Методичні рекомендації щодо підготовки і написання науково-дослідницьких робіт з географії та геології Всеукраїнського конкурсу- захисту науково-дослідницьких робіт учнів-членів Малої академії наук України

Скачати
Методичні рекомендації
1   2   3   4   5   6

РОЗДІЛ 4. НАПИСАННЯ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ З БАЗОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Другим етапом конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт МАН є виконання контрольних робіт з базових дисциплін. Для учасників секцій географії та геології базовою дисципліною є географія.

Оцінювання навчальних досягнень з базових дисциплін

Відповідно до сучасних тенденцій в освіті також здійснено позитивні зміни у порядку оцінювання навчальних досягнень з базових дисциплін учасників III етапу конкурсу.

Контрольні роботи складаються з 9 завдань за трьома рівнями складності: 1 рівень - 3 завдання; 2 рівень - 3 завдання; 3 рівень - 3 завдання.


При оцінюванні навчальних досягнень конкурсантів - з базових дисциплін запроваджується рейтингова система підрахунку балів.

Підрахунок балів здійснюється у такому порядку:

За кожне виконане завдання нараховуються бали відповідно до шкали оцінювання. Бали сумуються. Сума балів кожного учасника порівнюється з результатами інших учасників. Визначаються учасники, які набрали найбільшу суму балів. Вони отримують підсумковий бал - 100. Підсумкові бали інших учасників вираховуються у відсотках від найбільшої набраної суми балів.

Підсумкові бали, визначені за рейтинговою системою, заносяться у підсумковий протокол конкурсу як результат оцінювання навчальних досягнень учасників із базових дисциплін.


РОЗДІЛ 5. ЗАХИСТ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЦЬКОЇ РОБОТИ

Захист наукового дослідження завершальний етап конкурсу наукових робіт учнів в системі МАН України. Це процедура прилюдного оголошення основних результатів підготовлених досліджень. Усі учасники конкурсу, а також усі присутні можуть виступати як опоненти.

Захист проходить таким чином:

Для оголошення результатів наукової роботи кожному учаснику конкурсу-захисту надається 7 хвилин. За цей час необхідно вказати на актуальність дослідження, проаналізувати сучасний стан питання, особливу увагу приділити тим результатам дослідження, які були запропоновані особисто учнем, порівняти їх з уже відомими.

Готуючись до виступів, у школярів зазвичай виникає низка запитань:

Тому доцільно підготувати рекомендації доповідачам, які мають сприяти формуванню культури виступів учнів. Наведемо один із варіантів порад для виступаючих:

  1. Д оповідь має бути короткою та чіткою.

  2. Завдання доповідача переконати слухачів, довести свої головні тези.

  3. Для вирішення поставленої мети добре подумайте над таким:

Готуючи доповідь, слід також мати на увазі, що за 7 хвилин, що надається під час захисту, в нормальному темпі можна проголосити 3-4 сторінки друкованого тексту (через 1,5 інтервали). Тому варто попіклуватися, щоб вкластися у відведений час.

Одна з важливих проблем роботи над доповіддю – композиційне оформлення майбутньої, промови. Вона може містити такі елементи:

Доцільно звернути увагу, що для того, щоб головна думка була сприйнята правильно і чітко, необхідна своєрідна «підготовка», «входження» слухачів в тему дослідження, постановка проблеми. Цьому слугує початок
доповіді. Його мета – настроїти слухачів на сприйняття доповіді, оволодіти
увагою аудиторії. Тому розпочинати свій виступ доцільно з звернення до всіх
слухачів, яке може бути представлено у такій формі:
«Поважні члени журі,
шановні учні, учителі, усі присутні! Дозвольте запропонувати вашій увазі
основні результати наукового дослідження на тему; «………..».


Презентуючи основні результати проведеного дослідження в основній частині виступу, доцільно продумати, у який спосіб можна аргументувати висловлені тези, проілюструвати окремі положення (схеми, таблиці, малюнки, плакати, слайди, відеоматеріали, комп'ютерні програми тощо). Слід звернути увагу, що завдання висновків закріпити проголошену думку, зв'язати початок і кінець виступу, підсумувати висловлене. Наприкінці виступу доречним буде подякувати усім присутнім за увагу.

Даючи відповіді на задані після виступу запитання, важливо пам'ятати, що вони мають бути конкретними, лаконічними і разом з тим вичерпними. Слід звернути увагу, що за активну кваліфіковану участь у дискусії (доречні і грамотно сформульовані запитання, володіння науковою термінологією) учасники конкурсу-захисту отримують додаткові бали.

Під час захисту особливого значення набуває темп мовлення і інтонація виступаючого. З цією метою варто у тексті доповіді виділите ключові слова, які підпадають під логічний наголос, розставити необхідні паузи. Доцільним буде вдома прохронометрувати тривалість виступу, потренуватись декілька разів, щоб забезпечити вільне володіння матеріалом під час захисту. Під час виступу: не хвилюватися, дивитися в очі колегам і журі. Говорити коротко і впевнено. Пам'ятати, що більше семи речень людська пам'ять не опрацьовує, тому кожна думка має вміститися в цей об'єм. Не боятися збитися – текст виступу має лежати перед очима й учневі пробачать заглядання туди. Звернути увагу на фрази, що членують виступ і активізують увагу: „як показало дослідження", „коротко повторимо хід думки", „підіб'ємо підсумки" тощо.

Якщо від журі надійшло прохання закінчувати доповідь, це буває коли вичерпано ліміт часу. Не потрібно губитися, впадати в паніку, треба сказати: „Отже, зробимо короткі висновки" і в учня є як мінімум півтори хвилини, коли його слухають. За цей час він повинен встигнути довести до кінця останню думку (30 секунд = 2 речення) і зробити висновки (1 хвилина = 5 речень).

Запитання журі. їх мета – з'ясувати, чи насправді учень писав роботу сам. Запитання можна умовно поділити на три групи: до тексту, методології і списку літератури.

Запитання до тексту найчастіше прості, типу: „що ви маєте на увазі, вживаючи термін...?" Якщо в роботі багато термінів, то можуть запитати про деякі з них. Більше того, можуть спитати про доречність вживання термінології. Полюбляють поцікавитися знанням імен та доробків учених, на яких посилається учень (особливо коли їх багато і вони гучні).

До методології. Це питання типу „якими методами літературознавчого аналізу ви користувалися під час написання роботи?".

Запитання до списку літератури. Не секрет, що більшість списків містять чимало книжок, яких ні учень, ні вчитель в очі не бачили. І запитання „наугад": „а про що йдеться в цьому дослідженні?" згубило чимало здібних юних науковців. Будьте уважними – не пишіть у списку зайвого, добре вичитуйте. Особлива увага приділяється правильному оформленню, не полініться його вичитати.

Для запитань, відповідь на які невідома, є набір стандартних відповідей: „Цей аспект проблеми не входить до об'єкту дослідження", „На жаль, час виступу не дав можливості розкрити це питання, але воно описане в роботі", „На жаль, регламентований обсяг роботи не дав можливості розкрити всі сторони цієї багатогранної проблеми" тощо.

Особливу увагу слід звернути на етикет виступу – від зовнішнього вигляду до формул ввічливості. Нагадаємо: «Вельмишановні члени журі, шановні керівники команд, любі колеги! Вашій увазі пропонується дослідження на тему....»; «Дякую за запитання....», «Дякую за увагу...» тощо.


Критерії оцінювання захисту пауково-досліднииьких робіт.

Захист науково-дослідницьких робіт проходить у секціях. На захисті мають право бути присутніми інші члени секції як опоненти. Питання про присутність на захисті керівників команд вирішується оргкомітетом в залежності від конкретних умов.

Для захисту надається до 10 хвилин. Оцінюється захист за такими критеріями:

- аргументованість вибору теми дослідження та її

розкриття з урахуванням власного вкладу дослідника -.70 балів;

- чіткість, логічність, послідовність, лаконічність

викладення матеріалу - 30 балів;

Максимальна кількість балів -150.

Таким чиному учень під час конкурсу-захисту за підсумками трьох етапів має змогу набрати 350 балів.


Список рекомендованих орієнтовних тем науково-дослідницьких робіт (розроблені фахівцями геолого-географічиого факультету ХНУ ім. В. Н. Каразіна) (адаптовані для Рівненської обл.)

Географія

  1. Стратегія соціально-економічного розвитку України, Рівненської області; географічні наслідки сучасних економічних перетворень.

  2. Рекреаційно-туристський потенціал України. Рівненської області. Перспективи розвитку різних форм туризму.

  3. Зарубіжні інвестиції та їх вплив на географію сучасного промислового виробництва та в цілому господарства.

  4. Сфера обслуговування (соціальна інфраструктура) України, Рівненської області. Особливості розміщення об'єктів соціальної інфраструктури.

  5. Ринкова економіка та її вплив на географію господарства (на прикладі одного з підприємств Рівненської області).

  6. Антропогенні ландшафти України, Рівненської області.

  7. Сучасні геоморфологічні процеси на території України, Рівненської області.

  8. Глобальні зміни клімату та наслідки цього процесу.

  9. Природоохоронні об'єкти Рівненської області (комплексна географічна характеристика).

  10. Краєзнавчий компонент сучасної географічної освіти.

  11. Туристські походи та екскурсії як джерело поглиблення географічних знань.

  12. Використання матеріалів краєзнавчих екскурсій у позакласній роботі.

  13. Організація туристсько-експедиційної роботи для вивчення природи рідного краю.

  14. Картографічне забезпечення роботи шкільного краєзнавчого гуртка.

  15. Організація еколого-природоохоронних досліджень з географічного краєзнавства.

  16. Складання еколого-природничих карт.

  17. Історико-краєзнавче картографування.

  18. Особливості водного режиму річок України та їх вивчення.

  19. Гідрологічний режим малих річок області.

  20. Використання водних ресурсів у господарстві та охорона їх вод від забруднення та виснаження.

  21. Вплив господарчих засобів на річковий стік.

  22. Характеристика хімічного складу поверхневих вод та оцінка їх забруднення.

  23. Топоніміка річок України.

  24. Меліоративна географія, історія, стан, перспективи.

  25. Зміна природного середовища під впливом людини.

  26. Сучасна міграція населення Рівненщини.

  27. Географія промисловості:

  1. Методи польових досліджень в туристських походах.

  2. Рекреаційна оцінка досліджуваних територій (на прикладі Рівненської області).

  3. Природні передумови розвитку туризму і відпочинку в Україні.

  4. Туристський потенціал Рівненської області.

  5. Транспортний комплекс України.

  6. Місце України в системі міжнародних економічних зв'язків.

  7. АПК України (Рівненської області) та його структура.




Секція геології

  1. Вивчення кар'єрів будівельних матеріалів.

  2. Вивчення нафтових та газових родовищ.

  3. Вивчення гірських порід, які використовуються у будівництві і облицюванні будівель, пам'ятників.

  4. Вивчення небезпечних геологічних процесів в умовах техногенезу.

  5. Вивчення геологічних пам'ятників Рівненщини.

  6. Вивчення мінеральних багатств області, району, свого населеного пункту.

  7. Режимні спостереження за зміною рівня підземних вод в колодязях і вивчення гідрогеологічного режиму підземних вод.
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації