Програма навчально-виховної педагогічної практики та методичні поради до її проведення для студентів 5 курсу французького відділення

Скачати
Програма
Міністерство освіти і науки України

Львівський національний університет імені Івана Франка

Факультет іноземних мов

Денне навчання


"Затверджую"


декан

факультету іноземних мов

В.Т.Сулим
" " 20
10


ПРОГРАМА

НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


та методичні поради до її проведення для

студентів 5 курсу французького відділення


Розглянуто на засіданні кафедри

4 січня 2010р. протокол № 4


Зав.кафедрою____________


Львів 2010

ВСТУП


Положенням про проведення практик у вищих навчальних закладах України, передбачено, що програми практик є основним учбово-методичним документом для студентів та керівників практик.

Практика на п'ятому курсі факультету іноземних мов триває з 9 лютого по9 березня з мови.


МЕТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ


Метою педагогічної практики є :

• розвиток у студентів розуміння принципів навчання взагалі та іноземної мови зокрема, базуючись на сучасних теоріях викладання іноземної мови, лінгвістики , педагогіки та

психології;


ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ, ЩО СТОЯТЬ ПЕРЕД СТУДЕНТАМИ-ПРАКТИКАНТАМИ



ЗМІСТ ПРАКТИКИ


Під час педагогічної практики студент-практикант, спираючись на зразки методичних матеріалів та настанови методиста і вчителя, повинен оволодіти наступними уміннями:








ОРГАНІЗАЦІЙНІ ПИТАННЯ ПЕДПРАКТИКИ


Загальне керівництво практикою покладається на декана факультету та завідувачів профілюючих кафедр. Керівниками практики - методистами є викладачі кафедр французької філології, педагогіки та психології.

У перший день педагогічної практики декан факультету іноземних мов, представники профілюючих кафедр, кафедр педагогіки та психології проводять інструктивні збори для студентів, де знайомлять їх з програмою та основними завданнями практики, проводять інструктаж з техніки безпеки.

При першому відвідуванні школи, де проводиться педпрактика, керівники-методисти, директор школи або завуч та учителі знайомлять студентів-практикантів із школою, розкладом, документацією навчально-виховного процесу. Студентів закріпляють за певними класами у якості учителя та класного керівника.

Староста групи відповідає за оформлення "Кутка студентів-практикантів, у якому повинні бути: 1) наказ директора школи про зарахування студентів на практику та закріплення їх за відповідними класами і учителями; 2) розклад дзвінків; 3) розклад залікових уроків (з точною датою і місцем проведення); 4) розклад залікових виховних заходів; 5) розклад уроків, що проводять студенти упродовж усієї практики.

Під час ознайомчої стадії педпрактики (приблизно один тиждень) студенти відвідують уроки з французької мови та інших предметів та виховні заходи, які проводяться у цей час, знайомляться із планами учителів французької мови та класних керівників, виробляють свої плани, складають графіки проведення залікових уроків.

За час педагогічної практики студент повинен:

• у разі необхідності надавати допомогу вчителям у проведенні загальношкільних та позакласних заходів (олімпіад, тижня французької мови, екскурсій, зустрічей та інш.);

• виготовляти наочні посібники та матеріали;

• перевіряти учнівські зошити, щоденники, контрольні роботи;

• брати участь у роботі предметних гуртків, методичних об'єднань, педрад, у підготовці та проведенні батьківських зборів та інших заходах;



ЗВІТ ТА ДОКУМЕНТАЦІЯ


Результати проведення практики відбуваються на засіданні кафедри французької філології за участю усіх студентів-практикантів, керівників практики, викладачів методики, загально-факультетського керівника. Під час захисту студенти коротко інформують про свою роботу в школі, керівник зачитує характеристику зі школи із запропонованою оцінкою. Остаточна оцінка виставляється, враховуючи оцінки кафедр педагогіки та психології.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

до тематичного оцінювання рівня навчальних досягнень

учнів з французької мови

  1. У календарному плануванні в кінці вивчення кожної теми відводимо 1 год. на тематичне оцінювання і ставимо дату у плануванні і в журналі.

  2. Вчитель сам вирішує, який вид мовленнєвої діяльності він виносить на тематичну атестацію у кожній конкретній темі (згідно навчальних цілей, визначених у календарно-тематичному плануванні).

  3. Вчитель сам вибирає форму тематичної атестації : усну чи письмову.

  4. На початку вивчення теми вчитель повідомляє учням, з яких питань буде проводитися тематична атестація.

Тематична оцінка - це оцінка, яку одержав учень за відповідь під час тематичної атестації. .

  1. За згодою учня вчитель може поставити йому оцінку за тему автоматом, якщо він добре працював на протязі вивчення теми.

  2. Поточне оцінювання зберігається, але не впливає на тематичну оцінку.

  3. Оцінки за зошити і словники виставляємо в журнал, але не враховуємо.

  4. Учень, який не згідний з тематичною оцінкою або учень, який хворів, має право на коригуючу оцінку. Термін здачі визначає вчитель ( але не пізніше, ніж через тиждень після тематичної атестації чи появи учня після хвороби).

Коригуюча оцінка ставиться у графу без дати і є остаточною.


9. В кінці семестру віділлємо 4 уроки на контроль з 4-ох видів
мовленнєвої діяльності: аудіювання, говоріння, читання та письма.
( Дати записуємо у план та у журнал - зміст уроку).


  1. Семестрову оцінку виставляємо на основі 4-ох (5-ти) тематичних атестацій та 4-ох оцінок з видів мовленнєвої діяльності ( але не середнє арифметичне ).

  2. Семестрові оцінки є остаточні і корекції не підлягають.

  3. Оцінювання диктантів :

за диктант без помилок : 9 балів. Для учнів, які хочуть одержати 10-12 балів, потрібно дати додаткові завдання. Загальноосвітні школи: 3 помилки — мінус Ібал. Школи з поглибленим вивч.: 2 помилки - мінус 1 бал.


13. Оцінювання граматичного завдання:

Загальноосвітні школи: 2 помилки - мінус 1 бал. Школи з поглибленим бивч. : 1 помилка - мінус 1 бал.


14. Оцінювання монологічного висловлювання :
Добре вивчена тема : 9 балів.

Висловлювання власних суджень та оцінка проблеми : 10-12 балів.


15. Оцінювання тестових завдань :

50 % вірно виконаних завдань : 6 балів.

60% 70% 80%

80-90% 90-99% 100%

7 8 9

10

11

12 балів


16. Оцінювання віршів і т.п: поточні оцінки.


Зміни у вимогах до відбору навчальних матеріалів

Навчальні матеріали можуть значно впливати на якість навчання. Для того, щоб процес навчання був комунікативно-орієнтованим, необхідно використовувати такі навчальні матеріали, які



забезпечують варіативність і вибір завдань, текстів, наочного матеріалу змісту і методів навчання;

містять рекомендації і вказівки щодо того, як учням уникати труднощів, що виникають в процесі учіння;


Зміна ролі учнів в навчально-виховному процесі


Учні мають бути готовими брати частину відповідальності за своє навчання на себе, навчатися узгоджувати свої дії і співпрацювати з іншими учнями та з учителями для того, щоб визначати навчальні цілі і шляхи їх досягнення, шукати ефективні шляхи використання наявних знань та навичок та формування нових.

Учні, що навчаються за комунікативно-орієнтованою методикою прагнуть:

- бути активними учасниками педагогічного спілкування і сприяти тому, щоб воно було особистістю значимим;


- поважати інтереси учасників педагогічного спілкування;


- використовувати свій досвід, кмітливість при вирішенні проблемних завдань, загадок, вікторин тощо;


- приймати участь у виборі текстів, завдань та методів навчання і оцінювати

їх;

- працювати разом, узгоджуючи власні навчальні дії з навчальними діями інших учасників;


- миритися з невизначеністю і ризикувати;


- бути зацікавленими як в керованій, так і в самостійній навчальній діяльності;


знаходити різноманітні шляхи запам'ятовування нових зразків мовлення;


- використовувати різні ресурси для вивчення іноземної мови, довідкову літературу, бібліотеку, листування з іноземними друзями, тощо;


брати на себе відповідальність за своє навчання і розвивати вміння вчитися;


- навчатися через спроби якомога частіше спілкуватися, як на уроках, так і в позаурочний час;

Зміна суті уроків іноземної мови


Практичною метою комунікативно-орієнтованих уроків є формування комунікативної компетенції на основі навчальної діяльності, яка в значній мірі моделює реальні процеси спілкування. Визначальну роль в досягненні цієї мети відіграють комунікативно-орієнтовані завдання, які навчають мові як діяльності, та як процесу пізнання, творчості, наукового пошуку, знахідок і відкриттів, літературно-естетичного збагачення, особистісного становлення, міжкультурного спілкування та діалогу культур. Мовні вправи використовують переважно в комунікативному контексті. Значну роль в створенні комунікативного контексту відіграють мовлення вчителя та учнів та різноманітні технічні та наочні засоби спілкування - аудитивні, візуальні та мультимедійні.

L'ENSEIGNEMENT COMMUNICATIF EN CLASSE DE LANGUE


Quelques caractéristiques et principes

Une approche communicative est essentiellement centrée sur l'apprenant.

Axée sur des thèmes pertinents, situations authentiques, tâches utiles,utilisables et

réalistes.

Doit permettre d'acquérir la volonté, le désir et la capacité d'utiliser la langue cible pour communiquer.

Privilégie la compréhension, la négociation et l'expression du sens. Composantes (ou sous-compétences) suivantes:

  1. compétence linguistique: "la connaissance d'éléments de vocabulaire et la maîtrise de certaines règles syntaxiques grâce auxquelles ces éléments sont combinés de manière à produire des énoncés signifiants";

  2. compétence socio-linguistique: "la capacité d'utiliser et d'interpréter des éléments linguistiques de manière appropriée en fonction de la situation de communication" (le contexte - qui communique avec qui, à quel propos, où, dans quel but, conditionne le choix des éléments linguistiques).

  3. compétence discursive: "la capacité de percevoir et d'assurer la cohérence d'énoncés distincts dans des échanges communicatifs";

  4. compétence stratégiques: "la capacité de "recourir à des stratégies de communication, verbales ou non-verbales, afin de compenser une connaissance imparfaite du code ";

  5. compétence socioculturelle: ""une certaine familiarité avec le contexte socioculturel dans lequel la langue est utilisée";

  6. compétence sociale: "la volonté d'engager une interaction avec autrui, et la confiance en soi que cela suppose ainsi qu'une aptitude à "l'empathie et un savoir-faire en matière de relations sociales".



La relation pédagogique est passée de la verticalité à sens unique (ensei­gnant —> élèves), à l'horizontalité interactive.

Sur les deux schémas suivants , les flèches concrétisent rechange péda­gogique. Vertical et presque uniquement dans le sens professeur / élèves dans une relation de type traditionnelle (schéma 1) ; horizontale et interactive aujourd'hui (schéma 2).





Schéma 1 Schéma 2
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації