Методичні рекомендації щодо підготовки і написання науково-дослідницьких робіт з географії та геології Всеукраїнського конкурсу- захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6
ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА ДЕРЖАВНА АДМІНІСТРАЦІЯ

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ОСВІТИ І НАУКИ ХАРКІВСЬКА ОБЛАСНА СТАНЦІЯ ЮНИХ ТУРИСТІВ


МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПІДГОТОВКИ І НАПИСАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ З ГЕОГРАФІЇ ТА ГЕОЛОГІЇ В СИСТЕМІ МАЛОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

ХАРКІВ 2009 р.


У збірці розміщені методичні рекомендації щодо підготовки і написання
науково-дослідницьких робіт з географії та геології Всеукраїнського конкурсу-
захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України
(історико-географічний напрям).


Рекомендовано організаторам науково-дослідницької діяльності, вчителям, учням-членам МАН України


Відповідальна за випуск: Редіна В.А. -директор Харківської обласної станції юних туристів


Упорядник збірника: Вовк О.В. - методист облСЮТур, відповідальний секретар історико-географічного напряму Харківського територіального відділення МАН


ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УЧНІВ 6

РОЗДІЛ 2, ЕТАПИ НАПИСАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

  1. Підготовчий етап 9

  2. Експедиційні та польові дослідження в рамках

написання науково-дослідницької роботи з географії та геології 13

2.3.Етап роботи над текстом науково-дослідницької роботи 26

РОЗДІЛ 3. ОФОРМЛЕННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ 30

  1. Вимоги до оформлення науково-дослідницької роботи ЗО

  2. Вимоги до оформлення відгуку на наукове дослідження учня 34

  3. Вимоги до написання тез науково-дослідницької роботи 34

РОЗДІЛ 4. НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З

БАЗОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ 36

РОЗДІЛ 5. ЗАХИСТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ 37

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 40

ДОДАТКИ 41


ВСТУП

Епоха, що настала, -- епоха змін, інновацій, епоха інтелекту, -- диктує свої умови життя, висуває нові вимоги до людини. Якісно нові зміни в суспільстві переконують, що найбільшою цінністю є неповторна людська особистість з її нахилами, вподобаннями, обдаруваннями.

То ж виявлення розумової обдарованості (інтелектуальної і творчої), спеціальних здібностей у дітей, їх розвиток і реалізація є однією з актуальних проблем на сучасному етапі розвитку педагогічної теорії та практики.

Обдарованість – складне, багатогранне явище. Кожна обдарована дитина –індивідуальність, що потребує особливого підходу. Саме тому навчання і виховання обдарованих учнів необхідно здійснювати з опорою на наступні дидактичні принципи:

Важливою практичною проблемою є виявлення потенційних можливостей розвитку учня. Система роботи з виявлення обдарованих дітей включає в себе:

Однією з форм робота з творчо обдарованою молоддю є Мала академія наук України, де виховано багато талановитих учених, державних діячів, творчих особистостей різних фахів. Результатом плідного навчання учня в МАН є написання під керівництвом ученого або вчителя-предметника науково-дослідницької роботи, з якою діти виступають на наукових конференція, колоквіумах (шкільних, районних, обласних), захищають під час конкурсу-захисту.

Педагогічний процес у МАН мас свої особливості, які відрізняють його від звичайних уроків у школі. І, перш за все, це те, що плани й програми наукових гуртків, клубів, секцій, на відміну від стабільних навчальних програм, охоплюють такі галузі знань і практичної діяльності, які виходять за межі уроку, враховуючи індивідуальні інтереси та творчий потенціал (можливості) конкретних дітей.

Основною ланкою територіальних (обласних) відділень МАН с наукові товариства учнів, які організовують свою діяльність у формі регулярної роботи наукових гуртків, секцій, клубів, факультативів, навчальних лабораторій, індивідуальної роботи учнів під керівництвом науковців, наукових конференцій, колоквіумів, конкурсів-захистів науково-дослідницьких робіт тощо. Головна мета НТУ – дати дитині можливість розвинути свій інтелект у самостійній творчій діяльності, з урахуванням індивідуальних особливостей і нахилів.

В збірці зібрані матеріали, практичні та теоретичні рекомендації для написання науково-дослідницьких робіт у системі МАН України з географії та геології: правила написання, компонування, оформлення роботи, створення тематичних карт, рекомендації щодо роботи в архівах, управлінні статистики тощо.

Методичні рекомендації розраховані на організаторів науково-дослідницької робота з учнями: вчителів, керівників гуртків, методистів, керівників наукових товариств і т.д.

Сподіваємося, що дані матеріали допоможуть Вам у проведенні наукових досліджень та в оформленні їх у роботи на конкурс Малої академії наук.


РОЗДІЛ 1. НАПРЯМИ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ УЧНІВ.

Географія – наука, що вивчає географічну оболонку Землі (епігеосферу), її просторову природну і соціально-економічну різноманітність, а також зв'язки між природним середовищем і діяльністю людини. В сучасному розумінні поняття географія заміщено поняттям географічні науки.

Географія – це ціла система наук про географічну оболонку Землі, її структуру та динаміку, взаємодію і розповсюдження в просторі її окремих компонентів. В сучасній географії виділяють природничо-географічну та суспільно-географічну науки, які тісно пов'язані між собою спільними завданнями всебічного дослідження природно-територіальних та виробничо-територіальних комплексів. Основна мета географічних досліджень – наукове обґрунтування шляхів раціональної територіальної організації суспільства і природокористування, створення основ стратегії екологічно безпечного, розвитку суспільства.

Відповідно до об'єктів вивчення виділяють фізичну, економічну, соціальну, політичну, історичну географію.

Фізико-географічні науки вивчають закономірності будови та розвитку географічної оболонки та її окремих складових частин. До цих наук належать землезнавство, ландшафтознавство, палеогеографія, регіональна фізична географія та галузеві фізико-географічні дисципліни – геоморфологія, кліматологія, гідрологія, гляціологія, океанологія, геокріологія, географія ґрунтів, ботанічна географія, зоогеографія та ін. До економіко-географічних належать науки, що вивчають географічне розміщення виробництва, умови та особливості його розвитку в різних країнах та районах, зокрема географія населення, промисловості, сільського господарства, транспорту, невиробничої сфери та ін. Соціальну географію часто розглядають у комплексі з економічною географією.

Система географічних наук включає також картографію, країнознавство, а також ряд прикладних дисциплін – військову географію, медичну географію, рекреаційну географію.

Геологічні науки – комплекс наук про земну кору і більш глибокі сфери Землі. Вивчають склад, будову, походження, розвиток Землі і геосфер, що її складають, у першу чергу земну кору, процеси, що відбуваються в ній, закономірності утворення і розміщення родовищ корисних копалин.

До сучасних геологічних наук належать:

Геологічні процеси, що відбуваються на поверхні планети (або на невеликій глибині), вивчаються із залученням фізико-географічних наук (геоморфологія, кліматологія, гідрологія, океанологія, гляціологія і ін.); при дослідженні глибинних процесів, визначенні радіологічного віку, при геолого-пошукових і геолого-розвідувальних роботах використовуються методи геохімії та геофізики (фізики "твердої" Землі, включаючи сейсмологію). У проблемах походження і ранній історії Землі велике значення мають астрономія і планетологія.


РОЗДІЛ 2. ЕТАПИ НАПИСАННЯ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Наукова робота з географії або геології, підготовлена в системі МАН України - це творча наукова робота учня, яка виконується самостійно і базується па знаннях, уміннях і навичках, здобутих під час шкільного та позашкільного вивчення географії

Науково-дослідницька робота допомагає учневі систематизувати отримані теоретичні знання з вивченої дисципліни, перевірите якість цих знань; оволодіти первинними навичками проведення сучасних досліджень. Уже на цій першій творчій спробі можна навчити учня самостійно осмислювати проблему, творчо, критично її досліджувати; вміння збирати, аналізувати і систематизувати літературні джерела; здатність застосовувати отримані знання при вирішенні практичних завдань; формулювати висновки, пропозиції та рекомендації з предмета дослідження. Все це в майбутньому допоможе учневі в навчанні у ВНЗ.

Науково-дослідницька робота з географії або геології має свою специфіку, але й разом з тим підпорядковується загальним правилам написання науково-дослідницьких робіт. Щодо структури, методики їх написання та оформлення вони мають подібні риси, тому будуть проаналізовані спільно.


Таблиця 1

Алгоритм написання науково-дослідницької роботи




Вибір теми, ознайомлення з нею




Виявлення та відбір літератури з теми




З'ясування об'єкта, предмета; визначення мети і задач дослідження




Складання робочої картотеки літератури з теми



Вивчення та конспектування літератури з теми роботи




Складання попереднього плану робота, узгодження його з керівником




Проведення польових досліджень, збір

статистичної інформації тощо




Викладення тексту роботи згідно з її структурою




Формулювання висновків та рекомендацій




Написання вступу та огляду літератури з теми дослідження




Оформлення списку використаних джерел та додатків




Подання чорнового варіанту науковому керівнику, написання відгуку науковим керівником




Усунення зауважень, врахування рекомендацій наукового керівника, остаточне редагування тексту, чистове оформлення роботи, підготовка її до захисту




Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи: Раціонально організовувати роботу над дослідженням, правильно розподілити свій час, спланувати його глибоко та своєчасно розробити вибрану тему допоможе алгоритм написання науково-дослідницької роботи (табл. 1). Він дисциплінує учня, лімітує термін, відведений на вибір теми, підбір та аналіз літератури з теми дослідження, написання і оформлення роботи.

Процес написання науково-дослідницької робота включає в себе кілька етапів:

Також в більшості географічних та геологічних досліджень, які носять практичну направленість додається етап польових досліджень.


2.1. Підготовчий етап.

На етапі підготовки до написання наукового дослідження перед учнем постає низка-завдань:

Прокоментуємо ці завдання більш докладно.

Вибір теми дослідженняце один із найважливіших етапів у підготовці учня до наукової роботи. Правильно обрати тему – це значить наполовину забезпечиш успішне її виконання. Доцільно провести аналіз тем минулих років, щоб не повторюватися або навпаки визначити актуальні та пріоритетні напрямки досліджень. Взагалі, при написанні науково-дослідницької роботи з географії або геології найкраще обирати тему на місцевому матеріалі (аналіз демографічної ситуації свого району або області; опис режиму місцевої річки, цікавих відслонень; вивчення екологічних проблем свого регіону; аналіз туристичного потенціалу об'єкту, території тощо), тому що глобальні теми можуть бути занадто громіздкими та складними. Наприклад, «Малі міста: проблеми та перспективи (на прикладі Рівненської області)», «Краєзнавча екскурсія до геологічної пам'ятки природи». Високо оцінюються роботи, в яких присутні власні дослідження та спостереження автора.

Отже, з переліку тем, запропонованих керівником, учень обирає ту, яка найповніше відповідає його інтересам та схильностям. Перевага надається темі, при розробці якої учень може виявиш максимум особистої творчості та ініціативи. Разом з керівником необхідно визначити межі розкриття теми, наявність літератури та статистичної інформації для дослідження.

При з'ясуванні об'єкта, предмета та мети дослідження необхідно зважати на те, що між ними і темою роботи є логічні зв'язки. Об'єкт - це процес або явище, ще викликає (породжує) проблемну ситуацію та обирається для вивчення. Визначаючи об'єкт, необхідне знайти відповідь на запитання: що розглядається?

Предмет це те, що знаходиться у межах об'єкта і набуває в ньому пояснення. Тобто предмет вказує, який саме аспект об'єкта розглядається, які нові його властивості, відношення, функції. Таким чином, об'єкт і предмет дослідження співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка становить предмет дослідження В одному об'єкті, залежно від поставленої мети, можна виділити декілька предметів дослідження

Саме йому – предмету – приділяє основну увагу науковець, саме предмет визначає тему роботи, її назву. Отже, предмет – це теоретичне відтворення дійсності, тих суттєвих зв'язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі.

Наприклад, у роботі «Соціально-географічні особливості молодіжного ринку праці Рівненської області» об'єкт досліджень – молодіжний ринок праці, предмет досліджень – суспільно-географічні закономірності функціонування молодіжного ринку праці Рівненської області.

Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації