Зміст вступ 2 висновки 10 Список використанИх джерел 14

Скачати
Документи
1   2   3   4

ВИСНОВКИ





  1. Образ юриста є ідеалізованим типом, конкретизацією та відтворенням культури в кожному юристові, він постає як соціокультурний зразок і система цінностей, які служать орієнтиром у процесі формування конкретного юриста. Образ юриста як феномен стає можливим лише в контексті розвинутого правового порядку як вияву культури та ускладнення трудової діяльності, яка приводить до появи професій. Юридична професія є конкретним культурно-історичним досвідом, оволодіння яким потребує підготовки, і разом з тим юридична професія виражається через особистісну форму (вона є конкретним способом застосування людиною своїх специфічних сил і можливості, реалізації всіх своїх здібностей).

  2. Образ юриста є похідним від образу людини в конкретній соціокультурній ситуації і є конкретизацією образу людини в межах даного соціокультурного контексту, в нашому випадку – в межах сучасної європейської культури. Дієвою є методологічна тріада: юрист–суспільство–культура, кожний елемент з якої не може існувати ізольовано. Не може існувати юрист як представник професійно-стратифікаційного начала без культури і суспільства, які взаємодіють між собою. За відсутності культури і суспільства, мови не може бути про феномен юриста: кожний юрист є “людиною культури” – своєї специфічної культури, змінної в часі і просторі. Особливості образу юриста залежать від типу суспільства, оскільки кожне суспільство формує на кожному етапі свого розвитку власну ідеологію – систему панівних цінностей та ідеалів. Суспільна ідеологія обумовлює характеристику членів суспільства та представників професійних груп крізь призму соціокультурної взаємодії, в матриці якої вони знаходяться. У роботі вказується на те, що суспільства традиційної культури характеризуються природним поділом і спеціалізацією праці, персоналізацією міжособистого спілкування, пануванням “неписаних” законів моралі й релігії, великим значенням стосунків споріднення і примітивною системою управління товариством. Сучасна культура (європейська зокрема) вирізняється, насамперед, ролевим характером взаємодії, глибоким поділом праці, формальною системою соціального управління і наявністю великої кількості соціальних інститутів.

  3. „Образ юриста” потребує діалектичної інтерпретації. Ставши теоретичним конструктом (ідеальним предметом), отриманим внаслідок абстрагування від змістовних характеристик уявлень про досконалого юриста, образ юриста закономірно стає фактором удосконалення форм та методів індивідуальної життєдіяльності конкретного юриста, а також стає загальнозначущим ціннісно-нормативним пріоритетом, постійно діючим чинником самовдосконалення юриста.

  4. Образ юриста практично реалізується через образи-моделі юриста, що трактуються як система викликів-вимог та викликів-очікувань суспільства, що висуваються до людей, які здійснюють/будуть здійснювати юридичні функції. У роботі визначені ті моделі юриста, які мають особливе значення для сучасної європейської культури: ідеологічну, морально-етичну, освітню та державно-політичну, які є похідними від соціокультурної ситуації.

  5. Ідеологічна модель сучасного європейського юриста передбачає відображення основних ціннісно-смислових орієнтирів сучасної європейської культури – персоноцентричності, індивідуалізму, публічності тощо.

  6. Морально-етична модель передбачає і вимагає забезпечення реалізації вимог загальноморальних принципів в умовах реалізації професійної юридичної діяльності. У європейській культурі юрист постає особистістю з високою моральною культурою (рівень розвитку якої є результатом сімейного і суспільного виховання, а також постійної роботи над собою – морального самовиховання). Висока моральна культура юриста – це показник морального розвитку і моральної зрілості особистості юриста, яка виявляється на трьох рівнях: здатність особистості до співчуття, переживання і милосердя, що є культурою моральних почуттів; культура етичного мислення є раціональною складовою моральної свідомості, яка виражається у знанні моральних вимог і цінностей, вимог суспільства, у змозі обґрунтовувати моральний вибір; культура поведінки як спосіб реалізації постановки та прийняття моральних цілей і здійснення вчинків відповідно до етично-етикетної системи соціуму. Сучасна професійна етика юриста – це інституалізація етики як теоретичної рефлексії духовних основ людства. Наявні організаційні чинники, які розробляються професійною етикою юриста (правова база, процедурні регламентації, громадський контроль тощо) сприяють перенаправленню етики в якості теоретичної науки на грунт адаптованих фахових поведінкових комплексів.

  7. Освітянська юридична модель сучасності відображає стан сучасної юридичної освіти, яка визначається протистоянням між класичною освітою та освітою професійною (модернізованою), що в цілому відображає реальну потребу суспільства в тій та іншій, як на рівні особи-юриста, так і на рівні суспільства. Виправданою є вимога „ціннісної освіти юриста” як наслідку надмірної технізації та вузької професіоналізації освіти, які відбулися в останні десятиліття ХХ століття та врахування нагальних потреб сучасності: європеїзації і глобалізації.

  8. Професіоналізм юриста є мега-моделлю юриста, що розуміється як сукупна система спеціальних знань, умінь, навичок, цінностей і ставлення до юридичної діяльності, які формуються в процесі професійної соціологізації, а також специфічний вид службової діяльності, спрямований на підтримання порядку в соціумі та захист прав людини.

  9. Сучасність дає нам нову модель юриста техногенного порядку – імідж. Імідж юриста є похідною від сучасних світоглядних настанов європейської культури – гласності й публічності, а також від такої антропологічної ознаки сучасної європейської культури як людина публічна. Феномен іміджу юриста тісно пов'язаний та взаємообумовлений зі стереотипами: вони є різними ракурсами інтерпретації дійсності у свідомості людини. Імідж є динамічним, спонукаючим до уваги явищем, тоді як стереотип представляє собою стійке уявлення, є спрощеною і схематизованою інтерпретацією дійсності.

  10. Значною мірою на формування сучасного образу юриста впливають засоби масової інформації. Не забезпечуючи цілісності сприйняття особистості юриста громадськістю, засоби масової інформації значною мірою визначають характерні риси образу юриста у масовій свідомості. Конструюючи моделі впливу на людські потреби, інтереси і цінності, засоби масової інформації є своєрідним “полем зіткнення” зовнішніх вимог-очікувань суспільства та внутрішньо-професійних уявлень, які формують образ юриста в сучасному соціокультурному просторі.

  11. Для заказа доставки работы воспользуйтесь поиском на сайте http://www.mydisser.com/search.html



Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації