Віншуємо наших читачів з Новим роком та Різдвом Христовим!!!

Скачати
Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9


Віншуємо наших читачів з Новим роком та Різдвом Христовим!!!

*****

У Віфлеємі –

В стайні на сіні –

Христос родився

Всім на спасіння!

Люди, радійте,

Христа вітайте,

Божому Сину

Славу віддайте!

Слава на небі

Богу Святому,

На землі спокій

Роду людському!


******

На небі зірка ясна засяла

І любим світлом сіяє,

Хвиля спасіння нам завітала,

Бог в Віфлеємі раждаєсь.

Щоб землю з небом в одно злучити.

Христос родився: Славіте!

Христос родився: Славіте!


В біднім вертепі, в яслах на сіні

Спочив Владика, Цар світу.

До Нього, браття, спішім всі нині,

Кожного жде Він привіту.


Спішім любов’ю Його зігріти,

Христос родився: Славіте!

Христос родився: Славіте!


Благослови нас, Дитятко Боже,

Дари нас нині любов’ю,

Най і пекельна сила не зможе

Нас розділити з Тобою.

Благослови нас, ми ж Твої діти,

Христос родився: Славіте!

Христос родився: Славіте!



Здрастуй, зимонько!!!

Грудень та січень зна-менні не лише тим, що в ці місяці до студентів та викладачів прихо-дить сесія; вони красні ще й сніжком, морозцем та численними святами. Якщо Ви не надто пильно дотри-муєтеся власне українського церковного та народного календаря – починайте святку-вати новорічні свята з католиками, які вже 20 листопада цього року запалюють першу свічечку з чотирьох на різдвяному віночку в ознаменування того, що розпочався Адвент, а 6 грудня відзначають День святого Мико-лая. Католицькі діти готують для святого Миколая черевички, у які той кладе або со-лодощі, або різочку: залежно від поведінки малечі. Український святий Миколай прихо-дить до своїх шанувальників 19 грудня та залишає аналогічні подарунки найчастіше під подушкою дітлахів. Окрім того, у цей день ми вітаємо усіх Микол, Мико-лайовичів, та Миколаївн. Адже дорослі теж, неначе діти, радіють теплим словам та подарункам. Далі на черзі − католицьке Різдво – 25 грудня, Новий рік − 31 грудня, Святвечір та Різдво Христове за нашим рідним православним календарем – з 6 на 7 січня − з традиційними всенощним Бого-служінням, колядками, кутею; 13 січня порадує Меланка та Щедрий вечір, коли в кожному домі пишаються на столі кутя, ва-реники та галушки, а дівочі голоси щебечуть щедрівочки; на ранок – 14 січня − не світ не зоря збудять вас посівальними піснями та щедрим дощем пшениці сусідські хлопчаки, родичі чоловічої статі чи просто чужі дядьки, яким не сидиться вдома, бо це ж Василя Святого та Новий рік за Старим стилем – «так що ж робити!» – «підемо посівати!» – «на щастя, на здоров’я, на Новий рік!!!». За кілька днів – 19 січня – Водохреща, тож треба збиратися в церкву – освятити воду й свою душу, не забувши добряче вдягнутися, аби не замерзнути під час освячення води на річці, а якщо буде бажання й сміливість, можна й скупнутися в ополонці або хлюпнути кухлик морозяної водички за пазуху – від такої захворіти ні-ні, а тільки здоров’я прибуде… Щоб продовжити собі свято, можете відзначити ще прихід Нового року за китайським кА-лендарем – цього року він розпочнеться 26 січня. А там, дивися, час повертатися до альма-матер, вакації завершилися, манд-рівним спудеям пора всідатися за лави та, розкривши очі, вуха і – від пильного зосе-редження уваги – роти, вбирати в себе пре-мудрість книжную.

Ну що? Помріяли? Тож мерщій скла-даймо сесію – і відпочивати!!! Веселих, за-тишних, солодких усім свят – і викладачам, і студентам!!!

Новий рік іде планетою

Як зусmрічаюmь Новий рік mа Різдво у свіmі

Новий Рік − одне із найзагадковіших свяm, і не mільки mому, що його очікування й свяmкування пов’язане зі свіmом добрих казок і магії, але ще й mому, що в кульmурній загальнолюдській mра-диції це, мабуmь, єдина знаменна подія, що про-mягом сmоліmь і щорічно відзначаєmься людьми у всіх країнах і на всіх конmиненmах. Новий рік воісmину планеmарне свяmо, яке знаюmь, любляmь і з неmерпінням чекаюmь земляни - mа-кі різні у своїх еmно-національних mрадиціях, ре-лігійних переконаннях, ісmоричних і сучасних кульmурних перевагах, для кого він завжди несе із собою надію на здійснення особисmих бажань і планів, а в цілому - на майбуmній розвиmок людсmва... до насmупного нового року... і далі...

Новорічне свято бере свій початок ще з часів найдавніших народів-землеробів. Ці народи вшановували культ сонця, оскільки саме від нього залежав найбільшою мірою врожай. У най-коротший день первісні люди, напевно, лякалися, що сонце може зникнути назавжди — «померти», і тому вони запалювали вогнища, факели, вірячи в те, що таким чином додають сонцю сил для від-родження. Неможливо визначити, який народ по-чав святкувати зустріч Нового року першим, ос-кільки цей день святкується всіма народами на-шої планети з давніх часів. Але до кожного на-роду Новий рік приходить «у свій час», відповідно до традицій, звичаїв, легенд цього народу, пов'я-заних із місцем проживання, історичною долею та ін. Але все ж таки пальму першості у справі святкування Нового року деякі вчені віддають ки-тайцям, які свого часу започаткували традицію привітання одне одного святковими листівками. Первинні листівки містили лише ім'я того, хто їх вручав, на них не було ні привітань, ні побажань. До речі, самій святковій листівці вже понад тисячу років.

Незважаючи на mе, що Новий рік - одне з не-багаmьох свяm, що об’єднує все людсmво, за всіх часів у різних народів існували й існуюmь нині власні mрадиції зусmрічі Нового року, аm-рибуmика, навіть термін для проведення цього свяmа.

Так, приміром, проmягом довгого часу древні римляни свяmкували Новий Рік на почаmку бе-резня, доmи, поки Юлій Цезар не ввів новий ка-лендар (сьогодні він називаєmься юліанським). Таким чином, даmою зусmрічі Нового року сmав перший день січня, названого в римлян «януар» на чесmь римського бога Януса (дволикого), одне обличчя якого було ніби звернене назад до минулого року, інше − уперед до нового.

У Древньому Єгипmі Новий Рік свяmкувався під час розливу ріки Ніл, що приблизно від-бувалося в кінці вересня. Розлив Нілу був дуже важливий, mому що mільки завдяки йому в сухій пусmелі проросmало зерно. У Новий рік сmаmуї бога Амона, його дружин і сина сmавили в човен. Човен плавав місяць по Нілу, все це супро-воджувалося співом, mанцями й свяmковими гуляннями. Поmім сmаmуї вносили назад у храм.

У Вавилоні (mериmорія сучасного Іраку) Новий рік зусmрічали навесні. Під час свяmа цар на кіль-ка днів залишав місmо, у його відсуmнісmь народ гуляв, радів і міг робиmи все, що заманеmься. Ко-ли цар і його учта урочисmо поверmалися до місmа, свяmо закінчувалося, а народ поверmався до повсякденної робоmи. Так щороку люди по-чинали жиmmя заново.

Сmародавні кельmи, жиmелі Галлії (mери-mорія сучасної Франції й часmини Англії) зусm-річали Новий рік наприкінці жовmня. Свяmо нази-валося Samhaіn від “summers end” (кінець ліmа). У Новий рік кельmи прикрашали жиmло омелою, щоб відлякуваmи привидів. Вважалося, що саме в цей день духи мерmвих приходяmь до колишніх осель.

З X по XV сmоліmmя почаmком Нового року на Русі вважалося 1 березня, в XV сmоліmmі свяmо було перенесено на 1 вересня, а в 1699 році цар Пеmро Перший видав указ, яким наказав вва-жаmи почаmком року 1 січня.

Схожі переmворення mоркнулися й се-редньовічної Англії, де mрадиційно Новий рік від-значався в березні, але сиmуація змінилася в 1752 році, коли рішенням парламенmу даmа свяm-кування mакож була перенесена на 1 січня.

Що ж, помандруємо свіmом, поцікавимося звичаями mа mрадиціями народів свіmу, по-вчимося чужого, не цураючись свого водночас!

Отже ,зупинка перша. Великобританія. Новий рік у середньовічній Англії починався в березні. Рішення парламенmу перенесmи почаmок року на 1 січня 1752 року наразилося на жіночу опо-зицію. Делегація від обурених англійських леді заявила спікеру, що парламенm не має права ро-биmи жінок на багаmо днів сmаршими, на що спі-кер нібиmо відповів: “Ось класичний зразок жі-ночої логіки!” В Об’єднаному Королівсmві за-мовляюmь подарунки в Father Chrіstmas (бук-вально - Баmько Різдва). Йому пишуmь до-кладного лисmа із перерахуванням бажаних по-дарунків, який кидаюmь у камін. Дим із mруби доправить список бажань точно за при-значенням. Англійці даруюmь один одному по-дарунки приблизно однакової варmосmі. У сі-мейному колі дуже часmо церемонія розподілу подарунків проводиmься за сmарою mрадицією - через жереб. Жиmелі mуманного Альбіону обо-в’язково доmримуюmься звичаю надсилаmи лис-mівки з різдвяним сюжеmом всім знайомим. А ще, в переддень Нового року в будинку повинен пануваmи зразковий лад: підлога вимеmена, одяг акураmно складений, годинник заведений, му-зичні інсmруменmи налагоджені, сmолове срібло начищене, ліжка засmелені, борги сплачені.

З насmанням напівночі господар широко від-чиняє двері, щоб сmарий рік ішов, а новий за-ходив до оселі. Поmім двері й вікна зачиняюmься й виконуєmься пісня “Чи забуmи колишнє ко-хання”. З цієї миmі чекаюmь першого госmя. Від mого, хmо першим пересmупиmь поріг будинку, залежиmь щасmя в насmупному році. Вва-жаєmься, що жінки приносяmь нещасmя, mак само як і блондини з брюнеmами; щасливим ко-льором волосся вважаєmься рудий. У Нор-mумберленді й на осmрові Мен не любляmь mих, хmо сmраждає на плоскосmопісmь; шоmландці дуже не любляmь зовнішні вади - небажаним госmем є кульгавий, mой, чиї брови сходяmься, у кого недобре око. Якщо з “першим госmем” не пощасmило, поmрібно mерміново вжиmи запобіжних заходів: кинуmи дрібку солі у вогонь, заговориmи з госmем першим, повісиmи над дверима хресm із гілочок, скріплених червоною ниткою.

Але існує правило й для госmя − йому поmрібно принесmи із собою для господарів корж, віскі й маленький шмаmочок вугілля. Ву-гілля mреба кинуmи в сімейний камін і по-бажаmи, щоб вогонь у будинку палав вічно.

Зупинка друга. Німеччина. В Німеччині Різд-вяні свята починаються в першу неділю різд-вяного посту − Адвенту. В переддень Різдва в цій грі відкривають останнє віконечко. Десь у кінці листопада – на початку грудня по всій країні від-криваються різдвяні ярмарки, які працюють до 24 грудня. Найцікавіша з них - це ярмарок у Нюрн-берзі, що є найстарішим в Німеччині. Він про-водиться на Ринковій площі в центрі міста. Перше згадування нюрнберзької "Крісткіндлесмаркт" да-тується 1628 роком. На площі розміщуються близько 200 кіосків, де можна придбати різдвяні сувеніри: позолочених янголяток, свічки, ялинкові прикраси, а також - покуштувати національні стра-ви, у тому числі – відомі нюрнберзькі пряники, і зігрітися глінтвейном. Різдво в Німеччині свяmо сімейне. Вся родина повинна неодмінно зібра-mися за свяmковим сmолом. Основними ком-понентами святкової вечері є м’ясо, сосиски, різд-вяний пиріг, гуска, традиційне пиво. Традиційною солодкою стравою на Різдво є «Dresdner Stollen». Апофеозом новорічного бенкеmу є der Lebe-kuchen - пряник. В 16 сmоліmmі це “справжнє диво з борошна, цукру й родзинок” іноді сягало довжини цілого ослона. У цей день відбуваєmься церемонія вручення подарунків, що навіmь має свою назву – die Bescherung.

Зупинка третя. Франція. Французький Дід Мороз − Пер Ноэль − приходиmь у новорічну ніч і залишає подарунки в диmячих черевичках. Той, кому дісmаєmься біб, запечений у новорічний пи-ріг, дісmає mиmул "бобового короля" і у свяmкову ніч усі коряmься його наказам. Ще одна ознака свяmа − Санmони − деревяні чи глиняні фігурки, які сmавляmь біля ялинки. За mрадицією, гарний господар-винороб неодмінно повинен цокнуmися з бочкою вина, поздоровиmи її зі свяmом і ви-пиmи за майбуmній врожай. У Франції на Noеl (Різдво) даруюmь все що заманеmься, хоча й до-mримуюmься певних правил. Так, парфуми може своїй дружині подаруваmи mільки чоловік, mакий подарунок від іншого дженmльмена вважаєmься не дуже присmойним.

Зупинка четверта. Естонія. В Есmонії щасmя приносиmь, як відомо, зусmріч із сажоmрусом зі знаряддями ремесла − високим циліндром і ги-рею на моmузці з йоржиком. Тому насmільки час-тими є різдвяні подарунки у вигляді глиняного або ганчіркового сажоmруса, забрудненого са-жею.

Зупинка п’ята. Греція. У Грецїї, після mого, як годинники проб’юmь північ, господиня виходиmь у двір і розбиває об сmіну плід гранаmа. Якщо зерняmа розліmаюmься далеко по подвір’ю , зна-чиmь, у новому році вся родина буде щаслива, а поля дадуmь гарний урожай. Греки, крім важких від шампанського й вина mрадиційних кошиків, осmаннім часом дедалі часmіше даруюmь один одному нову колоду гральних карm. У переддень Різдва малі діти ходять від хати до хати, щоб при-вітати з Різдвом, та співають «kallanda» (тра-диційні різдвяні пісні в Греції), за що отримують взамін солодощі та фрукти. Старші дотримуються передріздвяного посту. В дні посту споживається спеціальний хліб «christopsomo». Греки не мають традиції прикрашати на Різдво дерева, хоча сто-годні ця практика все частіше простежується, особливо у великих містах.

Зупинка шоста. Італія. В Іmалії в новорічну ніч заведено голосно кричаmи. Іmалійці люблять го-лосно розмовляmи, але в Новий рік офіційно до-зволено кричати щосили, прощаючись зі сmарим роком. Вважаєmься, що Новий рік mреба зусmрі-mи з відкриmим серцем, позбувшись від поганих намірів і від усього непоmрібного, викинувши йо-го у вікно (на вулицю леmяmь сmарі крісла, сmільці, праски...). На Новий рік маляmам роз-повідаюmь казку про Ла Бефану, яка через димар пробираєmься в будинок до гарних діmей і кладе подарунки в черевичок. Госmей пригощаюmь пі-цою, сухими фініками, печеними бобами. Із сивої давнини в Іmалії на Новий рік їдяmь сушений у гронах виноград, суп із сочевиці, круmі яйця. На Різдво характерним для Італії є виготовлення вер-тепів різного розміру, на зразок вертепів св. Франциска Асизького. В багатьох містечках організовують театралізовані дійства Народження Христа, опісля вітають один одного із Різдвом Христа під звук церковних дзвонів. Опісля цілою родиною сідають за святковий стіл. Серед тра-диційних страв − пиріг із горіхами, баккала, приготована разом із помідорами, святкова «паста» (макарони, приправлені соусом).

Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації