Математика О. Я. Біляніна

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5
Математика


О.Я. Біляніна,

викладач-методист кафедри методики викладання природничо-математичних дисциплін


Шкільний курс математики у 2010/2011 навчальному році в 11-х класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, гуртків. Математика» (Київ, видавництво «Навчальна книга», 2003 р.) та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 6, 2007 р.; № 4, 2008 р.; № 6, 2009 р.). Розподіл годин на вивчення окремих розділів, кількість тематичних оцінювань, передбачених навчальними програмами для 11-х класів, та методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів опубліковані в Інформаційному збірнику МОН (№ 13-14, 2005 – 2007 рр.) та у журналі «Математика в школі» (№ 6, 2005 – 2007 рр.).

Навчання математики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів у 2009/20010 навчальному році буде здійснюватися за програмами, надрукованими у збірнику «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. Математика. 5-12 класи» (Київ, видавництво «Перун», 2005 р.) та у науково-методичному журналі «Математика в школі» (№ 2, 2006 р.).

Методичні рекомендації щодо вивчення математики у 5-9 класах подано в Інформаційних збірниках МОН (№ 13-14, 2005-2009 рр.), у журналі «Математика в школі» (№6, 2005-2008 рр.), у «Математичній газеті» (№ 6/7, 2006 – 2009 рр.), у методичних рекомендаціях ОІППО щодо викладання математики у 2009/2010 н.р.

Календарно-тематичне планування навчального матеріалу вимагає від учителя доброго осмислення програмового матеріалу, враховуючи кількість можливих тематичних оцінювань. Враховуючи відповідні рекомендації Міністерства освіти і науки та ОІППО, розподіл годин на вивчення окремих тем та кількість тематичних оцінювань (не менше трьох протягом семестру) може здійснюватись кожним вчителем. При цьому рекомендуємо звернути увагу вчителів на розділ навчальної програми: «Зміст навчального матеріалу», в якому визначено зміст програми з математики для загальноосвітніх навчальних закладів, тобто той мінімальний обсяг матеріалу, який обов’язковий для вивчення в загальноосвітніх навчальних закладах. Частина матеріалу, зміст якого подано у квадратних дужках, не є обов’язковою для вивчення і не ПОВИНЕН виноситися для контролю в самостійній чи контрольній роботах.

Враховуючи роль математики в розвитку особистості школяра, рівень підготовки до обов’язкової державної атестації у 9-му та 11-му класах (окрім класів гуманітарного профілю), великої участі випускників у ЗНО з математики та розробки проекту підвищення якості вивчення предмета, адміністрацією навчального закладу може бути збільшена кількість годин на її викладання за рахунок варіативної складової навчального плану згідно з відповідними рекомендаціями ОІППО.

При навчанні математики, як і в минулому навчальному році, залишається важливим питанням оцінювання навчальних досягнень учнів: поточне, тематичне і підсумкове, а основним видом оцінювання – тематичне. Кожен із перелічених видів оцінювання (окрім підсумкового: тематична, семестрова, річна) має дату його проведення. На основі поточних оцінок, щомісячної оцінки за ведення зошита, письмових самостійних і контрольних робіт виставляється тематична (без зазначення дати), на основі тематичних – семестрова, а на основі семестрових – річна. Зауважуємо, що після семестрових оцінок слідує стовпчик із написом „Скоригована”, однак коригувати можна лише семестрову та річну, що впливає на отримання свідоцтва з відзнакою та золотої медалі. Тематична оцінка не коригується, тому вільний стовпчик після тематичної у журналах не потрібний.

Наголошуємо, що поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати обов’язково із відповідними фіксованими записами в журналі.

Оскільки, як засвідчує практика, систематичний контроль за рівнем навчальних досягнень учнів зміцнює і регулює навчальний процес, вчасно коректує допущені учнями помилки, підвищує якість їх знань. При цьому вчасне коректування знань школярів ефективніше у процесі їх формування.

Отже, при вивченні кожної теми вчитель підтримує зворотний зв’язок через: поточне оцінювання, перевірку виконання домашніх завдань, ведення зошита, проведення 1-2 коротких самостійних робіт (10-15 хвилин), діагностичної самостійної роботи (25-45 хвилин), письмової контрольної роботи (бажано з використанням тестових технологій). У структурі викладу теми рекомендуємо підтримувати проведення уроку узагальнення знань, умінь, навичок та уроку корекції знань, умінь, навичок (після контрольної роботи). На основі всіх вище перелічених оцінювань, учителем підводиться підсумок – виставляється тематична оцінка. Підсумкове оцінювання, яке здійснюється відповідно наприкінці семестру та наприкінці навчального року підводить підсумок відповідно за семестр та за рік. При формуванні підсумкової оцінки за семестр вчитель спирається на тематичні оцінки учня. Річна оцінка виставляється на основі семестрових.

При формуванні підсумкової оцінки вчитель має оцінювати реальні досягнення учня, а не підраховувати його середній бал.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів єдині для загальноосвітніх і профільних класів (журнал “Математика в школі”, №4, 2001р). Під час контролю результатів навчання в класах з поглибленим вивченням математики рекомендують не завищувати вимоги до виставлення відповідних балів, оскільки це негативно впливатиме на розвиток творчих здібностей учнів. Такими ж критеріями користуються при оцінюванні учнів у класах гуманітарного спрямування.

Зауважимо, що важливу роль у навчальному процесі й надалі відіграє кабінет математики, укомплектований однаковими меблями, ТЗН, хорошими стулчастими дошками, унаочненнями, методичною та дидактичною літературою, оформленими постійними та змінними стендами. Це покращує умови організації навчально-виховного процесу вивчення математики. Однак зазначимо, що стенди повинні бути змістовними, дієвими, естетичними.

У 2010/ 2011 навчальному році учні 10-х класів вперше розпочнуть навчання за новими навчальними планами і програмами 12-річної школи. У 10-х класах проводиться вивчення двох математичних курсів: алгебри та початків аналізу і геометрії.

Особливості навчальних програм для учнів 10 класу ЗНЗ

Згідно з Концепцією профільного навчання 12-річної освіти на 10-12 класи визначено такі напрями профілізації: суспільно-гуманітарний, природничо-математичний (фізико-математичний, хіміко-біологічний, географічний, медичний, екологічний та інші), технологічний, художньо-естетичний і спортивний. Кожний напрям профілізації характеризується однією й тією ж тенденцією розвитку профільної школи: орієнтація навчання на широку диференціацію, варіативність, багатопрофільність, інтеграцію загальної та допрофесійної освіти. Провідною стратегією сучасної середньої освіти, у тому числі й основної школи, є особистісно-диференційований підхід у навчанні учнів, який передбачає варіативність обсягу навчального матеріалу, тобто можливість вивчення предмета з різним ступенем змістовного наповнення: на рівні стандарту (обов’язкового для всіх учнів) або поглибленому рівні.

У старшій школі вивчення математики диференціюється за трьома рівнями: рівнем стандарту, академічним і профільним.

Кожному з них відповідає окрема навчальна програма:

Особливостями структури і змісту програм з математики для профільної школи є:

культуровідповідність, тобто віддзеркалення в змісті освіти на кожному етапі навчання всіх аспектів математики, як складника людської культури, що забезпечують інтелектуальний, комунікативний і технологічний розвиток учнів;

фундаментальність змісту освіти, що забезпечує універсальність одержуваних знань і вмінь, можливість їх застосування в нових ситуаціях;

особистісна орієнтація змісту освіти, що передбачає розвиток особистих здібностей учнів, індивідуалізацію їх освіти з урахуванням інтересів, здібностей і схильностей;

вікова періодизація змісту освіти, відповідність питань, що вивчаються, і проблем віковим особливостям учнів;

посилення діяльнісного компоненту змісту освіти за допомогою виділення основних видів і способів навчальної діяльності, пов’язаних з освітньою галуззю «Математика», з окремими її розділами і темами;

креативність, що передбачає формування певної частини змісту освіти самими учнями у вигляді їх творчої освітньої продукції;

інтеграція змісту освіти, яка спрямована на забезпечення цілісності уявлень учнів про світ;

профілізація і диференціація змісту освіти як умова вибору учнями рівня і спрямованості вивчення освітньої галузі та її предметів;

посилення методологічної складової в структурі наукового знання: теорії, закони, принципи, моделі, поняття, величини, наукові факти; способи дослідження, вживані в математичній науці;

відкритість змісту освіти, що припускає використання як освітнього середовища різних додаткових інформаційних масивів та інших джерел навчального матеріалу.


Рівні навчання математики:

Рівень стандарту; Академічний рівень; Профільний рівень.

Навчання математики на рівні стандарту

Основним у цьому курсі є пріоритет розвиваючої функції навчання, хоча, безумовно, інтелектуальний розвиток учнів відбувається на математичному матеріалі, забезпечуючи, одночасно з особистим розвитком, підвищення загальнокультурного рівня учнів і досягнення ними необхідного рівня функціональної грамотності. Тобто, специфічною особливістю цього курсу є виражена гуманітарна спрямованість, тобто спеціальна орієнтація на розумовий розвиток людини, на знайомство з математикою як з галуззю людської діяльності, на формування тих знань і умінь, які необхідні для вільної орієнтації в сучасному світі

Окрім того, курс рівня стандарту не ставить за завдання забезпечення учням можливості продовження освіти у вищому навчальному закладі за фахом, пов’язаним з математикою, і зокрема, не забезпечує підготовки учнів до вступних екзаменів з математики чи до виконання в повному обсязі завдань зовнішнього незалежного оцінювання з математики. Він призначений для тих учнів, яких цікавлять, наприклад, мови, мистецтво, художня творчість, спорт або наочно-практична діяльність.

Навчання математики на академічному рівні повинно враховувати те, що основою математизації природничих наук є математичне моделювання.

У природничих науках головну роль відіграють сьогодні кількісні описи реальних процесів і відповідні кількісні моделі, для дослідження яких необхідні традиційні розділи математики, разом з початками математичного аналізу і елементами теорії імовірності та математичної статистики.

Навчання математики на профільному рівні – це можливість вступу до будь-якого вищого навчального закладу за фахом, що вимагає високого рівня володіння математикою, а також створити умови для успішного навчання у відповідному ВНЗ.

Праобразом навчання математики на профільному рівні є система поглибленого вивчення, що існує в нашій країні вже декілька десятиліть, яка довела свою ефективність у створенні, збереженні і підвищенні високого рівня вітчизняної математичної освіти і математичної науки.

На сьогодні рівень вимог до профільного навчання математики значною мірою визначається вступними іспитами у відповідні ВНЗ і активно впроваджуваним зовнішнім оцінюванням, при якому сама система вступних іспитів припиняє своє існування. Але по суті відміна вступних іспитів мало що здатна змінити щодо вимог до навчальних досягнень випускників шкіл – справа не у формі іспиту, а в його змісті, у вимогах до підготовки учнів, які висуває навчання в тому або іншому конкретному ВНЗ.

Профільні програми з математики для 10-х класів побудовані за такими принципами: поєднання лінійного і концентричного розташування навчального матеріалу з виділенням інтеграційних зв'язків; поєднання індуктивного і дедуктивного підходів і логічної послідовності розкриття навчального матеріалу; виділення укрупнених пізнавальних дидактичних одиниць знань як навчальних елементів змісту профільної освіти (інтегрованих навчальних проблем і тем, вузлових понять, фундаментальних законів і фактів, універсальних способів дій і т. п.); дослідницький підхід до виділення логічних етапів розв’язування навчальних проблем і забезпечення успіху учнів у творчому пошуку; забезпечення рефлексії засвоєння змісту профільної освіти.

Програми з математики для 10-х класів

Рівні

Кількість

годин на

тиждень

Зміст

Стандарт

3













Академічний

4 (2+2)













Профільний

7 (4+3)













Поглиблений

8 (5+3)












Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації