Методичні рекомендації до семінарських занять для студентів усіх спеціальностей денної та заочної форм навчання

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4
Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"


Кафедра політології ІГСН


ТЕОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ


Плани і методичні рекомендації

до семінарських занять


для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Національного університету "Львівська політехніка"

Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"


Кафедра політології ІГСН


ТЕОРІЯ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ


Плани і методичні рекомендації

до семінарських занять


для студентів усіх спеціальностей

денної та заочної форм навчання

Національного університету "Львівська політехніка"


Тема 1. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА: СТРУКТУРА, МОДЕЛІ, ТИПИ


  1. Політологія: предмет, методи та функції. Понятійно-категоріальний апарат політичної науки.

  2. Політична система: Основні підходи до трактування.

  3. Моделі політичної системи. Типологія політичних систем.

  4. Функції політичної системи. Структура політичної системи та особливості її компонентів.


Реферати


  1. Системність та суспільство. Системність у політичних відносинах та політичній діяльності.

  2. Класичні та сучасні теорії політичної системи.


Література


  1. Алмонд А. Сравнительная политология сегодня. Мировой обзор: Учеб. пособие / Г. Алмонд, Дж. Пауэлл, К. Стром [и др.]; Сокр. пер. с англ. А. С. Богдановского, Л. А. Галкиной; Под ред. М. В. Ильина, А. Ю. Мельвиля. – М.: Аспект Пресс, 2002. – 537 с.

  2. Афанасьев В. Г. Системность и общество. Введение. – М., 1980

  3. Антанович Н. А. Теория политических систем: Учеб. пособие / Н. А. Антанович. – Минск: ТетраСистемс, 2008. – 208 с.

  4. Бебик В. М. Базові засади політології: історія, теорія, методологія, практика: Моногр. – К.: МАУП, 2000. – 384 с.

  5. Бодуен Ж. Вступ до політології. – К., 1995, Ч. ІІ.

  6. Гелей С., Рутар С. Основи політології. – Львів: Світ, 2001.

  7. Истон Д. Категории системного анализа политики / Истон Д. // Мухаев Р. Т. Политология: Хрестоматия. – М., 2000. – С. 426-434.

  8. Истон Д. Политическая наука в Соединенных Штатах: прошлое и настоящее / Истон Д. // Современная сравнительная политология: Хрестоматия. – М., 1997. – C. 9-30.

  9. Категории политической науки: Учеб. для вузов [Електронний ресурс] / Авт. концепции проекта и рук. авт. кол. А. Ю. Мельвиль; МГИМО (У) МИД России. – М.: РОССПЭН, 2002. – 655 с. – (Учебники МГИМО). – Режим доступу до джерела: http://www.alleng.ru/d/polit/pol044.htm

  10. Матвеев Р. Ф. Теоретическая и практическая политология. – М., 1993, Глава вторая. Анализ современных общественно-политических систем, с. 45-103.

  11. Неліпа Д. В. Системний аналіз в політології. Навч. посіб. / Д. В. Неліпа. – К.: ФОП Колісник К. І., 2009. – 144 с.

  12. Основы теории политической системы / Отв. pед. Ю. А. Тихомиров, В. Е. Чиркин. – М., 1985.

  13. Политические системы современности (Очерки). – М., 1978, с. 54-93.

  14. Політологія: Навч. посібн. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай, С. І. Дорошенко, І. Р. Малик, О. Ю. Мороз, Р. Я. Пасічний, О. В. Піскорський, П. П. Ткачук, В. І. Харченко. – Серія „Дистанційне навчання”. – № 28. – Львів: Вид-во НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 360 с.

  15. Політологія у схемах, таблицях та визначеннях: Навч. посібн. для курсантів та студ. вищих військових навчальних закладів / За ред. Гетьманчука М. П. – Львів: Військовий ін-т НУ “ЛП”, 2003. – 273 с.

  16. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

  17. Политическая наука в Западной Европе / Под ред. Ханса-Дитера Клингемана, пер. с англ. М. Гурвица, А. Демчука [и др.]. – М., 2009.

  18. Словник-довідник політологічних термінів / За ред. М. П. Гетьманчука. – Львів: Військовий ін-т НУ “ЛП”, 2003. – 229 с.

  19. Сурмин Ю. П. Теория систем и системный анализ / Ю. П. Сурмин: Учебн. пособ. – К.: МАУП, 2003. – 368 с.

  20. Фісун О. Типологія політичних систем: основні підходи // Політичний менеджемент. – 2005. – №5. – С. 39–50.

  21. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної науки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – 3-тє вид., стер. – К.: Либідь, 2005. – 576 с.




    Методичні рекомендації

    Головним фактором становлення теорії політичної системи в рамках політології стала потреба у системному аналізі політичних аспектів суспільного життя. Тому, розкриваючи перше питання, необхідно визначити предмет та об’єкт теорії політичної системи як галузі політології, окреслити її місце в структурі політології. Значну увагу варто зосередити на характеристиці методологічної бази теорії політичної системи, яка охоплює різні методи дослідження політичного життя, і в першу чергу на такі методи, як системний та структурно-функціональний. Також необхідно розглянути завдання та функції політології, аналіз яких є важливим для визначення місця теорії політичної системи для аналізу житті суспільства. В цьому питанні також слід розглянути основні категорії політології, а також теорії політичної системи як її елемента [2, с. 3-21; 3, с. 3-81, 116-118, 179-180; 4, с. 97-107; 5, с. 21-41; 7-8; 10, с. 45-103; 11; 12, с. 36-41; 14, с. 6-15; 15, с. 10-12; 16, с. 4-6, 11-26, 63-64; 19, с. 3-76; 21].

Вивчення політичної системи в рамках другого питання слід розпочати з специфіки суті політичної системи як цілісної, впорядкованої сукупності політичних інститутів, політичних ролей, стосунків, процесів, норм і політичної культури та уявлень про неї. Це доцільно зробити через виявлення основних підходів до її трактування, характерних для американської та німецької політичної науки, політології СРСР та пострадянських країн, зокрема України. При цьому слід особливо зупинитись на розгляді підходів до розуміння політичної системи, характерних для американської політичної науки, розкрити відмінності між широким і вузьким розумінням політичної системи [2; 3, с. 46, 49-80; 4; 5, с. 109-114; 6; 7, c. 53-64; 11; 12, c. 36-41; 14, с. 31-32; 15, с. 65-66].

Розкриваючи третє питання, необхідно розкрити зміст понятть “модель”, “моделювання” і “модель політичної сислеми”, відзначити науковців які розробляли дане поняття, зробивши особливоий наголос на моделі політичної системи Д. Істона, описавши її схему, переваги та недоліки використання, а також назвавши інші відомі моделі політичної системи (Г. Алмонда, К. Дойча, Т. Парсонса). Також слід звернутись до понять “тип” і “типологія”, на підставі чого звернутись до визначення виділених науковцям типів політичної системи, охарактеризувати їх [1; 3, с. 94-116; 10, с. 45-103; 16, с. 63-66; 20; 21].

Четверте питання присвячене аналізу функцій політичної системи (і в першу чергу – регулювання усіх сфер суспільства, забезпечення його соціальної та політичної стабільності), обумовлених її структурою, а також її взаємозв’язків з іншими підсистемами суспільства: економічною, соціальною, духовною, розгляду її елементів [1; 3, с. 20-25, 30-49, 81-83; 4; 5; 6, c. 53–80; 7-8; 9; 10-13; 14, с. 39-46; 15; 16, с. 73-74; 21].

У першому рефераті слід з′ясувати історію і розвиток понять “система” і “системність” від античності дотепер, його зміст, окреслити підходи до розуміння природи і біосфери, людства і суспільства як складних систем, відзначити роль політики у функціонуванні суспільної системи, і, навпаки, розкрити системність політичних відносин та вияви системності у поліичноій діляьності, взаємозв’язок політики з іншими сферами суспільного життя [2; 3; 7; 9; 11; 19; 21].

Теорія політичної системи та її прикладні дослідження мають тривалу історію. В процесі розвитку політичної науки окреслились як теорії політичної системи, які вже встигли стати класичними, так і формуються нові. Відповідно, у другому рефераті слід назвати класичні теорії політичної системи та їх авторів, проаналізувати причини їх виникнення, переваги та недоліки, а також описати нові теорії політичної системи [3, с. 30-94; 8; 10; 16, с. 69-75; 21].


Тема 2. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА ЯК ЦЕНТРАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ ПОЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ


  1. Влада – основоположний компонент політичної системи: сутність, ознаки, джерела та ресурси.

  2. Легітимність політичної влади: суть та типологія.

  3. Форми та типи політичної влади.

  4. Принципи організації та фактори ефективності політичної влади.


Реферати


  1. Принцип розподілу влад: сутність та втілення у сучасній політичній системі.

  2. Еволюція джерел та ресурсів політичної влади.


Література


    1. Білецька І. Парламент у системі розподілу функцій влади / І. Білецька //Віче. – 1997. – №1.

    2. Висоцький О. Проблема легітимації політики в концепції М. Вебера / О. Висоцький // Грані. – 2003. – №6. – С.132–136.

    3. Висоцький О. Сутність легітимної політики / О. Висоцький // Політичний менеджмент. – 2004. – №4. – С.24–34.

    4. Воронов І. О. Феномен влади: горизонти людського і політичного виміру: Моногр. / І. О. Воронов / [НАН України, Ін-т політ. і етнонац. досліджень]. – К.: Ґенеза, 2005. – 287с.

    5. Гаврилишин  Б. Дороговкази в майбутнє: До ефективних суспільств / Б. Гаврилишин. – К., 1990. – С. 124–134.

    6. Гелей С. Д. Політологія: Навч. посібн. / С. Д. Гелей, С. М. Рутар. – [4-те вид., перероб. і доп.]. – Львів: Світ, 2001. – 384 с.

    7. Зуев В. И. Власть в системе политических категорий / В. И. Зуев // Государство и право. – 1992. – №7.

    8. Канєвський О. С. Принцип розподілу влади в механізмі сучасної демократичної держави / О. С. Канєвський / [Севастопольський держ. тех. ін-т]. – Севастополь, 1999. – 52с.

    9. Конституція України. Закон України «Про внесення змін до Конституції України»: Текст відповідає офіц. – К.: Школа, 2008. – 48 с.

    10. Кравченко Ю. Легітимність влади й можливість її досягнення / Ю. Кравченко, В. Чечель // Політологічні читання. – 1993. – №2.

    11. Кухта Б. Політична влада та її рішення / Б. Кухта. – Львів: ЦПД, 2006. – 237 с.

    12. Ледяев В. Формы власти: типологический анализ / В. Ледяев // Политические исследования (ПОЛИС). – 2000. – №2.

    13. Ледяєв В. Г. Власть: концептуальний анализ / В. Г. Ледяєв. – М.: Российская политическая енциклопедія (РОССПЕН). – 2001. – С. 292 – 295.

    14. Піча В. М. Політологія: Навч. посібн. / В. М. Піча, Н. М. Хома. – К.: Каравела, Львів: Новий світ-2000, 2000. – 328 с.

    15. Політологічний енциклопедичний словник: Навч. посіб. [для студ. ВНЗ]. – К.: Ґенеза. – 1997. – 395 с.

    16. Політологія. Кн. перша: Політика і суспільство. Кн. друга: Держава і політика / А. Колодій, Л. Климанська, Я. Космина, В. Харченко. – 2-е вид., перероб. та доп. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2003. – 664 с.

    17. Політологія: Навч. посіб. / О. О. Волинець, М. П. Гетьманчук, В. В. Гулай, С. І. Дорошенко [та ін.]. – Львів: НУ “Львівська політехніка”, 2005. – 360 с. – Серія “Дистанційне навчання”. – № 28.

    18. Політологія: Підручн. / За заг. ред. І. С. Дзюбка, К. М. Левківського. – К.: Вища школа, 1998. – 415 с.

    19. Політологія: Підручн. / За ред. О. В. Бабкіної, В. Л. Горбатенка. – К.: Академія, 2003. – 528 с. – (Альма-матер).

    20. Рябов С. Г. Політологічна теорія держави / Рябов С. Г. – К.: ТАНДЕМ, 1996. – 240 с.

    21. Сікора І. Проблеми легітимності політичної влади і державності в перехідних суспільствах / І. Сікора // Політологічні читання. – 1992. – №1.

    22. Халипов В. Введение в науку о власти / В. Халипов. – М.: Технологическая школа бизнеса, 1995. – 640 с.

    23. Халипов В. Ф. Кратология как система наук о власти / В. Ф. Халипов. – М.: Республика, 1999. – 303с.

    24. Чемшит А. А. Государственная власть и политическое участие: Моногр. / А. А. Чемшит. – К.: Укр. центр дух. культури, 2004. – 527с.

    25. Шляхтун П. П. Політологія (теорія та історія політичної думки): Підручн. / П. П. Шляхтун. – К., 2002. – 576 с.




    Методичні рекомендації

    Основною метою вивчення даної теми є розуміння сутності політичної влади як визначального елемента політичної системи суспільства, за допомогою якого регулюються суспільні відносини, досягається соціальна стабільність та безпека. У першому питанні слід з’ясувати суть, характерні ознаки політичної влади, її джерела, ресурси (економічні, демографічні, соціальні, силові, культурно-нормативні тощо), які може використовувати суб’єкт владних відносин для досягнення цілей у політичній системі. Слід звернути увагу на різноманітні підходи до розуміння політичної влади, які дають змогу прослідкувати еволюцію уявлень про даний складний та багатоаспектний феномен [4; 6, с. 65-68; 7; 11, с. 6-20; 13; 14, с. 158-162, 164-167; 15, с. 56-57; 16, с 51-63; 17, с. 33-38; 22; 23; 25, с. 172-177, 183-187].

    У другому питанні ватро розглянути основні характерні ознаки політичної влади: легальність, верховенство, всезагальність, публічність, моноцентричність, легітимність, ефективність тощо. Особливу увагу слід звернути на проблему визнання народом та міжнародним співтовариством правочинності даної системи влади, тобто на її легітимність. Доцільно розглянути різні позиції щодо підстав та типів легітимації влади, зокрема, запропоновані М. Вебером та Д. Істоном. Також необхідно визначити, за яких умов можлива криза легітимності та як можна її подолати [2; 3; 6, с. 69–70; 10; 13; 14, с. 162-164; 16, с. 55-58; 19, с. 146-155; 21; 22, с. 135-152; 25, с. 187-195].

    Розкриваючи третє питання, необхідно визначити різноманітні форми та типи політичної влади в залежності від різноманітних критеріїв. Особливу увагу слід звернути на співвідношення політичної та державної влади з визначенням їх спільних та відмінних ознак. Доцільно розглянути типологію політичного правління, запропоновану Б.Гаврилишиним, яка відповідає трьом формам влади у сучасній політичній системі [5; 6, с. 70–72; 12; 16, с. 58-62; 18, с. 51-61; 20; 24; 25, с. 178-182].

    У четвертому питанні необхідно розглянути фактори ефективності політичної влади. Йдеться про фактичну результативність діяльності основних владних структур, політичних лідерів у політичній системі та суспільстві відповідно до сподівань найвпливовіших суспільних груп. Саме ефективна політична влада здатна впорядкувати, стабілізувати та сприяти розвитку суспільства, сприяти формуванню довіри до неї та підтримки її громадянами [4; 11, с. 43-77; 13; 20, с. 16-26; 24].

    У першому рефераті слід з′ясувати еволюцію уявлень щодо проблеми децентралізації та розподілу влад, охарактеризувати принцип стримувань і противаг, які є надійним засобом проти зловживань владою [1; 8; 9; 11; 13; 14, с. 71–72; 16, с. 59–60; 24].

Політична влада використовує певні ресурси (психологічні, матеріальні, структурні та ін.) та визначається за певними джерелами. У другому рефераті слід проаналізувати зміни уявлень про різноманітні засоби та джерела влади, визначити позиції науковців щодо їх історичної зміни. Доцільно порівняти основні ресурси, що їх сьогодні використовують суб’єкти владних відносин, визначивши головні з них [4; 5; 11; 15, с. 52–54; 20].


Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації