Тут буде назва книги Тут будуть реквізити зміст

Скачати
Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   75

БУТИ КРАЩИМ ТРЕНЕРОМ. ЯК ЦЕ?


Коли в квітні 2002 опитування на конференції, проведеній ресурсом www.trainings.ru, віддало Деревицькому бляшану п’ятилітровую бочку "Балтики" і диплом кращого тренера Росії 2001-го року, це спочатку здалося потішним.

По-перше, для росіян я іноземець.

По-друге, і що з цим титулом тепер робити?

А по-третє, чому?

У мене незвичайний шлях до ремесла бізнес-тренера. Я не спустився до нього з чистих світлих кафедр, а, як я це зазвичай формулюю, піднявся з пилу і бруду власних продажів. Мої дні зі слухачами не схожі на класичний тренінг. Тому що я просто не вмію проводити класичні тренінги. Я завжди цінував професійну свободу і легко йшов із професії в професію. Цим почасти була зумовлена досада від одержання звання "кращий" адже, якщо раніше я був вільною людиною, нікому й нічим не зобов'язаною, то тепер це звання доведеться захищати, підтверджувати в наступні роки. А цього зовсім не хочеться не люблю щурячі перегони в будь-яких їхніх проявах.

Просто одного разу зрозумів, чому раптом виявився кращим. А якщо зрозумів, то повинен і вас цього навчити. Не знаю, чим займаєтесь ви, але це відкриття мусить і вам стати в пригоді.

Втім, це ніяке й не відкриття.

Ще Олександр Сергійович писав: "Чем меньше женщину мы любим, тем легче нравимся мы ей..."

Я натхненно займався продажами й натхненно потім навчав. Але цей світ мені ніколи не здавався справжнім. Це було грою. Та й як ще ставитися до того, що відбувається в цьому житті?

Коли конкуренти хочуть якійсь фірмі відбити бажання навчатися в Деревицького, вони, психологи, кажуть:

Та що ви!.. Який з нього тренер адже він геолог!..

Так, я геолог. І це живе в мені дотепер.

Один із сезонів маршрутним робітником-радіометристом зі мною працював школяр. Він пішов у тундру на канікули. Андрій, як і всі його ровесники, був акселератом високий і натренований, але витривалості дорослого чоловіка в нього ще не було. І хоч я жалів його, не перевантажував зразками й пробами, але до кінця дня він знемагав.

Тоді старший геолог Єрмілов навчив мене, яким допінгом Андрія підбадьорювати. І вечорами, закінчуючи маршрут, коли школяр вже ледве плівся, я починав його під'юджувати:

Андрію, дивися яке сонце червоне. Ми як на Марсі. Уяви, що в тебе на грудях не радіометр, а лазерний бластер. Ось там, за кедрами, злісні мутанти!.. Андрій вишкіряв свої вже не молочні зуби. Ще за п’ять хвилин він згадував своє захоплення карате й починав ударами ніг звалювати на ягель хирляві висохлі листв’яники. У них корені ростуть не вглиб, а стеляться понад мохом, удар і падають!..

Людині потрібна гра.

Паустовський описував у своїх військових мемуарах, як сина полку на час бою солдати відправляли з фальшивою запискою в санчастину подалі від обстрілу.

Маленький воїн біг по стежині. Підхопивши ціпок (шаблю), він рубав жовті голови іван-чаю, що ріс вздовж стежки. Людина на війні грала у війну. Життя змінювалося...

Я не ставився серйозно до жодної з моїх професій. Просто тому, що за вдачею дуже несерйозна людина.

Любий читачу, спробуй у своїх завтрашніх продажах не працювати, а грати. Грати в продажі.

Якщо продаючи ти будеш грати в продажі, то станеш кращим продавцем з такою смішною легкістю й таким бешкетуванням, з якими Деревицький у 2001-ому раптом став кращим тренером.


Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації