Вступ 1 висновки 8 Список використаних джерел 13

Скачати
Документи
  1   2   3   4

ЗМІСТ





Вступ 1

ВИСНОВКИ 8

Список використаних джерел 13

Вступ



Актуальність теми дослідження. Визначальною тенденцією сучасного етапу розвитку людської цивілізації є глобалізація економічних процесів. Започаткована наприкінці XX сторіччя нині ця тенденція характеризується інтенсифікацією процесів формування нової системи світового господарства з властивою їй ієрархією національних економік у міжнародному поділі праці та на міжнародному ринку факторів виробництва. Основною її рисою все більше стає не суперечність, а тенденція до співробітництва і взаєморозуміння. Поза системою світового господарства практично не може розвиватися жодна держава. Ускладнення світогосподарських зв’язків потребує постійного удосконалення існуючих і пошуку нових організаційно-правових форм економічних інтеграційних процесів. В цих умовах особливого значення набуває діяльність міжнародних організацій економічного профілю – Міжнародного Валютного Фонду (МВФ), Міжнародного Банку Реконструкції і Розвитку (МБРР), Конференції ООН з Торгівлі і Розвитку (ЮНКТАД), Міжнародної Торговельної Палати (МТП) та інших.

Глобалізація економічного життя людства зумовлює зростання кількості й ускладнення функцій і завдань міжнародних економічних організацій, які, крім організаційного забезпечення співробітництва держав, що є їх членами, безпосередньо опікуються питаннями правового регулювання міжнародних економічних відносин, міжнародного контролю, взаємодії з іншими суб’єктами міжнародного права.

Усе активнішу роль у вирішенні цих питань відіграє багатостороння торговельна система ГАТТ (Генеральна Угода з Тарифів і Торгівлі ) / СОТ (Світова Організація Торгівлі). Заснуванням 1947 року Генеральної Угоди з Тарифів і Торгівлі було започатковано формування багатосторонньої системи торгівлі товарами, яка мала забезпечити для суб’єктів підприємницької діяльності різних країн стабільне і передбачуване середовище, у якому вони можуть здійснювати торгівлю товарами на загальноприйнятих принципах справедливості й недискримінації.

Формування цієї системи було завершено створенням 1994 року Світової Організації Торгівлі (СОТ), яка, продовжуючи виконувати функції ГАТТ, має на меті об’єднати зусилля держав-членів для вирішення питань світової торгівлі в умовах нового світового економічного порядку на основі функціонування власного організаційно-правового механізму.

В умовах глобалізації економічних процесів перед системою ГАТТ/СОТ постали нові проблеми й завдання, пов’язані як з позитивними проявами і наслідками глобалізації (включення у міжнародний розподіл праці усе більшої кількості країн, розширення членства у СОТ тощо), так і негативними (поглиблення нерівності між “багатими” і “бідними” країнами, вплив кризових явищ в економіці окремих чи кількох країн на світову економіку тощо). У зв’язку з цим дослідження міжнародно-правового механізму системи ГАТТ/СОТ видається актуальним як в теоретичному плані, насамперед для з’ясування її місця і ролі в правовому регулюванні світогосподарських відносин, так і в суто практичному – з точки зору об’єктивної необхідності інтеграції окремих держав у багатосторонню торговельну систему. Все це є надзвичайно важливим й для України, яка поступово просувається вперед на шляху входження в систему ГАТТ/СОТ.

Для України, яка перебуває на етапі системної трансформації національної економіки, включення у світовий економічний простір є ключовим завданням зовнішньоекономічної політики країни, вирішення якого дозволить Україні зайняти у міжнародному розподілі праці вигідне, відповідне її потенціалу місце. У зв’язку з цим перед Україною постає чимало проблем, пов’язаних з процесом входження в систему ГАТТ/СОТ (зобов’язання щодо гармонізації економічної і правової політики зі світовими стандартами), а також з необхідністю врахування існуючих негативів глобалізації. Від розв’язання цих проблем залежатиме вирішення питання про оптимальне, вигідне для національної економіки входження України у світову багатосторонню торговельну систему.

Проблеми приєднання України до ГАТТ, а згодом з утворенням СОТ і вступу до неї, нині перебувають в центрі уваги вітчизняних економістів і юристів. Наукові дослідження з цієї проблематики були започатковані відразу після здобуття Україною незалежності і грунтувалися здебільшого на працях радянських юристів-міжнародників. Радянська юридична наука в силу певних політико-ідеологічних факторів майже не торкалася діяльності ГАТТ, зосередившись здебільшого на аналізі загальних проблем функціонування міжнародних організацій. Цими проблемами займалися: Богуславський Г.Є., Буткевич В.Г., Василенко В.А., Войтович С.А., Висоцький О.Ф., Ганюшкін Б.В., Денисов В.Н., Корецький В.М., Малінін С.А., Мережко О.О., Моравецький В., Муравйов В.І., Нешатаєва Т.Н., Сандровський К.К., Усенко Є.Т., Шибаєва О.А. та ін.

Західні вчені, зокрема Д. Джексон, Р. Хандек, Б. Хокман проблемам діяльності ГАТТ приділяли велику увагу, і саме їх праці сприяли створенню організаційно-правових засад для трансформаціїї ГАТТ в СОТ.

Значний досвід дослідження міжнародно-правового механізму ГАТТ/СОТ накопичено й вченими Російської Федерації. Діяльності ГАТТ/СОТ спеціально присвячені праці Григоряна С.А. та Дюмулена І.І. Окремі аспекти функціонування ГАТТ/СОТ висвітлені в працях Богуславського М.М., Лівенцова Н.Н., Кіреєва А.П., Шумілова В.М. та ін.

У працях вітчизняних вчених (Коновалова В.В., Осики С.Г., Покрещука О.О., Пятницького В.Т. та ін.), присвячених проблемам світової торгівлі, досліджено ряд аспектів діяльності системи ГАТТ/СОТ, але відсутні комплексні дослідження в умовах створення нового світового економічного порядку.

Наведене зумовлює актуальність комплексного дослідження правової природи і форм діяльності ГАТТ/СОТ, а також проблем вступу України до СОТ.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою планової науково-дослідної роботи Української академії зовнішньої торгівлі з теми "Розробка програми адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу в сфері економіки” (№ державної реєстрації 0101U006914), в якій дисертант брав безпосередню участь.

Метою дослідження є розкриття сутності і особливостей функціонування системи ГАТТ/СОТ, правової природи СОТ як спеціалізованої міжнародної економічної організації та встановлення її ролі в правовому регулюванні світової торгівлі, а також визначення шляхів, методів та засобів оптимальної інтеграції України у торговельну систему ГАТТ/СОТ.

Для досягнення зазначеної мети дисертант поставив перед собою такі завдання:

з’ясувати соціально-економічні і міжнародно-правові передумови формування ГАТТ, визначивши особливості її правової природи;

проаналізувати міжнародно-правову базу ГАТТ, створену в ході багатосторонніх переговорів держав;

визначити правову природу СОТ як головної спеціалізованої міжнародної економічної організації у сфері світової торгівлі;

розкрити правові умови вступу України до системи ГАТТ/СОТ, обґрунтувавши правові засоби усунення перешкод на цьому шляху.

Об’єктом дослідження є міжнародно-правове регулювання системи ГАТТ/СОТ, а його предметом – правові форми і методи здійснення цього регулювання.

Методи дослідження обрані дисертантом, виходячи з поставлених в ній мети і завдань. Так, за допомогою структурно-системного методу показаний організаційно-правовий механізм ГАТТ/СОТ та визначено його місце в регулюванні світогосподарських відносин. За допомогою порівняльного методу з’ясовано шляхи вирішення проблеми імплементації та гармонізації економічного законодавства України з відповідними нормами міжнародного права та законодавством країн-членів Європейського Союзу. Використання нормативного методу дозволило дисертанту визначити категорії правових норм, які функціонують в системі ГАТТ/СОТ, а також систему норм права, що регулює торговельні відносини в Україні.

Наукова новизна одержаних в дисертації результатів полягає в тому, що вона є однією з перших у вітчизняній науці спроб дати комплексний аналіз системи ГАТТ/СОТ у правовому регулюванні світової торгівлі. У ній дістало подальше поглиблення висвітлення правової природи та особливостей системи ГАТТ/СОТ. У зв’язку з цим визначено правові проблеми, що постали перед СОТ в умовах глобалізації господарських відносин, з яких має виходити Україна в її поступовому процесі вступу до СОТ.

Наукова новизна одержаних результатів, що характеризують особистий внесок автора в дисертаційне дослідження, полягає в наступному:

з’ясовано, що прискорення вступу України до СОТ потребує створення відповідної інфраструктури організаційного, правового та економічного забезпечення з обов’язковою підготовкою економічних розрахунків втрат і вигод для України при вступі в СОТ.

Практичне значення одержаних результатів дисертації полягає в узагальненні і поглибленні знань про механізм функціонування системи ГАТТ/СОТ, визначенні місця і ролі СОТ в регулюванні світової торгівлі. Водночас виявлені проблеми діяльності СОТ в умовах глобалізації економічних відносин та відповідно їх правового регулювання.

У роботі визначено також проблеми, пов’язані з вступом України до СОТ, і сформульовані пропозиції, використання яких відповідними державними органами може сприяти прискоренню процесу вступу країни до цієї міжнародної Організації. Дисертаційні напрацювання знайшли втілення й у виконуваній в Українській академії зовнішньої торгівлі науково-дослідній роботі "Розробка програми адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу у сфері економіки", а також у навчальному процесі Академії при викладанні спецкурсів з міжнародного права.

Наукові результати отримані здобувачем особисто при проведенні дисертаційного дослідження, а з опублікованої у співавторстві наукової статті використано лише власні напрацювання здобувача. Ці результати пройшли апробацію на науково-практичних конференціях, в тому числі таких міжнародних конференціях як: "Перспективи та проблеми участі України в Світовій Організації Торгівлі у контексті економічної безпеки" (Київ, лютий 2002 р.), "Вплив глобалізації на формування і розвиток зовнішньоекономічних зв’язків України" (Київ, травень 2002 р). Тези відповідних виступів здобувача опубліковані.

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено автором у 5 опублікованих наукових статтях, в тому числі 4 індивідуальних, вміщених у фахових наукових журналах та виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел (всього 149 найменувань). Обсяг дисертації становить 161 сторінку.

Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html
Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації