Методичні рекомендації щодо ущільнення навчального матеріалу із суспільствознавчих дисциплін

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6
Методичні рекомендації

щодо ущільнення навчального матеріалу

із суспільствознавчих дисциплін

За період перебування на карантині абсолютною більшістю шкіл втрачено 4 (чотири) навчальні тижні. Оскільки обсяг курсів освітньої галузі «Суспільствознавство» складає 35-70 годин для шкіл універсального профілю, то втрати навчального часу знаходяться в межах 4-8 годин.

ЦЕ НЕВЕЛИКИЙ ОБСЯГ – ЙОГО ПИТОМА ВАГА НЕ ПЕРЕВИЩУЄ 13% НАВЧАЛЬНОГО ЧАСУ.

ЯКЩО ДОБРЕ ПРОДУМАТИ І ГРАМОТНО СПЛАНУВАТИ СВОЮ РОБОТУ НА ПЕРІОД ГРУДНЯ 2009 – СІЧНЯ 2010 РОКІВ, У БІЛЬШОСТІ КЛАСІВ ЙОГО МОЖНА НАДОЛУЖИТИ БЕЗ ОСОБЛИВО ВІДЧУТНИХ ВТРАТ ДЛЯ РІВНЯ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ.

Основним резервом для цього можуть слугувати передбачені програмою уроки узагальнення і систематизації та уроки резерву, які можна або скоротити, або, у деяких випадках, якщо не йдеться про завершення семестру, використати для подачі нового матеріалу.

Крім того, у старшій школі можна проводити і семінари, в ході яких більш детально обговорити проблематику теми, дати учням завдання на самостійне опрацювання, оголосити тематику підготовки та презентації проектів з пропущеного матеріалу, написання творчих робіт чи рефератів, тощо.

Деякі теми з курсів вітчизняної та світової історії можна об’єднати. Це особливо стосується матеріалу, який висвітлює історію Московської держави – Російської імперії – СРСР та пострадянських країн та історію України у період, який вивчається.

Оглядово можна подавати і історію країн, які перебували на периферії світового розвитку, однак варто пам’ятати рекомендації Міністерства освіти і науки, що вивчатись має кожна тема програми.

У зв’язку із нинішньою екстраординарною ситуацією, очікуваними новими хвилями епідемії ГРВІ, розширенням повноважень навчальних закладів з 2010 року, після фахового обговорення та з урахуванням місцевої специфіки вносити корективи у навчально-тематичні плани можуть і шкільні методичні об’єднання, а затверджувати їх в установленому порядку адміністрація шкіл.

При цьому, слід звертати увагу на розвиток предметних компетентностей учнів, які відображені у Державних вимогах до загальноосвітньої підготовки учнів.

Стосовно курсу «Правознавство. Практичний курс», який викладається перший рік у 9 класі 12-річної школи, то, враховуючи головну специфіку навчальної дисципліни – його інтерактивність, котра реалізується у режимі реального часу, оптимальним способом забезпечення входження у нормальний графік у більшості випадків може бути використання годин, передбачених програмою на проведення тематичного оцінювання, для викладання нового матеріалу.

У тих класах, де у минулому навчальному році викладався курс «Практичне право», теми деяких уроків можна об’єднати.

Окрема ситуація у випускному 11 класі. З одного боку, для подачі нового матеріалу тут можна використати години, передбачені на передекзаменаційне повторення. З іншого, у процесі підготовки до ЗНО з історії України, при вивченні тем за курс 11 класу варто орієнтуватися на програм для ЗНО з історії України.

Рекомендуємо не затягувати із входженням у нормальний графік, і почати ущільнення з перших посткарантинних днів, враховуючи певну жагу учнів до знань.

З метою зменшення навантаження на дітей та полегшення підготовки вчителів до уроків, доцільно, на нашу думку, перш за все у старших класах (9-11 кл.) внести корективи у розклад і проводити заняття парами.

Нижче наводимо варіант ущільненого навчально-тематичного планування для шкіл універсального профілю. У школах інших профілів верстати варіанти ущільненого планування можна по аналогії.


Варіант ущільнення навчальних програм з історії України та всесвітньої історії

на період грудня 2009 – січня 2010 років для 12-річної школи


5 клас. Вступ до історії України

К-сть годин

по програмі

Ущільнення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

1

ВСТУП

Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу та підручника. Історія як навчальний предмет і наука. Історія України — складова всесвітньої історії.

Учень/учениця:

користується підручником (орієнтується в його структурі, користується методичним апаратом тощо); застосовує поняття «історія».

5

5

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ


Учень/учениця:

розрізняє умовні позначки на історичній карті;

знаходить на карті відповідь на запитання вчителя;

креслить лінію часу та позначає на ній запропоновані дати;

співвідносить рік зі століттям;

пояснює, як відбувається відлік часу в історії, звідки історики довідуються про минулі часи; про давнє походження тризуба; про давність етноніма «Україна»;

свідомо читає адаптований історичний текст, знаходить у ньому історичну інформацію;

відрізняє художньо-образний та науково-популярний історичний тексти;

знаходить у тексті відповіді на запитання.

1

1

Узагальнення




1

1

Резервний час




6

5

Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА


Учень/учениця:

знаходить на карті місця найвизначніших подій княжої доби, території Київської Русі та Галицько-Волинської держави тощо;

визначає тривалість подій, віддаленість від сьогодення;

називає найвизначніші події та найвидатніших діячів княжої доби;

за текстом розповідає про історичного діяча та про історичну подію;

вибірково переказує художньо-образний текст, вибираючи з нього історичну інформацію;

наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток;

розповідає про одну (на вибір) з пам’яток княжої доби;

відрізняє в сюжеті оповідань справжні історичні факти та постаті від вигаданих;

складає простий план до науково-популярного тексту підручника;

виокремлює в тексті головне й другорядне;

оцінює інформацію історичних джерел.

2

0

Узагальнення




6

5

Тема 3. КОЗАЦЬКА УКРАЇНА

.

Учень/учениця:

знаходить на карті місця найвизначніших подій доби, територію Гетьманщини;

визначає тривалість подій, складає елементарні хронологічні задачі;

називає найвизначніші події та найвидатніших діячів козацької доби;

наводить приклади найвідоміших культурних пам’яток;

стисло характеризує історичні постаті, використовуючи текст підручника;

висловлює ставлення до подій та постатей;

розповідає про кілька (на вибір) пам’яток козацької доби;

докладно переказує науково-популярний текст, вибудовуючи розгорнуту відповідь на запитання;

за текстом складає простий план перебігу подій;

моделює белетризовану ситуацію, змінюючи особу оповідача, додаючи нових героїв тощо;

складає словник історичних термінів, витлумачує їх на основі тексту;

визначає належність зображених на ілюстраціях історичних пам’яток до козацької доби, порівнюючи їх із попередньою епохою.


2

1

Узагальнення



Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації