Управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   25
Управління освіти і науки

Хмельницької облдержадміністрації

Хмельницький обласний інститут

післядипломної педагогічної освіти


Методичне забезпечення

навчально-виховного процесу

в навчальних закладах області

в 2011-2012 навчальному році


(рекомендації методичним, керівним

та педагогічним кадрам)


Хмельницький

2011

Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах області в 2011-2012 навчальному році (рекомендації методичним, керівним та педагогічним кадрам). - Хмельницький: ХОІППО.-200 с.

Методичні рекомендації підготували:

Баля С.А., Галас А.В., Галкін Д.В., Гільберг Т.Г., Ґудзь В.В., Денисова О.А., Дубковецька Г.М., Журавська Н.І., Іванеску Г.П., Іова В.Ю., Каліночкіна Ю.М., Каратаєва М.І., Кушнір В.О., Красномовець Л.В., Красовська В.Ю., Лавренюк А.О., Левицький В.В., Луценко Л.П., Махмутова А.Є., Мельникова С.І., Мирна Л.А., Мороз Т.В., Непочатова Т.С., Павич Н.М., Пастух Л.В., Поліщук А.Й., Пулатова Л.Й., Ребрина В.А., Фінько Г.М., Шнира О.О., Юхименко А.П.

Загальна редакція – Мельник В.В., проректор з наукової роботи

Технічний редактор – Коновалов А.А., методист центру інформаційно- комп’ютерних технологій та дистанційної освіти

Відповідальний за випуск – Войтенко В.І., ректор ХОІППО

Методичні рекомендації призначені методичним, керівним та педагогічним кадрам освіти області. Видання містить рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу в дошкільних навчальних закладах, початковій школі, вивчення в 2011-2012 н.р. предметів природничо-математичного, технологічного, суспільно-гуманітарного, художньо-естетичного циклів навчальних дисциплін та поліпшення управлінської, психологічної, виховної тощо діяльності працівників освіти. Зміст збірки рекомендовано обговорити напередодні навчального року, під час проведення конференцій, семінарів, засідань методичних об’єднань.


Хмельницький, 2011


Галас А.В., завідуюча сектором початкової освіти,

Фінько Г.М., методист сектору початкової освіти

Методичне забезпечення навчально-виховного процесу в початковій школі в 2011-2012 н.р.

Реалізація компетентнісно орієнтованого навчання – завдання нового Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 462).

Оновлення цілей, змісту, методичного забезпечення початкової освіти відкриває перед вчителями початкової школи суттєво збагачені можливості для навчання, виховання і розвитку молодших школярів.

Відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти сучасна школа повинна залишатися базовим етапом освіченості й адаптації кожної людини та прогностично відповідати на виклики часу. Необхідність поєднання актуальних і перспективних потреб учнів в навчальному процесі об‘єктивно вимагає об‘єднання в змісті, організації та методиках адаптивних і випереджальних функцій шкільної освіти.

Реалізацію цих завдань ефективніше забезпечує не підтримувальний, а інноваційний тип навчання. Його теоретичним підґрунтям є особистісно орієнтована освіта. Її сутнісні ознаки:

- суб‘єкт-суб‘єктне гуманне співробітництво всіх учасників навчально-виховного процесу;

- діагностично-стимуляційний спосіб організації навчального пізнання;

- діяльнісно-комунікативна активність учнів;

- проектування вчителем індивідуальних досягнень учнів в усіх видах діяльності, сенситивних їх розвитку;

- врахування в змісті, методиках, системі оцінювання широкого діапазону особистісних потреб і можливостей дітей у здобутті якісної освіти.

Умовою й результатом інноваційного типу навчання є сформованість в учнів бажання і здатності самостійно вчитися, шукати в різних джерелах інформацію і застосовувати нові знання, виробляти вміння діяти, прагнути творчості та саморозвитку. Наявність уміння учнів самостійно вчитися програмує індивідуальний досвід успішної праці учня, запобігає перевантаженню, сприяє пізнавальній активності, ініціативі, раціональному використанню часу та засобів учіння. Не менш важливо, що людина, яка звикла самостійно вчитися, не губиться в новій пізнавальній і життєвій ситуаціях, не зупиняється, якщо немає готових рішень, не чекає підказки, а самостійно шцкає джерела інформації, шляхи розв‘язання, бо вміння вчитися змінює стиль мислення та життя особистості.

Саме на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів ґрунтується новий Державний стандарт початкової загальної освіти.

Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.

Ключова компетентність охоплює низку загальних навчальних і пізнавальних умінь. Вміє вчитися той учень, який сам визначає мету діяльності або приймає поставлену вчителем; проявляє зацікавленість у навчанні; докладає вольових зусиль; організовує свою працю для досягнення результату, відбирає або знаходить потрібні знання, способи для розв‘язання задачі; виконує в певній послідовності сенсорні, розумові або практичні дії, прийоми, операції; усвідомлює свою діяльність і прагне її вдосконалити; має вміння і навички самоконтролю і самооцінки.

Принцип індивідуального підходу до учня дає змогу в умовах колективної навчальної роботи кожному учневі йти до оволодіння навчальним матеріалом своїм шляхом. Реалізуючи цей принцип, потрібно враховувати рівень розумового розвитку дітей, їх знань і вмінь, пізнавальної та практичної самостійності, інтересів, вольового розвитку, працездатності. Щоб враховувати індивідуальні особливості учнів, учитель має вивчити їх інтереси та нахили, розвиток і домашні умови.

Диференціальне та інтерактивне навчання максимально забезпечують мотивацію учнів до підвищення ефективності своєї діяльності на заняттях і в реальних ситуаціях, можливість отримувати знання на груповому та індивідуальному рівнях.

Державний стандарт початкової загальної освіти, розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полі культурності, світського характеру освіти, системності, інтерактивності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.

Саме в процесі інтерактивного навчання учні вчаться бути демократичними, толерантними по відношенню один до одного та інших людей, самостійно приймати рішення, конструктивно мислити. Саме інтерактивні види діяльності дають змогу створювати навчальне середовище, в якому теорія і практика засвоюються одночасно, що надає змогу учням розвивати логічне мислення, формувати критичне мислення, реалізовувати індивідуальні можливості. Спільна діяльність педагога і тих, хто навчається в процесі засвоєння навчального матеріалу, означає, що кожен вносить індивідуальний вклад, йде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. Важливим компонентом активних методів навчання є створення комфортних умов, в яких учень відчуває свій успіх, інтелектуальну спроможність, що робить процес навчання продуктивним. Інтерактивне навчання сприяє інтенсифікації та оптимізації навчального процесу, дозволяє учням:

- аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним;

- навчитись формулювати власну думку, правильно її виражати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати;

- навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку;

- моделювати різні соціальні ситуації, збагачувати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації й переживати їх;

- вчитись будувати конструктивні відносини в групі, визначати свої місце в ній, уникати конфліктів, шукати компроміси, прагнути діалогу.

Для розгортання конструктивної взаємодії в підсистемах «учень-учень», «учень-клас», «учень-учитель» дитини необхідно володіти такими комунікативними вміннями:

Саме виконання завдань: формування комунікативних умінь та забезпечення гармонійного розвитку всіх видів мовленнєвої діяльності зазначено у меті освітньої галузі «Мови і літератури» Державного стандарту.

Формування вміння вчитися є завданням усіх галузей Державного стандарту. Адже ця ключова компетентність охоплює низку загальних навчальних і пізнавальних умінь. Це здатність учня виконувати навчальні та пізнавальні дії відповідно до мети й умов, у яких виконується навчальне завдання. А вміє вчитися той учень, який:

Відповідно до структури навчальної діяльності в умінні учнів вчитися мають відбитися всі його компоненти на такому рівні, щоб у результаті їх взаємодії сформувалася готовність самостійно вчитися, що є двигуном неперервної освіти.

Отже, завданням на 2011-2012 навчальний рік є підготовка керівних та педагогічних кадрів до реалізації мети освітніх галузей Державного стандарту:

Виконання цих завдань можливе за умови впровадження інноваційних рефлексивно-ігрових технологій в освітнє середовище навчальних закладів, створення ситуації партнерства вчителя, школи з батьками, утвердженні гуманізму в міжособистісних стосунках, позитивних змінах у ставленні учнів до духовних цінностей, навколишнього середовища, власного здоров‘я, створенні розвивального середовища для вільного саморозвитку, входження в соціум та активну життєву позицію соціально-ціннісного спрямування.

У 2011-2012 навчальному році робочі навчальні плани для 1—4 класів загальноосвітніх навчальних закладів розробляються на основі Типових навчальних планів початкової школи з навчанням українською та мовами національних меншин, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 29.11.2005р. № 682.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням іноземних мов робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.03.2006р. № 182.

Для спеціалізованих класів з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу робочі навчальні плани розробляються за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України від 13.05.2005 р. № 291 (додатки 2, 3), з урахуванням змін у розподілі навчального часу та загальної кількості годин, визначених Типовими навчальними планами початкової школи (наказ МОН України від 29.11.2005 р. № 682).

Організація навчання в початкових класах здійснюється за навчальними програмами, розробленими відповідно до Державних стандартів початкової загальної освіти та затвердженими Міністерством освіти і науки України (наказ МОН від 20.06.2006 р. № 469 згідно з рішенням колегії МОН від 24 травня 2006 року):

Програми для середньої загальноосвітньої школи. 1-4 класи. -
К.: Початкова школа. - 2006;

Фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи/ авт. Зубалій М.Д. та ін.- X.: Ранок. - 2006;

Фізична культура. Програма для учнів спеціальних медичних груп. 1-4 класи/ авт. Майєр В.І.- X.: Ранок.- 2006;

Плавання. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-4 класи/ авт. Деревянко В.В., Сілкова В.О.- X.: Ранок - 2006.

Рекомендовані Міністерством освіти, науки, молоді та спорту України навчальні програми для 1 — 4-х класів загальноосвітніх навчальних закладів:

Програма інтегрованого курсу з математики, читання, Я і Україна, основ здоров'я. 1 клас/ авт. Вашу ленко М.С., Бібік Н.М., Кочина Л.П., Коваль Н.С.- К.- 2006;

Математика. 1-4 класи/ авт. Скворцова С.О., Тарнавська С.С.-К.- 2006;

Я і Україна. Навколишній світ. За науково-педагогічним проектом "Росток". 1—4 класи / авт. Пушкарьова Т.О. – К.- 2006;

Математика. 1—4 класи/ авт. Петерсон Л.Г.- К.- 2007;

Українська мова. 2-4 класи/ авт. Кальчук М.І. та ін.- К.- 2008.

У початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів, які працюють за системою розвивального навчання Б.Д.Ельконіна — В.В.Давидова організація навчання здійснюється за навчальними програмами, рекомендованими МОН України (наказ від 20.06.2006 р. № 469):

Навчальні програми (система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова). 1-4 класи. - X.: Центр психології і методики розвиваючого навчання.- 2008);

Програми для початкових класів загальноосвітніх шкіл. Система розвивального навчання Б.Д.Ельконіна - В.В.Давидова.-X.: ННМЦ "Розвиваюче навчання".- 2008).

Варіативною складовою кожного з Типових навчальних планів для учнів 1-4 класів передбачено від 1 до 3 годин, які можна використовувати за вибором загальноосвітнього навчального закладу з урахуванням особливостей навчального закладу та індивідуальних потреб учня. (Програми курсів за вибором для загальноосвітніх навчальних закладів. Книга 1. 1-4 класи/ Упорядники: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль.- Тернопіль: «Мандрівець».- 2010, Книга 2. 1-4 класи/ Упорядники: Л.Ф.Щербакова, Г.Ф.Древаль.- Тернопіль: «Мандрівець». - 2011).

Вибір будь-якого курсу має бути обговорено на батьківських зборах та засіданнях педагогічної ради навчального закладу.

Визначені курси варіативної складової зазначаються в розкладі уроків після предметів інваріантної частини навчального плану. Навчальні досягнення учнів з обраних предметів варіативної складової не оцінюються.

Значною мірою успішність засвоєння навчальних предметів у початковій школі залежить від вдало дібраного навчально-методичного забезпечення (підручники та посібники, наукова й методична література, робочі зошити тощо).

Однією з важливих передумов якісної роботи вчителя є його зорієнтованість у навчальній літературі з предметів, у своєчасно вибудуваній цілісній системі роботи учнів із підручниками на уроках та позаурочно відповідно до головних методичних принципів, закладених у них.

Вивчення предметів у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році здійснюється за підручниками та навчальними посібниками, зазначеними в основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2010-2011 навчальному році.

З метою проведення на належному рівні Всеукраїнської акції «Дай руку, першокласнику!» (лист МОНМС України від 09.06.11 №1/9-455) навчально-виховний процес у 1 класі організовується згідно листа Міністерства освіти і науки України від 24.07.2001 р. №1/9-266 «Про організацію навчально-виховного процесу у 1 класі».

Для першокласників, які відвідують групу продовженого дня, необхідно організовувати щоденний 1,5 годинний денний відпочинок, а також не менше 1,5 годинної прогулянки на свіжому повітрі (Постанова Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. №1121 «Про затвердження Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»).

Прийом дітей до 1 класу ЗНЗ здійснюється на безконкурсній основі відповідно до наказу МОН України від 07.04.2005 р. №204.

Рай(міськ)методкабінетам необхідно провести семінари для вчителів, які розпочинають навчання першокласників, та практичних психологів з метою обговорення проблем успішної організації навчально-виховного процесу з урахуванням результатів проведення перших Всеукраїнських Інтернет-зборів батьків майбутніх першокласників. (наказ МОНМС України від 16.05.2011 р. №446).

Для формування та розвитку математичних компетентностей в учнів вчителям слід здійснювати диференційований підхід до опрацювання змістових ліній освітньої галузі «Математика», чітко планувати корекційно-розвиваючу роботу з метою усунення прогалин. Необхідно більше уваги приділяти розв‘язуванню виразів, нерівностей, задач, особливо з логічним навантаженням, нестандартних завдань, систематично повторювати та закріплювати знання табличного множення і ділення, виробляти навички самостійної перевірки.

Державною підсумковою атестацією з математики було охоплено 9910 учнів ЗНЗ області. Високого рівня досягли 4244 учні, достатнього – 3909 учнів, середнього – 1877 учнів і початкового – 287 учнів.

Результати контрольної роботи свідчать, що більшість випускників початкової школи досягли базового рівня математичної підготовки, який відповідає вимогам Державного стандарту початкової освіти і забезпечує наступність з основною ланкою школи.

Більша частина школярів добре справилась із завданнями закритого типу, в яких перевірялись знання нумерації чисел, знаходження числа за його дробом, встановлення порядку виконання арифметичних дій першого та другого ступенів, знаходження периметра за відомою стороною, розв‘язання рівнянь.

Аналіз показує, що вчителі проводять належну роботу по формуванню в учнів уявлень про принципи і закони, які забезпечують розвиток пізнавальних здібностей, інтелектуального розвитку, просторового уявлення, вміння моделювати. У процесі навчання математики вони формують не тільки функціональні, а й мотиваційні та особистісні компетенції.

Однак, у частини учнів виникли труднощі при виконанні завдань на знаходження значення невідомого і вибору правильної нерівності, при визначенні довжини радіуса кола, при діленні та множенні на трицифрові числа, при розв‘язуванні складених задач.

Причинами зазначених недоліків є недостатньо сформовані обчислювальні навички, несистематична робота над виробленням в учнів уміння аналізувати умову задачі, перевірити виконання дій та оцінити одержаний результат.

Метою освітньої галузі «Мова і література» є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності. Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань: створення позитивної мотивації до засвоєння знань, формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності.

Важливо формувати у школярів почуття відповідальності за виконуване завдання, готовність самостійно працювати з новим, доступним за складністю навчальним матеріалом, мати власну думку з приводу обговорюваних питань, обґрунтовувати її.

Тому перевірку результатів засвоєння мовних знань і умінь не потрібно зводити до механічного відтворення правил, а натомість пропонувати їм виконання завдань, які передбачають застосування цих правил на практиці.

Із 9682 учнів, охоплених контрольними роботами з української мови, 3509 учнів досягли високого, 4127 – достатнього, 1879 учнів – середнього, 167 – початкового рівня знань.

Про сформоване коло знань і мовних умінь свідчать результати виконання тестових завдань закритого типу. Учні вміють аналізувати мовні явища, визначати закінчення дієслів, вживати дієслова у прямому і переносному значеннях, записувати словосполучення дієслів з займенниками у відповідній формі.

Це свідчить про те, що навчання української мови спрямоване на розвиток у дітей, окрім загально мовленнєвих, таких загально навчальних умінь: організаційних, загальнопізнавальних, контрольно-оцінних. Значна увага вчителів направлена на практичну спрямованість курсу рідної мови.

Але під час написання тексту-міркування учні допускали помилки у дотриманні структури тексту, не змогли повно й послідовно викласти думку, аргументували власні твердження.

Частина учнів не вміють використовувати виразні мовні засоби (порівняння, епітети, синоніми), допускають пунктуаційні помилки.

Недостатній рівень сформованості граматико-орфографічних навичок та мовленнєвих умінь учнів початкових класів з рідної мови визначається тим, що вчителі недостатньо акцентують увагу на формуванні навичок поліграфічного письма, достатній корекції допущених помилок.

Навчальний предмет «Читання» - багатофункціональний. На уроках читання здійснюється мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток школярів, виховується дитяча особистість. Під час читання формується ставлення дитини до навколишньої дійсності, розвивається творча уява, задовольняються пізнавальні інтереси.

Аналіз результатів ДПА засвідчує про належний рівень сформованості читацьких навичок. Серед восьми завдань різних типів складності учні справились із завданнями відкритого типу (на встановлення відповідності між частинами мовлення з його тлумаченням).

При виконанні завдань закритого типу учні виявили вміння розуміння змісту тексту, визначати жанр прочитаного твору, визначати головну думку твору, розпізнавати прислів‘я, скоромовки, загадки.

Вчителі початкових класів проводять значну роботу по формуванню в дітей навичок правильного, свідомого, виразного читання вголос і мовчки, закладають фундамент для оволодіння учнями текстовою навчальною інформацією, розвивають мовленнєві і пізнавальні уміння школярів.

Проте частина учнів мають прогалини в знаннях: їм важко аналізувати прочитане, зробити певні узагальнення, дати відповідь на запитання до тексту.

Найбільше труднощів в учнів виникло під час виконання завдань творчого характеру, поясненні змісту понять, складанні зв‘язних висловлювань, визначенні характерних рис дійових осіб.

Формуючи читацькі уміння в учнів, вчителям необхідно розвивати творчу літературну діяльність на основі прочитаного та удосконалювати уміння працювати з текстами художніх творів, збагачувати усне та писемне мовлення учнів, образне мислення та уміння висловлювати оцінні судження щодо прочитаного, творчі здібності школярів, збагачувати словниковий запас, вміння працювати зі словниками.

Використовуючи різні форми, методи, прийоми, інноваційні технології, вчителям слід удосконалювати проведення уроків читання, готувати учнів до систематичного вивчення літератури в основній школі.

У процесі навчання природознавства формувати у молодших школярів: систему природничих знань, уміння застосовувати знання для розв‘язання теоретичних і практичних природничих задач, уміння здійснювати самоуправління, формувати ціннісне ставлення до об‘єктів природи, до інших іі до самого себе в природі.

Інтерактивна навчально-пізнавальна діяльність на уроках, позаурочних і позакласних заняттях з природознавства організовується різними методами з використанням засобів наочності і може бути фронтальною, у групах, парами, у поєднанні з індивідуальною навчально-пізнавальною діяльністю.

Моніторинг якості початкової освіти — це обов'язкова самостійна ланка управлінської та методичної діяльності. Щоб бути ефективним, він має стати системою, у якій поєднано усі види контролю і оцінювання, упорядковано об'єкти, процедури й інформацію у часі і просторі, передбачено види, форми, критерії оброблення даних та їх подальше використання з метою впливу на якість початкової освіти на різних рівнях управління. Винятково важливо розвивати готовність учителів до самостійного проведення у своєму класі досліджень якості досягнень учнів з різних аспектів, залучати дітей до самооцінної діяльності, привчати до складання "Освітнього портфоліо", що різними засобами характеризує їхні індивідуальні здобутки.

Підготовка учнів 4-х класів до участі у міжнародних моніторингах TIMSS & PIRLS – одне із завдань початкової школи. Концепція TIMSS передбачає вивчення математики та природознавства з урахуванням предметних вимірів та таксономії когнітивних цілей навчання. Пропоновані у тесті завдання в основному практично орієнтовані і передбачають використання логічного, критичного та творчого мислення, здорового глузду, життєвого досвіду.

Як показує опитування керівників шкіл та вчителів під час проведення курсів підвищення кваліфікації, далеко не всі вони ґрунтовно підготовлені з теоретичних питань дослідження (особливо щодо використання таксономії когнітивних цілей), несистематично проводять відповідні тренінги з учнями.

Під час дослідження відчувається недостатня систематична підготовка учнів до означеного дослідження, а тому вони виявляють певні утруднення:

- у розв’язанні практично орієнтованих та інтегрованих задач;

- у розв’язанні тестів відкритого типу при використанні логічного судження;

- у обґрунтуванні власної думки;

- у аналізі умови завдань;

- у розподілі часу на виконання завдань тощо.

Тому у 2011-2012 н.р. методистам, керівникам шкіл, головам методичних об’єднань вчителів необхідно підвищити рівень компетентності педагогів щодо підготовки учнів до розв’язання завдань, пропонованих у тесті моніторингу TIMSS шляхом теоретичного опрацювання дидактико-методичного забезпечення цього моніторингу, організації відповідних практичних семінарів та тренінгів. Слід також врахувати й той факт, що теоретичні та практичні підходи до навчання учнів та оцінювання рівня їх навчальних досягнень, закладені у концепції цього дослідження, позначилися на змісті нового Державного стандарту початкової освіти.

Важливого значення також набуває технологія вивчення рівня грамотного читання учнів – PIRLS, яка передбачає оцінювання та аналіз рівня сприймання, обробки, збереження та творчого використання інформації, різної за стилем мовлення: художнього, науково-популярного, суспільно-політичного тощо.

Матеріали для підготовки вчителів щодо підготовки до участі у міжнародних моніторингових дослідженнях розміщені на сайті Хмельницького ОІППО (рубрика „Моніторинг якості освіти та ЗНО”).

Аналіз результатів проведеного у 2010-2011 н.р. всеукраїнського моніторингового дослідження якості художньо-естетичної освіти (образотворче мистецтво, музика) за рівнями навчальних досягнень дозволяє зробити висновок, що учні 4 класів засвоїли зміст програм й опанували навчальний матеріал переважно на достатньому й середньому рівнях навчальних досягнень.

Разом з тим, аналіз виконаних учнями практичних робіт засвідчує недостатнє розуміння учнями поняття співвідношення кольору, наприклад, кольору неба і землі, вкритої снігом. На малюнках учнів розміри і розміщення предметів не завжди відповідають нормам. В окремих школярів на недостатньому рівні сформовано поняття про сюжетно-композиційний центр (основне зображення знаходиться у композиційному центрі зображуваної площини). Школярі не використовували спосіб роботи по вогкій основі, «метод загородження» предметів, дерев тощо. В окремих учнів виникли труднощі у роботі акварельними фарбами, при застосовуванні різних прийомів роботи пензлями, відсутнє поняття про основи композиції, передачу на малюнку повітряної перспективи тощо.

Учителям рекомендовано звернути увагу на формування та удосконалення в учнів таких знань, умінь і навичок:

Результати моніторингу з музики свідчать про достатній та високий рівень підготовки учнів з предмета. Аналіз практичних робіт учнів з музики показує, що на уроках вчителі-фахівці мало приділяють уваги залученню учнів до світу інструментальної музики та спонуканню дітей до аналізу-інтерпретації прослуханих творів, а учителі, які не мають фахової освіти, більшу увагу приділяють власне вивченню вокальних творів (пісень), що не забезпечує повноцінної реалізації поставлених у державному стандарті та навчальній програмі завдань до цього навчального предмету, а саме: долучити дітей до світу музичного мистецтва, ознайомленню з видатними творами і їх творцями, і головне вчити дітей оцінювати твори і мати власну думку (висловлювати особисте ставлення) до нього.

Отож, сучасна ситуація розвитку шкільної освіти потребує розуміння її якості як цілісного інтегрованого результату, на який впливає багато чинників: доступність одержання початкової освіти, можливість використання здобутків дошкільної освіти, створення сприятливого освітнього середовища, якісний зміст і сучасні підручники, повноцінна реалізація ідей особистісно зорієнтованої освіти, сформованість ключових компетентностей, технологізація методики, моніторинг як засіб управління якістю, особистісна і професійна підготовка вчителя.

Галкін Д.В., методист географії та економіки

Методичні рекомендації щодо вивчення географії

в 2011-2012 н.р.

Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації