Українська література (перша половина ХІХ ст.) Навчальна програма, плани практичних занять та методичні рекомендації Київ – 2006

Скачати
Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

Ізмаїл Срезневський (1812 – 1880)


Історик, фольклорист, поет, учений. Викладацька діяльність у Харківському університеті. Гурток романтиків (І.Срезневський, О.Бодянський, А.Метлинський, Л.Боровиковський, М.Костомаров, М.Петренко).

Наукове відрядження за кордон, знайомство з Я.Головацьким, І.Вагилевичем. Підримка діяльності “Руської трійці”.

Фольклористична та видавнича діяльність. “Запорожская старина” (1833 – 1835). Збірник “Словацкие песни” (1832). Публікація “Наталки Полтавки” І.Котляревського.

Мовознавчі студії. “Обозрение главных черт сродства звуков в наречиях славянских” (1845).

Поезія. “Корній Овара”. Бурлескна обробка популярного романтичного мотиву.

Порфирій Кореницький (1815 – 1854)

Поет, прозаїк. Зв”язок з харківським літературним гуртком. Поема “Вечорниці” (“Сніп”, 1841). Байки (“Панько та Верства” – “Ластівка”, 1838).

Степан Писаревський (Стецько Шереперя)

(80-і рр. ХУІІІ ст. – 1854)

Поет-романтик, байкар, драматург. Зв”язок з Харківською школою романтиків.

Байки (“Крути, Панько, головою!”).

Романси (“Моя доля “(“Де ти бродиш, моя доле?..), “За Немань їду”).

Оперета “Купала на Івана” (1840).

Яків Кухаренко (Кухар Яцько) (1800 – 1862)


Поет, драматург, етнограф. Зв’язок з Харківськими письменниками – М.Костомаровим, І.Срезневським, А.Метлинським. Дружба з Т.Шевченком.

П’єса “Чорноморський побит на Кубані …” (1836). Пізніша переробка її М.Старицьким на лібретто опери М.Лисенка “Чорноморці”.

Бурлескна поема “Харко, запорозький кошовий” (40-і рр.). Наслідування І.Котляревського.

Етнографічна діяльність. (“Чабанский словарь”).


Г. Квітка-Основ’яненко (1778 – 1843)

Г.Квітка-Основ’яненко – перший класик української художньої прози. Суспільно-літературна діяльність Г.Квітки. Участь у громадсько-культурному житті Харкова. Світогляд. Жанрова різноманітність спадщини Г.Квітки (поезія, проза, драматургія, публіцистика). “Супліка до пана іздателя” як своєрідний маніфест прогресивної дворянської творчої інтелігенції. Зірки “Малороссийские повести, рассказываемые Грицьком Основьяненком” (1834, 1837).

Дві групи творів у прозі Г.Квітки-Основ’яненка – бурлескно-реалістичні та сентиментально-реалістичні, їх стильові особливості.

Бурлескно-реалістичні оповідання і повісті: “Салдацький патрет”, “Мертвецький Великдень”, “Конотопська відьма” та ін. Поєднання в них реалізму й народної фантастики.

Сатиричне викриття дрібнопоміщицького побуту в романі “Пан Халявский”. Успіх роману.

Сентименталізм. Сентиментально-реалістичні твори Г.Квітки. Повість “Маруся”. Подальший розвиток реалізму у творі “Козир-дівка”. Образи, їх спрямування. Повість “Сердешна Оксана”.

Риси індивідуального стилю Г.Квітки-прозаїка. Особа оповідача і його роль, індивідуалізація дійових осіб при ттипізації героїв, наявність побутових деталей, дидактика і моралізаторські відступи та висновки.

Драматургія. Г.Квітка і М.Гоголь (“Приезжий из столицы” і “Ревизор”). Соціальна сатира у п”єсах російською мовою (“Дворянские выборы”). Суспільно-утопічні сподівання на прогресивно налаштоване дворянство. Прізвища-характеристики як художній прийом. Дилогія “Шельменко – волостной писарь” і “Шельменко-денщик”. Сценічний успіх цих творів у театрі. Етнографічно-побутові п’єси Г.Квітки українською мовою (“Сватання на Гончарівці”, “Щира любов”), зображення в них високих моральних якостей простого народу.

Значення творчості Г.Квітки-Основ’яненка в критиці та літературознавстві.


Нова література в Західній Україні (20 – 40-і рр. ХІХ ст.)

М.С.Шашкевич (1811 – 1843)

Видатний поет-романтик, громадсько-культурний діяч, організатор гуртка “Руська трійця”, видавець альманаха “Русалка Дністровая”. Життя і діяльність. Джерела формування світогляду. Багатогранність творчості: поезія, проза, публіцистика, літературна критика. Статті М.Шашкевича про мову і літературу - “Азбука і абецадло”, передмова до альманаху “Русалка Дністровая”.

Поетична творчість. Основні мотиви: прославлення героїчних подвигів українського народу в боротьбі проти польської шляхти, (“О Наливайку”, “Хмельницького обступленіє Львова”), заклики до праці для піднесення рідної культури (“Другові”, “Руська мати нас родила”, “Побратимові”), утвердження думки про історичну єдність українського народу, розділеного між різними імперіями, надія на возз”єднання.

Пейзажна та інтимна лірика (“Веснівка”, “Підлиссе”). Пісенно-романсовий характер інтимної лірики, використання стилістики народної пісні.

Оповідання-казка “Олена” – перший прозовий твір на західноукраїнських землях. Значення перекладів М.Шашкевича сербських, чеських, польських поетів. Утвердження ідеї єдності слов”янських народів. Творчі пошуки в галузі перекладу. Публіцистика М.Шашкевича.


І.Вагилевич (1811-1866)

Поет, історик, етнограф, фольклорист. Учасник “Руської трійці”. Життя та творчий шлях. Поезія польською мовою. Балади українською мовою. Вплив “Слова о полку Ігоревім” на поетику балади “Мадей”. Образ народного ватажка, захисника рідної землі від угрів. Народні традиції (гуцульська демонологія і баладний сюжет про нещасливе кохання) у баладі “Жулин і Калина”.

Перекладацька діяльність. Польський і український переклади “Слова о полку Ігоревім”. Переклади із “Зеленогірського рукопису”. “Суд Любушин”. Переклади уривків (8 сонетів) поеми Я.Коллара “Дочка Слави”.

Видавнича та редакторська діяльність. Газета “Дневник руський”. Огляд “Замітки о руській літературі” – перша в Галичині спроба нарису історії української літератури.

Фольклористична діяльність. Записи гуцульського, бойківського та лемківського діалектів. Статті про особливості цих етносів, про особливості слов”янської народно-пісенної символіки, слов”янську демонологію.

Архівна робота.


Я.Головацький (1814 – 1888)

Етнограф, перекладач, поет. Учасник “Руської трійці”.

Славістична діяльність. Ідея слов”янської єдності. Я.Головацький - один із перших перекладачів сербських та хорватських пісень українською мовою. Поезії, переклади, статті Я.Головацького у альманасі “Вінок русинам на обжинки”.

Культурні зв”язки письменника (В.Ганка, П.Шафарик, Я.Коллар, І.Срезневський, О.Бодянський, М.Максимович, Ю.Федькович, І.Аксаков, Ф.Тютчев та ін.).

“З”їзд руських вчених” (1848). Лінгвістична діяльність. “Розправа о язиці южноруськім і його наріччям”. “Граматика руського язика”.

Видавнича діяльність (“Маруся” Г.Квітки-Основ”яненка, “Пісня на Новий 1805 год… князю Олексію Борисовичу Куракіну, статті про Нестора-літописця, І.Котляревського, Г.Квітку-Основ”яненка).

Викладацька діяльність у Львівському університеті (кафедра словесності, декан, ректор). Еміграція до Росії (м.Вільно, голова археологічної комісії). Літературознавча та науково-дослідницька діяльність (статті про Л.Барановича, С.Яворського, Ф.Прокоповича, І.Котляревського, Г.Кониського). Фольклористична та бібліографічна діяльність. “Народные песни Галицкой и Червоной Руси”.


Т.Г.Шевченко (1814 – 1861)

Т.Шевченко – геніальний поет, основоположник методу критичного реалізму в українській літературі. Ідейно-тематична та жанрова різноманітність спадщини – поезія, драматургія, проза, критика. Т.Шевченко-художник.

Шевченкознавство як галузь науки в українській літературі.

Рання творчість (1837 – 1846). “Кобзар” Т.Шевченка 1840 р., його оцінка критиками. Основні мотиви ранньої поезії. Тема ролі поета в житті народу (“Думи”, “Перебендя”, “На вічну пам”ять Котляревському”, До Основ”яненка”) , туга за батьківщиною та її уярмленим народом, образи героїчного минулого України.

Балади фольклорного походження (“Причинна”, “Тополя”, “Утоплена”). Соціально-побутова поема “Катерина”. ВІдмінність “Катерини” від творів на подібну тему в українській та російській літературах (Г.Квітка, М.Карамзін, Є.Баратинський та ін.).

Історичні поеми Т.Шевченка. “Гайдамаки” (1841). Джерела поеми (народні легенди та перекази, історичні матеріали, польська література про гайдамацький рух – С.Гощинський). Епілог – заклик до загальнослов”янського єднання. Жанрові особливості поеми. Мовностилістичне багатство поеми.

Драматургія Т.Шевченка. Романтична трагедія “Никита Гайдай” та соціально-побутова драма “Назар Стодоля”. Традиції і новаторство Т.Шевченка у цьому жанрі.

Життя і творчість періоду “трьох літ” (1843 – 1847). Поїздка Т.Шевченка на Україну, знайомство з літератруним середовищем, учасниками Кирило-Мефодіївського товариства, позиція Т.Шевченка щодо товариства.

Лірика 1843 –1847 рр., громадянські мотиви, образ “сім”ї вольної, нової”. Культура поетичного вірша, жанрове багатство. Збірка “Три літа”. Сатира Т.Шевченка цього часу. Тематичне багатство сатиричних поем. Інакомовність у поемі “Єретик”. Причини звернення письменника до історії іншого народу. Засудження деспотичного ладу у поемі “Сон”. Роль умовності й фантастики у поемі. Літературні аналогії “Сну”. Викриття українського ліберального панства та заповіт нащадкам у посланні “І мертвим, і живим…”. Викриття колоніальної політики царату в поемі “Кавказ”.

Стиль політичної сактири Т.Шевченка (ораторські інтонації, публіцистична структура, політична лексика тощо).

Твори “Великий льох”, “Холодний Яр”, “Розрита могила”, “Стоїть в селі Суботові…” Викриття імперської колоніальної політики щодо України.

Побутові поеми Т.Шевченка (“Сова”, “Наймичка”). Образ матері в поезії Т.Шевченка.

Творчість періоду заслання (1847 – 1857). Цикл поезій “В казематі”. Особистісні, громадянські мотиви (“Косар”, “Рано-вранці новобранці…”), патріотичні мотиви (“Не спалося, а ніч як море”, “Мені однаково, чи буду…”). Різноманітність змісту і форм лірики. Стилізація народних пісень.

Засудження тиранії і абсолютизму в поеми “Царі” (“Старенька сестро Аполлона…”). Викриття панського свавілля у поемах “Княжна” і “Марина”. Образ стихійного бунтівника у поемі “Варнак”.

Автобіографічні мотиви у ліриці цього періоду. Казахські мотиви.

Останні роки життя і поетичної творчості (1857 – 1861). Триптих “Доля”, “Муза”, “Слава” – кредо поета-громадянина. Інакомовність у поемі “Неофіти”. Політична сатира поеми “Юродивий”. Використання біблійних тем і образів у поемі “Марія”.

Поезія “Молитва”. Поєднання протилежних мотивів. Ідеї “єдиномислія” і “братолюбія”. Мрії Т.Шевченка про майбутнє (“Ісаія. Гл.35). Інтимні поезії цього періоду (цикл “Ликері”). Художні особливості творів останнього періоду. Видання “Кобзаря” 1860 р.

Проза. Сюжети і образи в прозових творах: доля тогочасного кріпака-інтелігента (“Художник”, “Музыкант”), доля жінки (“Наймичка”, “Капітанша”), типи поміщиків (“Близнецы”) та ін. Автобіографізм повістей, особливості художньої форми, мови і стилю. Російські повісті Т.Шевченка в оцінці тогочасної критики.

Публіцистика. Порушення в публіцистичних статтях актуальних політичних і художньо-естетичних проблем (передмова до поеми “Гайдамаки”, звернення до передплатників “Панове субскрибенти!”, передмова до нездійсненого видання “Кобзаря”,Є театральна рецензія “Бенефис г-жи Пиуновой, января 21 1858 года”.

Публіцистичний характер “Автобиографии”. “Журнал” (щоденник) Т.Шевченка як зразок мемуарно-публіцистичної прози. Суспільно-політичні, філософські та літературно-естетичні погляди поета.

Значення Т.Шевченка для української і світової літератури. Оцінка творчості тогочасною критикою, журналістикою. Переклади творів Т.Шевченка на мови народів світу. Відгуки зарубіжних критиків і письменників про творчість Т.Шевченка. Т.Шевченко і наша сучасність.


ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ


Готуючись до практичних занять, необхідно:



З метою кращого засвоєння даної теми рекомендується вести читацький щоденник,занотовуючи основні елементи сюжету, проблематику, осмислюючи прочитане і даючи власну оцінку.

Під час підготовки і проведення практичних занять студенти повинні навчитися:

робити узагальнення і висновки,

застосовувати знання інших курсів (історії, філософії)


Оцінювання знань студентів відбувається за рейтинговою системою:

Тести (поточний контроль знань), реферат, участь у практичних заняттях і оцінюються від 0 до 5 балів; підсумкова контрольна робота – 10 балів.

Самостійна робота студентів – максимально 10 балів;

Курс складається з двох модулів. Перший модуль оцінюється в 40 балів

(4-5 практичних, тести, підсумкова самостійна робота). Другий модуль – 30 балів (3 практичних, тест, перевірка конспектів і читацьких щоденників, підсумкова контрольна робота). Залік – максимально 30 балів.

Студенти, які набрали впродовж семестру понад 60 балів, можуть розраховувати на залік-«автомат»; менше 20 балів – до заліку не будуть допущені.

Всі пропущені теми практичних і самостійних завдань мають бути відпрацьовані студентами (усно чи реферат до 2-х сторінок) не пізніше, ніж через три тижні після пропущеного з будь-якої причини заняття.

Невідвідування лекцій з української літератури, відсутність виконаних індивідуальних завдань, пропущені тести і підсумкова контрольна робота (за результатами семестру – менше 20 балів) означають недопуск до заліку.


Плани практичних занять

із історії української літератури першої половини ХІХ ст.


Тема 1. Українська байка першої половини ХІХ ст.



  1. Жанр байки: історія, різновиди, видатні представники.

  2. Суспільно-духовні умови розвитку й причини популярності байки на Україні.

  3. Творці української байки та її популяризатори: Петро Гулак-Артемовський, Євген Гребінка, Левко Боровиковський, Павло Білецький-Носенко, Степан і Петро Писаревські, Порфирій Кореницький.

  4. Іншомовні оригінали й українські реалії: зіставлення, паралелі.

  5. Байка на сторінках перших українських видань початку ХІХ ст. Послання П.Гулака-Артемовського «Писулька до того, котрий що божого місяця Українського гінця по всіх усюдах розсилає».



Список літератури:

Українська дожовтнева байка: Антологія. – К., 1966,

Бурлеск і травестія в українській літературі першої половини ХІХ ст.. – К., 1959,

Деркач Б. Є.П.Гребінка – К., 1962. – С.56 – 100,

Зубков С. Є.П.Гребінка – К., 1962. – С.42-74.

Білецький-Носенко П. Твори

Білецький-Носенко П. Словник української мови. Передмова. , С.

Боровиковський Л. Твори,

Гулак-Артемовський П. Твори.

Українська література першої половини ХІХ ст.Хрестоматія.


Тема 2. Українська романтична поезія.


  1. Витоки українського літературного романтизму.

  2. Вплив німецького романтизму. Філософія, тематика, проблематика.

  3. Романтичні балади П.Гулака-Артемовського. Опрацювання відомих сюжетів. Елементи бурлеску в поезії «Пан Твардовський».

  4. Балади Є.Гребінки. Твори, що стали народними піснями. Російські повісті – на самостійне опрацювання.

  5. Романтичні балади Левка Боровиковського. Переклади з російської та польської (Пушкін та Міцкевич).

  6. Основні мотиви поезії Амвросія Метлинського (Могили). Специфіка художнього звернення до історичного минулого. Елементи готичного стилю (колористика, декоративні романтичні деталі, атрибутика, основні архетипи: кладовище, смерть, хрест, спис тощо).

  7. Оптимізм відродження Миколи Костомарова. (баладні сюжети – співставлення з іншими авторами – “Маруся” Л.Боровиковського – “Наталя” М.Костомарова –“Светлана” В.Жуковського). Введення в текст уривків з народних балад. Наукова спадщина М.Костомарова. “Слов’янська міфологія”. На самостійне опрацювання – “Книга буття українського народу”, “Две русские народности”.

  8. Пісенна поезія Віктора Забіли.

  9. Поезія Михайла Петренка. Жанр медитації. Поняття про психологічний романтизм. Використання основних романтичних прийомів.


Список літератури:

Айзеншток І. Українські поети-романтики //Українські поети-романтики 20-40-х років ХІХ ст.. – К., 1968.

Українські поети-романтики /Упоряд. Гончарук М.Л. – К., 1987

Боровиковский Л. Твори. – Передм., прим. В.Святовця. - К., 1980.

Костомаров М. Твори : У 2-х т. – К., 1990


Тема 3. Галицьке літературне відродження.


  1. Збірка «Русалка Дністровая» як почин національно-літературного руху на Галичині.

  2. Сюжети та образи розділу «Складання».

  3. Новаторська сутність творів М.Шашкевича, І.Вагилевича, Я.Головацького.

  4. «Я русин бил, єсм і буду, я родився русином» (Олександр Духнович) – сутнісне звучання творів галицьких романтиків.

  5. Зв'язок із загальнослов’янським національно-визвольним рухом. Спільні ідеї. Історія “Краледворського” та “Зеленогорського рукописів”.


Список літератури:

Русалка Дністровая: Фольклорно-літературний альманах. – К., 1987 (або К., 1972).

“Русалка Дністрова”: Документи і матеріали. – К., 1989.

Білецький О. “Русалка Дністровая” //Там само. – С.371-376.

Максимович М. О стихотворениях червонорусских //Там само. – С. 193-196.

Франко І. Критичні письма о галицькій інтелігенції //Там само. – С.290 – 294.

Шалата М.Й. Маркіян Шашкевич: Життя, творчість і громадсько-культурна діяльність. – К., 1969.

Шашкевич М.С., Вагилевич І.М., Головацький Я.Ф. Твори / Упоряд., вступна стаття та прим. М.Шалати. – К., 1982.


Тема 4. Григорій Квітка-Основ’яненко.


  1. Питання світогляду і психології творчості письменника.

  2. Листи Г.Квітки-Основ’яненка як джерело до розкритття проблем творчотсі.

  3. Погляди письменника на завдання й роль літератури, відстоювання самобутності української мови.

  4. Сатирично-гумористичні твори з точки зору сюжетів та системи образів.

  5. Жіночі образи у прозі Г.Квітки-Основ’яненка.

  6. Участь харківського письменника у розвитку журналістики на Україні.


Список літератури:

Білецький О. Українська проза першої половини ХІХ ст.. //Білецький О. Зібр. Творів: у 5 т. – К., 1965. – Т.2. – С.148-164.

Гончар О.І. Григорій Квітка-Основ’яненко: Житття і творчість. – К., 1969.

Зубков С. Григорій Квітка-Основ’яненко: Життя і творчість. – К., 1978.

Чалий Д. Перший прозаїк української літератури //Матеріали до вивчення історії української літератури. – Т.2. – С.221-240.


Тема 5. Шевченків «Кобзар» (1840). «Відкриття нового світу поезії».


  1. Жанрове розмаїття (дума, балада, ліро-епічна поема).

  2. Присвяти у збірці.

  3. Поетичні образи-символи «Кобзаря».

  4. Літературна структура, фабульна основа та композиція поеми «Гайдамаки».

  5. Гуманістичний пафос поеми «Катерина».

  6. Передмова Т.Шевченка до другого видання «Кобзаря» (1847) – творчий маніфест митця.



Список літератури:

Шевченко Т. Кобзар (1840) (факсимільне видання).

Шевченко Т. Передмова до другого видання «Кобзаря» (1847) //Федченко П.М. Матеріали зісторії української журналістики. – К., 1959. – С.314-315.

Івакін Ю. Нотатки шевченкознавця: Літературно-критичні нариси. – К., 1986. – С.103-118.

Коцюбинська М. Етюди про поетику Шевченка: Літературно-критичний нарис. – К., 1990.


Тема 6. Збірка Тараса Шевченка «Три літа».


  1. Відображення у поетичному слові навчально-патріотичної еволюції митця.

  2. Громадське звучання творів. Поема «Єретик».

  3. Джерела Шевченкових настроїв у поемі «Сон».

  4. Відстоювання «святої правди й волі» у поемі «Кавказ».

  5. Полемічне послання «І мертвим, і живим…» – зразок політичної поезії.

  6. Мистецькі прозріння Кобзаря.


Список літератури:

Біографія ТГ.Шевченка за спогадами сучасників. – К., 1958.

Кирилюк Є.П. Т.Шевченко: Життя і творчість. – К., 1979.

Творчий метод і поетика Т.Шевченка. – К., 1980.


Тема 7. Творчість Т.Шевченка періоду заслання і періоду після заслання.

1. Триптих “Доля”, “Муза”, “Слава” – кредо поета-громадянина.

2. Образ матері в поемах Т.Шевченка “Неофіти”, “Марія”.

3. Засудження тиранії та абсолютизму у поемі “Царі” (“Старенька сестро Аполлона…”).

4. Викриття панської сваволі, моральної деградації пануючого класу у поемах “Княжна”, “Марина”.

5. Засудження царського деспотизму у поемах “Неофіти” та “Юродивий”.

6. Біблійні та апокрифічні мотиви та образи у поемі “Марія”.

7. Ідеї “єдиномислія” та “братолюбія” у “Молитві” Т.Шевченка.

8. Доля тогочасного кріпака-інтелігента в повістях “Художник” та “Музыкант”. Автобіографізм повістей Т.Шевченка.

9. “Журнал” Т.Шевченка як зразок мемуарно-публіцистичної прози.

10. Публіцистичний характер “Автобиографии” Т.Шевченка.

11. Роль Т.Шевченка в розвитку української журналістики.


Підручники та літературно-критичні праці:

Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації