Методичні рекомендації для магістрів економічного факультету Затверджено

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2


ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

“ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Економічний факультет




“ЗАТВЕРДЖУЮ”

Проректор з науково-педагогічної

та навчальної роботи

__________________Бондар О.Г.

(підпис) (ПІБ)

“____”__________________2007 р.


АСИСТЕНСЬКА ТА НАУКОВА ПРАКТИКА

Методичні рекомендації



для магістрів економічного факультету


Затверджено


Вченою радою ЗНУ

Протокол №___

від “__” ______ 200__ р.


Запоріжжя 2007


Топалов А.Д., Рибалко О.М. Асистентська та наукова практика: Методичні рекомендації для магістрів економічного факультету. – Запоріжжя: ЗНУ, 2007. – 16 с.


Методичні рекомендації призначені для надання допомоги магістрам економічного факультету денного відділення при проходженні асистентської та наукової практики (спеціальність “Облік і аудит”, “Фінанси та кредит”, “Економічна кібернетика”).


Зміст

Вступ.....................................................................................…..………………………4

1 Мета і зміст практики.................................................... ..………………………….6

2 Бази практики..........................................................................……………………...7

3 Організація і керівництво практикою....................................……………………..8

4 Складання і оформлення звіту з асистентської та переддипломної практики.…………………………………..……………………………………….9

4.1 Загальні вимоги.........................….....................….………………………9

4.2 Вступна частина................................................….……………………….9

4.3 Основна частина.....................................................……………………….10

5 Підведення підсумків асистентської та наукової практики………..…………….11

6 Додатки...............................................................................………………………….13


Вступ


Наприкінці весни – на початку літа 2007 року виповнилось 8 років Болонській декларації та 6 – Празькому комюніке – документам, спрямованим на уніфікацію системи вищої освіти в Європі. До 2010 р. єдиний європейський освітній простір має бути повністю сформований. Україна підписала Болонську декларацію у травні 2005 р.

Як і в країнах Європи, в Україні буде три освітньо-кваліфікаційних рівня: 1) бакалавр; 2) магістр; 3) єдиний вчений ступінь – доктора філософії (PhD – Doctor of Philosophy).

Основою Болонського процесу є 9 основних положень удосконалення вищої освіти:

- прийняття загальної системи освітньо-кваліфікаційних рівнів;

- запровадження двох циклів навчання: бакалавр – магістр;

- впровадження системи кредитів відповідно до європейської системи трансферу кредитів ECTS;

- забезпечення мобільності студентів і викладачів у межах освітнього простору;

Інтеграція вищої освіти України в європейський освітній простір потребує урізноманітнення форм та методів організації навчального процесу. Це передбачає застосування різних форм та методів активізації навчально-пізнавальної діяльності магістрів: проблемних лекцій, семінарів – дискусій, господарських ситуацій (кейсів), презентацій, рольових та ділових ігор, тренінгових занять, корпоративної роботи, асистентської та наукової практики.

Асистентська та наукова практика магістрів є складовою частиною навчально-виховного процесу, заключним етапом теоретичної і практичної підготовки висококваліфікованих спеціалістів, засобом формування у них навичок педагогічної і наукової діяльності та умінь ефективно працювати в умовах реформування економіки України.

Фахівців освітньо – кваліфікаційного рівня «магістр» готують для виконання науково – дослідних , педагогічних а також управлінських функцій. Тому комплексна науково – педагогічна практика студентів магістратури економічного факультету спрямована на підвищення наукового рівня магістрів і логічно поєднує дві взаємодоповнюючі складові: педагогічну та науково – дослідну.

Основними завданнями комплексної науково – педагогічної практики є:

  1. набуття навичок адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію, викладеного в спеціальній літературі, передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства;

  2. закріплення практичних навичок проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та методичного забезпечення, зважаючи на сутність проблем, що вирішуються, та обмежень, пов’язаних з діяльністю конкретного підприємництва;

  3. розвиток навичок та вмінь інформаційно – аналітичної, науково – дослідної, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення актуальних проблем функціонування підприємницьких структур в сучасних умовах господарювання;

  4. впровадження розроблених науково обгрунтованих рекомендацій та пропозицій в практику господарювання та управління.

Відповідно до освітньо – кваліфікаційної характеристики підготовки фахівця освітньо – кваліфікаційного рівня “магістр економічних наук” однією з посад, на яких може працювати випускник вищого навчального закладу, є посада викладача, на що орієнтована педагогічна складова комплексної практики. Це вимагає від магістра теоретичних знань і практичних умінь та навичок щодо:

Формування теоретичних знань щодо сутності, структури та форм функціонування узагальненого об’єкту діяльності викладача – навчального процесу підготовки фахівців з напряму обраної спеціальності відбувається під час вивчення дисципліни “Методика викладання економічних дисциплін” у першому навчальному семестрі магістратури. Відпрацювання практичних умінь і навичок здійснення підготовки навчально – методичного забезпечення і проведення лекційних, семінарських, практичних занять, організації самостійної роботи студентів відбувається під час проходження комплексної науково – педагогічної практики магістрів.

Педагогічна частина комплексної практики проходить у межах професійно орієнтованих дисциплін підготовки фахівців, перелік яких наводиться у програмі підготовки фахівців відповідної спеціальності.

Вибір дисципліни, з якої відбуватиметься педагогічна складова практики, здійснюється заздалегідь, відповідно до напряму наукових інтересів наукового керівника та у межах тематики випускної кваліфікаційної роботи магістра.

Зміст науково – дослідної частини прктики полягає у залученні студентів до самостійної науково – дослідної роботи, ознайомленні з методикою її проведення в академічних та спеціалізованих інститутах, у структурах підприємств. Виконання основних робіт у межах цього напряму практики зорієнтоване на отримання основних результатів науково – дослідної роботи відповідно до тематики випускної кваліфікаційної роботи магістра на основі відпрацювання навичок здійснення самостійної наукової роботи з отриманням відповідних наукових результатів за обраною проблематикою наукового дослідження магістрів під час опанування курсу “Методологія наукових досліджень”.

Предметом науково – дослідної частини комплексної практики магістрів є поглиблення навичок самостійної наукової роботи, розширення наукового світогляду студентів, дослідження проблем практики та вміння пов’язувати їх з обраним теоретичним напрямом дослідження, визначати структуру та логіку майбутньої магістерської роботи.

Комплексна наукоково – педагогічна практика студентів магістратури економічних факультетів класичних університетів тривалістю 5 кредитів є підсумковою ланкою практичної підготовки студентів та логічним продовженням запроваджених практик, у ході вирішення основних завдань яких забезпечується цілісність практичної підготовки студентів при здобутті кваліфікаційного рівня магістра економічних наук відповідно до чинних Державних та галузевих стандартів вищої освіти.

1 Мета і зміст практики


1.1. Асистентська та наукова практика ставить за мету закріпити теоретичні знання, сформувати професійні вміння та навички, підготувати магістрів до самостійної роботи. На протязі практики магістри повинні:

- ознайомитись з навчально-методичним забезпеченням навчального процесу;

- придбати навички практичної роботи у складанні навчальних планів та робочих програм з фахових дисциплін;

- ознайомитись з методикою викладання економічних дисциплін;

- підготувати лекції та практичні заняття з обраної дисципліни курсу професійної підготовки;

- набути та поглибити навички науково-дослідної роботи, в тому числі підготовки звітів та статей;

- виступити з науковими доповідями.

1.2. Для проходження асистентської та наукової практики магістр отримує:

· програму асистентської та наукової практики;

· індивідуальний план проходження асистентської практики ;

· індивідуальний план проходження наукової практики.

1.3. Мета і завдання педагогічної складової комплексної практики:

1.3.1. Метою практики є поглиблення і закріплення знань студентів з питань організації і форм здійснення навчального процесу в сучасних умовах, його наукового, навчально – методичного та нормативного забезпечення, формування вмінь і навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел при підготовці занять, застосування активних методик викладання професійно орієнтованих дисциплін відповідного фахового напряму та дисциплін фундаментального циклу для спеціальностей.

1.3.2. Об’єктом практики є навчальний процес підготовки фахівців за різними фаховими напрямами.

1.3.3. Предметом практики виступає окрема дисципліна фундаментального чи професійно орієнтованого циклу навчального плану, що відповідає напряму наукових досліджень студента та узгоджується з темою його магістерської роботи.

1.3.4. Педагогічна складова комплексної практики має бути максимально наближена до напрямів наукових досліджень студентів магістратури, під час якої надається можливість адаптації результатів досліджень.

1.4. Мета і завдання науково – дослідної складової комплексної практики:

1.4.1. Метою науково – дослідної складової практики є набуття студентами досвіду самостійної науково – дослідної роботи та опрацювання методики її проведення, поглиблення теоретичних знань в сфері економічних відносин, формування вмінь та навичок опрацювання наукових та інформаційних джерел.

1.4.2. Студенти під час виконання основних завдань цієї частини практики мають здійснити:

- вивчення теоретичних класичних джерел за обраною науковою проблемою, пов’язаною зі спеціалізацією кафедри та відповідно до наукової проблеми дослідження майбутньої магістерської роботи;

- вивчення стану розробки окремих аспектів обраної наукової проблеми у вітчизняній та іноземній літературі;

- ознайомлення зі структурою, науковою проблематикою та результатами наукової роботи академічних і галузевих інститутів та їх провідних спеціалістів щодо обраного напряму дослідження;

- визначення структури та основних завдань магістерського дослідження;

- оволодіння методикою обробки та аналізу статистичних даних;

- апробація основних теоретичних та практичних рекомендацій магістерської роботи (у формі виступів на конференціях, написанні наукових статей, розробки практичних рекомендацій).

1.4.3. Науково – дослідна складова комплексної практики дає можливість використати нові методи, отримати потрібні результати та застосувати їх під час написання магістерської роботи.

2 Бази практики


2.1. Основною базою комплексної практики магістрів є кафедра, в межах якої формуються наукові напрями дослідження, зароджуються та функціонують наукові школи, проблемні групи та наукові гуртки тощо. Кафедра є базовою ланкою наукових досліджень класичного університету та забезпечує підготовку науково – педагогічних кадрів.

2.2. З метою набуття додаткових навичок, поглиблення знань кафедра може направляти студентів у виробничі та наукові підрозділи інших організацій, установ та підприємств будь – якої форми власності, які мають потрібні умови для виконання основних завдань комплексної практики студентів.

2.3. З метою оприлюднення та обміну науковими результатами дослідної роботи студенти магістратури в ході практики за направленнями відповідних кафедр беруть участь у роботі наукових семінарів, наукових конференцій тощо.

2.4. Залежно від обраного напряму магістерського дослідження бази практики можуть використовуватися студентами як колективно, так і індивідуально.


3 Організація і керівництво практикою


3.1. Навчально – методичне керівництво і виконання програм практики забезпечують керівники практики від факультету та кафедри.

3.2. Керівництво практикою на факультеті здійснює декан та керівник практики від факультету. Безпосереднє керівництво практикою здійснює науковий керівник магістерської роботи студента, який визначає напрям дослідження, допомагає у виборі об’єкта дослідження, конкретизує завдання, контролює хід виконання основних етапів практики та проміжних результатів.

3.3. Основні права та обов’язки керівника практики факультету, керівника практики від кафедри, безпосередніх керівників практикою та студентів видзначаються загальними чинними нормативними документами щодо організації практичної підготовки студентів.

3.4. Керівник асистентської та наукової практики від університету зобов'язаний:

· допомогти практиканту розробити індивідуальний план проходження асистентської та наукової практики і затвердити його;

· консультувати практиканта з питань проходження практики, оформлення методичного матеріалу і написання звіту;

· контролювати виконання графіку проходження практики і якість виконання робіт;

· перевіряти якість та достатність матеріалів, зібраних у звітах з практики, підписувати їх і приймати участь у роботі комісій із захисту звітів.

3.5. Магістри, які проходять асистентську та наукову практику, зобов’язані:

· до початку практики одержати від керівника практики консультації з порядку оформлення всіх необхідних документів;

· виконати індивідуальні плани;

· одержати рецензію на звіт з асистентської та наукової практики;

· по закінченню асистентської та наукової практики своєчасно, не пізніше десятиденного терміну, захистити і здати на кафедру звіт про проходження практики, підписаний керівником практики від університету та завірену рецензію.

3.6. Тривалість практики складає 5 кредитів (або визначається згідно з навчальним планом за спеціальністю) та здійснюється протягом другого та третього навчальних семестрів магістратури. Захист звітів про практику магістрів відбувається наприкінці третього навчального семестру магістратури.

3.7. На титульній сторінці звіту керівник практики від виставляє диференційовану оцінку.


4 Складання і оформлення звіту з асистентської та наукової практики


4.1 Загальні вимоги


Звіт про аситентську та наукову практику повинен бути акуратно оформлений, надрукований на аркушах формату А4 (210 297) чорними чорнилами та мати структуру згідно з вимогами ДСТУ 3008 – 95.

Поля: ліве - 30 мм, верхнє і нижнє - не менше 20мм, праве – не менше 10мм.

Заголовки структурних елементів звіту і розділів його головної частини розташовують посередині сторінки і пишуть прописними (великими) літерами в кінці заголовку.

Заголовки підрозділів, пунктів і підпунктів звіту пишуть строчними (малими) літерами з абзацу і виділяють інтервалом від тексту зверху і знизу. В тексті не допускається підкреслення. Загальний розмір звіту - до 60 сторінок.

Звіт повинен мати такі обов’язкові структурні елементи:


4.2 Вступна частина


Вступна частина повинна мати такі обов’язкові елементи:

оцінки (додаток В,Г);


4.3 Основна частина


Основна частина звіту з практики повинна мати такі основні елементи:


4.3.1 Вступ, де визначають цілі та задачі асистентської та наукової практики, стан та тенденції розвитку учбового закладу, де магістр проходив практику.

4.3.2 Суть звіту

а) Навчально – методична робота у вищих навчальних закладах (асистентська практика). Висвітлюють такі питання:

б) Науково-дослідна робота (наукова практика).Включає такі питання:

- причини обрання затвердженої теми дипломної роботи, її актуальність, об’єкт дослідження, цілі та задачі, інформаційне забезпечення проведення наукового дослідження;

- наукова стаття з обраної тематики;

- доповідь на науковій конференції викладачів та студентів економічного факультету;

- тези доповіді на науковій конференції.


4.3.3 Висновки, рекомендації, посилання, додатки


Висновки - оформляються з нової сторінки і включають опис основних результатів виконаної під час практики роботи, її корисність і значущість. Слід також відмітити недоліки в навчально-методичної роботі.

Рекомендації - оформляють з нової сторінки; вони включають пропозиції з підвищення ефективності учбового процесу та науково-дослідної роботи на економічному факультеті.

Перелік посилань - при формуванні переліку використаної літератури необхідно врахувати, що на перше місце виносять: Конституцію України; закони України; укази Президента України; постанови Верховної Ради України; постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України; доповіді та виступи державних діячів України.

Інші літературні джерела подають за абеткою або в порядку їх використання в роботі .

Додатки - оформляють з нової сторінки; в них систематизують зібраний на практиці фактичний матеріал. В додатках також розміщується матеріал, що не увійшов до основної частини звіту, але потрібний для його повноти і додаткового підтвердження матеріалу основної частини. Кожний додаток починається з нової сторінки, має свій заголовок і нумерується літерами “А”, “Б” і т.д.


5 Підбиття підсумків практики

5.1 Після закінчення терміну практики студенти звітують на кафедрі про виконання її програми. Загальна форма такої звітності – подання письмового звіту з позитивною рецензією керівника практики та подальший захист.

5.2. Письмовий звіт за результатами практики подається в установлений термін (не пізніше, як за три дні до закінчення практики) керівнику практики від кафедри для перевірки, рецензування і допуску до захисту.

Звіт має містити відомості щодо виконання студентом усіх розділів програми практики. Обов’язковим є наявність висновків та пропозицій, яких вимагає зміст завдань.

Розділи і окремі питання звіту мають бути чітко визначені, викладені в логічній послідовності і конкретизовані. Таблиці, ілюстрований матеріал, додатки повинні бути змістовні й оформлені відповідно до стандартів оформлення звітів наукових досліджень.

5.3. Оформлений за всіма вказаними вимогами і прорецензований звіт про практику приймається викладачем – керівником практики від кафедри протягом тижня після її закінчення.

5.4. Після перевірки поданого звіту керівником практики від кафедри і його позитивної оцінки, зафіксованої у відповідному відгуку, звіт публічно захищається студентами на підсумковій (звітній) конференції перед комісією, яка створюється за розпорядженням завідувача кафедри і складається з викладачів (не менше двох) відповідної кафедри.

5.5. Оцінка визначається з урахуванням своєчасності подання потрібних документів та їх якості, змістовності проведених аналітичних досліджень, виконання індивідуального завдвння, рівня знань та захисту студента. З метою об’єктивної оцінки знань та вмінь, набутих магістром під час проходження практики, оцінка за практику враховується під час захисту магістерської роботи та при визначенні його загального рейтингу.

5.6. Під час визначення рівня академічної успішності для отримання диплому разом з іншими оцінками студента враховується й оцінка за практику.

Студент, який без поважних причин не виконав програму практики, не допускається до захисту магістерської роботи та відраховується з університету. В окремому випадку йому може бути надано право проходження практики повторно, а захист магістерської роботи призначено через рік. Студент, який повторно отримав негативну оцінку комісії з практики, відраховується з вищого навчального закладу.

Якщо програма практики не виконана студентом з поважної причини, йому може надаватися можливість пройти практику у вільний від навчання час.

5.7. Підсумки практики обговорюються на засіданні відповідної кафедри, а загальні підсумки практики на факультеті підбиваються на вчених радах університету не менше одного разу протягом навчального року.

ДОДАТОК А



Державний вищий навчальний заклад

«Запорізький національний університет»

МіністерствА освіти і науки України


Кафедра ________________


ЗВІТ


з асистентської та наукової практики


магістра групи ___________


з фаху _________________


Місце проходження практики – _______________________


Час проходження практики – з _______по ______200_ року


Керівники практики:


від університету_____________________________________


Запоріжжя

200__
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації