Про особливості комп'ютерного дискурсу

Скачати
Документи
1   2   3   4
Бібліографія


Britannica'97 / Encyclopedia Britannica and Merriam Webster's Collegiate Dictionary: Tenth Edition on CD-Rome.


Calvet Louis-Jean. L'Argot en 20 Lecons. – Paris: Payot, 1993.


Collins English Dictionary, Third Ed. – Harper Collins Publishers, 1991.


Crystal D. A Dictionary of Linguistics and Phonetics. 3rd ed. Oxford: Blackwell Publishers, 1992. – P.106.


Dictionnaire de L'Academie francaise (1798)


Dictionnaire de L'Academie francaise, I Edition, 1694.


Dictionnare du Francais Contemporain: Manuel et Travaux Pratiques pour L'Enseignement de la Langue Francaise. – Paris: Librairie Larousse, 1971.


Eric Partridge. A dictionary of slang & unconventional English. 8th edition / Edited by Paul Beale. – Routledge & Kegan Paul, London. – 1984. – 560 p.


Jespersen O. – Language, its Nature, Development and Origin. – London, 1934. – P. 261. – Цит. за .


http://slang.od.ua/?page=viewart&id=33.


Le Dictionnaire du Francais: Langue Francaise avec Phonetique et Etimologie. – Hachette, 1992.


Oxford Advanced Learner's Dictionary of Current English. – UK: Oxford University Press, 1995.


Robert, Paul. Dictionnaire alphabetique et analogique de la langue francaise. Alain Rey, ed. Paris: Le Robert, 1985. – 642 p.


Slang // Britannica'97 / Encyclopedia Britannica and Merriam Webster's Collegiate Dictionary: Tenth Edition on CD-Rome.


Slang // The Encyclopedia of Language and Linguistics. – UK: Pergamon Press, 1994.


Websters II New Riverside Dictionary. – Berkley Ed., 1984. – 824 p.


Бабина А. ТЕРМИНОЛОГИЧЕСКОЕ ПОЛЕ В ИССЛЕДОВАНИЯХ СОЦИОЛЕКТА ; .


Бакіна Т.С. Сучасний фольклор школярів (Особливості творення і побутування): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.01.07 / Київський ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 1997. – 24с.


Большая советская энциклопедия (БСЭ). – М.: "Советская энциклопедия", 1969 – 1978 гг. – т.V, с. 786.


Борисова Е.Г. О некоторых особенностях современного жаргона молодежи // Русский язык в школе. – М., 1987. – No 3.


Бурда Т.М. Мовна поведінка особистості в умовах українсько-російського білінгвізму (молодіжне середовище м. Києва): Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. – К., 2002. – 22с.


Галичкина Е.Н. Специфика компьютерного дискурса на английском и русском языках (на материале жанра компьютерных конференций): Автореф. дис.... канд. филол. наук. Волгоград, 2001. – 19с.


Гладков Ф. "Об одном позорном пережитке" //"Литературная газета", 22 мая 1952. – Цит. за .


Глинський Я.М., Ряжська В.А. Інтернет. Сервіси, HTML web-дизайн. – Львів: Дело, 2002. – С.5.


Горіна Ж.Д. Розвиток українського розмовного мовлення студентів національних груп нефілологічних факульте-тів вищих навчальних закладів південного регіону України: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02; Південно-укр. держ. пед. ун-т ім. К.Д.Ушинського. – О., 2001. – 20 с.


Горький М. "О языке" // "О литературе". – М.: Гос. изд-во худ. лит-ры, 1935. – С. 142. – Цит. за .


Дубровина К.Н. Студенческий жаргон // Филологические науки. – 1980. – No1.


Елистратов В. Арго и культура // Елистратов В. Словарь московского арго: Материалы 1984-1990гг. – М., 1994. – С. 592.


Іванова К.А. Соціологічні аспекти міжкультурної комунікації в українському вузі: Автореф. дис... канд. соціол. наук: 22.00.06; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2002. – 22 с.


Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення // Мовознавчі дослідження. Збірник наукових праць. – Донецьк: ДонДУ, 2000. – С. 67-73.


Колпакчи М. Дружеские встречи с английским языком. – СПб.: "Корвус", 1993. – С. 372-376.


Комп'ютерний словник / В.О. Соловйова (пер.). – К. : Україна, 1997. – С. 38.


Копыленко М. О семантической природе молодежного жаргона // Социально-лингвистические исследования. – М., 1976.


Кригер Е. Суворовцы. // "Известия", 28 июля 1945 г. – Цит. за .


Купцова Н.С. Особенности языка хакеров // Язык как структура и социальная практика. – Хабаровск, 2000. – Вып. 1. – С. 37-40.


Левинтов А. Паханы и пацаны. ; .


Липатов А.Т. Русский сленг и его соотнесенность с жаргоном и арго. // Семантика и уровни ее реализации. – Краснодар, 1994.


Мордвинов А.Б., Осипов Б.И. Учебная практика по изучению народно-разговорной речи города. – Омск, 1990. – С. 22.


Ніколаєва А.О. Структурно-семантична характеристика термінології програмування, комп'ютерних мереж та захисту інформації: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01; Харк. нац. ун-т ім. В.Н.Каразіна. – Х., 2002. – 16 с.


Пестерова Н.Т., Рут М.Э. Номинативность и экспрессивность в семантике образного слова (именование людей в речи школьников) // Живая речь уральского города. – Свердловск, 1988. – С. 88 – 96; Гусева Л.Г., Манион Я.Г. Локальный социально-возрастной жаргон. – Там же; Иванищев С.И. Обращения в городской речи (на материале речи первокурсников) // Культура речи в разных сферах общества: Тезисы докладов Всерос. конф. – Челябинск, 1992. – С. 95-96.


Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – С. 96-102.


Рабинович Е.Г. Поэтика жаргона: О некоторых приемах стереотипизации речи // Этнические стереотипы мужс-кого и женского поведения. – СПб., 1991.


Словарь лингвистических терминов / Под ред. О.С.Ахмановой. – М., 1964.


Смайлики. Толковый словарь


Соболєва І.О. Знижені (позалітературні) мовні засоби в сучасному публіцистичному дискурсі: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.02 / Таврійський національний ун-т ім. В.І.Вернадського. – Сімф., 2002. – 19с.


Уздинская Е.В. Семантическое своеобразие современного молодежного жаргона. // Активные процессы в языке и речи. – Саратов, 1991.


Українська мова. Енциклопедія / В.М.Русанівський та ін. (ред.); НАН України. Ін-т мовознавства ім. О.О.Потебні, Ін-т української мови. – К.: "Українська енциклопедія" ім. М.П.Бажана, 2000. – 750 с.


Шинкаренко О.В. Явище лексичної інтерференції в українському мовленні молоді Кіровоградщини: Автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / НАН України; Інститут української мови. – К., 1995. – 18с.


Шовгун Н.О. Формування українського сленгу в мовленнєвій діяльності малих соціальних груп: Автореф. дис... канд. філол. наук: 10.02.01 / Київський національний ун-т ім. Тараса Шевченка. – К., 2000. – 17с.


Щур І. Особливості українського комп`ютерного жаргону // Рідна школа. – 2001, No 3. – С. 10. – 12, Грудень 2002 р.;


Додаток 1

Етимологічний аналіз термінів жаргон, арго та сленг

Терміни "жаргон" та "арго" прийшли у вітчизняну лінгвістику з французької мови, а "сленг" – з англійської. Тому ми вважаємо за необхідне звернутися до першоджерел, щоб з'ясувати початкове значення цих слів.


У французькій лінгвістиці трапляються діаметрально протилежні тлумачення термінів "жаргон" і "арго":


Жаргон у Робера тлумачиться як "неправильна, перекручена" або штучно створена мова, зрозуміла тільки членам конкретного угруповання.


Академічний словник французької мови подає таке визначення:


JARGON. s. m. Langage corrompu. Cet homme parle si mal Franзois, que je n'entends point son jargon.


Il sign. aussi, Un langage concertй, que l'on fait pour n'estre entendu que de ceux avec qui on a intelligence. Les bohemiens, les gueux, les coupeurs de bourse ont inventй un jargon entre eux que personne n'entend.


Il se dit aussi abusivement, & par une espece de mespris des Langues estrangeres qu'on n'entend pas. Je ne sзay pas quelle Langue parlent ces gens-lа, mais je n'entends pas leur jargon.40 – зіпсована мова; також умовна мова, зрозуміла лише для вузького кола користувачів (цигани, жебраки, злочинці).


Подібного трактування притримуються й автори Ашетт41. Проте упорядники словника з Бібліотеки Ларусс42 вважають, що саме термін арго (а не жаргон) позначає "сукупність слів і виразів, вживаних людьми однієї соціальної і професійної групи з метою виділитися на фоні інших соціальних об'єднань".


ARGOT. s. m. Certain langage des gueux et des filoux, qui n'est intelligible qu'entre eux. Savoir l'Argot. Apprendre l'Argot. Parler l'Argot43 – певна мова жебраків і злочинців, не зрозуміла для оточення.


Словник Робера44 дає загальновживане значення терміна арго як "мови криміналу" і лінгвістичне – "нетехнічна лексика, вживана якоюсь соціальною групою". Етимологічно арго – "corporation des gueux" – група злочинців.


Термін сленг у словнику Ларусса відсутній, а словники Робера й Ашетт пояснюють його як "англійське арго".


Англійське визначення терміна за словником Коллінза45 таке:


slang – vocabulary, idiom, etc., that is not appropriate to the standard form of a language or to formal contexts, may be restricted as to social status or distribution, and is characteristically more metaphorical and transitory than standard language (as modifier): a slang word; another word for jargon – словник, ідіоми тощо поза мовними нормами чи формальним вживанням, обмежені соціальними рамками, що більше, ніж нормативна мова, характеризуються метафоричними та дифузними значеннями; також жаргон.


Відповідно ж до словника Вебстера46:


slang – a nonstandard vocabulary used especially in casual speech and consisting of arbitrary and often ephemeral coinages and figures of speech – нестандартний вокабуляр, що використовується здебільшого при неформальному спілкуванні і характеризується довільними і часто недовговічними утвореннями і фігурами мовлення.


Сучасний французький лінгвіст Луї-Жан Кальве, автор книги "Арго за 20 занять"47 надає терміну арго ширшого значення. На його думку, арго – це образна усна мова, що рясніє недовговічними авторськими неологізмами, частина яких постійно переходить у розмовну мову. За концепцією Кальве, існує 20 основних семантичних полів, у яких постійно за відомою схемою конструюються нові арготизми. Лінгвіст вважає, що, засвоївши базову метафору для кожного поля, людина зможе зрозуміти будь-який незнайомий і створити новий арготизм, значення якого буде зрозуміле навколишнім. Таким чином, у дослідженні Кальве арго постає як якась словотвірна схема.


В англійському мовознавстві спостерігається чіткіше розмежування термінів жаргон і арго, хоча й тут ці слова нерідко взаємозамінні. Так, і в словнику Мерріам Вебстерз48, і в Оксфордському тлумачному словнику49 значення "таємна, засекречена мова" належить терміну арго, а професійна лексика входить у семантичне поле жаргон. В оцінці цих понять за критеріями "експресивність", "мета створення" і "коло носіїв" упорядники словників не солідарні, а іноді мають протилежну думку.


Проте, попри те, що поле для серйозних термінологічних суперечок у цій царині велике, не арго і не жаргон приковують пильну увагу англійських і американських філологів; ні в Британіці, ні в Енциклопедії мови і лінгвістики немає окремих статей, присвячених цим поняттям. В англійській мовній культурі прийнято використовувати термін сленг для позначення некодифікованої мови.


Етимологія слова сленг невідома. Вперше термін був зафіксований у 1750 році зі значенням "мова вулиці". На сьогодні "у словниках зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг. По-перше, особливе мовлення підгруп або субкультур суспільства, і, по-друге, лексика широкого вжитку для неформального спілкування"50. Причому, друге значення в сучасній лексикографії превалює над першим. "Сленг займає проміжне становище між загальновідомими словами і виразами для неформального спілкування і лексикою вузьких соціальних груп"51. Тому в англомовній лексикографії проблема полягає не в тому, щоб відокремити сленг від жаргону й арго, а в тому, щоб зафіксувати перехід слів із сленгу в розмовне мовлення (popular speech).


Таким чином, англійське і французьке мовознавство відзначає багато тенденцій у вивченні підсистем мови і не має однозначного ставлення до термінів арго, жаргон, сленг і т.п.


Додаток 2
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації