Методичні рекомендації щодо вивчення історія, правознавства, етики, філософії, курсу «Людина і світ» у 2011 2012 навчальному році Раїса Євтушенко

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4
Методичні рекомендації щодо вивчення історія, правознавства, етики, філософії, курсу «Людина і світ» у 2011 – 2012 навчальному році



Раїса Євтушенко,

головний спеціаліст департаменту загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України;

Ірина Бондарук,

завідуюча навчально-методичним кабінетом

історії та правознавства;

Тетяна Гребенчук,

методист навчально-методичного кабінету

історії та правознавства;

Тетяна Шемшук, методист християнської етики


Місце кожної держави у світі сьогодні визначають за рівнем інтелектуалізації нації. Знання й компетентність стали найбільш цінними товарами, серед яких важливе місце посіли історичні знання. Вони стали невід’ємною складовою освіти громадянина, необхідною умовою розбудови економічно міцної та вільної держави.

Історія як предмет є унікальною, бо впливає на формування системи мислення, надає можливість людині вільно пересуватися в історичному просторі, озброює її знанням історичного досвіду, що в результаті дозволяє правильно оцінювати сучасні політичні й соціальні процеси. Таким чином, історична освіта покликана готувати молодь до самостійного життя у сповненому суперечностей сучасному світі, створити сприятливі умови для взаєморозуміння між людьми, що представляють різні культурні, етнічні й релігійні традиції, допомогти людині усвідомити себе не лише представником певної країни і регіону, але й громадянином Європи та світу.

Вивчення історії України та всесвітньої історії доцільно синх­ронізувати. Проте вчитель може організувати вивчення учнями про­грамного матеріалу зазначених курсів як послідовно так і паралельно. Програми позбавлені жорсткого поурочного поділу. Відповідні шрифтові позначення не є обов’язковою схемою поділу на уроки, а стосуються лише змісту. Вчитель на власний розсуд може обирати їх за теми уроків. Вчитель також має право довільно визна­чати кількість годин на вивчення тем, але без вилучення одних на користь інших. Обласні, районні та міські методичні кабінети не вповноважені регламентувати розподіл учителем навчальних годин у межах тем.

Учням 5-7 класів важливо пояснити, що таке історія і чим займаються історики. Під час викладання історії України та всесвітньої історії на цих паралелях, передусім, необхідно сприяти тому, щоб учні мали можливість дізнатися більше про різні історичні факти, які визначають епоху і є основними, найсуттєвішими; постійно розвивати вміння і навички учнів працювати з історичними джерелами; формувати розуміння історичної хронології, причинно-наслідкових зв’язків, відчуття епохи, неминучість руху суспільства до історичного прогресу; сприяти формуванню первинних уявлень про історичну карту.

У 6 класі історія України і всесвітня історія вивчається як єдиний інтегрований курс. Тому в класному журналі для записів відводиться одна сторінка. Запис робиться таким чином: Історія України. Всесвітня історія. (Інтегрований курс). Відводити дві різні сторінки та виставляти окремо оцінки з історії України та всесвітньої історії недоцільно.

Вивчення історії України у 8-9 класах має збігатися із загальним контекстом всесвітньої історії. Для обох курсів буде логічним звернутися до таких історичних понять: монархія, республіка, індуст­ріальне суспільство, соціальна структура суспільства, національно-визвольна війна, соціальна революція, технічний прогрес, гуманізм, національно-культурне відродження. Школярі повинні навчитись аналізувати й узагальнювати історичний матеріал, визначати суть, причини, значення історичних подій, вміти самостійно працювати із різноманітними джерелами інформації, готувати доповіді та виступати перед однокласниками.

Щодо вивчення історії у 10 класі, варто зазначити, що у видавництві "Генеза" вийшов друком додаток до підручника "Історія України, 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень)" авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г., який містить навчальний мате­ріал, що охоплює події від 1921 до 1939 рр. Матеріал трьох тем вмі­щено в десяти параграфах і завершується повторювально-узагальню­ючим уроком. Структура навчального матеріалу та методичний апарат вміщені в додатку, відповідають будові підручника з історії України для 10 класу. Такий підхід має сприяти практичному застосуванню набутих умінь і навичок роботи з підручником, вдумливому та якісному опануванню навчального матеріалу, виконанню навчальних програм з історії України.

Також вийшли друком додаткові матеріали до підручника "Всесвітня історія", 10 клас (рівень стандарту, академічний рівень) автора Полянського П.Б. "Драматичні тридцяті". У посібнику висвіт­люються питання економічного, соціального та політичного життя в 30-х роках ХХ ст. від початку Великої депресії й до початку Другої світової війни. Відтак, передвоєнне десятиріччя, що позначилося обвалом економічної моделі, заснованої на нічим не обмеженому вільному підприємництві, а також важливими процесами державного регулювання економіки в період світової економічної кризи 1929 – 1933 рр., встановленням нацистської диктатури в Німеччині та назрівання Другої світової війни. Посібник у доступній формі за­повнює прогалину в навчально-методичному забезпеченні викладання історії та може використовуватися під час уроків у 10-му класі як додаток до підручника з всесвітньої історії.

Вивчення історії України та всесвітньої історії у 10-11 класах - це етап удосконалення й розвитку набутих навичок, формування цілісної картини суспільного розвитку.

У старшій школі процес навчання необхідно зорієнтувати на активізацію пошукової та пізнавальної діяльності учнів. Проте не слід зменшувати уваги й до базового курсу. Оптимальним є впровадження в навчально-виховний процес на уроках історії таких форм роботи як лекції, робота з документами, аналіз статистичних матеріалів, що забезпечить підготовку учнів до творчої самостійної роботи. Одним із способів активізації навчального процесу може бути рольова гра, індивідуальні та групові форми роботи.

Вчителі історії повинні зосередити свою увагу на забезпеченні виховання особистості, яка усвідомлює свою належність до україн­ського народу, сучасної європейської цивілізації, сприяє розвитку і збагаченню українських культурно-історичних традицій, вихованню культури міжетнічних і міжособистісних відносин, формуванню навичок самостійного наукового пізнання, самоосвіти і самореалізації особистості.

Нові можливості у вивченні історії відкривають інформаційно-комунікаційні технології (ІКТ). Опора на візуальне сприйняття характерне для сучасного етапу розвитку цивілізації. Часто в процесі інформаційної комунікації зоровий знак переважає над текстовим. Тому використання комп’ютера на уроках історії полегшує процес запам'ятовування, дозволяє зробити урок більш цікавим і динамічним, "занурити" учня в обстановку будь-якої історичної епохи, створити ілюзію присутності, співпереживання, сприяє становленню об'ємних і яскравих уявлень про минуле.

Важливим є використання в навчанні учнів картографічних посібників – атласів, контурних карт, настінних карт. Вони допо­магають продемонструвати динаміку історичних подій, встановити зв’язок між географічним середовищем та місцем тієї чи іншої історичної події.

Дієвим засобом розвитку інтересу до історії є показ взаємозв’язку минулого із сучасністю.

Велику роль відіграє позакласна робота, зокрема пошукова й краєзнавча.

Перевагою при вивченні місцевої, регіональної історії є можли­вість побачити в реальній, а не у відтвореній формі факти, що її ілюструють. Можливість роботи в музеях, проведення дослідницької роботи на місцевому матеріалі допоможе навчити учнів навичкам та методиці ідентифікації залишків минулого, аналізу, тлумачення та визначення їхнього місця у більш широкому історичному контексті. Краєзнавство сприяє вихованню в учнів інтересу до вивчення і збереження навколишнього середовища, любові та поваги до "малої Батьківщини".

Історія України

У 2011/2012 навчальному році учні 5-9 класів навчатимуться за програмою "Історія України. Всесвітня історія. 5–9 класи". Для 10-11 класів академічного рівня та рівня стандарту чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н.М., Фреймана Г.О. (52 години (35год ) на рік, 1,5 години (1 год) на тиждень); для класів історичного профілю чинними є програми "Історія України. 10-11 класи" (140 годин на рік, 4 години на тиждень) авторів Кульчицького С.В., Лебедєвої Ю.Г. Всі програми розміщені на офіційному сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (www.mon.gov.ua), надруковані у фахових виданнях та вийшли окремою збіркою у 2010 році.

Звертаємо увагу на вивчення історії в 11 класі.

Важливою складовою історії України другої половини ХХ сто­ліття є Друга світова війна, один з найтрагічніших періодів історії.

Саме з Україною пов'язані основні, вирішальні події Великої Вітчизняної війни. Україна зазнала найбільших втрат у ході Другої світової війни. На території України вирішувалась доля війни в Європі. Український і південноросійський напрями постійно були головними на Східному фронті. Але й після визволення України багато наших співвітчизників продовжували воювати на Далекосхідному фронті – проти Японії, у складі Червоної армії, в західноукраїнських лісах у лавах Української повстанської армії.

Неймовірними зусиллями український народ намагався подолати тяжкі наслідки війни. Складний і суперечливий процес відбудови, зруйнованого під час війни народного господарства, потребував тита­нічних зусиль трудящих. Сталінський тоталітарний режим нама­гався зміцнити свої позиції, активізуючи пропагандистську обробку насе­лення. Погромні ідеологічні кампанії були формою зміц­нення то таль­ного ідеологічного контролю за суспільними процесами. Все це галь­мувало розвиток суспільно-економічного і політичного життя в країні.

Період другої половини 1950-х – середини 1960-х років, що має назву "відлига", розпочався після смерті Й. Сталіна. Характерними ознаками цієї доби був відхід від жорстокої сталінської тоталітарної системи, спроби її реформування в напрямі демократизації, гуманізації політичного та громадського життя. Процес десталінізації супро­воджувався лібералізацією суспільного життя, припиненням терору та реабілітацією жертв політичних репресій, розширенням контактів із зовнішнім світом, спробами реформувати консервативну модель державної економіки. Такі процеси зумовили виникнення нової духовної атмосфери в суспільстві, відкривши можливості для позитивних змін у житті населення України.

Розвиток суспільства у другій половині 50-х – середини 60-х років ХХ століття відбувався в складних умовах. З одного боку, це були роки поступального розвитку української економіки, соціального та духовного життя, пошуку шляхів реформування командно-адмініст­ративної системи управління, лібералізації та демократизації радян­ського суспільства, а з іншого боку – посилення негативних тенденцій в суспільно-політичному, економічному і духовному житті, що поступово призвело до застою в усіх сферах життєдіяльності країни.

Період другої половини 60-х – першої половини 80-х років увійшов в історію як період "застою". Він характеризувався надмірною ідеологізацією суспільної свідомості, посиленням тоталітарних тен­денцій в адміністративно-державному управлінні, боротьбою з інакодумством. Розпочався тотальний наступ на "шістдесятників", прак­тично припинилася реабілітація репресованих сталінським режи­мом, пройшла хвиля арештів і судових процесів, посилилася русифікація України.

Новий етап в історії українського суспільства відкрила "пере­будова", покликана подолати негативні тенденції в розвитку Радянського Союзу.

Проголошення незалежності стало своєрідною точкою відліку нового етапу історії України, поклало початок періоду, суть якого – у переході на якісно вищий рівень суспільного розвитку, інтеграція зі спільнотою демократичних країн Європи.

Для вивчення історії України зазначених рівнів у 11 класі рекомендується до використання 3 підручники:

Для класів історичного профілю рекомендується підручник автора Турченка Ф.Г.

Всесвітня історія

Для вивчення всесвітньої історії чинними є програми "Всесвітня історія. 10-11 класи (рівень стандарту/академічний рівень)" колективу авторів Ладиченко Т.В. та ін. Програма розрахована на 35 годин на рік (1 година на тиждень).

Для класів історичного профілю чинною є програма зі всесвітньої історії (автори Ладиченко Т.В., Черевко О.С., Камбалова Я.М.), що розрахована на 3 години тижневі (105 годин на рік).

Період всесвітньої історії, що вивчатиметься в 11 класі загально­освітньої школи, хронологічно охоплює період з 1939 по 2011 роки і є продовженням "новітньої", або "модерної історії". За цей відносно недовгий проміжок часу в історії людства відбулись величезні зміни, що позначились на житті кожної людини в усіх куточках Земної кулі.

Світ у другій половині ХХ ст. зазнав найбільших змін, перетворень, катаклізмів за всю свою історію.

Головною та трагічною сторінкою історії середини століття стала Друга світова війна. Вона спричинила небачену раніше мобілізацію до діючих армій, застосування нових видів військової техніки й озброєнь, катастрофічні руйнування. Ця війна принесла із собою величезні втрати серед цивільного населення, яких раніше історія не знала. Велику частину людських втрат склало цивільне населення – жертви геноциду.

Вдруге в історії зіткнення наймогутніших держав світу та їх союзників захопило у вихор глобального катаклізму країни та людей з усіх континентів. Але вперше саме в ході Другої світової війни, фактично вирішувалась доля людства та базових цінностей людської цивілізації, які намагався зламати нацистський "новий порядок". Не тільки за масштабами людських втрат та соціальних потрясінь під час війни, але й за уроками війни, її наслідками людське суспільство зазнало докорінних змін.

Середина ХХ століття знаменувалася початком жорстокої конф­рон­тації між державами "соціалістичного табору" на чолі з СРСР та краї­нами західної демократії за на чолі з США. Тільки з кінця 1980-х рр. політика "холодної війни" на межі "гарячої" ядерної катастрофи змінилась розрядкою міжнародних відносин.

Період із середини ХХ ст. до початку ХХІ ст. знаменувався переходом від протистояння демократичних і тоталітарних держав до затвердження в світі демократичних принципів, ринкової економіки; переходу від "двополюсної" до "багатополюсної" моделі устрою світу. У ці десятиліття відбувся небувалий підйом боротьби народів за національну свободу та незалежність, що призвело до краху колоніальних імперій та побудови нових держав, докорінної зміни політичної карти світу.

Нечуваними темпами розвивається науково-технічний прогрес, який стає все більш важливим фактором суспільного розвитку та глобалізації.

Глобалізація є ключовим поняттям, яке характеризує процеси світового розвитку на початку ХХI ст. Феномен глобалізації виходить за чисто економічні рамки та охоплює практично всі основні сфери суспільної діяльності, включаючи політику, ідеологію, культуру, спосіб життя, а також самі умови існування людства. Разом з тим, наприкінці ХХ – на початку XXI століття з особливою переконливістю з’ясувалося, що стрімкий економічний і технічний прогрес не позбавлений і зворотного боку: в сучасному світі нагромадився комплекс глобальних проблем, спричинених негативними рисами та суперечностями сучасної цивілізації.

Для зазначених рівнів у загальноосвітніх навчальних закладах будуть використовуватися такі підручники:

Для класів рівня стандарту/академічного рівня:

Для учнів 11-х класів
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації