Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2009-2010 навчальному році черкаси 2009 ббк 74. 200

Скачати
Методичні рекомендації
  1   2   3   4   5   6   7   8
Головне управління освіти і науки черкаської обласної державної адміністрації

черкаський обласний інститут післядипломної

освіти педагогічних працівників


«Народ мій Є!

В ЙОГО гарячих жилах

Козацька кров пульсує і гуде»


Методичні рекомендації

до проведення

Першого уроку

у 2009-2010 навчальному році


ЧЕРКАСИ

2009

ББК 74.200

М 70


„Народе мій! У твоїх гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде”: Методичні рекомендації до проведення Першого уроку у 2009 – 2010 навчальному році. – Черкаси: Видавництво обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників, 2009. – 66 с.


У збірнику вміщено методичні рекомендації та розробки уроків на допомогу педагогічним працівникам навчальних закладів для проведення Першого уроку і подальшої роботи у напрямку формування духовно багатої і всебічно розвиненої особистості.

Розроблені рекомендації адресовані керівникам навчальних закладів, їх заступникам, класним керівникам, учителям – предметникам, усім, хто зацікавлений у духовному розвитку підростаючого покоління.


Збірник підготували:


Крутенко О.В. - завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського ОІПОПП;

Степанова Н.М. - методист лабораторії суспільно-гуманітарних дисциплін Черкаського ОІПОПП.


Затверджено вченою радою Черкаського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників. Протокол № 2 від 05.06.2009 року.


© ЧОІПОПП

О.В. Крутенко,

завідувач лабораторії

виховної роботи ЧОІПОПП,

Н.М. Степанова,

методист лабораторії

суспільно-гуманітарних дисциплін ЧОІПОПП

Методичні рекомендації

до проведення Першого уроку 2009-2010 навчального року


Головна мета першого уроку 2009-2010 навчального року – це ознайомлення і подальше вивчення історії рідного краю та героїчного минулого нашого народу. Зміст уроку має бути спрямований на розвиток таких громадянських якостей особистості, як патріотизм, гідність, відповідальність, свідомість. Виховання в учнів любові до Батьківщини починається з формування інтересу до історії того села чи міста, де пройшло їхнє дитинство.

2009 рік – це ювілейний рік для Черкаської області, яка була утворена у 1954 році. На першому уроці навчального року вважаємо за доцільне розглянути ті досягнення, що має Черкащина за 55 років свого існування як окремої області.

Крім того, наш регіон з давніх часів відігравав значну роль у розвитку культури, ремесел, торгівлі Київської Русі. Під час монголо-татарської навали зросло значення регіону як оборонного порубіжжя Великого князівства Литовського, до складу якого входили ці землі. Пізніше Черкащина стає центром формування козацтва, захищаючи населення від кримсько-татарської агресії, протидіючи національно-релігійному гніту шляхетської Польщі. Звідси у 16 ст. починався рух козацько-селянських повстань, які перетворилися на Визвольну війну, яку очолив Богдан Хмельницький. Політичним центром Української козацької держави стає Чигирин. 18 сторіччя вибухнуло народженням гайдамацького руху, епіцентром якого стала територія нашого краю. І в роки революції, і в грізні часи Великої Вітчизняної Черкащина та її жителі відзначалися мужністю, героїзмом, громадянською свідомістю.

Благодатним ґрунтом, на якому зростають глибокі духовні та громадянські якості учнів, є знання історії і традицій краю, „малої” батьківщини як складової України. Черкащина – це унікальний регіон, який має багаті історико-культурні, у тому числі й козацькі, традиції. Ця думка може стати лейтмотивом першого уроку. Мета такого уроку – формувати почуття своєї причетності до „малої” батьківщини як її представника, спадкоємця, наступника; формувати внутрішню потребу реалізувати свій особистий потенціал на зміцнення її матеріальної, духовної культури.

Найбільш ефективним завжди вважалося виховання на прикладах життєдіяльності батьків, історії роду, міжнародної ролі та місії Батьківщини, видатних здобутків її славних синів і дочок у всіх сферах світового поступу, починаючи від авторів літописів – Ярослава Мудрого, митрополита Іларіона і Володимира Мономаха, поважних козаків – Петра Сагайдачного та Івана Сірка, до геніїв українського народу – Богдана Хмельницького, Григорія Сковороди, Великого Тараса  Шевченка, Василя Симоненка, Миколи Негоди, Олександра Захаренка. Черкащина є Батьківщиною для багатьох талановитих людей, які в різні часи прославляли її у світовому просторі.

Визначені орієнтовні завдання рекомендуємо реалізувати через зміст певних модулів:

Виходячи із вищезазначеного, пропонуємо орієнтовні теми:

Виховний потенціал Уроку Знань має бути спрямований на формування в учнів почуття гордості за героїчне минуле нашого народу та її представників, які є зразком для наслідування. Вважаємо за необхідне підкреслити, що важливою метою діяльності сучасного загальноосвітнього закладу є виховання високодуховної, високоморальної особистості, формування в неї сумління і громадянських чеснот: порядності, чесності, доброзичливості, працьовитості, пошани до старших, патріотизму. Для України, яка сьогодні перебуває у новій соціальній реальності, особливої ваги має виховання підростаючого покоління, так як складні соціально-економічні та політичні умови сучасності привносять у молодіжне середовище такі негативні соціальні явища, як аморальність, злочинність, розбещеність тощо, які, в свою чергу, ведуть до агресивності, жорстокості, нігілізму школярів. Наслідком цих деструктивних процесів стає відчуження дітей та молоді від моралі, бездуховність, зневажливе ставлення до культури і традицій свого народу, байдужість до долі держави і своєї власної долі, тобто певне заперечення духовності й моральності як суспільно й особистісно значущих феноменів [2; 14]. Тому все актуальнішим стає прилучення учнівської молоді до набутків виховних традицій народу, вивчення його історії, літератури, мистецтва.

На сьогодні, у період переоцінки цінностей і творення нових форм людського співжиття, виховання підростаючого покоління стає особливо наочним. А що ж ми вкладаємо у термін „виховання”? Яким воно має бути?

Термін “виховання” вживається в сучасній педагогічній науці в кількох значеннях:

І за умови, що виховання – це єдиний, неперервний, цілеспрямований процес, який має тривалу історію, традиції передаються із покоління до покоління, від батька до сина, то варто звернутися до тих зразків, які зберігаються у скарбниці народної педагогіки українців. А ми маємо прекрасні зразки козацької педагогіки, яка, не зважаючи на кількастолітню історію, залишається взірцем виховної системи молоді.

Під час проведення Уроку знань вважаємо за доцільне підкреслити також роль козацької педагогіки як такої, що сприяла формуванню козака-лицаря, захисника рідної землі, палкого патріота, мужнього громадянина Української держави. Ідеї козацької педагогіки набувають актуальності у сьогоденні, оскільки вони спрямовані на формування таких загальнолюдських цінностей, як любов до Батьківщини, повага до батьків, чесність, справедливість тощо.

Козацька педагогіка – феноменальне явище і складова української етнопедагогіки: в усній формі вона зберегла найкращі духовні цінності народу, досвід виховання, формування і навчання особистості, не зафіксовані письмово прогресивні й результативні форми допологового виховання, батьківського опікування немовлят і дітей дошкільного віку, роботи з отроками, підлітками і юнаками та побудови взаємин між дорослими.

Пропонуємо ознайомити учнів із неписанами законами кодексу лицарської честі, що передбачали:

Бажано привернути увагу школярів до значення, яке надавалося освіті й вихованню у козацькі часи. Починаючи із родинного виховання, дітей ознайомлювали із моральними нормами, вчили долати життєві труднощі, загартовували фізично. На етапі родинно-шкільного виховання пріоритетне значення мали родинні цінності. Навчання у вітчизняних колегіумах та зарубіжних університетах значно підвищувало освіченість козацької молоді.

Система освіти і виховання у школах Запорозької Січі (козацькі, січові, полкові, паланкові, парафіяльні та інші школи) передбачала формування у молоді, крім якостей лицарської честі, певної системи доблесті та звитяги, а саме:

Таким чином, викарбувалися і козацькі заповіді:

Беззаперечно видно, що ці настанови тяжіють за своєю сутністю до Заповідей Господніх. Відомо, що запорожці були глибоко віруючими людьми, і відсіч усім ворогам давали за заповідями Божими. У цьому розумінні козацтво – високоінтелектуальний і суспільно творчий унікум державотворення, громадянського дива Європи, в якому кожен козак – це мудрець.

Під час перебування на військовій службі козацька молодь загартовувалася фізично та розвивала різноманітні навички. У цьому зв’язку варто підкреслити необхідність формування навичок здорового способу життя, що є надзвичайно актуальним для сучасності.

Проте історію переробити і відродити не можна, перенести старовину в сьогодення без творчого підходу теж практично не можливо, бо з’явились нові умови, обставини, нарешті, люди стали іншими, не такими, якими були в період формування традицій, обрядів, ритуалів, звичок, основ культурних характеристик епохи. Навіть унікальний випадок відродження в державі Ізраїль давньоєврейської мови івриту як державної вже несе зовсім інші функції, ніж тоді, коли іврит обслуговував давньоєврейське суспільство.

Працюючи над вирішенням важливого соціального завдання – виховання дітей та молоді, розвитку духовності як провідної якості особистості, можна використовувати найрізноманітніші форми та методи роботи, кардинально змінивши філософію та ідеологію виховання. Це можуть бути „уроки духовності”, „уроки творчості”, „уроки милосердя” (виховні години), які б не тільки давали певну суму знань, а й активно прилучали до вивчення духовних скарбів нашого народу, його історії: через аналіз проблемних ситуацій, проведення дискусій, диспутів, екскурсій.

Запропоновані матеріали не претендують на догматичний підхід і механічне використання їх у виховній роботі. Вони мають слугувати відправною точкою для творчого пошуку складових виховання, характерних для вашого колективу.

Слід зазначити, що обсяг матеріалів розрахований на те, щоб використання їх не завершилось першим вересневим уроком, а знайшло продовження в подальшій роботі. І наостанок, пам’ятайте, тільки в конкретних справах, активній інтелектуальній і практичній діяльності учні зможуть успішно розвивати в собі порядність, гідність, козацьку кмітливість, винахідливість, підприємливість, творчу ініціативність – зазначають провідні теоретики козацької педагогіки.

Використана література:

  1. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. – К.: ІЗМН, 1988. – 204 с.

  2. До джерел духовності. – Кіровоград: Видавництво ОІППО, 2008. – 78 с.

  3. Косарєва Н.І. Формування духовності особистості на засадах традиційних національних цінностей українського народу // Світ виховання. – № 6,7. – С.14.

  4. Педагогіка / За редакцією Ю. К. Чабанського. – К.: Наукова думка, 2004. – 454 с.


Чалабієв Р.А., учитель Канівської міської гімназії імені І.Франка, Чалабієва Л.В., учительКанівської загальноосвітньої школи І – ІІІ ступенів №3 Канівської міської ради


Звитяга козацька живе у серцях і донині

Мета та завдання уроку:

Очікувані результати:

Учні зможуть

Обладнання та матеріали:

Мультимедійний проектор, настінний екран, ноутбук (комп’ютер), відеофрагменти «Історія українських земель. Козаки.», «Історія українських земель. Наддніпрянська Україна.», «відеонарізка» з кінофільмів «Вогнем і мечем», «Тарас Бульба», «Полтавська битва», роздатковий матеріал, настінна карта «Україна. Адміністративний поділ та історико-етнографічні землі», атласи для 8, 9, 10 класів, ілюстративний матеріал, виставка художньої літератури.

Тип уроку: нестандартний (інтерактивна лекція).

Час: 45 хвилин

ХІД УРОКУ:

От де, люде, наша слава,

Слава України!

(Т.Г.Шевченко)

І. Організація класу.

Створення позитивної атмосфери

Вправа „Позитив” (3 хв.)

Хід вправи.

Всі знають, що настрій, із яким починають будь-яку роботу, програмує майбутній результат. Учитель просить подумки повернутися у недалеке минуле і пригадати, який приємний випадок трапився із кожним учнем. Школярі за бажанням пригадують ті приємні моменти, які вони пережили, і проголошують їх на загал. Учитель пропонує оплесками подякувати один одному за відвертість.  



На допомогу вчителеві

Для ефективності роботи класу вчитель може підготувати вправу у формі міні-гри (наприклад, учні передають із рук у руки „позитивчик” (ним може бути маленький м’ячик чи інший предмет) і проговорюють „Я тобі дарую гарний настрій, а від себе ще й бажаю ...”).



Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації