Пріоритетні напрямки розвитку іншомовної освіти

Скачати
Документи
Пахомова Т.Г., Савицька Г.І., методисти ОІПОПП


Пріоритетні напрямки розвитку іншомовної освіти

Процеси міжкультурної інтеграції на національному та міжнародному рівнях обумовили модернізацію змісту мовної освіти в Україні. Мова виступає як засіб пізнання картини світу, залучення до цінностей, створених іншими народами. Водночас мова - це ключ для відкриття унікальності та своєрідності власної народної самобутності та історичних досягнень представників інших культур. В даний час в українській системі мовної освіти відбулися значні позитивні зміни, як в організаційному, так і у змістовному аспектах. Істотно змінився соціокультурний контекст вивчення іноземних мов. Значно зросли їх освітня і самоосвітня функції в школі, професійна значимість на ринку праці в цілому, що спричинило за собою посилення мотивації у вивченні мов міжнародного спілкування. Якщо в попередні десятиліття XX століття коло людей в країні, у яких була необхідність спілкуватися іноземною мовою, було досить вузьким, то в даний час ситуація змінилася. Геополітичні, комунікаційні та технологічні перетворення в суспільстві утягнули як у безпосереднє, так і опосередковане спілкування досить велику кількість людей найрізноманітніших професій, вікових груп та інтересів. Відповідно зросли і потреби у використанні іноземних мов.

Основне призначення предмета "Іноземна мова" полягає у формуванні комунікативної компетенції, тобто здатності та готовності здійснювати іншомовне міжособистісне спілкування з носіями мови з виходом на діалог культур. Діалог культур припускає, у свою чергу, посилення культурознавчого аспекту у змісті навчання мовам, залучення школярів до культури країни, мова якої вивчається, допомагає школярам краще усвідомити свою власну культуру і представляти її засобами іноземної мови.

Специфікою іноземної мови як навчального предмета є яскраво виражений міжпредметний характер, особливо зараз, коли ставляться завдання вивчення мов і культур на всіх щаблях і при всіх варіантах навчання

іноземних мов.

Навчальні програми з іноземних мов не змінилися. З ними (а також з типовими навчальними планами) можна ознайомитися на сайті Міністерства освіти і науки України www.mon.gov.ua. Зазначимо лише, що навчальні програми не встановлюють порядок (послідовність) вивчення предметної тематики у рамках навчального року, а лише вказують на зміст, вивчення котрого є об’єктом тематичного контролю та оцінювання у рамках семестрового і підсумкового контролю.

Що стосується переліку навчальної літератури, то слід ще раз зазначити, що у загальноосвітніх навчальних закладах можe використовуватися лише те навчально-методичне забезпечення, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України.


Європейське мовне портфоліо

Основна суть портфоліо – «показати все, на що ти здібний (а)». Педагогічна філософія портфоліо предбачає зміщення акценту з того, що учень (учениця) не знає і не вміє, на те, що він знає і вміє з певної теми, розділу, предмета; інтеграцію кількісних і якісних оцінок; підвищення ролі самооцінки. Використання Європейського мовного портфоліо дозволяє зробити процес іншомовного навчання більш прозорим для учнів, допомагаючи їм розвивати їхню здатність до відображення та самооцінювання, таким чином, надаючи їм можливість поступово збільшувати свою відповідальність за власне навчання.

Використовуючи Європейське мовне портфоліо у своєму іншомовному навчанні учні знайомляться із загальноєвропейськими рівнями володіння мовою, вчаться працювати з ними. Отже, за допомогою Європейського мовного портфоліо спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів, в тому числі під час формуючого чи підсумкового тестування, які здійснюються за допомогою дескрипторів відповідно до Загальноєвропейських рівневих стандартів.

Така форма оцінювання індивідуальних досягнень учнів та визначення рівня готовності до продовження навчання за певним профілем, як портфоліо, може бути використана у 9-х класах основної школи.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються взагалі, на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи саооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправляти помилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими. Таким чином, вони починають глибше розуміти методи оцінювання, що може допомогти їм краще скласти підсумкові іспити (тести).

На сьогодні розроблено український варіант Європейського мовного портфоліо, більш детально ознайомитися з основними положеннями щодо його використання можна на сайтах: www.coe.int/portfolio; www.cilt.org.uk/elp.htm; www.nacell.org.uk/elp.htm; www.eelp.gap.it; www.europeestaalportfolio.nl та безпосередньо звернувшись до національного експерта проекту Карп’юк Оксани Дмитрівни за адресою: karpiuk@i.ua.
Самооцінювання та традиційне оцінювання не можуть замінити один одного, але в ідеалі вони повинні доповнювати один одного. Самооцінювання базується на учнівській розвинутій здібності рефлексії з метою оцінити свої знання, уміння й досягнення. Оцінювання іншими надає більшої об’єктивності у вимірювані тих же знань, навичок і досягнень. Використання цих двох видів оцінювання сприятиме розвитку учнівської автономії, впровадженню компетентістного підходу у навчання іноземних мов, кращого розуміння загальноєвропейських оціночних стандартів.

З огляду на те, що майже всі стратегічні документи щодо вивчення іноземних мов, зорієнтовані на Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти, то більш детально ознайомитись із основними положеннями цього документу можна на сайтах: http://www.coe.int ; www.britishcouncil.org.ua ; www.goethe.de/kiev



Початкова освіта

Навчання іноземної мови з 2-го класу є соціальним замовленням і ґрунтується на психологічних особливостях дітей 7 - 8 років (інтенсивне формування пізнавальних процесів, швидке запам'ятовування мовної інформації, особлива здатність до імітації, відсутності мовного бар'єру та ін), що дозволяє їм оволодіти основами спілкування новою мовою з меншими витратами часу і зусиль у порівнянні з учнями інших вікових груп.

На першому ступені навчання іноземної мови велике значення має створення психологічних і дидактичних умов для розвитку в учнів молодших класів бажання вивчати іноземну мову, стимулювання потреб в ознайомленні зі світом зарубіжних однолітків та використання іноземної мови для цих цілей; формування елементарних умінь міжособистісного спілкування іноземною мовою з опорою на рідну мову.

Навчання іноземної мови в початковій школі направлено на:

• створення умов для ранньої комунікативно-психологічної адаптації до нового мовного світу, відмінного від світу рідної мови і культури, і для подолання в подальшому психологічного бар'єру у використанні іноземної мови як засобу комунікації;

• ознайомлення з зарубіжним пісенним, віршованим і казковим фольклором, світом ігор і розваг;

• набуття дітьми соціального досвіду за рахунок розширення спектру виконання комунікативних ролей у ситуаціях сімейного та шкільного спілкування з друзями та дорослими іноземною мовою;

• формування уявлень про загальні риси і особливості спілкування рідною та іноземними мовами;

• формування елементарних комунікативних умінь в 4-х видах діяльності з урахуванням можливостей і потреб молодших школярів;

• формування деяких універсальних лінгвістичних понять, що спостерігаються у рідній та іноземній мовах.


При організації навчального процесу необхідно відмовитися від переважного використання фронтальних форм навчання. Заняття в початковій школі має розглядатися не як урок (у традиційному його розумінні), а як організація спільної справи з дітьми, навчального співробітництва. З цією метою необхідно широко практикувати групові, колективні форми роботи, в процесі яких мова органічно вливається в діяльність. Важливо створювати умови, в яких дитина відчуває позитивні емоції.

1. Необхідно використовувати в якості важливого методичного прийому гру, яка дозволяє створити ситуацію, в якій дитина не може відмовчатися. Учень оволодіває новою для нього мовою в процесі взаємодії (з дорослим та друзями, героями казок або оповідань, віршів або пісень. При цьому слід звертатися не тільки до сюжетно-рольових ігор, але й до рухомих, мімічних, пальчикових, настільно-друкованих (ігор з фішками і кубиком типу лото, доміно) та ін.

2. У практиці спілкування необхідно набагато ширше використовувати можливості образотворчої, музичної, танцювальної та іншої діяльності. Це має бути не просто малювання на тему, а тренування дітей в освоєнні лексичного матеріалу. Розучуючи, відтворюючи, інсценуючи вірші, пісні, казки на іноземних мовах, учень долучається до культури країни, мова якої вивчається. Вже в початковій школі можна долучати школярів до виконання елементарних проектів. Наприклад, за темами: "Моя сім'я і я", "Улюблена домашня тварина", "Моя кімната", "Улюблена пора року" та ін.

3. Велике значення в початковій школі надається здоров’язберігаючим технологіям за рахунок зміни видів діяльності ( навчально-мовленнєвої на навчально-ігрову, інтелектуальної на рухову) з метою запобігання втоми школярів (говоріння змінюється читанням або листом і навпаки).

4. У початковій школі в учнів повинен бути сформований мінімальний рівень володіння мовою, достатній для елементарного спілкування в типових повсякденних ситуаціях, в тому числі і з носіями мови, що вивчається. Учні оволодівають комунікативними вміннями в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: говоріння, аудіювання, читання і письмо.

10 лютого 2009 року, за ініціативи Міністра освіти і науки України І.О. Вакарчука, відбулася Всеукраїнська нарада з питань вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів.

Учасники наради обговорили особливості раннього вивчення іноземних мов та визначили шляхи поліпшення навчання іноземним мовам у дошкільних закладах та початковій школі.

Зокрема, йшлося про напрями інтеграції іноземної мови у дитячі види діяльності; забезпечення наступності у навчанні старших дошкільників та молодших школярів; створення сучасного навчально-методичного та кадрового забезпечення навчання іноземних мов дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. На основі пропозицій учасників наради було розроблено проект Плану дій щодо поліпшення якості вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів на 2009-2012 роки.

Метою Плану дій з поліпшення якості вивчення іноземних мов у дошкільних навчальних закладах та у початковій школі є створення умов щодо нормативно–правового, навчально–методичного, матеріально–технічного, кадрового забезпечення розвитку іншомовної освіти.

Реалізація Плану передбачає досягнення таких цілей:

- забезпечення рівного доступу до якісної іншомовної освіти дітям дошкільного віку та молодшим школярам відповідно до їх нахилів та потреб;

- створення якісного навчально- методичного забезпечення вивчення іноземних мов;

- поліпшення якості кадрового забезпечення дошкільних навчальних закладів та початкової школи загальноосвітніх навчальних закладів.

Важливо підвести молодших школярів, не порушуючи в цілому специфіку раннього навчання, до більш систематичного комунікативно-когнітивного вивчення мов, з метою забезпечення більш плавного продовження його вивчення в 5-му класі основної школи.


Основна школа (5-9 класи)

На кінець 9-го класу планується досягнення учнями загальноєвропейського рівня (А2+ - В1) підготовки з іноземних мов. Цей рівень дає можливість випускникам основної школи використовувати іноземну мову для продовження навчання у старшій школі, у спеціалізованих навчальних закладах і для подальшої самоосвіти. Допрофільна підготовка учнів 9-го класу має забезпечити умови вибору учнями відповідного напрямку подальшого навчання і своєї професійної діяльності в цілому.

Допрофільна підготовка у 9-му класі реалізується через:

  1. ціленаправлену насиченість змісту навчальних матеріалів, що використовуються для вивчення іноземної мови в 9-му класі, інформацією про різноманітні сфери професійної діяльності (у відповідності до профілів старшої школи);

  2. курсів за вибором, що дозволяють розширити інформаційне поле школярів у співвіднесенні з комунікативною компетентністю. Вони можуть сприяти більш поглибленому формуванню в учнів уявлень про соціокультурний аспект країни мова якої вивчається, про національний характер культури в різноманітних її проявах ( література, мистецтво, народна творчість, архітектура, національні традиції) – в порівнянні з рідною культурою, та поглиблювати лінгвістичні знання учнів.


Робота методичних об’єднань

Робота міських(районних) методичних об'єднань вчителів іноземної мови повинна спрямовуватись на підвищення професійної майстерності педагогів. Значну допомогу в оволодінні новими педагогічними технологіями вчителі отримують на міських(районних) методичних об'єднаннях. У плани роботи МО слід вносити питання з вивчення нормативних документів, теорії і методики предмета. Засідання МО вчителів іноземних мов повинні проводитися нетрадиційно, у формі круглих столів, ділових ігор, дискусій, науково-практичних конференцій, семінарів, практикумів, майстер-класів та ін. Їм характерна практична спрямованість: вчителі обмінюються досвідом роботи, відвідують фрагменти уроків, відбирають мовний матеріал до найбільш важких тем, регулярно проводять мовну практику. Роботу з вчителями слід проводити диференційовано: молоді вчителі працюють з наставниками, досвідчені майстри своєї справи розробляють нові педагогічні технології в творчих групах. Грамотно організована методична робота допомагає вчителям будувати навчальний процес з урахуванням сучасних тенденцій у викладанні іноземної мови, головна з яких - навчання спілкуванню.

Радимо розглянути на засіданнях МО наступні питання: формування комунікативних навичок на основі інформаційних технологій на уроках іноземної мови, розвиток творчих здібностей учнів на уроках іноземної мови та в позаурочний час, проблеми розвитку соціально-комунікативних умінь і навичок учнів на уроках іноземної мови, компетентнісний підхід у навчанні іноземної мови, практичне спрямування процесу навчання іноземних мов, рефлексивна методика активного навчання, використання Інтернет-ресурсів в навчальному процесі.


Рекомендації вчителям, адміністраціям навчальних закладів, методичним кабінетам

За результатами минулого навчального року (перевірка закладів нового типу і спеціалізованих шкіл) радимо звернути увагу на наступні рекомендації:

Вчителям:

Адміністраціям навчальних закладів:

Методичним кабінетам:





Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації