Робочий зошит з української мови

Скачати
Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


Робочий зошит

з української мови

І частина

учня ІІ курсу ЦППРК

__________________________

__________________________

__________________________


Шановний друже!

Перед тобою зошит, який звільнить тебе від непродуктивності механічної роботи і допоможе краще засвоїти матеріал з синтаксису української мови.

Ретельно працюй з ним і бережи його. Він може знадобитися тобі під час підготовки до державної підсумкової атестації. Крім того, сподіваюся, що він не тільки дасть тобі змогу глибше засвоїти курс "Синтаксис української мови", а й допоможе виробити вміння працювати самостійно і творчо, на певний час стати свого роду дослідником.

Успіхів тобі!


Вступ

Роль мови у формуванні і самовираженні особистості.

  1. Обґрунтуй

Прочитай статтю, склади й запиши тези до неї. Визнач і обґрунтуй стиль мовлення.

Функції мови

Жодне суспільство, на якому б рівні розвитку воно не перебувало, не може існувати без мови. Це стосується всіх народів, усіх шарів і прошарків суспільства ф кожної людини. Обслуговуючи потреби суспільства, мова виконує низьку функцій, життєво важливих для цього суспільства, окремих груп і кожної людини.

Комунікативна функція. Суть її полягає в тому, що мова використовується для інформаційного зв’язку між членами суспільства. Ця функція надзвичайно важлива як для суспільства, так і для самої мови: мова, якою не спілкуються, стає мертвою; народ, який втрачає свою мову, зникає. Для повноцінного функціонування і розвитку мова повинна використовуватись у всіх сферах комунікації: у науці, техніці, виробництві, ділових стосунках, освіті, культури і т.д., а не лише в побуті чи художній літературі.

Експресивна функція. Мова – універсальний засіб вираження внутрішнього світа індивіда. «Говори – і я тебе побачу», - стверджували мудреці античності. Кожна людина – це неповторний світ, захований від інших, і тільки мова дає можливість розкрити його.

Ідентифікаційна функція. Мова – засіб спілкування, але, додамо, - тільки для тих, хто її знає. Для тих, хто її не знає, вона є засобом роз’єднання, сепарації, відокремлення своїх від чужих. Спілкуватися за допомогою якоїсь мови можуть лише носії цієї мови . Для них вона є засобом ідентифікації, ототожнення в межах певної спільноти.

Мова поєднує людей більше, ніж класова, партійна, релігійно-конфесійна належність, більше, ніж історія народу (її не всі знають), а іноді навіть більше, ніж етнічне походження. Вчений і письменник Агатангел Кримський, письменниці Марко Вовчок і Наталена Королева, поет Юрій Клен (Освальд Бургардт), військовий діяч і поет Василь Вишиваний (австрійський князь Вільгельм фон Габсбург) , політичний діяч В’ячеслав Липинський, поет-просвітитель Софія Русова та багато інших не мали в собі не краплини української крові, але українська мова кровно поєднала їх з нашим народом і його духовністю.

Гносеологічна функція. Мова – засіб пізнання світу. Людина, на відміну від тварини, користується не тільки індивідуальним досвідом, але й усі тим, що досягли її попередники та сучасники, тобто суспільним досвідом, який закодовано і зафіксовано в мові, в її словнику, граматиці тощо.

Мислетворча функція полягає в тому, що мова є засобом формування думки, - людина мислить у мовних формах. Сам процес мислення має національну специфіку. Намагання позбавити людей національних мові перейти на єдину мову неминуче мало б наслідком стан, про який колись писав Гегель: «Коли всі мислять однаково, значить ніхто не мислить.» І мав рацію Г.Брох: хто вбиває дух – убиває слово, а хто оскверняє слово – оскверняє дух, бо вони нерозривні.

Естетична функція. Мова – знаряддя і водночас матеріал створення культурних цінностей, першоелемент культури. Фольклор, художня література, театр, пісня тощо – усе це дає підстави стверджувати, що мова – становий хребет культури, її храм. Мова має поетичну природу, навіть окреме слово – «це малий твір мистецтва» (Г.Глінц).

Культуроносна функція. Культура кожного народу зафіксована в його мові. Пропагуючи свою мову у світі, ми пропагуємо власну культуру, її надбання, збагачуючи світову культуру.

Культуроносна функція реалізується на особистісному рівні. Людина, пізнаючи мову свого народу, прилучається до джерел неповторності духовності нації, з часом стає її носієм і навіть творцем. Це право і обов’язок кожного, і водночас – надійний показник реального, а не лише декларованого патріотизму. Не може вважатися патріотом той, хто зі страху, для вигоди чи внаслідок невігластва ігнорує мову і культуру своєї нації або навіть свідомо зрікається її сам і відриває від неї своїх дітей.

Номінативна функція – функція називання. Усе пізнане людиною і тільки так існує у свідомості.

Лінгвістична наука розрізняє також інші функції, серед них – демонстративна – підкреслене вираження за допомогою мови своєї етнічної, національної належності. Так на вулицях колись німецькомовної Праги чеські студенти та молода інтелігенція голосно, з викликом розмовляли по-чеському, виражаючи в такий спосіб і своє ставлення до засилля німецької мови на їхній рідній землі, і свою відданість національним вартостям.

Мова – явище системне. Її функції виступають не ізольовано, вони проявляються у взаємодії. Відсутність чи неповнота використання якоїсь із них згубно впливає на мову в цілому, а це, своєю чергою, відбивається на долі народу (В.Іванишин, Я.Радевич-Винницький, із книги «Мова і нація»).

СЛОВНИК

Гносеологія (з грецьк.) – теорія пізнання.

Експресія (з лат. Вираження, висловлення) – особливий прийом увиразнення поетичного мовлення.

Ідентифікація (з лат.) – ототожнення, уподібнення, при рівняння.

Індивід (з лат.) – окрема людина, особа, індивідуум.

Комунікація (з лат. зв’язок, повідомлення) – спілкування, що ґрунтується на взаєморозумінні; повідомлення інформації від однієї людини до іншої або кількох інших.

Сепарація (з лат.) – відокремлення; розділення на складники.

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________


  1. Подумай

Дай відповідь на запитання:

1) Що таке мова?_________________________________________________

__________________________________________________________________

2) Чому мовній проблеми завжди надаватиметься і надається винятково значення? _________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

3) Який статус української мови в Україні? _____________________________

__________________________________________________________________

4) Коли і яким документом їй було надано такого статусу? ________________

__________________________________________________________________


  1. Диктант-самоперевірка

Запиши слова видатного українського педагога Костянтина Ушинського, постав пропущені розділові знаки, літери, осмисли і запам’ятай суть вислову, визнач тему. Обміняйся зошитами зі своїм сусідом, перевір правильність написання.

У мові одухотворює___ся весь народ і вся його батьківщина в ній втілює___ся творчою силою народного духу в думку, в картину і звук небо вітчизни її повітря її фізичні явища її клімат її поля гори й долини її ліси й ріки її бурі і грози весь той глибокий, повний думки і почуття голос рідної природи який відбивається так виразно в рідних м__лодіях, в устах народних поетів. Проте в світлих, прозорих глибинах народної мови відбиває___ся не тільки природа країни, але й уся історія духовного жит__тя народу. Поколін__я пр__ходять одне/за/одним, але результати жит__я кожного поколін__я залишаю___ся в мові – у спадщину нащадкам (К.Ушинський).

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________

__________________________________________________________________


  1. Поетична хвилинка

Прочитай вірші українських поетів Юрія Бедрика, Петра Перебий носа, Миколи Єременка. Що хвилює авторів? Які думки й настрої викликали ці твори в тебе?

РІДНА МОВА

Саме поїзд тоді виїжджав із Полтави.

І сіяла ріка за немитим вікном.

Молодий лейтенант, симпатичний і жвавий,

Щось віщав чорнобровим супутницям двом.

Трохи їх веселив, трохи саме веселився,

Поки час помаленьку тікав і тікав.

А надвечір на стіл головою схилився,

Бо до того, признаться, дві ночі не спав.

Що приснилося йому – то мені невідомо,

Може, мати, дитинство, забуті жнива,

Чи садок у цвіту коло тихого дому…

Він крізь сон шепотів…українські слова…

Українські слова…Так раптово, неждано,

Так – прокинься – скажу – й не повіриш мені…

Що ж? Настільки вже батьківська мова погана,

Що до неї вертатися тільки вві сні?

Чи вона …до парадної форми не личить?

Форма, знаєш, на свято, а честь назавжди.

Подивися нарешті ж ти правді в обличчя:

Чи не мову в боях боронили діди?

Друже мій! Не соромся, гордися любов’ю.

Якщо любиш Вітчизну – то й мову люби.

…А не любиш – буває…То що ж – Бог з тобою…

Чи: не Бог із тобою, а хрест на тобі…

(Ю.Бедрик)

РІДНА МОВО

Рідна мово, росту я крізь тебе, Я прошитий травою густою,

Крізь родовища дум і краси. Я промитий Дніпром до кісток.

Я курганом стою серед степу Рідна мово, без тебе ніхто я,

На кордоні сльози і роси. Мов відірваний вітром листок.

(П.Перебийніс)

СЛОВО ПРО ДЕРЖАВНІ МОВИ

Споконвіку в держави, у нації Жить не може людина у Франції

Стало добрим законом, панове: І не знати французько мови.

То вода для людини для спраглої, Жить не може людина в Туреччині

Джерело життєдайне, чудове. І не знати турецької мови.

Жить не може людина у Англії Може, в мене поняття і спрощені,

І не знати англійської мови Та тримаюсь такої основи:

В кожній мові – квітіння конвалії, Жить не може людина в Угорщині

Гуркіт грому і гомін діброви І не знати угорської мови.

Жит не може людина в Італії Жить не можна в Норвегії, Швеції,

І не знать італійської мови. У Румунії коло Молдови,

Із колиски до миті останньої У Німеччині, в Польщі, у Греції

Є в людей розуміння здорове: І не знати державної мови.

Жить не може людина в Іспанії Тож думки пропливають, як тіні,

І не знати іспанської мови. В далину, в безгоміння Дніпрове:

Хай слова вирізняються в реченні, Жити можна лише в Україні

Як зерно, а не жмуття полови. І не знати вкраїнські мови.

(М.Єременко)

Склади тези власних роздумів на тему вживання української мови в сучасному суспільстві.

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________________________________________________________________________________________________________________


  1. Поміркуй.

Прочитай вислови видатних людей України В.Вернадського, М.Рильського, визнач їх головну думку. Поясни пунктограми.

Дорогий друже, підводжу підсумки життя – переді мною проходять наші зустрічі. Загалом підсумок, один-єдиний підсумок: наукова творча робота і вільна культурна діяльність за Україну і рідну мову, які мені передав батько з дитинства.

Моя наукова робота для мене, а власне, і для Вас, стоїть на першому місці, але культура українського народу рідною мовою, - і наукова його творчість, і думки цією мовою в критичний момент історії – нас об’єднала.

(В.Вернадський, з листа до Агатангела Кримського, 1918).

Не тільки поет, прозаїк чи драматург, але й фізик чи математик доконче повинні мати до своїх послуг багатий, гнучкий, точний і виразний мовний апарат (М.Рильський).


Доведи тезу «Досконале володіння мовою потрібне кожному», використавши як аргументи слова В.Вернадського та М.Рильського. ______________________________ ______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


  1. Поясни.

Прочитай, поясни значення вислову П.Мовчана.

Оберігаєш свою мову – оберігаєш себе, своїх нащадків, свою націю, свій народ в цілому.

Розвиненні народи свято цього дотримуються.

І ми не віддамо на поталу українське слово, українську культуру, українську релігію і духовність. Цим ми виконуємо державну програму з формування національної свідомості, виховуємо громадянина – справжнього патріота своєї землі. Ні, це не насильницька націоналізація, як кричать різної масті «поборники інтернаціоналізму». Це повернення того, що у нас відібране (П.Мовчан).

Прочитай, поясни значення вислову Павла Мовчана ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________Самодиктант.

Встав пропущені букви, розділові знаки. Проаналізуй з цього погляду власне мовлення. Зроби потрібні висновки про необхідність самвдосконалення.

Користуван___я суміш__ю з двох мов це одне з найтривожніших явищ загально/педагогічного характеру. Говорити такою скалічен__ою мовою це все/одно, що грати на зіпсован__ій скрипці. Все/одно що з дерева красуню різ__бити тупою щербатою сокирою.

Скалічен__а мова отуплює оглуплює людину зводить її мислен__я до примітива. Бо мова це лад мислен__я це віконця через які людина бачить світ. Що/ж вона бачить, коли віконця – кіптяві зіпсован__і павутин__ям засиджен__і мухами? Отже шлях боро__ьби за високу ус__пішність лежить перед/усім через мову культурну бо мовна культура це живо/дайний корінь культури розумової, усього розумового вихован__я, високої, справжн__ої інтелектуальності (В.Сухомлинський).

________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Словосполучення і речення. Синтаксичні

звязки в реченні

С и н т а к с и с - це розділ мовознавства, який вивчає будову словосполучень і речень, складне синтаксичне ціле – текст. П у н к т у а ц і я - це система розділових знаків.


Опрацюй статтю підручника і заповни таблицю

таб.1

С л о в о с п о л у ч е н н я

Р е ч е н н я

1



1



2



2



3



3





  1. Дай відповіді на запитання:

Словосполучення – це_______________________________________________

__________________________________________________________________

Речення – це_______________________________________________________

__________________________________________________________________

  1. П а м ’ я т а й !

Не є словосполученнями:

а) підмет і присудок (предикативний центр);

б) однорідні члени речення;

в) фразеологізми;

г) сполучення повнозначних слів із службовими;

ґ) аналітичні форми (форми майбутнього часу, форми ступенів порівняння прикметників і прислівників);

д) сполучення іменних частин мови з дієсловами-зв’язками.


  1. Які види словосполучень за вираження головного слова ти знаєш? Наведи приклади:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________


Назви типи підрядного зв’язку слів у словосполученні. Наведи приклади:

__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П а м ’ я т а й!

1. Присвійні займенники
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації