пройшла хвиля арештів і судових процесів, посилилася русифікація України.

Новий етап в історії українського суспільства відкрила «перебудова», покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу.

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок періоду, суть якого – у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку, інтеграція зі спільнотою демократичних країн Європи.

Для вивчення історії України зазначених періодів рекомендується до використання три підручника.

У підручнику з історії України авторів Гупана Н.М., Пометун О.І., Фреймана Г.О. вдалою є структура розділів: на початку кожного винесено його короткий зміст, у кінці з метою узагальнення вивченого є рубрика "Чи засвоїли ви розділ". Завдання підручника різноманітні, цікаві, згруповані за рівнем навчальних досягнень учнів. Після теми уроку подано основні питання, які опрацьовуватимуться, закцентовано увагу одинадцятикласників на основних поняттях, термінах, датах — рубрика «Зверніть увагу», а також виокремлено ключові питання для розуміння та сприйняття нового матеріалу — рубрика «Подумайте». Оригінальною особливістю підручника є запровадження рубрики «Зверніться до джерел», що посилює наукову компетентність текстового навантаження. Ілюстративний матеріал супроводжується запитаннями та завданнями розвивального характеру, що засвідчує його дидактичну доцільність.

Підручник авторів Струкевич О.К., Дровозюк І.С., Романюк І.М. розроблено як складову хронологічно послідовної лінійної схеми шкільної історичної освіти. У ньому викладено історію України від початку Другої світової війни до початку ХХІ ст. Підручник містить навчальний історичний матеріал, що синтезує культурологічний, цивілізаційний та соціо-антропоцентричний підходи до життя в минулому. Суб’єктом і творцем історичного процесу у підручнику подано людину, народ, етнічні меншини, українську націю політичну. Показано, які еволюційні зміни відбувалися з даними історичними суб’єктами, як провідні історичні діячі і народ протягом визначеного історичного періоду долали ті внутрішньополітичні виклики, які були зумовлені політико-культурними, політико-правовими, політико-соціальними особливостями історичної еволюції українського суспільства у складі СРСР.

У педагогічно-виховному контексті автори підручника добирали навчальний матеріал таким чином, щоб формувати в учнів систему такі загальнолюдські та громадянські цінності українського суспільства, як гуманізм, Батьківщина, самовизначення, права і свободи людини, держава, громадянин, людина, сім’я.

У підручнику авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. академічного (стандарту) рівня для 11-го класу загальноосвітніх навчальних закладів викладено авторське бачення новітнього періоду історії України. Зміст доповнює велика кількість різноманітних документів і розповідей рубрики «Усна історія». Ретельно продумані тести і завдання сприятимуть засвоєнню навчального матеріалу.

Для класів історичного профілю чинними є програми «Історія України. 10-11 класи», розраховані на 4 години на тиждень (140 годин на рік) авторів Кульчицького С.В., Лебедєоїа Ю.Г.

Для класів історичного профілю рекомендується підручник автора Турченка Ф.Г. Тут подано систематизований виклад подій в Україні від початку Другої світової війни до кінця 2010 р. Текст складено на основі новітніх досягнень вітчизняної і зарубіжної історичної науки. Значна увага приділяється висвітленню особливостей соціально-економічного й політичного розвитку України в роки радянської влади, впливу тоталітарної системи на культурно-ідеологічні процеси в республіці, дисидентському руху, досягненню Україною незалежності, розбудові незалежної української держави.

Увесь курс матеріалу поділено на теми, кожна з яких складається з параграфів, а ті, в свою чергу, розподіляються на «ліхтарики». Методичний матеріал охоплює майже всі науково-методичні прийоми. Підручник містить такі рубрики, як «Згадайте», «Творче завдання», «Перевірте себе». Наприкінці кожної теми під рубрикою «Уроки творчості» автор пропонує ряд тем з для обговорення у класі. Додатковий матеріал представлено у рубриці «Документи», де вміщено фрагменти робіт відомих вітчизняних та зарубіжних вчених та документальні свідчення. До кожного документа запропоновані питання. У рукописі подано ряд унікальних історичних карт, зроблені професійним картографом. Підручник широко проілюстрований рідкісними документальними світлинами, які допоможуть учням зрозуміти складні історичні процеси.

Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації