Семантична полівекторність квантитативних слів: лінгвокогнітивні аспекти (замість передмови)

Скачати
Документи
  1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   23
Швачко С.О.

СЕМАНТИЧНА ПОЛІВЕКТОРНІСТЬ КВАНТИТАТИВНИХ СЛІВ: ЛІНГВОКОГНІТИВНІ АСПЕКТИ (замість передмови)


Труднощі інтерпретації квантитативних слів обумовлюються їх віддаленістю від предметного етапу становлення, іманентністю мовних систем, інтегративною дією лінгвальних та екстралінгвальних факторів. Квантитативні ознаки позначаються у мові по-різному – лексично, граматично, аналітично, синтетично, однозначно, синкретично, прямо, опосередковано, фігурально, експліцитно, імпліцитно, точно, приблизно, невизначено, нейтрально, емоціонально, гіпертрофовано.

Зазначені слова представлені у дослідницькій парадигмі філософсько-логічними та лінгвістичними векторами [1; 5; 21; 2; 6; 8; 9; 12; 15; 17; 23; 25; 26; 27].

Об’єктом дослідження даної монографії є квантитативні одиниці (КО), предметом – їх семантична полівекторність. Актуальність вивчення КО зумовлюється тенденцією лінгвістичного сьогодення до осмислення системно-функціональних парадигм мовних одиниць з позицій дієвості антропоцентризму [7; 11; 14; 19; 24].

Крилатими стали визначення : Число – це все (Піфагор). Число – це факт духовної культури. За математичними конструкціями слід бачити реальність (Лосєв). Числа потребують розуміння, символи та знамення – інтерпретації (Арутюнова).

Квантифікація корелює з континуальною та дискретною субстанціями. Дискретним субстанціям притаманна природна сегментація [16,44-65]. Штучна сегментація буває спеціалізованою (слова міри і ваги) та неспеціалізованою (назви контейнерів, ємностей та порцій). Усі сегментатори при цьому є дискретними, але не всі сегментанди піддаються квантифікації. Пор. рос.: мораль, любовь, белизна, гордость, терпение [16]. Екстеріоризація роздільних та нероздільних квантитативних ознак асоціює з універсальною категорією – функціонально семантичним полем кількості (ФСПК) [4, 22]. Мова виробляє притаманні їй засоби матеріалізації ядерних та периферійних зон ФСПК, закріплює за ними різнорівневі одиниці вербалізації когнітивних доробків. Метазнаки кількості експлікуються у дефініціях, уточнюються дискурсивними чинниками. Кількості, категорії реальної дійсності, протистоїть вакуум – абсолютна пустота, яка не вимірюється [1, 6].

Квантитативні значення є інгерентними для багатьох частин мови, найбільш показовими вони є для числівників. Центральними метакатегоріями ФСПК є число та міра, які відповідно корелюють з дискретними та недискретними ознаками денотатів. Числові номінації (основна група – числівники) позначають дискретну кількість, слова міри і ваги – недискретну. Обидві групи (числові та димензіональні) є центрами ФСПК, інтегральними семами якого є число та міра. Кількісні числівники ригористичні у своїй лінійній представленості зліва направо. За семантикою вони різняться на одну одиницю: 3=2+1, 2=1+1 тощо. На хронологічному векторі числівник позначають темпоральні характеристики, на локальному – просторові. Числівники реалізують при цьому квантитативні та нумеративні значення, мають своє місце в епідигматичній парадигмі. Поліаспектність числівників перегукується з їх поліфункціональністю – квантитативною, нумеративною, когнітивною, аксіологічною, символічною, лінгвокреативною, текстотвірною функціями. Числівники як основні одиниці лічби існували та існують у багатьох мовах минулого та сучасного. Вони появилися у пізньому палеоліті, стали також значущим поштовхом у розвитку письменності [10, 272-273]. Букви – історично специфічні образи чисел. Англійські числівники мають етимологічні паралелі в індоєвропейських мовах. Людина з присутньою їй фізичною симетрією послужила прототипом числових еталонів. Соматична парність, будова рук, ніг були основою для десятинної та вігезимальної (двадцятичної) систем лічби та міри. Етимонами числівників були назви частин тіла (соматичні назви), камінців, зарубок, ліній тощо. Сучасні числівники дистанціюють від предметної семантики, їх вихідне значення є ілюзорним, воно верифікується опосередковано, нагадуючи про минулий когнітивний досвід [26; 27].

Поле кількості має складну структуру. Домінантне місце у ФСПК займають числівники, бо:

На парадигматичній осі, поза текстом, числівники реалізують тільки точні числові параметри. У текстовому оточенні числівники, як і інші слова, модифікуються, змінюються і номінують як точні, так і неточні (приблизні, невизначені) ознаки. На синтагматичній осі числівники позначені біфункціональністю – реалізацією квантитативної (а) та нумеративної (б) функцій. Пор.:

  1. англ.: three books – two students;

укр.: чотири зошити – дві неділі.

б) англ.: two times two is four;

укр.: чотири помножити на два.

В англійській, українській, російській мовах точність позначається на морфемному, лексичному та граматичному рівнях. Пор.: морфемний – англ. monologue dialogue, укр. монолог, діалог, рос. монолог, диалог; лексичний – англ. dozen, century,укр. дюжина, сторіччя, рос. дюжина, столетие; граматичний – англ.a bookbooks, укр. книжка – книжки, рос. книга – книги. Порядок компонентів у нумеральних словосполученнях (НумС) та оточення НумС є визначальними для матеріалізації точної чи приблизної кількості. Пор.: англ. two birdsa bird or two; укр. десять сторінок – сторінок десять; рос. тридцать лет - лет тридцать; англ.exactly two hoursabout two hours; укр. рівно три години – приблизно три години; рос. точно два часа – около двух часов. Співвіднесеність НумС з реальними та ірреальними феноменами є релевантною до позначення кількісних ознак. Пор. : англ. two conceptsto kill two birds with one stone; укр. чотири картини – сім раз відміряй , а раз відріж; рос. два мира, за семью печатями.

Числівники, як слова міри і ваги, потребують глибокого осмислення, а їх тенденції – інтерпретації. Людина – це міра кількості. Метафорично: весь світ є палатою міри і ваги. Відомо, що люди вимірювали об‘єкти сажнями, п‘ядями, пальцями, кроками [6]. Слова міри і ваги підлягають процесу термінологізації, втрати предметної семи, яку вони з часом повертають собі на новому витку еволюції, детермінологізуючись. За межами терміносистеми кількісні одиниці (КО) позначають приблизну та невизначену кількість. Але семантичні девіації КО на цьому не закінчуються, у їх еволюції з’являються предметні та квалітативні семи. Адитивним є також синсемантичне вживання КО. Наприклад, в спустошених блоках з НумС, що має місце в поверхневих структурах римованих текстів. З часом, поліфункціональність КО збільшується, набирає нових обертів. КО використовується в аксіологічній практиці, в суб’єктивних коментуваннях. У домені КО діє закон мовної асиметрії, відсутності ригористичної відповідності між формою та смислом, значенням та функцією. Це є очевидним у феномені синкретичності, поліфункціональності та полімодальності КО [2; 13; 20; 25; 26; 27].

Квантитативні одиниці актуалізують як кількісні, так і кількісно-якісні, якісні ознаки предметів артефактів та явищ, про що свідчить дослідження фразеологічного корпусу з нумеральним компонентом – числівником (ФО(ч)). Десемантизація КО простежується, як показує дослідження ФО(ч), у лексикалізованих одиницях на позначення невизначеної та спустошеної квантитативності. KО мають тенденцію позначати кількісні ознаки полярних денотатів (абстрактних та конкретних). Пор.: англ. tons of pirates, bushels of letters, an ounce of love, pounds of pardon, years of snow, thousands of kisses, oceans of time, oceans of trouble; укр. за кусок кишки – сім верст пішки, сім раз відміряй, а раз відріж; море сльоз, гори золота, хура вдачі, баняк розуму; рос. сто пудов соли, семь мешков радости, без пяти минут студент, тридцать четыре процента любви.

Образи створюються також шляхом кількісної гіперхарактеризації. Пор.:

укр.

А в нашого Омелечка

Невелика сімеєчка,-

Тільки він та вона,

та старий, та стара,

та діток череда:

два парубки усатеньких,

дві дівочки косатеньких,

два дрова рубає,

та двох дома немає,

та дві Насті в запасці,

та дві Христі в намисті,

та дві ляльки в колисці,

та дві няньки колише

(Народна пісня).


рос. Искусство галереи XL, десять метров смертельного ужаса, куча больших и маленьких удовольствий [18].

Квантитативні словосполучення під стилістичним натиском модифікуються, набирають рис ірреальності та неочікуваності. При цьому КО використовують креативні резерви мови, її динамізм та адаптивність. Показовою є мова преси, у якій КО почувають себе комфортно. Пор.: рос. террорист стоимостью миллион долларов; выборы обошлись в 13 гектаров наглядной агитации, 70 часов рекламы, 21000 хвалебных газетных публикаций, более 1 млн 300 тыс. слов обещаний и миллиарда нервных клеток. В минувшее воскресенье Самара выбирала нового градоначальника [18, 201-206].

Кількісні слова образно використовуються в парамеїчних одиницях типу: англ. In for a penny, in for a pound; give him an inch and he will take an ell; аfter dinner rest a while, after supper walk a mile; an ounce of good life is better than a pound of pardon; an ounce of practice is worth a pound of theory; how many if’s go to a bushel? Many words will not fill a bush; to make a pint measure hold a quart.

„Пустими” числівники стають не зразу, до цього вони проходять етап семантизації дуальних понять „багато, мало”. Пор.: англ. one in a hundred, one to thousand, a stitch a time saves nine, two heads are better than one; укр. біда не ходить одна, а з дітками; на всі чотири сторони; рос. ум - хорошо, а два- лучше; старый друг лучше новых двух. При повній десемантизації числівники номінують якісні ознаки. Пор.: англ. dressed up to the nines „одягнутий модно, зі смаком”, nine worthies ”знамениті люди”, a cat has nine lives „живучий”. Наступним кроком до „семантичної пустоти” є використання числівників як орнаментальних одиниць, актуалізаторів ритму та рими, що спостерігається у лічилках, дитячих віршиках та скоромовках. Пор.:

англ.

One potato, two potatoes,

Three potatoes, four,

Five potatoes, six potatoes,

Seven potatoes more.

One, two, three,

sparrows in a tree.

Four , five, six

Tiny little sticks.

Seven , eight, nine

This nest is mine.


рос.

Плыл по берегу пескарик,

Потерял воздушный шарик,

Помоги его найти,

Посчитай до десяти:

Раз, два, три, четыре,

Пять, шесть, семь,

Восемь, девять, десять,

выплывает белый месяц.

„Пусті числівники” замінюються іншими словами, що оберігають римовану поверхневу структуру тексту. Пор.: англ. one, two , three , four , five, Оnce I caught a fish alive; Intery, wintery, coterie, corn, Apple seed and briar thorn [18, 201-206]. Замінники використовуються і за межами англомовного дискурсу. Так, квазіслова hickory, dickory, dick (дитяча пісенька) корелюють із кельтськими одиницями hevera ‘8’, devera ‘9’, dick ‘10’, які вживалися у субмові пастухів Камбрії [18:203]. Орнаментальними числівниками, таким чином, заповнюють лакуни поверхневих структур, а також вони є фаворитами фразеологічних одиниць. Пор.: англ. as cross as (two) dogs over a (one) bone; as like as (two) peas. Пропуск числових конституентів two, one не змінює квалітативного характеру словосполучення.

Універсальною для КО є тенденція до десемантизації, втрати квантитативності, до їх збагачення квалітативними, предметними та нульовими семами. Виразниками квантитативних значень можуть бути лексеми, позбавлені квантитативних сем. Пор.: рос. денег куры не клюют (много денег), куда деваться от княжон (слишком много невест) [18:204].

Слід зазначити, що кількісні значення числівників вивітрюються у символічних позначеннях типу: 4 „символ порядку”, 7 „символ достатку”, 100 „символ повноти”, 13 „символ нещастя” [8].

Аксіологічний аспект притаманний порядковим ад‘єктивам типу: англ. first, second, third, укр. перший, другий, третій. Наприклад: англ. first teeth „молочні зуби”, second teeth „постійні зуби”, third teeth „вставні зуби”, second to none „неперевершений”, second thoughts „подальші роздуми”; укр. третій лишній, сьома вода на киселі; рос. играть первую скрипку, третьего не дано.

Нормативним для числівників стало позначення династій, телефонів, маршрутів, машин, брендів [20]. Слогани реклами насичені квантитативними одиницями типу супер-, макро-, міні-.

Метафори та інші тропеїчні засоби із КО вказують на інтенції адресанта, вербалізують його вплив на поведінку адресата. В гумористичних ситуаціях анекдотах КО створюють ефект лінгвістичної гри [22] . Пор.:

англ.

Teacher: If we take three from seven, what difference does it make?

Pupil: That is what I say.


рос.

- Алло, гостиница? Соедините меня с женой.

- Какой номер?

-Я вам что – турок, чтобы их нумеровать?! (номер жены вместо номера комнаты).


або: - Сколько стоит это колье?

- Десять тысяч.

- Черт, а это?

- Два черта [18:201-206].

Слід зазначити, що у словосполученнях рос. черта с два, раз, два и обчелся ідея кількості зовсім розмита.

Семантична полівекторність числівників ілюструється також їх текстотвірною, аргументативною функціями. У текстах вони вживаються як елементи когезії, поряд з іншими конекторами та метатекстовими словами [5]. Пор.: англ. consequently, thеn, the following objectives, the next, in addition, therefore, the final items, furthermore, next two major projects, firstly, secondly, thirdly, the former, the latter, the last, so on, etc.; укр. таким чином, у зв‘язку з вищезазначеним, загальновідомим є ..., крім трьох підсистем, декілька ключових явищ, по-перше, по-друге, на нашу думку, зокрема, з одного боку, з іншого боку і т.д.

Одиниці з кількісними семами є фаворитами народної творчості та ідіолектів [3:521-534], які створюються за діючими моделями мови. Пор.: рос. Умом Россию не понять, аршином общим не измерить (Тютчев).

Числівники, з одного боку, слова міри і ваги, з іншого - мають багато спільного стосовно їх семантичної еволюції та функціонування. Термінологізація КО позначена втратою предметної семантики, збагаченням КО семами точної квантифікації. За межами терміносистеми та на фразеологічному просторі КО утворюють дуальну опозицію на позначення полярних понять „багато-мало”. На синтагматичному рівні КО притаманна семантизація бівекторності – точної, приблизної / невизначеної кількості. Детермінуючими факторами при цьому служать текстові та дискурсивні чинники. У семантичній еволюції КО повторюють свій цикл становлення: реверсують значення предметності, квалітативності та синкретичності. Лінгвістичні параметри КО обумовлені дієвістю лінгвальних та екстралінгвальних факторів, природою денотатів, ознаками останніх та шляхами їх пізнання.

Вектор стандарт-експресія у домені КО є рушійною наскрізною силою, що розмиває етимологічні витоки зазначених слів, генерує семантизацію квантитативності предметності, квалітативності, верифікує універсальний характер кількісних слів – їх поліаспектність, полівекторність та поліфункціональність.

Список літератури

  1. Арутюнова Н.Д. Проблема числа // Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка /Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.-М.:Индрик, 2005.- С.5-21.

  2. Баранова С.В. Вираження кількісно-якісних відношень синтаксичними структурами англійської мови: Дис ... канд. філол.наук. – Харків, 1997. – 170 с.

  3. Большакова Г.Н. Единицы с количественной, качественно-количественной и количественно-оценочной семантикой в идиолекте и идиостиле В.Набокова.Монография. Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка / Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.-М.:Индрик, 2005. – С.521-534.

  4. Бондарко А.В.Функциональная модель граматики. Теоретические основы, итоги, перспективы // Язык и речевая деятельность.- Л.:Наука, 1684.- 133с.

  5. Вежбицкая А. Язык. Культура. Познание. – М.: Русские словари, 1996. – 411 с.

  6. Винник В.О. Назви одиниць виміру і ваги. – К.: Наукова думка, 1966. – 152 с.

  7. Вихованець І.Р. Граматика української мови. Синтаксис. – К.: Либідь, 1993. – 368 с.

  8. Жаботинская С.А. Когнитивные и номинативные аспекты класса числительных (на материале современного английского языка). – М.: ИЯРАН, 1992. - 216с.

  9. Жлуктенко Ю.О. Порівняльна граматика української та англійської мов. – К.: Рад.школа, 1962. – 160 с.

  10. Жолобов О.Ф. Статистика и динамика древнеславянских квантитативних форм // Логический анализ языка. Квантитативный аспект язика /Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.-М.: Индрик, 2005.-С.372-383.

  11. Загнітко А.П. Теоретична граматика української мови: синтаксис. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 662 с.

  12. Категория количества в современных европейских языках: Монография / Ред.кол.: В.В.Акуленко, С.А.Швачко, Е.И.Букреева

и др. / Отв.ред.В.В.Акуленко. – К.: Наукова думка, 1990. – 284 с.

  1. Кобякова И.К. Особенности реализации лигвокреативной функции в английских текстах малого жанра.- К., 1996. – 197 с.

  2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.: Академія, 1990. – 288 с.

  3. Кошевая И.Г. К проблеме знака и значения в языке: Учеб.пос. – М.: Изд-во.Моск.пед.ин-та им.В.И.Ленина, 1976. – 143 с.

  4. Крылов С.А. Количественность как понятийная категория

//Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка

/ Отв.ред.Н.Д.Арутюнова.- М.:Индрик, 2005.- С.44-65.

  1. Кубрякова Е.С. Части речи с когнитивной точки зрения. – М.: ИЯРАН, 1997.–331 с.

  2. Литвин Ф.А. Кванторы и слова: Монография: Логический анализ языка. Квантитативный аспект языка / Отв.ред. Н.Д.Арутюнова.-М.:Индрик, 2005.- С.201-206.

  3. Манакин В.Н. Сравнительная лексикология: Учебное пособие.–К.: Знання, 2004.–326 с.

  4. Медведь Е.Н. Системно-функциональные особенности квантитативных единиц // Дис...канд.филол.наук: 10.02.04.– Харьков, 2001.- 187 с.

  5. Панфилов В.З. Философские проблемы языкознания: гносеологические аспекты. – М.:Наука, 1977. – 287 с.

  6. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникации. – М.: Центр, 1998. – 352 с.

  7. Реформатский А.А. Число и грамматика // Вопросы грамматики. – Сб.ст. к 75-летию И.И.Мещанинова. – М.; Л.: Изд-во АН СССР, 1960.- С.384-400.

  8. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К.: АТ „ОКО”, 1996. – 416 с.

  9. Чернюк Н.И. Количественные градации в системе имени английского языка. – Дис…канд.филол.наук. – М., 1978. – 204 с.

  10. Швачко С.А. Средства выражения количества в современном английском, русском и украинском языках : Монография. – К.: Вища школа, 1981. – 144 с.

  11. Швачко С.А. Эволюция и функционирование слов–измерителей в системе английского языка (на материале слов меры и веса) : Дис...канд.филол.наук.- К., 1971. – 198 с.



Швачко С.О.
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації