Методичні рекомендації до навчальної програми «Харківщинознавство» спецкурсу варіативної складової навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області для учнів 8 9-х класів

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5
СХВАЛЕНО

Методичною радою ХОНМІБО

від «27» травня 2010 р. протокол № 2

Голова ради підписано Л. Покроєва


Методичні рекомендації до навчальної програми

«Харківщинознавство»

спецкурсу

варіативної складової навчального плану

загальноосвітніх навчальних закладів Харківської області

для учнів 8 – 9-х класів


Укладачі: Грінченко Олександр Іванович


Фах за дипломом географ, викладач географії


Посада: викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти ХОНМІБО,

Губіна Світлана Леонідівна

Фах за дипломом історик, викладач історії та суспільствознавства


Посада: старший викладач кафедри методики суспільно-гуманітарної освіти ХОНМІБО


Методичні рекомендації схвалені кафедрою історичних дисциплін ХНПУ ім. Г.С. Сковороди

Дата «05» травня 2010 року Протокол засідання кафедри № 4

на підставі рецензії Маслова Миколи Павловича

посада професор кафедри історичних дисциплін науковий ступінь к. іст. н.

проф. Плиско Л.М.

прізвище, ім’я, по батькові керівника кафедри

Методичні рекомендації зареєстрована в ХОНМІБО11 травня 2010 р. 867

Пояснювальна записка


Згідно з вимогами Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти про надання навчанню українознавчої спрямованості та формування в учнів комплексного, просторового, соціально-орієнтованого уявлення про середовище життя, в т.ч. на основі краєзнавчого підходу; на виконання Постанови Кабінету Міністрів України № 789 від 10 червня 2002 року «Про затвердження Програми розвитку краєзнавства на період до 2010 року» в школах України впроваджуються окремі регіональні курси з вивчення рідного краю.

Вибір місця, побудови і форми вивчення краєзнавства залежить від забезпеченості регіону навчально-методичним комплексом, наявності єдиної концепції, а також чіткого визначення обсягу матеріалу, можливості здійснення міжпредметних зв’язків з іншими курсами.

У практиці сучасної школи є два підходи до вивчення два підходи до вивчення свого регіону. Перший підхід – розподіл і локалізація регіональних знань, проблем в окремих темах навчальних предметів, на різних етапах навчання з наступним узагальнення на міжпредметній основі. Другий підхід передбачає створення єдиного багатоаспектного навчального курсу. Це робить вивчення рідного краю системним, а отже перспективнішим. Саме такий інтегрований характер має спецкурс «Харківщинознавство». Цей краєзнавчий спецкурс має унікальні адаптаційні можливості оскільки виходить на проблеми, які лежать поза змісту інших шкільних дисциплін чи розглядаються ними фрагментарно.

Розробляючи спецкурс «Харківщинознавство», автори виходили з таких особливостей краєзнавства як самостійного предмету:

- інтегративний характер, що дозволяє формувати в учнів цілісне сприйняття регіону на основі більш глибоких уявлень, отриманих при вивченні різних предметів;

- яскраво виражену виховну функцію;

- вибір діяльнісного підходу в якості провідного, оскільки дослідницькі роботи школярів виходять за межі суто навчальних завдань і можуть мати суспільний інтерес.

Знання про природне, економічне, етнокультурне, соціальне середовище, в якому живуть учні, про процеси і явища – географічні, соціально-економічні, історичні, етнографічні та ін., які відбуваються в ньому, є предметом дослідження курсу «Харківщинознавство».

Програма спецкурсу «Харківщинознавство» розроблена на виконання розпорядження Харківської обласної державної адміністрації № 476 від 20.07.2001р. «Про впровадження у навчально-виховний процес факультативного курсу «Харківщинознавство» та наказу Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації № 289 від 26.07.2001 р. «Про запровадження у загальноосвітніх навчальних закладах області факультативного курсу «Харківщинознавство».

Метою програми спецкурсу «Харківщинознавство» є поглиблення пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України, подальший розвиток краєзнавчого руху на Харківщині, виховання в учнівської молоді поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини рідного краю, ознайомлення учнів з історичним минулим та сьогоденням свого народу, яке пробуджує почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини.

Головними завданнями програми спецкурсу є формування в учнів системи знань про рідний край, спираючись на наукові дослідження різних галузей розвитку Харківщини, уміння проводити краєзнавчі дослідження, виховання любові до рідного краю.

Програма складається зі «Вступу» і тематичних блоків: «Природа рідного краю», «Історія рідного краю» та «Населення і господарство рідного краю». Значна частини тем спецкурсу спираються на теоретичний і фактичний матеріал курсів історії і географії України.

Програма складена згідно з вимогами МОН України щодо навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з визначенням змісту навчального матеріалу, орієнтовним розподілом годин на його вивчення та вимогами до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.

Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 05.05.2008 № 371 «Про затвердження критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», у частині, що стосується географії та історії та Інструкції з ведення класного журналу 5-11(12)-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженої наказом МОН від 03.06.2008 № 496.

Навчально-тематичний план передбачає вивчення спецкурсу «Харківщинознавство» за рахунок варіативної складової робочого навчального плану в 8-х і 9-х класах ЗНЗ Харківської області і розрахований на 70 навчальних годин (35 год. – 8 кл.; 35 год. – 9 кл. – варіант А), або у 8 (9) класі на 35 навчальних годин (варіант Б).

Дана програма викладання інтегрованого спецкурсу «Харківщинознавство» пропонує оптимальний добір, систематизацію, структурування матеріалу з різних галузей краєзнавства, організацію навчальної діяльності учнів за сучасними освітніми технологіями.

До навчально-методичного комплексу спецкурсу «Харківщинознавство» входять: навчальний посібник «Харківщинознавство» (за ред. Л.Д. Покроєвої і В.Е. Лунячека. – Харків: Гімназія, 2009. – 432 с.,) робочий зошит «Харківщинознавство» (ХОНМІБО. – Х: Гімназія, 2009. – 104 с.), методичний посібник для вчителів географії, історії, керівників краєзнавчих гуртків «Уроки Харківщинознавства» з рекомендаціями щодо організації навчальної діяльності учнів за сучасними освітніми технологіями. При викладанні спецкурсу широко використовуються також інші навчальні посібники, атласи, карти, науково-популярні фільми, матеріали просвітницьких сайтів мережі Інтернет (список рекомендованої літератури додається).

Матеріал про свій регіон має подвійну дидактичну функцію: як засіб конкретизації загальних курсів історії і географії та як засіб формування системи знань про рідний край. Краєзнавство дозволяє поєднувати дві взаємопов’язані частини навчання: теоретичну і практичну. Перша передбачає вивчення самого явища, друга – відношення учнів до цього явища і уміння його використовувати. Усвідомлення дії закономірностей розвитку природи і суспільства на реальні об’єкти і процеси значно підвищує якість навчання і глибину засвоєння знань.

Навчально-методичний комплекс спецкурсу забезпечує оптимальний добір, систематизацію, структурування матеріалу з різник галузей Харківщинознавства, допомагає учителям у виборі підходів до викладання різноманітного за характером і значного за обсягами краєзнавчого матеріалу в умовах обмеженого навчального часу, при підготовці і проведенні уроків з використанням інтерактивних технологій.

Методичні підходи до викладання спецкурсу «Харківщинознавство» полягають у перенесенні акцентів із запам’ятовування фактів на набуття досвіду добувати, переробляти інформацію, одержану з різних джерел, застосування знань та навичок, що більше відповідає потребам інформаційного суспільства. Це зумовлює зменшення питомої ваги готової інформації, зміну співвідношення між структурними елементами змісту на користь засвоєння учнями способів пізнання, набуття особистого досвіду творчої діяльності, посилення світоглядного компонента змісту. Завдання і вправи на закріплення вивченого матеріалу мають бути спрямованими на формування умінь виконувати творчі завдання різного рівня – теоретичні, практичні, проблемні, навчальні та дослідницькі, застосовування набутих знань в практичному житті і в нестандартних ситуаціях.

Учителям пропонується застосовувати інтерактивні, проблемні, проектні методи навчання та технології розвитку критичного мислення. Учитель має ставити перед школярами проблемні питання, які потребують від них виконання розумових операцій: порівняння, застосування надбаних знань, формування нових, має готувати, направляти і окреслювати план дій учнів щодо виконання самостійної творчої роботи: спостережень, досліджень, тощо, створювати умови для роботи дослідницького характеру, сприяти розвитку творчої ініціативи і цілеспрямованому використанню здобутих учнями знань. У процесі вивчення курсу «Харківщинознавство» учні самостійно засвоюють навчальний матеріал, розширяють загальноосвітні знання і, разом з тим, готуються до практичної діяльності та здобувають навички, необхідні у житті.

Викладання курсу «Харківщинознавство» передбачає використання різноманітних форм роботи як аудиторних (уроки всіх типів, лекції), так і позааудиторних (екскурсії, самостійна робота, колективні проекти тощо). Передбачені програмою екскурсії проводяться як у навчальний час, так і під час літньої навчально-виробничої практики або заміняються захистами навчальних проектів на відповідну тему.


8 клас (35 годин)

№ уроку

К-кість годин

Зміст навчального матеріалу

Вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

1

ВСТУП. Навчальний курс «Харківщинознавсто»

Уявлення про «Харківщинознавство» як інтегрований курс. Складові навчального курсу: історія рідного краю, географія рідного краю. Поняття «рідний край», Харківщина, Слобожанщина. Загальні відомості про Харківщину, свій район, місто, село. Джерела знань про рідний край. Краєзнавчі дослідження.

Учень/учениця:

називає предмет та основні джерела вивчення «Харківщинознавства»; видатних дослідників історії і географії Харківщини;

застосовує та пояснює поняття та терміни: «Харківщинознавство», «рідний край», «Харківщина», «Слобожанщина», «краєзнавчі дослідження»;

показує на карті територію Харківщини;

розпізнає та описує методи краєзнавчих досліджень;

висловлює судження про актуальність вивчення курсу.

БЛОК «ПРИРОДА РІДНОГО КРАЮ»

2

1

Фізико-географічне положення

Фізична географія Харківської області, предмет і методи досліджень.

Фізико-географічне положення Харківщини на карті України. Крайні точки і розміри території. Кордони. Розташування території Харківської області стосовно годинних поясів.


Практична робота:

1. Проведення на контурній карті меж області (лінії Державного кордону України і кордонів сусідніх областей). Нанесення на контурну карту крайніх точок, географічного центру області. Визначення положення в годинних поясах.

Учень/учениця:

характеризує зміст і методи краєзнавчих географічних досліджень; кордони та особливості географічного положення Харківщини;

називає крайні точки і розміри території області, суміжні з нею регіони;

показує на карті кордони області, сусідні регіони;

визначає координати крайніх точок та географічного центру області; поясний і місцевий час;

користується типовим планом при складанні характеристики ГП області;

робить висновки про вплив фізико-географічного положення на умови життя і господарського освоєння краю.

Розділ І. Природні умови і природні ресурси області

3

1

Рельєф і геоморфологічна будова

Фізична карта області. Загальний план будови поверхні, простягання низовин, височин, річкових долин. Коротка характеристика Придніпровської, низовини, Середньоруської височини та Донецького кряжу. Закономірності в поширені основних форм рельєфу. Господарська оцінка рельєфу.

Учень/учениця

називає і показує на карті основні орографічні одиниці області: низовини, височини, головні річкові долини, найвищі і найнижчу точки; основні тектонічні структури області;

наводить приклади поширення гірських порід різного віку; поширення родовищ корисних копалин; поширення основних типів форм і рельєфу;

пояснює вплив лесонакопичення, неотектонічних рухів на формування рельєфу;

аналізує взаємозв`язок основних форм рельєфу і тектонічних структур; фізичну, геологічну, тектонічну карти;

вміє визначати найбільш поширені гірські породи, мінерали, типи і форми рельєфу за походженням;

робить висновки про закономірності поширення типів і форм рельєфу, родовищ корисних копалин; про взаємозв`язок господарства з мінерально-сировинними ресурсами;

пропонує заходи по раціональному використанню та охороні корисних копалин.

4

1

Тектонічна та геологічна будова

Тектонічна карта області. Характеристика основних тектонічних структур. Взаємозв`язок основних форм рельєфу та родовищ корисних копалин з тектонічними структурами. Геологічна карта області. Вік і поширення гірських порід. Особливості геологічної будови основних тектонічних районів області. Палеогеографічні умови. Поширення і утворення четвертинних (антропогенових) відкладів.

5

1

Мінерально-сировинні ресурси

Різноманітність і багатство мінерально-сировинних ресурсів, їхній зв`язок із геологічною будовою. Закономірності поширення, характеристика і оцінка родовищ корисних копалин. Забезпеченість області мінерально-сировинними ресурсами, шляхи раціонального використання і охорони.

Практична робота:

2. Встановлення взаємозв`язків між тектонічними структурами, формами рельєфу та корисними копалинами на території області.

6

1

Кліматичні умови та ресурси

Загальна характеристика клімату. Основні кліматичні чинники: сонячна радіація та її розподіл по території; циркуляція атмосфери; підстилаюча земна поверхня. Взаємодія чинників кліматоутворення. Кліматичні карти. Основні кліматичні показники. Сезонні особливості клімату області. Погода і небезпечні погодні явища. Народні прикмети погоди. Кліматичні ресурси.

Практична робота:

3. Побудова за даними метеорологічних спостережень комплексного графіку річного ходу кліматичних показників і його аналіз

Учень/учениця

називає основні кліматоутворюючі чинники; основні кліматичні показники;

характеризує розподіл та річний хід кліматичних показників; кліматичні ресурси області;

наводить приклади небезпечних явищ природи;

аналізує дані метеорологічних спостережень;

вміє вести інструментальні спостереження за погодою;

робить висновки про закономірності розподілу кліматичних показників по території області.

7

1

Внутрішні води та водні ресурси

Поверхневі води. Загальні гідрографічні особливості території області. Основні річкові басейни та їх характеристика. Характер водного режиму і робота річок. Річкова система Сіверського Дінця. Канал Дніпро-Донбас. Озера, особливості утворення і гідрологічного режиму. Водосховища і ставки. Підземні води. Джерела мінеральних вод. Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн. Болота, їх типи і поширення. Водні ресурси, шляхи їх раціонального використання і охорони.

Практична робота:

4. Позначення на контурній карті річок, озер, водосховищ, каналів області. Побудова графіка річного ходу витрат води.

Учень/учениця

називає основні річкові басейни області;

показує на картах річки, озера, водосховища, канали на території області;

характеризує загальні риси гідрологічного режиму та роботи річок, каналів. озер, водосховищ області; ресурси та екологічні проблеми поверхневих і підземних вод;

пояснює зв`язок гідрологічного режиму річок і озер з кліматичними умовами, підземними водами;

аналізує природні умови басейнів, річок, озер; показники водних ресурсів області;

дає оцінку водозабезпеченості території області;

робить висновки про закономірності в розподілі річкового стоку, поширенні озер, боліт на території області.

8

1

Ґрунти і земельні ресурси

Умови ґрунтоутворення, основні генетичні типи ґрунтів, закономірності їх поширення по території області. Карта ґрунтів області. Земельні ресурси області, основні заходи з їх раціонального використання і охорони.

Практична робота:

5. Побудова профілів основних генетичних типів ґрунтів.

Учень/учениця

називає основні чинники ґрунтоутворення;

наводить приклади генетичних типів ґрунтів;

пояснює умови ґрунтоутворення, особливості поширення ґрунтів;

характеризує земельні ресурси області;

аналізує карту ґрунтів області;

робить висновки про закономірності поширення ґрунтів, основних типів рослинності, тварин; основні заходи з раціонального використання і охорони земельних ресурсів.

9

1

Рослинний покрив

Різноманітність видового складу, закономірності поширення рослинності. Ендемічні та зникаючі види. Зональні і азональні типи рослинності. Рослинність лісів, степів, луків, боліт, водойм. Рослини, занесені до Червоної книги України. Рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України. Вплив господарської діяльності на рослинність. Рослинні ресурси, їх охорона і відтворення.

Учень/учениця

називає основні типи рослинного покриву області;

розпізнає види рослини, які занесені до Червоної книги України;

наводить приклади рослинних угрупувань, занесених до Зеленої книги України; ендемічних і зникаючих видів рослин;

характеризує видовий склад рослинності; стан рослинних ресурсів;

аналізує карту рослинності області; вплив господарської діяльності на рослинний покрив;

робить висновки про закономірності поширення основних типів рослинності.

10

1

Тваринний світ

Різноманітність видового складу тварин. Фауністичний склад лісів, луків, степів, боліт, водойм. Акліматизація та реакліматизація тварин. Вплив людини на тваринний світ. Тварини, занесені до Червоної книги України. Тваринні ресурси області, заходи по їх відтворенню і охороні.

Учень/учениця

називає фауністичний склад лісів, луків, степів, боліт, водойм;

характеризує видовий склад і поширення тварин; тваринні ресурси області;

розпізнає види тварин занесені до Червоної книги України;

наводить приклади акліматизації та реакліматизації тварин;

робить висновки про закономірності поширення тварин, стан тваринних ресурсів.

Розділ ІІ. Природні комплекси і фізико-географічне районування

11

1

Природно-територіальні комплекси

Природно-територіальні комплекси (ПТК) області, умови їх розвитку та характерні риси. Взаємодія факторів і компонентів, що формують ПТК. Ландшафтна карта області. Ландшафти та їх класифікація. Вплив господарської діяльності людини на ландшафти.

Учень/учениця

називає чинники формування природно-територіальних комплексів;

характеризує особливості взаємодії компонентів природи у ПТК;

аналізує поширення основних типів ландшафтів на території області.

12

1

Фізико-географічне районування

Карта фізико-географічного районування області. Наукове і практичне значення природного районування. Лісостепова і степова зони. Поділ зон на природні краї, їх характеристика. Природоохоронні території.

Практична робота:

6. Нанесення на контурну карту основних одиниць фізико-географічного районування області.

Учень/учениця

називає одиниці фізико-географічного районування;

розпізнає географічне положення, межі природних зон, країв, областей.

характеризує взаємозв`язки між компонентами природи у природних комплексах різних рангів;

аналізує схему фізико-географічного районування;

робить висновки про наукове і практичне значення фізико-географічного районування;

наводить приклади природоохоронних територій у природних краях регіону.

Розділ IІІ. Взаємодія людини і довкілля

13

1

Геоекологічна ситуація

Показники забруднення атмосферного повітря, поверхневих і підземних вод, ґрунтів, населених пунктів, сільськогосподарських угідь тощо. Основні забруднювачі навколишнього середовища. Карта екологічної ситуації в області

Вплив геоекологічної ситуації на умови життя населення. Несприятливі фізико-географічні процеси на території області і чинники їх виникнення Шляхи запобігання несприятливим природним процесам.

Практична робота:

7. Аналіз карти екологічної ситуації області

Учень/учениця

характеризує сучасну геоекологічну ситуацію в області; вплив господарської діяльності на стан навколишнього середовища;

аналізує вплив геоекологічної ситуації на населення;

робить висновки про закономірності в прояві і поширені несприятливих природних процесів; врахування їх проявів при господарському використанні території.
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації