Дистанційне навчання

Скачати
Документи
  1   2   3   4


ВОЛИНСЬКИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ




Дистанційне навчання

в системі післядипломної освіти


Методичний посібник


Луцьк – 2011

Інформаційно-методичні матеріали до навчального модулю

Дистанційне навчання в системі післядипломної освіти 2010–28с.


Висвітлено актуальність проблеми та результативність запровадження дистанційного навчання, що ґрунтуються на нових інформаційно-комунікаційних технологіях та методологічних засадах, сучасних дидактичних принципах та психолого-педагогічних теоріях, які розвивають дистанційну форму навчання. Розкриваються поняття інформаційно-комунікаційних технологій, основні методологічні вимоги, яким має відповідати дистанційна форма навчання. Розглянуті сутнісні ознаки інформаційно-комунікаційних технологій, ключові поняття «дистанційне навчанняя» та «відкритий освітній простір».


Укладач: Л.Р.Остапчук,

методист лабораторії інформатики Волинського ІППО

Зміст

Вступ………………………………………………………………………...3

Розділ І. Проблеми та умови впровадження дистанційних форм освіти…...6

Розділ ІІ. Аналіз систем дистанційного навчання…………………………......9

§1. Система керування навчанням Lotus Learning Space …………10

§2. WebCT Campus Edition (CE) e-learning платформа ……………11

§3. BlackBoard 6.x e-learning платформа……………………………12

§4. Module Object-Oriented Distributed Learning Enviroment (MOODLE) …………………………………………………………..13

§5. Порівняння систем дистанційного навчання………………….. 15

Розділ ІІІ. Реалізація навчання на базі СДН Moodle……………………….…16

Висновки…………………………………………………………………..21

Приклади власних розробок моделей впровадження ІКТ у навчальний процес Волинського інституту післядипломної педагогічної освіти………………..22

Список використаної літератури………………………………………26

Використані джерела……………………………………………………27

ВСТУП

Пріоритетом розвитку України та її стратегією є покращення якості освіти через ефективне запровадження інформаційних та комунікаційних технологій. Застосування комп'ютерних технологій, розвиток дистанційних форм навчання, розвиток інститутів відкритої освіти є найважливішими завданнями державних програм.

Розвиток нових технологій в освіті можна розглядати у контексті концепції «Освіти для всіх», яку проголосили вагомі міжнародні організації, що опікуються освітою, серед яких Світовий Банк, ООН, ЮНЕСКО та інших. Прискорений розвиток технологій вимагає бути конкурентоздатним та спроможним навчатись впродовж життя. Застосування ІКТ в освіті дає змогу отримувати кращі світові знання у всіх куточках світу через комп'ютерні засоби зв'язку та оперувати значною кількістю інформації.

Освіта України потребує поліпшення якості та приведення всіх її компонентів до загальноприйнятних світових стандартів у галузі застосування комп'ютерних технологій. Важливе місце у розвиткові систем відкритої освіти відводиться інформаційним технологіям, зокрема розвиткові системи відкритої та дистанційної освіти.

Процеси глобалізації освіти приводять до помітних змін у методичних системах навчання. Глобалізуються цілі навчання, уніфікуються зміст і методи, з'являються нові форми навчання, орієнтовані на застосування інформаційно-комунікаційних технологій.

Особливо істотні зміни відбулися із засобами навчання. Від поняття «засобів навчання» в традиційній моделі освіти відбувся перехід до освітнього простору у контексті особистісно-орієнтованого, індивідуалізованого підходу та до єдиного інформаційного освітнього простору, що реалізовується в процесі розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

Єдиний інформаційний простір — являє собою сукупність баз і банків даних, технологій їх ведення та використання, інформаційно-телекомунікаційних систем і мереж, що функціонують на основі єдиних принципів і за загальними правилами, що забезпечує інформаційну взаємодію організацій і громадян, а також задоволення їх інформаційних потреб.

Характерні особливості ЄІП навчальної діяльності:

Інформаційний простір буде ефективним, якщо він стане відкритим для суспільства, що в свою чергу надасть можливість реалізувати узгоджені інтереси громадян, суспільства та держави на комплексній і системній основі. Ефективний інформаційний простір може бути створений і почне розвиватися на основі відповідної державної інформаційної політики, що забезпечить поступове прямування країни до побудови інформаційного суспільства. Цей рух повинен спиратися на новітні інформаційні, комп'ютерні, телекомунікаційні технології і технології зв'язку, розвиток яких призводить до бурхливого розвитку відкритих інформаційних мереж, насамперед Internet, що дає принципово нові можливості міжнародного інформаційного обміну і на його основі трансформації різноманітних видів людської діяльності.

Актуальність і доцільність впровадження дистанційного навчання в освітню діяльність інститутів післядипломної освіти обумовлюється низкою причин, серед яких важливими є такі:

-   дистанційне навчання спроможне виконувати роль каталізатора процесу реформування освітньої діяльності в інституті щодо надання їй рис, характеристик і показників систем відкритої освіти (доступність, реальна неперервність, особистісна орієнтованість, демократичність, варіативність тощо);

-   дистанційне навчання  активізує застосування у навчальному процесі інформаційних, комп’ютерних, телекомунікаційних технологій, підвищує творчу складову навчання, ініціює формування в Інтернеті вітчизняного Web- середовища післядипломної педагогічної освіти .

Матеріалами дослідження є аналіз відкритих навчальних систем для організації дистанційних форм навчання та досвіду використання їх лабораторією інформатики ВІППО.

Об’єкт дослідження є використанню системи MOODLE в безперервній освіті та самонавчанні вчителів.

Предмет дослідження – структурно-функціональна модель освітнього контенту.

Метою дослідження є умови створення ЄІП, організаційні, технічні, теоретичні і практичні аспекти використання дистанційних форм навчання, аналіз та пошуку методичних та практичних розв’язувань питань в галузі «відкритих знань».

Об’єкт, предмет і мета дослідження обумовили проведення експериментальної перевірка ефективності використання та управління освітнім навчальним середовищем на базі ВІППО.


Розділ І. Проблеми та умови впровадження дистанційних форм освіти

Україна має велику освітню систему, однак її пропускна здатність і, головне, форми надання освітніх послуг уже не зовсім відповідають потребам. Для розвитку сучасного суспільства необхідно, щоб не менш 40-50% населення мало вищу освіту. Рішення цих завдань у рамках використання традиційних методів навчання вимагає непомірних фінансових витрат і відволікання від активної діяльності неприпустимо великої кількості людей. Реальна альтернатива цьому – розвиток системи дистанційної освіти (СДО). За рахунок мобільного інформаційно-освітнього середовища, що базується на сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологіях, у порівнянні із традиційними системами освіти, СДО дозволяє забезпечити принципово новий рівень доступності освіти при збереженні його якості .

Національною програмою “Освіта.” (Україна ХХІ століття) передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти, входження України у трансконтинентальну систему комп’ютерного інформування. Розвиток освітньої системи в Україні повинен призвести до:

Для досягнення відзначених результатів необхідно швидкими темпами розвивати дистанційну освіту, запровадження якої в Україні передбачено Національною програмою інформатизації та Концепцією розвитку дистанційної освіти в Україні.

Проблеми та умови впровадження дистанційних форм освіти розглядалися в ряді наукових праць вітчизняних та закордонних дослідників. Деякі психологічно-педагогичні, організаційні, технічні, теоретичні і практичні аспекти використання дистанційних форм навчання досліджувалися в роботах А.А.Андрєєва, Х.Беккера, Р.Бергера, В.Бленка, Д.Брителла, В.Ю.Бикова, М.В.Вислобокової, М.Даугіамаса, М.Кампоса, В.М.Кухаренко, М.В.Моісєєвої, Н.В.Морзе, В.В.Олійника, Є.С.Полат, Д.Ріеля, О.В.Рибалко, М.Селінгера, Н.Г.Сиротенко, М.Скардамальї, В.І.Солдаткіна, О.В.Співаковського, М.І.Старова, Р.Тейлора, Ю.В.Триуса, М.С.Чванової, К.Шеферда, С.Ющика, Л.Хойнацього та ін.

Але до кінця ще не вирішені питання щодо вибору найбільш ефективної системи дистанційного навчання, методологічні та психолого-педагогічні аспекти застосування дистанційних форм навчання в освіті. У реаліях навчального закладу платформа дистанційного навчання повинна бути використана для доповнення і розширення традиційного навчання і комунікації.

Усі найважливіші вимоги до використовування системи дистанційного навчання в умовах навчального закладу можна звести до:
- наявність інтерфейсу, допомоги і документації на рідній мові;
- урахування реальних можливостей (повне, просте, інтуїтивне обслуговування на довільному комп’ютері, в будь-якій операційній системі і довільним підключенням до мережі);

- урахування реальних технічних і фінансових умов (дешева, або краще безкоштовна, що дозволяє просту інсталяцію в наявній операційній системі, не дуже високі вимоги до устаткування і пропускної спроможності мережі);

- урахування потреб і можливостей управління змістом і користувачами, легка комунікація з ними, можливість швидкого створення документів, простого надання доступу, впорядкування і опису різних типів даних, у тому числі мультимедійних);

- функціональна еластичність. Розглядається як сукупність нескладного початку роботи, мінімального складу функціональності і з можливістю розширення наявних компонентів, потреб і умінь. Платформа повинна „рости разом з користувачем”;

- доступність інструментів, що дають і забезпечують можливість підтримки комунікації між користувачами в синхронному та асинхронному режимі, наприклад, при записі розмов, спілкуванні в конкретній групі, обміні повідомленнями та навчальними матеріалами і т.д.;

- урахування педагогічних потреб (наявність інструментів, засобів для підтримки всіх етапів і компонентів навчального процесу;

- підтримка нових стилів навчання, перш за все когнітивного, креативного і конструктивізму (Piaget, Ernest 1995; Gergen 1995; Papert 1991), у тому числі спрощення різних форм комунікації і групових форм навчання (Amundsen 1993; Bonk & Cunningham 1998; Jonassen, Peck & Wilson 1999), взаємної оцінки (Lave & Wenger, 1991).

Існує багато рішень для систем дистанційного навчання, відмінних технічними можливостями, наявністю і рівнем складності різних функціональних компонентів, діапазоном використовування, ціною і ціновою політикою, вимогами до устаткування серед яких комерційні продукти, наприклад, Oracle (i-Learning), IBM (Learning Space), WebCT, “Прометей” виробництва НІЦ АСКБ, e-Learning компанії “Гіперметод” (Санкт-Петербург) тощо, та засоби Open Sourсe: MOODLE, Atutor, Dokeos, Claroline тощо. Більш скромним є перелік платформ, що підтримують всі етапи педагогічного навчання, тоді як при виборі системи дидактичний аспект повинен бути вирішальним.

Розділ ІІ. 1. Аналіз систем дистанційного навчання

Маючи проміжне положення між очним й заочним, дистанційне навчання є особливою формою здобування знань. Спеціально розроблена інформаційна оболонка системи ДН повинна забезпечувати повний набір інструментів, що дозволяють навчатися індивідуально, мати всю інформаційну підтримку відповідно до навчальних планів, тестування й самопервірку, систему підсумкових контрольно-моніторигових заходів і т.д.. Одним із завдань впровадження СДН в ІТС є вибір платформи для конвертації навчально-методичних матеріалів. Серед існуючих LMS-систем, Learning management system – систем управління електронним навчанням, розглядаються найвагоміші: IBM Lotus Learning Space , Moodle, WebCT CE та BlackBoard.

Метою вибору платформ дистанційного навчання було визначення програмних компонентів, які дають можливість створювати й представляти навчальні матеріали, програми й середовище для управління навчанням. В результаті фахівці різних областей мають можливість створювати курси без необхідності програмування.


§1. Система керування навчанням Lotus Learning Space
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації