Головне управління освіти І науки

Скачати
Документи
1   2   3   4   5   6   7   8   9

ІІ рівень


4.

Напишіть рівняння реакцій, за допомогою яких можна здійснити такі перетворення:

Si→Mg2Si→X→SiO2→Na2SiO3→H2SiO3 →SiO2→Si

4

5.

Визначте об’єм хлорметану (н.у.), що утворився при взаємодії метану з хлором, який отримали при взаємодії надлишку бертолетової солі з 80г розчину хлоридної кислоти (=36,5%).

4

6.

Скільки мл 98% фосфатної кислоти (=1,8г/см3) необхідно взяти для приготування 5л 45%(мас.) розчину цієї кислоти (=1,3г/см3).

4




ІІІ рівень

7.

У семи пронумерованих пробірках знаходяться H3PO4, FeSO4, Pb(NO3)2, Mn(NO3)2, H2O2, H2SO4, KOH. Користуючись тільки виданими реактивами, визначте вміст пробірок. Запишіть рівняння відповідних реакцій.

7

8.

При розчиненні в водному розчині лугу 12 г сплаву кремнію з цинком виділилося 9,408л водню. Визначіть процентний склад сплаву.

7

9.

Який час необхідний для того щоб осадити електрохімічно мідне покриття (=8,96г/см3) товщиною 0,1мм при густині струму 2А/дм2. Вихід за струмом 100%.

7




11 Клас

І рівень

1.

Складіть електронну формулу атома Осмію та йона Os6+.

2

2.

Поясніть, які саме валентності та ступені окиснення може проявляти в своїх сполуках елемент Силіцій. Наведіть приклади його сполук

2

3.

Порівняйте хімічні властивості одноатомних та триатомних насичених спиртів (на прикладах етанолу та гліцерину). Відповідь підтвердіть рівняннями реакцій.

2

ІІ рівень

4.

Напишіть рівняння реакцій з допомогою яких можна одержати амінооцтову кислоту, виходячи з метану. Вкажіть умови протікання реакцій і назви всіх продуктів реакцій.

4

5.

Оцтова кислота яку отримали шляхом каталітичного окиснення ацетальдегіду с практичним виходом 80%, прореагувала з надлишком натрій карбонату. Газ, що виділився при цьому, утворив з натрій гідроксидом кислу сіль масою 4,2г. Розрахуйте об’єм кисню (н.у.), що прореагував з ацетальдегідом.

4

6.

При розчиненні сплаву цинку, алюмінію і невідомого металу в хлоридній кислоті виділилось 5,824л (н.у.) водню, а при розчиненні тієї ж кількості сплаву в натрій гідроксиді, виділилось 4,48л (н.у.) водню і утворилось 3,36г нерозчинного осаду. Визначіть невідомий метал.

4

ІІІ рівень

7.

При дегідратації насиченого одноатомного спирту і наступної обробки утвореної сполуки надлишком бромоводню отримано 65,4г броміду з виходом 75% від теоретичного. При взаємодії тієї ж кількості спирту з натрієм виділилося 8,96л газу (н.у.). Який спирт було взято для реакцій?

7

8.

При взаємодії 29,8г калій надпероксиду (K2O4) та натрій пероксиду (Na2O2) з1 л води виділилося 5,6 л (н.у.) кисню. Визначте склад вихідної суміші (% мас.).

7

9.

При електролізі водного розчину натрієвої солі однокарбонової кислоти на аноді утворився газ та рідина (вуглеводень), що містить 83,72% Карбону за масою. Назвіть невідому сіль. Напишіть рівняння реакції. Який час необхідно вести електроліз при силі струму 3А для того, щоб отримати 1г вуглеводню.

7




Призерами обласного конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт стали в 2005 році стали такі дійсні члени МАН:

Кожного року одного призера другого етапу конкурсу-захисту наукових робіт членів МАН України, що отримав диплом першого ступеня та набрав найбільшу кількість балів, направляли на третій (Всеукраїнський) етап конкурсу-захисту. Результати цього етапу за останні чотири роки такі:

2002 рік

Гладкий Андрій, 11 кл., НВК №55. “Протоакцепторні властивості деяких похідних дициклопентапіридину в основному та збудженому станах”. наук. кер. к.х.н. с.н.с. ХНУ Григорович О.В., вчитель Ушакова Н.А. диплом ІІ ступеня.

2003 рік

Ільяшенко Родіон, 11 кл., СЗОШ І-ІІІ ст. №80. “Кислотно-основні рівноваги 2,6-динітрофенолу у воді та у міцелярних розчинах поверхнево-активних речовин”. наук. кер. аспірант ХНУ _____________, вчитель Варавва Н.Є. диплом ІІ ступеня.

2004 рік

Троцько Дмитро, 11 кл., СЗНВК №45. “Академічна гімназія”, “Дизайн флуоресцентних сенсорів на основі похідних 2,6-дистирилпіридину: електронні спектри та комплексоуторення металів”. наук. кер. к.х.н. с.н.с. ХНУ Григорович О.В., вчитель Григорович О.В. диплом ІІ ступеня.

2005 рік

Водолаженко Марія, 11 клас, НВК №161 “Імпульс”. “Дослідження електродних процесів при біцільовому вилученні нікелю з розведених аміачних розчинів”, наук. кер. к.т.н., с.н.с. НТУ “ХПІ” Трубнікова Л.В., вчитель Затильнікова Н.М., диплом І ступеня.

Необхідно відмітити що більша частина дійсних членів МАН із року в рік поступають у вищі навчальні заклади на хімічні спеціальності і уже на І курсі приймають активну участь у студентській науковій роботі, виступають з доповідями на наукових конференціях різного рівня, публікуються в наукових журналах, далі працюють науковцями, поступають в аспірантуру.


Бугай О. В.


МАН– ШЛЯХ ДО ВЕЛИКОЇ НАУКИ


Процеси, що відбуваються в Україні обумовили нові тенденції розвитку освіти та викристалізували потребу суспільства в творчих, діяльних, обдарованих, інтелектуально розвинених громадянах, оновлення національної свідомості. Великого значення при цьому набуває творча пізнавальна діяльність школярів, як майбутнього нашої держави, що передбачено реалізацією положень Державної національної програми “ Освіта “

( Україна ХХІ століття ), Національної доктрини розвитку освіти, Законів України про освіту. І тому завданням позашкільних навчальних закладів є виховання такої особистості, яка б була здатна діяти в нових, часто нестандартних умовах.

Програми гурткової роботи з біології надають реальні можливості прилучити учнів до дослідницької роботи, розвинути їхні творчі здібності . Але треба пам’ятати , що дослідження повинні бути систематичними і планомірними, мета роботи – чітко сформульована і посильна для досягнення.

В методиці навчальних досліджень можна виділити декілька етапів:

  1. Вибір теми дослідження, формулювання його мети.

  2. Збір попередніх даних про об’єкт вивчення, прийомах і методах роботи.

  3. Встановлення послідовності робіт, складання плану, проектування експерименту.

  4. Відбір необхідного обладнання, створення умов для досягнення поставленої мети.

  5. Виконання та реєстрація ходу робіт і спостережень.

  6. Аналіз результатів спостережень і формулювання висновків.

  7. Уточнення плану і написання науково-дослідницької роботи.

  8. Оформлення роботи.

Тематика досліджень еколого-біологічного напрямку може дуже різноманітна:

Головне, щоб робота відповідала інтересам учня, його віковим, індивідуальним та інтелектуальним можливостям. Для спостережень і досліджень відбирають такі об’єкти та явища, які найбільш типово і яскраво відбивають суттєві сторони місцевих природних умов; доступні для систематичних і регулярних спостережень; можуть бути використані в навчальному процесі для формування і розвитку в учнів біологічних понять, логічного мислення, пізнавальних інтересів, удосконалення практичних вмінь і навичок.

Для успішного виконання науково-дослідницької роботи необхідно чітко її спланувати. У найбільш загальному вигляді структуру планування можна поділити на два етапи. Перший етап включає:

Другий етап планування передбачає розробку програми досліджень. Найбільш важливими моментами цього етапу є:

Завдання учням необхідно давати у письмовому вигляді. Науковий керівник записує мету дослідження, відомості про джерела знань, короткі вказівки до виконання роботи.

Успішне проведення експерименту багато в чому залежить від вибору теми досліджень. Пари цьому слід уявляти рівень розробки проблем, їх перспективність, запити

теорії і практики. Вибираючи тему, слід брати до уваги такі критерії. Як актуальність, новизна, перспективність. Назва теми дослідження повинна бути чіткою та стислою. При формулюванні мети роботи слід уникати загальних фраз, як наприклад: “ Вивчити гніздову поведінку дроздів ”. Тут не ясно про які види дроздів йдеться, які питання гніздової поведінки передбачається вивчити.

Однією з типових помилок при визначенні мети досліджень є підміна її завданнями, які не можуть бути метою наукової роботи. Наприклад, часто пишуть: “ Навчитись доглядати за акваріумними рибками ”. Але це не мета дослідження, а засіб її досягнення. Науковому керівникові слід пам’ятати, що що підліток в першу чергу цікавиться конкретним об’єктом ( явищем ) і починає роботу сподіваючись отримати, наприклад , мальків від даних риб, виявити певну закономірність, перевірити свої передбачення.

Вказівки до завдань бажано складати так, щоб вони не регламентували повністю дій учня, а лише спрямовували його діяльність у потрібному руслі, допомагали визначити послідовність операцій, дозволяли досліднику відкрити “ для себе “ нові знання ( факти або явища ).

Після ознайомлення з темою, вияснення завдань та мети майбутньої роботи, розпочинається наступний етап – збір попередніх відомостей про об’єкт дослідження та методику роботи з ним. Використовуючи доступну біологічну літературу, юний дослідник шукає конкретні відомості про об’єкт вивчення, виясняє, що вже відомо з даного питання науці, знайомиться з науковою термінологією.

Вивчення наукової літератури є важливим етапом роботи, який дозволяє уникнути непотрібного дублювання і гаяння часу. Дослідник повинен чітко знати, що в даній галузі є вже вивченим, а що залишилось невивченим, і ясно розуміти, чому це невивчене потрібно дослідити. Тільки маючи ці знання, можна чітко сформулювати проблему, для вирішення якої буде проведено експеримент чи експерименти.

Крім відміченого знання наукової літератури потрібне для висунення робочої гіпотези, тобто наукового припущення про розвиток явищ, на якому базується пояснення очікуваних в запланованому експерименті результатів. Робоча гіпотеза, яка висувається до проведення експерименту, є важливим методичним інструментом організації наукових досліджень. Вона є відправним пунктом для складання досліду.

Для успішного виконання дослідження особливого значення набуває розробка плану. Він включає перелік робіт, що забезпечують логічну послідовність ходу дослідження. При розробці плану визначають: а) умови проведення дослідження (перевірки гіпотези ); б) необхідні спостереження; в) величини виміру; г) прилади і матеріали для кожного етапу роботи; д) послідовність виконуваних дослідів і спостережень; е) найбільш раціональну форму запису інформації; є) форми звітності (повідомлення на заняттях гуртка, доповідь на конференції, участь у конкурсі, виставці тощо ).

Після складання плану підбираються необхідні для роботи матеріали та обладнання, проводяться у запланованій послідовності спостереження та виміри. Роль керівника у цій та наступній роботі юного дослідника є спрямовуючою і корегуючою.

Дуже важливо привчити школярів точно фіксувати результати спостережень. Основна вимога до записів власних спостережень – чіткість і ясність в описанні. Необхідно реєструвати факти тільки тільки під час спостережень і відмічати лише те, в чому переконаний. В той же час спостерігач повинен записувати свої сумніви і припущення, шукати їх підтвердження або спростування.

Основним завданням учнівських досліджень з біології є навчання школярів методам самостійного мислення. Необхідно вчити не тільки фіксувати і аналізувати окремі факти або явища, але й знаходити зв’язки між ними.

В міру накопичення матеріалу юні дослідники обробляють його і осмислюють, працюють з визначниками, довідниковою літературою, доступними науковими джерелами. На першому етапі обробки усі цифрові дані зводять у таблиці. При цьому багато чого раніше не поміченого стає ясним. Далі визначають середні значення показників, вичислюють відсоткове співвідношення, будують графіки. Часто складають узагальнюючі таблиці, в які зводять вже не первинні, а сумарні або середні показники. Саме ці узагальнені таблиці вміщують в текст роботи.

У кінці дослідження формулюють висновки. Їх пишуть стисло, без детальних доказів. Основні висновки приводяться у порядку від загальних до більш конкретних, від більш значущих до менш значущих. Інколи висновки можна пронумерувати . У висновках не повинно бути загальних фраз типу: у роботі вивчено те-то і те-то. Це не висновки, а запізніла данина вступу, де не була визначена мета дослідження. Крім того, дослідник ніколи не робить висновків тільки на основі свого експерименту, навіть якщо експеримент було проведено декілька разів. До уваги завжди береться інформація, яка була наведена у наукових публікаціях спеціалістів. Але якщо робота ведеться в зовсім новому напрямку, в якому ще немає ніякої інформації, то основою для висновків будуть лише власні дані. Однак такі ситуації виникають нечасто.

Оформлення роботи – завершальна стадія дослідження. На цьому етапі керівник допомагає учневі уточнити логіку роботи, знайти в ній неясності, визначити спосіб її викладення. Науково-дослідницька робота повинна мати такі розділи: вступ, , результати роботи та їх обговорення

( основна частина ), висновки та список використаних літературних джерел, додатки.

У “ Вступі “необхідно розкрити актуальне значення теми ( проблеми ) та стан її вивчення. Після визначення актуальної проблеми наукової роботи формулюються мета та завдання дослідження, обґрунтовується важливість його проведення. При обґрунтуванні наукової новизни отриманих результатів необхідно аналітично довести їх відмінність від тих результатів, які були відомі раніше. Тут же може бути дано короткий огляд літератури. У деяких випадках допустимо літературний огляд виділяти у самостійний розділ основної частини. Головне, щоб відомості, взяті з літератури, мали пряме відношення до теми роботи, були проаналізовані і, по можливості, викладені словами автора.

У вступі також потрібно відобразити практичне і теоретичне значення наукової роботи, особливо для відповідних галузей науки і виробництва.

Крім того, необхідно повідомити про те, на яких конкурсах, зборах, науково-практичних конференціях, інших заходах оприлюднено результати досліджень ( апробація результатів ). Обов’язково вказуються публікації в учнівській пресі та різних регіональних виданнях за результатами наукового дослідження.

Основна частина наукової роботи складається з підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожний розділ і підрозділ починається з нової сторінки.

Підрозділ “ Матеріал і методика досліджень “ включає опис об’єкту, методів збирання матеріалу, перелік використаного обладнання, точний і детальний опис методики експерименту. Якщо робота виконувалась у природі, доцільно навести коротку характеристику фізико-географічних умов місць спостереження , опис метеорологічних та фенологічних особливостей, характеру маршрутів. Тут же або в додатках розміщують картосхеми чи фотографії.

У підрозділах основної частини подають результати теоретичних та експериментальних досліджень, їх аналіз та узагальнення. Матеріал повинен викладатися за принципами: послідовності, науковості та системності з врахуванням самостійностійності виконання роботи. актуальності та практичної спрямованості дослідження.

Висновки не повинні містити зайвих слів, у них необхідно відобразити найважливіші результати досліджень, звернути увагу на якісні та кількісні показники одержаних результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

Список використаних джерел складають у тому порядку, у якому вони згадуються в тексті. Нумерація повинна бути наскрізною або за абеткою.

До додатків доцільно включати проміжні математичні та інші доведення, формули та розрахунки, таблиці, графіки, схеми допоміжного характеру, протоколи дослідів тощо.

Однією із складових частин конкурсу-захисту науково-дослідних робіт є написання контрольної роботи з базових дисциплін. Наводимо один з варіантів контрольної роботи з біології для 9-11 класів та зразки відповідей до одного з рівнів.
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації