Інститут журналістики

Скачати
Документи
1   2   3   4   5   6

Хрестоматія

Формування світового ринку інформатики

Актуальність


У ХХ столітті люди досягли найвіддаленіших, найнеприступніших куточків Землі, почали освоєння повітряного і космічного простору. Але неспокійному духу пошуку всього цього було замало. Все гостріше відчувалась потреба у нових плідних ідеях, у просторі для творчої фантазії і для комерції, у нових враженнях та економічній боротьбі. Таким глобальним проривом стала науково-технічна революція, створення потужної інформаційної індустрії.

Саме завдяки цій галузі накопичено найбільші багатства сучасного світу, виникли найдинамічніші компанії, вийшли з економічного занепаду цілі країни. Розвиток інформатики сповнений творчого драматизму і повчального досвіду. Знати її історію необхідно кожній культурній людині. Спробуймо ж відчути її напружений пульс, повчитись на досвіді досягнення успіхів.



Як фіксувати знання


Незмірні заслуги паперу перед людством. Що тільки він, бідолашний, не терпить! Втім, не варто обмежувати культурні набутки тим, що на папері. Наприклад, ткацтво, винайдене ще в неоліті, створювало не лише банальну вжиткову продукцію. Здавна тканини і вироби з них несли художню, соціальну, духовну ауру. А найдавніші методи формування зображень на тканинах дуже нагадують сучасну машинну графіку. Близько 1808-го року ліонським механіком Жозефом Жаккаром для керування ткацьким верстатом був застосований принцип програмного управління. Ще донедавна на текстильних підприємствах, поряд з комп’ютеризованою вишивальною машинкою, можна було здибати громіздкий жаккардів агрегат, над яким аж під склепіння цеху повз ланцюжок дерев’яних дощечок з отворами – своєрідна перфострічка чи колода перфокарт.
















Фонограф з восковими валиками та патефони (перша половина ХХ ст.)




Серед попередників цифрових носіїв інформації можна назвати валики з кілочками чи платівки з отворами для різноманітних музичних автоматів: шкатулок, шарманок, органчиків тощо, відомі ще з глибокої давнини. Наприкінці ХІХ століття набули популярності механічні приставки до фортепіано піаноли, керовані паперовими перфострічками – своєрідним способом запису нот. Та незабаром їх витіснили аналогові методи запису й відтворення звуків на грамплатівках [1, 12]. До створення фонографів, тобто механічних диктофонів, доклав рук видатний американський винахідник Томас Едісон. Не зайве нагадати, що у ті часи в культурному та економічному відношенні Америка все ще лишалась периферійною провінцією Старого світу.

1877-го року американець Олександр Белл запатентував винайдений ним телефон і заснував компанію Bell Telephone. Через вісім років фантастичного успіху для забезпечення міжміського зв’язку він створює не менш славетну AT&T (American Telegraph and Telephone Company). А 1925-го року було створено дослідницьку Bell Laboratories, зі стін якої вийшла ціла череда піонерних комерційних розробок, як-от радіолампа, транзистор, фотоелемент, а зрештою навіть супутник зв’язку.

Наприкінці ХІХ століття американська корпорація International Business Machines (IBM – Міжнародні ділові машини, ibm.com/ru) застосувала перфокарти до механізованого обліку результатів перепису населення США. З тих пір, безперервно вдосконалюючись, її бізнес поширився на весь світ [3].

Отже, у першій половині ХХ століття масову інформатику уособлювали грамофонні платівки, фотографія, кінематограф, радіомовлення та електричний телеграф. Розрахунки велись на арифмометрах. Після Другої світової війни до цих чудес техніки додались масова телефонія та телебачення, з’явились магнітофони і широко розповсюдився звуковий самвидав – записи популярних співаків, які важко було розшукати у крамницях.



Арифмометр “Фелікс” випускався десятки років першої половини ХХ ст. у майже незмінному вигляді. Ручний привід, вага 4,5 кг.




Перфострічка застосовувалась в телеграфі як проміжний носій текстів, а згодом була широко розповсюджена у кібернетиці. Перфокарти різних видів вживались для обробки великих обсягів даних. Головна особливість “машинної писемності” – що вона читається з допомогою інформаційних машин. Тут криється загроза втрати знань внаслідок втрати засобів доступу до них: прослухати касету неможливо без відповідного магнітофона. Правда, для читання і розуміння звичайних книг також необхідні певні “ключі”: знання алфавіту, знайомство з предметом.

З найдавніших часів вимріювались казки про механічних слуг, працівників, солдатів. І от у ХХ столітті виникли реальні передумови для їх створення. 1920-го року чеський письменник Карел Чапек опублікував п’єсу “Р.У.Р. (Россумські універсальні роботи)”, і з його легкої руки слово “робот” пішло гуляти світами. Славетний поляк Станіслав Лем, нащадок карпатських лемків, за фахом психіатр, досліджуючи глибини людської душі, перейняв чапекову ідею і написав у 60-ті роки книгу: “Кіберіада. Казки роботів”. Світові війни, прокотившись одна за одною, збурили шалену гонку озброєнь; десятиліттями людство жило під знаком Бомби. Відтак, можна вважати, що початок світової науково-технічної революції було покладено у серпні 1945 року, американськими атомними бомбардуваннями японських міст. Почалась нова, небачена доба історії.



Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації