Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте

Скачати
Документи
  1   2


Для заказа доставки работы

воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………………….. 3

РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ ЗА ЗАКОННІСТЮ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ...13

1.1. Поняття, об’єкт і правові основи прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля…………. 13

1.2. Завдання та повноваження прокурора щодо здійснення нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля ........................................ 45

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ……………...………………………………… .. 72


РОЗДІЛ 2. РОЛЬ ПРОКУРОРСЬКОГО НАГЛЯДУ В ЗАБЕЗПЕЧЕННІ ЗАКОННОСТІ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ ПРОТИ ДОВКІЛЛЯ…76

2.1 Проблеми оптимізації прокурорського нагляду за розслідуванням злочинів проти довкілля .................................................................................... 76

2.2 Прокурорський нагляд за додержанням законів при порушенні кримінальної справи про злочини проти довкілля ......................................... 104

2.3 Прокурорський нагляд за додержанням законів при провадженні слідчих дій при розслідуванні злочинів проти довкілля ............................................. 128

2.4 Прокурорський нагляд за додержанням законів при притягненні особи як обвинуваченого за вчинення злочину проти довкілля .................................... 157

2.5 Прокурорський нагляд за додержанням законів при закінченні розслідування злочинів проти довкілля........................................................... 166

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ………………………………………………… 175


ВИСНОВКИ…………………………………………………………………... 178


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 183


ДОДАТКИ ……………………………………………………………………. 203

ВСТУП

Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку людської цивілізації проблема охорони довкілля характеризується найвищим ступенем складності зовнішніх і внутрішніх взаємозв’язків людського суспільства та біосфери. Шкода, що завдається стосункам у сфері природного середовища, досить масштабна. Про це свідчать статистичні й експертні дані, зокрема: загальний вплив людського господарства на глобальну екосистему перевищує допустимі межі в десять разів; на планеті знищено 40 % екосистем, в основному за рахунок вирубки лісів; погіршилась глобальна екологічна характеристика – виснаження озонного шару, концентрація парникових газів в атмосфері, втрати лісопокритих територій, збільшення кількості забруднених земель і територій Світового океану та поверхневих вод суші.

Усе зазначене характерно і для України. Від катастрофи на Чорнобильській АЕС майже всі міста країни визнані екологічно забрудненими. Крім того, кількість накопичених відходів становить майже 50 тис. тонн на 1 кв. км, що є найвищим показником у світі. Токсичні, радіоактивні, хімічні, вугільні, будівельні, аграрно-промислові відходи не утилізуються. Їхня маса зросла до 30 млрд тонн. Відходами зайнято понад 160 тис. га земель сільськогосподарського призначення і лісового фонду. Водній і вітровій ерозії піддавалося понад 14,9 млн га сільськогосподарських угідь, або 35,2 % їхньої загальної площі [1] 1).

Наша держава належить до недостатньо забезпечених водою регіонів. Водозабезпеченість 13 областей, які займають 60 % території країни, нижча середнього її рівня [2] 2). Водні ресурси питної води в Україні не відповідають екологічним і санітарним стандартам. Понад дві третини населення п’ють забруднену воду, що спричиняє генетичні зміни в людському організмі [3] 3).

У водних об’єктах України гине багато риби, зокрема і цінних порід. Забруднення водойм порушує імунну систему риби, спричиняє її мутацію [4] 1). Існуюче становище з охороною тваринного світу призводить до зменшення і зникнення видів тварин, особливо великих звірів.

Перевищення допустимих концентрацій шкідливих речовин спостерігається в атмосферному повітрі всіх міст України. Незадовільно використовуються мінеральні ресурси надр.

Завдання масштабної шкоди навколишньому середовищу через безгосподарне використання, забруднення, знищення природних ресурсів призводить до погіршення здоров’я населення. Неякісні продукти харчування, питна вода, атмосферне повітря сприяють збільшенню кількості тяжких захворювань людей. Окрім того, істотне послаблення державного контролю з боку уповноважених органів влади призводить до погіршення екологічної ситуації. Усе зазначене ставить під загрозу основи національної безпеки держави, оскільки пов’язано з актуальністю збереження генотипу народу, недопущення його виродження за умов існуючої екологічної катастрофи.

Згідно з Конституцією України на державу покладено забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України (ст. 16) з метою реалізації права кожного на безпечне життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди (ст. 50).

Саме тому одним із основних напрямів вирішення екологічних проблем є удосконалення законодавчої та правозастосовної діяльності державних органів. Особливого значення при цьому набуває кримінально-правова охорона відносин у сфері навколишнього природного середовища, ефективне розслідування та запобігання злочинам, які посягають на нього. У чинному Кримінальному кодексі України (на відміну від існуючого раніше) змінено склади злочинів проти довкілля, збільшено їх кількість, конкретизовано предмет, диспозицію деяких статей доповнено кваліфікуючими ознаками; по-новому окреслено наслідки цих діянь; змінено санкції кримінально-правових норм; розширено коло засобів вчинення злочинів тощо. На практиці зазначене ускладнює, а інколи й не уможливлює, своєчасне виявлення та ефективне розслідування вказаних злочинів.

Одним із засобів подолання цих негативних явищ, гарантування прав особи при розслідуванні злочинів, у тому числі проти довкілля, є прокурорський нагляд. Лише у 2006 р. органами прокуратури порушено 1 600 кримінальних справ про злочини проти довкілля, із яких майже 900 направлено до суду. До різних видів відповідальності притягнуто понад 22 тис. посадових осіб, відшкодовано близько 100 млн грн. Водночас критичний аналіз кримінальних справ про злочини проти довкілля висвітлює типові недоліки в діяльності прокурорів, а саме: несвоєчасне, незаконне та необґрунтоване порушення кримінальних справ або відмову у порушенні провадження; неналежну організацію прокурорського нагляду, відсутність сучасних методик його здійснення та неефективне використання прокурорських засобів для забезпечення законності розслідування злочинів проти довкілля. Наявна і непристосованість існуючої процесуальної форми розслідування до здійснення прокурорського кримінального переслідування та нагляду, і недосконалість критеріїв оцінки ефективності їх реалізації. Серед основних причин недоліків – відсутність комплексних наукових досліджень із даної проблематики, а відтак, і вади законодавчого регулювання.

Теоретична основа дисертаційного дослідження ґрунтується на роботах з прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання і досудове слідство, над якими працювали Д. М. Бакаєв, А. М. Балашов, Т. Б. Вільчик, Ю. М. Грошевий, В. В. Долежан, Л. С. Жиліна, М. В. Жогін, В. С. Зеленецький, П. М. Каркач, В. В. Клочков, І. М. Козьяков, М. В. Косюта, Р. Д. Курбанов, В. Д. Ломовський, І. Є. Марочкін, О. В. Мельник, М. І. Мичко, Ю. Є. Полянський, Р. Д. Рахунов, М. В. Руденко, В. М. Савицький, Г. П. Середа, Р. Р. Трагнюк, В. Д. Фінько, О. Б. Черв’якова, Н. А. Якубович й ін.

Окремі питання в межах предмета дослідження аналізувалися в роботах В. І. Бабенка, В. І. Баскова, В. П. Бож’єва, Л. В. Брусніцина, Т. В. Варфоломєєвої, В. П. Виноградова, О. Ю. Винокурова, Ю. Є. Винокурова, О. В. Волколупа, Г. А. Воробйова, В. В. Гаврилова, А. Я. Дубинського, Л. М. Карнєєвої, Ю. В. Коренєвського, Т. В. Корнякової, О. М. Ларіна, П. А.Лупинської, О. Р. Михайленка, М. М. Міхєєнка, В. Т. Нора, Д. П. Письменного, В. Р. Рохлина, Н. В. Сібільової, М. І Сірого, О. Ф. Смирнова, М. С. Строговича, С. А. Шейфера, М. К. Якимчука, В. Б. Ястребова й ін.

Проблеми охорони навколишнього природного середовища, кримінально-правової та криміналістичної характеристики злочинів проти довкілля досліджувалися такими вченими, як В. В. Андрейцев, Л. Ю. Ароцкер, М. І. Бажанов, Р. С. Бєлкін, С. Б. Гавриш, А. А. Гарєєв, А. П. Гетьман, Л. Д. Кокорев, В. В. Колбасов, А. Н. Колісниченко, В. Є. Коновалова, В. К. Матвійчук, Г. А. Матусовський, В. К. Попов, В. В. Сташис, В. Я. Тацій, Ю. С. Шемшученко, В. Ю. Шепітько й ін.

Незважаючи на те, що з окремих питань прокурорського нагляду за додержанням природоохоронного законодавства існують наукові розробки, проблеми прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля комплексно в Україні не досліджувалися.

Отже, вибір теми цього дослідження обумовлено її актуальністю, науковою новизною, потребами теоретичного осмислення її на новітній основі, що має ґрунтуватися на концепції створення ефективного та дієвого прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля.


Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри організації судових і правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого і є складовою цільової комплексної програми «Проблеми вдосконалення організації й діяльності суду та правоохоронних органів в умовах формування соціальної, правової, демократичної держави» (державна реєстрація № 0186.0.099031).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних основ прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля; формулювання та наукове обґрунтування висновків і пропозицій, спрямованих на удосконалення норм чинного законодавства і практики його застосування.

Відповідно до мети дослідження увагу зосереджено на розв’язанні таких основних завдань:

– дослідження сутності прокурорського нагляду за додержанням законів органами дізнання та досудового слідства;

– аналіз співвідношення прокурорського нагляду з судовим і відомчим контролем на досудовому слідстві;

– дослідження об’єкта та правових основ прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;

– формулювання науково обґрунтованих шляхів оптимізації прокурорської діяльності у даній сфері;

– розроблення тактики та методики прокурорсько-наглядової діяльності у справах про злочини проти довкілля;

– вдосконалення науково обґрунтованої системи заходів щодо забезпечення засобами прокурорського нагляду прав учасників кримінально-процесуальних відносин при розслідуванні даної категорії злочинів;

– формулювання пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства та відомчих актів прокуратури.

Об’єктом дослідження є прокурорсько-наглядові відносини, що виникають при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Предметом дослідження є сукупність правових норм, які встановлюють кримінальну відповідальність за злочини проти довкілля, та кримінально-процесуальних норм, що регулюють діяльність прокурорів за додержанням законів при розслідуванні цих злочинів, а також теоретичні та прикладні аспекти їх реалізації.

Методи дослідження обрано з огляду на поставлені мету і завдання з урахуванням об’єкта та предмета дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики щодо пізнання розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, наукового пізнання нормативного регулювання і практики діяльності прокурора у кримінальному процесі. Зі спеціальних методів дослідження застосовано методи системно-структурного, порівняльно-правового, формально-догматичного, логічного, соціологічного, статистичного аналізу, метод аналогії, моделювання і прогнозування тощо.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять положення діалектики щодо пізнання розвитку та взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, наукового пізнання, нормативного регулювання і практики діяльності прокурора у кримінальному процесі. В межах дослідження використовувався системно-структурний, порівняльно-правовий, формально-догматичний, соціологічний та інші методи.

Метод системно-структурного аналізу застосовувався для визначення структури дослідження, проблем прокурорсько-наглядової діяльності на досудовому слідстві, що дало можливість сформулювати пропозиції щодо удосконалення організації, оптимізації оцінки й удосконалення методики діяльності прокурорів. Він дав змогу розглянути прокурорський нагляд як поліфункціональну систему, пов’язану з різноманітними процесуально-правовими, кримінологічними та криміналістичними проблемами, висвітлити його різнопланове значення і роль у забезпеченні законності при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Використання методу порівняльно-правового аналізу дало змогу проаналізувати повноваження прокурора, а також гарантії забезпечення прав осіб на досудовому провадженні за законодавством України, Росії, інших держав, простежити з цих питань юридичну доктрину і практику нашої країни та зарубіжних держав, проаналізувати різні підходи щодо розуміння сутності і значення досліджуваного правового явища.

Формально-догматичний аналіз норм чинного законодавства сприяв виявленню його недоліків і формулюванню пропозицій щодо створення нових і удосконалення чинних правових норм, які регулюють повноваження прокурора при здійсненні нагляду за законністю дізнання та досудового слідства.

Соціологічний метод використовувався при вивченні правозастосовної практики в інших країнах, контент-аналізі кримінальних справ про злочини проти довкілля, а також при анкетуванні прокурорів і слідчих щодо проблем розслідування таких злочинів.

У роботі всі методи використовувалися у взаємозв’язку, що забезпечило об’єктивність дослідження, коректність, переконливість і достовірність наукових результатів.

Емпіричну основу дисертаційного дослідження становлять:

а) статистичні й аналітичні дані Генеральної прокуратури України, МВС України про результати розслідування злочинів проти довкілля (2003–2005рр.); б) узагальнення 756 кримінальних справ і 260 наглядових прокурорських проваджень про злочини проти довкілля (Автономна Республіка Крим, Донецька, Київська, Сумська, Харківська області); в) соціологічні опитування 352 прокурорів і слідчих прокуратури, 125 слідчих МВС України.

Правове підґрунтя дослідження становлять норми Конституції та законодавства України і зарубіжних держав, положення міжнародно-правових актів, а також практика Європейського суду з прав людини, Конституційного Суду України і Верховного Суду України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній науці на монографічному рівні на основі Конституції і законів України, законодавства зарубіжних країн, міжнародно-правових стандартів прокурорської діяльності комплексно досліджено сучасний стан, особливості та шляхи оптимізації прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля, тактику і методику даного виду діяльності прокурора, критерії оцінки її ефективності.

Наукова новизна одержаних результатів окреслена у наступних положеннях і висновках дисертації, що виносяться на захист:

– уперше системно досліджено сутність прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;

– запропоновано посилення системи гарантій незалежності прокурора при здійсненні нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля;

– визначено особливість об’єкта, предмета, правових підстав, завдань і меж прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля та проаналізовано системний зв’язок між ними;

– по-новому, з урахуванням міжнародно-правових стандартів щодо ролі прокурора у кримінальному судочинстві, розглянуто співвідношення прокурорського нагляду і прокурорського кримінального переслідування – двох основних функцій прокурора на досудовому провадженні;

– запропоновано нову класифікацію повноважень прокурора та наведено додаткові аргументи щодо обмеження права прокурора на проведення слідчих дій;

– дістали подальшого розвитку теоретичні положення щодо співвідношення прокурорського нагляду і судового контролю на досудовому провадженні;

– запропоновано шляхи оптимізації та розроблено критерії оцінки ефективності прокурорського нагляду за законністю розслідування злочинів проти довкілля;

– уперше з урахуванням кримінально-правової та криміналістичної характеристик злочинів проти довкілля розроблено тактичні засади і методичні рекомендації щодо здійснення прокурорського нагляду за додержанням законів на етапах порушення кримінальної справи, притягнення особи як обвинуваченого, проведення слідчих і процесуальних дій, прийняття рішень про закінчення досудового провадження;

– запропоновано зміни до законодавства та сформульовано пропозиції щодо удосконалення практики прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів проти довкілля.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що розроблені в дисертації положення можуть бути використані:

а) у науково-дослідницькій сфері — для подальшої розробки теоретичних основ прокурорського нагляду і прокурорського кримінального переслідування на досудовому провадженні;

б) у правотворчій сфері — при розробці нового Закону України «Про прокуратуру», Кримінально-процесуального кодексу України та оптимізації Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність»;

в) у правозастосовній діяльності — для забезпечення єдності та підвищення ефективності діяльності прокурора з нагляду за законністю досудового провадження;

г) у навчальному процесі — при вивченні навчальних дисциплін «Кримінальний процес», «Прокурорський нагляд в Україні», «Організація роботи в органах прокуратури», підготовці навчально-методичної літератури, а також у системі підви­щення кваліфікації прокурорів, слідчих, суддів.

Апробація результатів дисертації. Теоретичні висновки, сформульовані в дисертації, обговорювалися на засіданнях кафедри організації судових та правоохоронних органів Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, доповідались на науково-практичних конференціях, зокрема Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми правознавства» (м. Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих учених» (м. Харків, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сучасні проблеми юридичної науки: стан і перспективи розвитку» (м. Харків, 2005 р.), Міжнародній науково-практичній конференції «Реформування органів прокуратури України: проблеми та перспективи» (м. Київ, 2006 р.), а також використовуються у навчальному процесі.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображено у трьох наукових статтях, опублікованих у періодичних виданнях, включених ВАК України до переліку фахових видань з юридичних наук, та чотирьох тезах доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура й обсяг роботи. Відповідно до мети, предмета, завдань і логіки дослідження дисертаційна робота складається із вступу, 2-ох розділів, що загалом містять 7 підрозділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 225 найменувань і має обсяг 20 сторінок, а також 2-ох додатків на 4 сторінки. Загальний обсяг роботи – 206 сторінок, з них основного тексту – 182 сторінки.

Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації