Сліпченко Володимир Іванович удк: 343. 156 (043. 3) Апеляційне провадження в системі кримінально-процесуальних стадій

Скачати
Документи
  1   2   3   4   5


ЗАПОРІЗЬКИЙ ЮРИДИЧНИЙ ІНСТИТУТ

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ


На правах рукопису


Сліпченко Володимир Іванович


УДК: 343. 156 (043.3)


АПЕЛЯЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ В СИСТЕМІ

КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТАДІЙ


Спеціальність 12.00.09 – кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза


Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук


Науковий керівник:

Стахівський Сергій Миколайович

доктор юридичних наук, професор


Запоріжжя - 2007

ЗМІСТ


ВСТУП……...........................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ГЕНЕЗА виникнення АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ

В УКРАЇНІ...........................................................................................................11

1.1. Передумови виникнення апеляційного провадження…............................11

1.2. Основні етапи розвитку апеляційного провадження в Україні.................27

Висновки до розділу...........................................................................................44

РОЗДІЛ 2. СУТНІСТЬ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ.........................46

2.1. Поняття та юридична природа апеляційного провадження.......................46

2.2. Функціональне призначення апеляційного провадження..........................72

Висновки до розділу............................................................................................90

РОЗДІЛ 3. ЗАВДАННЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ В СИСТЕМІ КРИМІНАЛЬНО-ПРОЦЕСУАЛЬНИХ СТАДІЙ...............................................92

3.1. Завдання апеляційного провадження як форми судового контролю за законністю та обґрунтованістю досудового розслідування…………………..92

3.2. Завдання апеляційного провадження при перевірці рішень суду першої інстанції.................................................................................................................127

3.3. Співвідношення моделей апеляційного та касаційного провадження….168

Висновки до розділу...........................................................................................194

ВИСНОВКИ…….................................................................................................195

ДОДАТКИ …………….......................................................................................200

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................210

ВСТУП


Актуальність теми. Економічні, соціальні та політичні перетворення, що відбулися в Україні, прийняття Основного Закону держави потребують глибокого осмислення i визначення шляхів здійснення та забезпечення судово-правової реформи, яка має вирішити низку концептуальних проблем. Одним із перших кроків на цьому шляху стало введення в дію нового Кримінального кодексу України, внесення у зв’язку з цим змін та доповнень до чинного Кримінально-процесуального кодексу України і прийняття нового Закону “Про судоустрій України”. Ці зміни були викликані, по-перше, тим, що діяло кримінально-процесуальне законодавство, яке було прийняте за часів колишнього Союзу РСР, з притаманними йому ідеологією та цінностями; по-друге, – закінченням терміну, визначеного для здійснення перебудови судової гілки влади, відведеного “Перехідними положеннями” Конституції України.

Судова реформа зачіпає інтереси всього суспільства i тому її реалізація має забезпечуватись на державному piвнi всіма гілками влади в межах їх повноважень. Процес реформування бачиться далеко не простим i досить тривалим.

Проголошенням Конституцією України найвищою соціальною цінністю людини, її життя i здоров’я, честі i гідності, недоторканності і безпеки визнано, що права i свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість дiяльнocті держави. Утвердження й забезпечення цих прав та свобод є головним обов’язком держави. Природно, що у сфері кримінального судочинства такі обов’язки покладено на судову владу, прокуратуру та інші правоохоронні органи.

Теоретичну основу дисертаційного дослідження становлять праці таких відомих учених як Ю.П. Аленін, О.А. Борисова, В.В. Бородінова, В.Д. Бринцев, В.Г. Гончаренко, М.М. Гродзінський, Ю.М. Грошевий, Л.Е. Гузь, А.Я. Дубинський, А.В. Іщенко, М.М. Ковтун, М.В. Костицький, В.С. Кузьмічов, Є.Ф. Куцова, В.К. Лисиченко, П.А. Лупинська, П.І. Люблінський, В.Т. Маляренко, М.М. Михеєнко, Г.М. Омельяненко, І.Д. Перлов, І.Л. Петрухін, Д.П. Письменний, М.А. Погорецький, С.В. Познишев, Г.А. Разінкіна, М.Я. Сегай, М.І. Сірий, В.К. Случевський, С.М. Стахівський, В.С. Стефанюк, М.С. Строгович, О.С. Ткачук, Д.В. Філін, І.Я. Фойницький, М.Є. Шумило та ін.

Проведений аналіз наукових джерел щодо проблем апеляційного провадження під час оскарження рішення місцевого суду свідчить про те, що в більшості випадків досліджувались питання судового слідства, види рішень апеляційного суду та їх правова природа у кримінальному судочинстві.

Водночас ряд проблем є невирішеними або розглянутими лише через призму напрямку наукових досліджень зазначених науковців. Частина з них до цього часу залишаються дискусійними та потребують свого вирішення, орієнтуючись на чинне законодавство України та міжнародно-правові норми, присвячені захисту прав людини і громадянина.

Ці обставини і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження та свідчать про його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрямок дисертаційного дослідження належить до числа пріоритетних у галузі розвитку кримінального судочинства, а також розбудови судової системи України.

Дослідження проведене згідно з тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень вищих навчальних закладів та наукових установ МВС України на період 2002-2005, 2004-2009 роки, яка затверджена наказами МВС України №635 від 30 червня 2002 року “Про заходи щодо організації проведення науково-дослідних робіт та впровадження їх результатів в практичну діяльність органів внутрішніх справ України” та №755 від 05 липня 2004 року “Про затвердження пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років”. Тема дисертації відповідає планам проведення науково-дослідних робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2007 рік “Наукове супроводження діяльності ОВС щодо забезпечення прав та свобод людини відповідно до світових стандартів”, затвердженій Вченою радою ДДУВС 17 грудня 2007 року, протокол №15 та Запорізького юридичного інституту ДДУВС на 2007-2009 роки, а також загальнокафедральній темі “Захист прав і свобод особи у кримінальному судочинстві України”, затвердженій Вченою радою інституту 28 вересня 2006 року, протокол №8.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних положень, що розкривають сутність і завдання інституту апеляційного провадження; його місце в системі кримінального процесу; наукове обґрунтування необхідності вдосконалення його правової регламентації і практики застосування з метою підвищення ефективності контролюючих функцій суду, забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.

Для досягнення зазначеної мети дисертант поставив перед собою такі завдання:

1) з’ясувати національно-історичні основи і зарубіжний досвід законодавчого регулювання апеляційної перевірки кримінальних справ;

2) встановити соціально-правові передумови відродження суду апеляційної інстанції в сучасному українському судочинстві;

3) висвітлити сутність і значення інституту апеляційного провадження, його місце в системі контрольних функцій кримінального судочинства України;

4) визначити завдання апеляційного провадження;

5) з’ясувати стан судової практики апеляційного оскарження рішень суду першої інстанції та її роль у зміцненні законності в Україні;

6) внести пропозиції щодо покращення слідчої і судової практики, вдосконалення чинного кримінально-процесуального законодавства України.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері апеляційного провадження між суб’єктами кримінального судочинства.

Предметом дослідження є апеляційне провадження в системі кримінально-процесуальних стадій.

Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети та завдань, його об’єкта й предмета. Методологічну основу наукового дослідження складає діалектичний метод пізнання, який відображає взаємозв’язок та взаємообумовленість українського й зарубіжного досвіду, теорії та практики апеляційного перегляду судових справ. Одне з основних місць посідає метод системно-структурного аналізу, який дав можливість вивчити побудову системи апеляційної перевірки судових рішень. Історико-правовий метод застосовано для аналізу еволюції нормативно-правової бази, яка регламентує становлення, основні функції, завдання і повноваження апеляційної інстанції з давніх часів до сьогодні. Метод порівняльно-правового аналізу застосовується в процесі порівняння кримінально-процесуальних норм законодавства України та ряду зарубіжних держав, що дало можливість внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства та проекту нового КПК України. Статистичний метод був використаний під час узагальнення результатів, отриманих в ході вивчення правозастосовчої практики апеляційних судів, даних судової статистики та іншої інформації. Для збору емпіричних матеріалів використано методи соціології: анкетування, опитування, інтерв’ю, спостереження.

Нормативну основу дослідження становлять: Конституція України, чинне кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство, міжнародно-правові акти, ратифіковані Верховною Радою України, рішення Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України, постанови Пленуму Верховного Суду України та відомчі нормативно-правові акти, а також кримінально-процесуальне законодавство окремих зарубіжних країн.

Емпіричну базу дослідження становлять дані офіційної статистики: звіти Державної судової адміністрації України за 2001-2005 роки, дані, опубліковані в журналі “Вісник Верховного Суду України”, інша статистична інформація за період з 2001 по 2005 роки, звіти за результатами щорічного узагальнення судової практики Апеляційного суду Запорізької області за 2001-2005 роки, а також дані, отримані під час анкетування 243 респондентів (з яких 152 судді, 53 прокурори та 38 адвокатів). За спеціальною анкетою вивчено й проаналізовано 206 кримінальних справ, рішення в яких оскаржувалися до місцевих та апеляційних судів Запорізької, Дніпропетровської і Херсонської областей.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що робота є одним із перших в Україні комплексних наукових досліджень проблем апеляційного провадження як процесуальної гарантії захисту прав і свобод людини в кримінальному судочинстві. Дослідження проведене в умовах реалізації Концепції судово-правової реформи, розробки нового КПК та орієнтації національного судочинства на європейські стандарти.

У ході дослідження розкриті й висвітлені суперечності законодавчого забезпечення та застосування інституту апеляційного провадження, запропоновано шляхи їх подолання.

У роботі вперше:

– обґрунтовано, що юридичну природу апеляційного провадження становить обов’язок суду вищої інстанції розглянути справу за внесеною апеляційною скаргою чи поданням;

– визначено функціональне призначення апеляційного провадження як самостійної стадії кримінального процесу, що полягає у новому розгляді кримінальної справи з метою виявлення судових помилок, допущених судом першої інстанції, розгляді справи по суті апеляційних вимог шляхом перевірки законності та обґрунтованості прийнятого судового рішення.

удосконалено:

– розподіл процедури перевірки судових рішень на спрощену та змагальну, залежно від кількості сторін, які брали в них участь;

– структуру елементів апеляційного провадження, серед яких виділені: предмет апеляційного провадження, суб’єкти апеляційного провадження, межі апеляційного провадження та строки апеляційного провадження;

– поняття термінів: “розгляд”, “перегляд”, “перевірка”, “новий розгляд” та “повторний розгляд”;

– класифікацію переліку завдань, що стоять перед апеляційним провадженням як самостійною стадією кримінального процесу;

набули подальшого розвитку:

– обґрунтування відмінностей між поняттями “апеляція” та “апеляційне провадження”, наведено їх авторське визначення та характерні ознаки;

– положення про необхідність підвищення ревізійних засад апеляційного провадження при перевірці рішень суду першої інстанції з метою досягнення законності як головного завдання правосуддя;

– висновки щодо спеціального становища прокурора в апеляційному провадженні як представника публічних інтересів та мотивовано неможливість обмеження його повноважень в апеляційному провадженні позицією прокурора в суді першої інстанції;

– положення про те, що межі розгляду справи в апеляційному суді поділяються на процесуальні та фактичні, останні завжди будуть ширші, оскільки розгляд справи змушує суддів вивчити всі обставини справи незалежно від апеляційних вимог;

– положення про розширення предмету апеляційного провадження та обґрунтовано необхідність його закріплення в окремій статті КПК України;

– повноваження суду апеляційної інстанції як сукупність його прав та обов’язків зі здійснення встановлених законом процесуальних дій щодо рішення, яке є об’єктом перевірки за апеляційною скаргою чи поданням.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані й викладені в роботі висновки та пропозиції є внеском у розвиток теорії кримінально-процесуального права.

Вони можуть бути використані:

– у науково-дослідній сфері: положення, сформульовані в дисертації, є підґрунтям для подальших наукових розробок і сприятимуть подальшому дослідженню проблем апеляційного провадження в кримінальному судочинстві України;

– у правотворчій діяльності: для вдосконалення чинного законодавства України та під час роботи над проектом нового Кримінально-процесуального кодексу України, інших нормативних та відомчих актів. Основні положення й висновки дисертації були сформульовані в пропозиціях, направлених до Комітету Верховної Ради України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності (акт впровадження від 29.09.2005 р.);

– у практичній діяльності судів першої і другої інстанції: для встановлення завдань апеляційної перевірки судових рішень, винесення за результатами цієї перевірки власних законних та обґрунтованих рішень, а також недопущення помилок в діяльності суду першої інстанції. Пропозиції щодо апеляційної перевірки рішень першої інстанції направлені до Апеляційного суду Запорізької області (акт впровадження від 24.05.2007 р.) та до УМВС України в Запорізькій області (акт впровадження від 28.05.2007 р.);

Вже використовуються:

– у навчальному процесі в Запорізькому юридичному інституті Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ при викладанні дисциплін: “Кримінальний процес”, “Судові та правоохоронні органи України”, “Тактичні засади діяльності адвоката на досудовому слідстві та в суді”, при підготовці відповідної навчально-методичної літератури для вищих юридичних навчальних закладів (акт впровадження від 12.02.2007 р.).

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана на кафедрі кримінального процесу Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. Результати дослідження, що включені до дисертації, були оприлюднені на п’яти міжнародних та всеукраїнських науково-практичних конференціях:

– “Актуальні проблеми кримінального судочинства України” (21 листопада 2003 року, м. Донецьк);

– “Проблеми й напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини” (11-12 грудня 2003 року, м. Запоріжжя);

– “Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства” (28-29 травня 2004 року, м. Запоріжжя);

– “Теоретичні та практичні проблеми організації досудового слідства” (20-21 травня 2005 року, м. Запоріжжя);

– “Реформування законодавства з питань протидії злочинності в контексті євроінтеграційних прагнень України” (25-26 травня 2006 року, м. Запоріжжя).

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення в дев’яти статтях, чотири з яких опубліковані у фахових виданнях, затверджених ВАК України, а також оприлюднені на п’яти науково-практичних конференціях.

Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації