Зміст вступ 2 висновки 10 Список використанИх джерел 14

Скачати
Документи
  1   2   3   4


ЗМІСТ

Вступ 2

ВИСНОВКИ 10

Список використанИх ДЖЕРЕЛ 14


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


Вступ




Актуальність теми дослідження. Становлення в Україні правової демократичної держави потребує створення соціально-орієнтованої економіки, фундаментальної ревізії законодавчої бази та приведення у відповідність до вимог сучасності, проведення судової реформи, що можливо лише за умови кваліфікованого юридичного забезпечення. Суспільство, потребуючи докорінних змін всієї системи суспільної практики, актуалізує суб’єктивно-особистісний аспект юридичної діяльності в умовах зростання соціального попиту на новий тип юриста, котрий уособлює своєю діяльністю закон як моральний принцип і принцип законності як основу співжиття людей. Сучасна соціокультурна ситуація потребує докорінних змін всієї системи юридичної діяльності і бачення кожним юристом сенсу власної професійної реалізації, що знаходить свій вияв у захисті прав і свобод людини і громадянина, правопорядку, громадської безпеки.

На сьогодні для філософсько-правової антропології актуальною є проблема співвідношення особистості юриста та соціально-культурного контексту її існування. Так, нагальною потребою сьогодення є розробка нових концептуальних засад, шляхів і підходів до формування особистості юриста як суб’єкта культури, що відповідає реаліям сучасного суспільства з урахуванням тактики правових реформ і стратегії зміни світобачення європейської спільноти в цілому. Інтерес до проблеми ідеї юриста, “образу юриста” пояснюється небайдужістю до проблем сенсу буття та самовиявлення людської сутності в цілому, що спонукає до побудови ідеальних людських образів, і образу юриста зокрема, які уособлюють здатність або трагічну нездатність людини до реалізації в світі, до втілення принципів колективного співжиття. Таким чином, у сучасній соціокультурній ситуації особливої актуальності набуває саме проблема образу, бажано-очікуваної моделі юриста та відповідності їм в сучасній соціокультурній ситуації конкретного юриста.

Проблема особистості юриста впродовж тривалого часу була предметом зацікавленості багатьох мислителів. Зокрема, у працях Т.Парсонса, П.Бергера, Т.Лукмана та ін. юридична професія розглядається в контексті соціального буття людини. Значна увага вчених приділяється особливостям індивідуально-особистісного “вживання” представників професії в існуючі соціальні стандарти:
в соціальній антропології (В.Райх, Р.Лінтон, Б.Малиновський, А.Радкліфф-Браун),
в теорії малих груп (У.Томас, Ф.Знанецький, Ч. Кулі), в соціальній психології (Т.Шибутані, Е.Зандлер), в теорії міжособистих відносин (К.Ріцлер, М.Шеллер),
в соціометрії (Я.Море), в теорії соціологізації (З.Фрейд).

Значну увагу проблемам особистості юриста приділили в своїх працях С.С.Алєксєєв, Т.І.Анісімова, А.Е.Жалінський, А.С.Кобліков, С.А.Потапова, М.Я.Соколов, А.М.Столяренко, О.Р.Ратинов; проблема ідеальної моделі фахівця була наріжним каменем досліджень М.П.Орзіха, В.О.Румянцева.

Аналіз сучасної вітчизняної наукової літератури, присвяченої проблемам юридичної діяльності, дає можливість зробити висновок про те, що інтерес науковців у цьому напрямі не згасає, а навпаки, спостерігається тенденція активізації досліджень щодо окремих сторін юридичної діяльності, зокрема про це свідчать праці М.М.Гуренко-Вайцман, С.Д.Гусарєва, Ю.М.Грошевого, О.Г.Данильяна, А. А.Козловського, М.І.Козюбри, М.В.Костицького, О. М.Литвинова, С. І.Максимова, Ю.М.Оборотова, Л.П.Петрової, С.П.Подкопаєва, С.С.Сливки, О.Д.Тихомирова, Р. Циппеліуса.

Окремі сторони практичної діяльності юристів вивчалися представниками галузевих юридичних наук, які спрямовували свої зусилля на пізнанні особливостей професійної діяльності юристів у сфері виконавчої влади, місцевого самоврядування, прокурорського нагляду, судочинства, надання нотаріальних або адвокатських послуг тощо. У цьому контексті актуальними є праці В.Б.Авер’янова, О.Ф.Андрійко, В.П.Бахіна, Т.В.Варфоломієвої, М.М.Вопленка, В.С.Кузмічова, В.Ф.Опришка, Д.М.Притики, О.Д.Святоцького, В.Ф.Сіренька, О.Ф.Фрицького, С.Я.Фурси, В.М.Шаповала та інших авторів, завдяки яким розширено межі джерельної бази у формуванні комплексної характеристики професійної діяльності юристів.

Досягненню поставлених цілей дисертаційного дослідження сприяло використання праць таких авторів як. О.О.Бандури, І.В.Бичка, А.К.Бичко, В.М.Вовк, О.І.Гвоздика, М.С.Кагана, О.Ф.Лосєва, М.К.Мамардашвілі, О.Є.Манохи, В.А.Скуратівського, Б.Ф.Чміля.

При цьому найбільший інтерес виявляється щодо нормативного блока та суто юридичного аспекту юридичної діяльності, що цілком зрозуміло. Менше до­сліджень проводиться у напрямі філософсько-правового осмислення феномену юридичної діяльності і проблем взаємозв’язку та взаємообумовленості юридичної діяльності і соціокультурного контексту.

Слід відзначити, що монографічні праці чи дисертаційні дослідження, які б комплексно висвітлювали проблеми юриста в межах сучасної європейської культури, на даний час відсутні, що підкреслює актуальність обраної автором теми.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи відповідає ст. 7 Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 року (із змінами, внесеними згідно із Законом від 9 лютого 2006 року), виконана згідно плану досліджень Міністерства внутрішніх справ України (пп. 1.1 та 2.1 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року № 755) та плану науково-дослідницької роботи КНУВС у межах загальнокафедральної наукової теми кафедри філософії права та юридичної логіки “Філософські проблеми юриспруденції”.

Метою даного дослідження є ідентифікація образу юриста в сучасній європейській культурі та означення шляхів формування цього образу.

Для досягнення цієї мети було поставлено такі завдання:

Методи дослідження. У роботі використані загальнофілософські, філософсько-правові та загальнонаукові методи. У процесі роботи дисертант використовував системний метод для з’ясування місця і ролі юридичної діяльності в системі соціального простору та для комплексного дослідження образу юриста як складного і багатогранного явища. Науковий пошук був би неможливий без використання діалектичного методу для доведення, що юридична професійна діяльність та образ юриста є соціальними явищами, які перебувають у постійному розвитку, а також обумовлені всім спектром соціокультурної реальності. Дисертант також застосовував: порівняльно-правовий метод (для виявлення особливостей функціонування моделей юриста в різних європейських країнах) та герменевтичний метод (для пояснення та розкриття основних нормативних документів, які стосуються юридичної професії).

Було проведено соціологічне опитування стосовно образу юриста в цільовій аудиторії. Серед опитаних було 30 % з вищою освітою 23 % – з незакінченою вищою 40 % – з середньою. Основні результати опитування: 95 % опитаних вважають професію юриста престижною, 77 % визнають, що основним джерелом формування думки про компетентність і професіоналізм юриста є особисте спілкування, тоді як на інформацію, одержану від знайомих і родичів покладається лише 8 %, 15 % визнає, що вирішальну роль в цьому відіграють засоби масової інформації. Цікавими є результати стосовно основного призначення юристів в суспільстві: 21 % переконані в тому, що юрист повинен захищати інтереси держави, а 77 % опитаних закріплюють за юристом функцію захисту прав та інтересів людини, що свідчить про зміну світоглядних орієнтацій українського суспільства з уявлень про юриста як карально-стримуючого начала на гуманістичне.

Наукова новизна дослідження. Проведене дослідження дало змогу сформувати висновки про, зокрема,

вперше:

набули подальшого розвитку:

Практичне значення одержаних результатів виявляється у таких аспектах:

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення та практичні результати дослідження обговорено на конференціях: „Європейські інтеграційні процеси та трансформація права на постсоціалістичному та пострадянському просторі: Міжнародний науково-практичний семінар” (Київ, 2005); “Україна в системі сучасних цивілізацій: трансформації держави і громадянського суспільства” (Одеса, 2006), Філософські, методологічні та психологічні проблеми права (Київ, 2008).

Положення дисертаційного дослідження також обговорювалися на засіданнях кафедри філософії права та юридичної логіки Київського національного університету внутрішніх справ, на міжкафедральному семінарі кафедр філософії права та юридичної логіки, теорії держави і права.

Публікації: Основні положення і висновки дисертації знайшли своє відображення в 4 публікаціях, у тому числі 3 наукових статтях у фахових юридичних виданнях та двох тезах доповідей, виданими за матеріалами науково-практичних конференцій.


Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html


Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації