Сучасні освітні технології Укладач

Скачати
Документи
  1   2   3   4   5   6   7




Сучасні освітні технології

Укладач:


Каліта В.В.


методист І кваліфікаційної категорії Харцизького міського методичного кабінету




Рецензенти:


Красна О.В.



Методист з дошкільної освіти Харцизького методичного кабінету




Схвалено рішенням Методичної ради міського методичного кабінету міста Харцизька від __________Протокол №__.


У збірці представлено опис відомих технологій навчання та надаються рекомендації щодо планування уроку відповідно до наведених технологій. Сподіваємось, що Ви оціните лаконічність, зручність викладу матеріалу і він стане Вам Навігатором у професійній діяльності

Збірник призначений для широкого кола вчителів, методистів, адміністрації навчальних закладів.


Інформаційно-комунікаційні

технології


Суть. Як зазначає Г.Селевко, на практиці ін­формаційними технологіями називають ті, що ви­користовують спеціальні технічні інформаційні за­соби (ЕВМ, аудіо, кіно, відео). З появою комп'ютерів з'являється новий термін — «нові інформаційні технології навчання». Термін «інформаційно-комунікаційні» є об'єднуючим для різних варіантів технологій та вказує на специфіку інтерактив­ного навчання — діалог у системі «користувач — комп'ютер».


На практиці технологія використовується в трьох варіантах:



Інформатизація навчально-виховного про­цесу передбачає широке використання у процесі вивчення навчальних предметів інформаційно орієнтованих засобів навчання на базі сучасних комп'ютерів і телекомунікаційних мереж. До них належать інформатизація системи управління навчальним закладом, створення баз даних та пе­реробка інформації, участь у міжнародних проек­тах тощо. Широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій (програмоване навчання, експертні системи, мультимедіа, імітаційне моде­лювання, предметні комп'ютерні уроки) сприяє ре­алізації особистісно орієнтованого підходу до учнів, поетапному засвоєнню знань, умінь і навичок.


Прогнозовані результати: формування умінь працювати з інформацією, розвиток комунікатив­них здібностей.


Ігрові технології


Автори-розробники — Д.Ельконін, В.Коваленко, Б.Нікітін, П.Підкасистий, М.Стронінта ін.


Суть. Технологія за своєю суттю є поліваріативна. Вона може реалізуватися за технологічними схемами Д.Ельконіна, Б.Нікітіна, П.Підкасистого, М.Строніна, М.Шуть та ін., використовуватись у процесі навчання дітей різних вікових груп. Гра як вид навчальної діяльності в умовах конкретної ситуації спрямована на засвоєння соціального досвіду, в якому формуються й удосконалюються вміння та навички учнівського самоуправління.


Структура гри як діяльності охоплює: ціле-покладання (уміння поставити мету, завдання), планування (здатність передбачити розвиток подій, дійових процесів, операцій), реалізацію цілей (уміння реалізувати ігровий задум), аналіз отриманих результатів (здатність проаналізувати набутий ігровий досвід). Мотивація ігрової діяль­ності забезпечується добровільністю включення в гру, можливістю вибору й елементами змагання, що сприяє задоволенню потреб у самоствердженні та самореалізації учнів як суб'єктів учіння.

У навчанні старшокласників використовуються різні модифікації ділових ігор: імітаційні, опера­ційні, рольові ігри, діловий театр, психо- та соціодрама. Технологія ділової гри представлена етапами, що наведено нижче (за Г.Селевко).

Етап підготовки:

Етап проведення:

Етап аналізу та узагальнення:

Прогнозовані результати: розвиток суб'єктності школяра, процесів саморегулювання та самоуправління власною навчальною діяль­ністю.


Інтерактивні технології


Автор-розробник — О.Пометун, Л.Пироженко.


Суть. Інтерактивне навчання ґрунтується на концептуальній ідеї співробітництва, взаємо-навчання. Автори зазначають, що процес пізнання відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів. Залежно від мети уроку, форм органі­зації навчальної діяльності, використовуються ін­терактивні технології кооперативного, колективно-групового навчання, ситуативного моделювання, опрацювання дискусійних питань. Деякі локальні технології використовуються на будь-якому етапі традиційного уроку, трансформуючи його в інтер­активний.

Структура технологічного інтерактивного уроку представлена такими етапами.



Послідовність проведення інтерактивної вправи:





Інтерактивні технології (мозковий штурм, «займи позицію», розігрування ситуацій у ролях, ток-шоу тощо) активно використовуються у вихов­ній роботі зі школярами.


Прогнозовані результати:



Технологія

інтенсифікації навчання

на основі опорних схем і знакових моделей

Автор-розробник — В.Шаталов.


Суть. Принципи технології інтенсифікації навчання В.Шаталова: багаторазове повторення; обов'язковий поетапний контроль; високий рівень складності; блочне вивчення матеріалу; динаміка діяльності; використання опор, орієнтовної основи дій.

Особливості змісту (за Г.Селевко): матеріал подасться великими дозами; поблочне структурування матеріалу; оформлення навчального ма­теріалу у вигляді опорних схем-конспектів; опор­ний конспект є наочною схемою, у якій подано інформацію, що потрібно засвоїти. Він є своєрідною конструкцією системи взаємопов'язаних символів як замінників системи фактів, понять, ідей, наді­лених певним смисловим значенням.

Технологічні етапи:

Прогнозовані результати:



Технологія

рівневої диференціації навчання

на основі обов'язкових результатів

Автор-розробник — В.Фірсов.

Суть. Технологія передбачає уведення двох стандартів: обов'язкової загальноосвітньої підго­товки (базовий рівень обов'язкового мінімального засвоєння знань всіма школярами); підвищеної під­готовки (додатковий рівень визначає глибину ово­лодіння змістом навчального предмета здібними та працелюбними учнями).

Простір між ними заповнюється діяльністю, що забезпечує поступове та різнорівневе опа­нування навчального матеріалу, вибудуваного на основі запланованих обов'язкових результатів навчання. Останні мають бути доведені до учнів завчасно, зрозумілі й доступні абсолютній біль­шості. Проходження базового рівня є передумовою навчання за додатковими, підвищеними стандар­тами. Навчальний процес здійснюється на індивідуально та максимально посильному для учнів рівні.

Особливості технології: блочна подача ма­теріалу; робота з малими групами на декількох рівнях засвоєння; наявність навчально-мето­дичного комплексу (банк завдань обов'язкового рівня, система спеціальних дидактичних ма­теріалів, виокремлення обов'язкового матеріалу в підручниках та завдань необхідного рівня в за­дачниках).

Основна умова рівневої диференціації — систематична повсякденна робота щодо усунення прогалин у засвоєнні матеріалу шляхом органі­зації перездачі заліків. Система контролю та оці­нювання навчальних досягнень передбачає:


Прогнозовані результати: досягнення всіма дітьми обов'язкових запланованих результатів на­вчання з огляду на рівень розумового розвитку.


Технологія

модульно-блочного навчання

Автори-розробники — Г.Лєвітас, В.Гузєев.

Суть. Мінімальною одиницею навчального про­цесу є не урок, а цикл уроків — модуль. Він буває одно-, дво- (два цикли) або чотириурочний (чотири цикли), кожен з яких є блоком із чіткою послідов­ною структурою.

Розглянемо структуру модуля 4-х циклів.

Якщо тема програми складається із 15 уроків, то вони можуть вибудовуватися так: 2 цикли, 4 цикли, 4 цикли, 2 цикли, 1 цикл програмованого опиту­вання, 1 цикл контролю, 1 цикл корекції.

Особливості технології:

Домінуючий елемент технології — зошит з друкованою основою, який розроблено за принци­пами теорії поетапного формування розумових дій як типовий засіб програмованого навчання.

Прогнозовані результати:


Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації