Використання лінгвістичних характеристик реферату у навчанні академічного письма студентів-заочників мовних спеціальностей

Скачати
Документи
ВИКОРИСТАННЯ ЛІНГВІСТИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК РЕФЕРАТУ

У НАВЧАННІ АКАДЕМІЧНОГО ПИСЬМА СТУДЕНТІВ-ЗАОЧНИКІВ МОВНИХ СПЕЦІАЛЬНОСТЕЙ

Володіння іноземною мовою (ІМ) стає у сучасному суспільстві необхідним чинником у суспільному, особистому і професійному житті людини. Тому соціальне замовлення виражається не просто у практичному володінні ІМ, а й у вмінні використовувати цю мову в реальній міжкультурній комунікації, тобто у формуванні іншомовної комунікативної компетенції у сукупності її компонентів: мовної, мовленнєвої, соціокультурної, професійної та навчальної.

Відповідно до Типової програми з німецької мови студенти-заочники 3 курсу мовних спеціальностей повинні вміти письмово висвітлювати актуальні питання з фахових дисциплін1. Студенти мають навчитись укладати вторинні наукові тексти, одним із яких є реферат. Оскільки середній ступінь навчання вищого навчального закладу передбачає оволодіння теоретичними основами з філологічних дисциплін, то студентам необхідно вміти реферувати наукову літературу з цього напрямку. Процес навчання написання реферату пов’язаний безпосередньо з читанням фахової літератури та використанням її у самостійному формуванні іншомовних писемномовленнєвих навичок і вмінь. Завдяки рецептивній та продуктивній мовленнєвій діяльності студенти-заочники будуть аналізувати семантико-стилістичну структуру тексту німецькою мовою, враховуючи лінгвосоціокультурні особливості наукового тексту, доповнювати та розширювати діапазон володіння іноземною мовою (ІМ) у професійно спрямованій навчально-пізнавальній діяльності.

Мета цієї статті розглянути використання лінгвістичних характеристик реферату як вторинного наукового тексту у процесі навчання академічного письма студентів-заочників.

На основі загальновідомих положень щодо мовних та мовленнєвих характеристик наукового тексту ми можемо виокремити лінгвічтичні ознаки реферату німецькою мовою як жанру академічного письма.

Загальна характеристика тексту з одного боку полягає у структурованій організованості: рівень речення, понадфразова єдність (абзац), текст; з іншого боку – його тема-рематична структура2. А.А.Вейзе3 зазначає, що абзац у науковій літературі відображає понадфразову єдність. Тому є підстави говорити, що навчання написання реферату буде вимагати вміння формулювати саме абзац.

Наведемо деякі визначення реферату як комунікативної одиниці, які зустрічаються у науковій літературі, з метою їх урахування у процесі розробки методики навчання написання реферату.

Відповідно до визначення, яке дається у лінгвістичному словнику, реферат як жанр писемного мовлення – це вид письмового повідомлення, вторинний документ, отриманий у результаті переробки текстів-першоджерел. Це текст, який передає основну інформацію оригіналу у згорнутому вигляді4.

В.А.Бухбіндер характеризує реферат, як стисле викладення основної інформації первинного документа, яке зберігає семантичну цілісність першоджерела. Реферат, як констатує далі автор, повинен замінити першоджерело з метою економії часу для читання5. М.П.Брандес пояснює, що реферат відповідає на питання: “Яка інформація міститься у першоджерелі?” Далі вона дає визначення реферату, яке також характеризує його як вторинний текст, “отличающийся постоянством структуры и предназначенный для выполнения разнообразных информационных функций при использовании его читателями разных категорий“6.

Отже, з наведених вище визначень, ми бачимо, що реферат – це вторинний науковий текст, мета якого проінформувати читача про дослідження науковців у певній галузі науки. Такий текст має свої мовні, мовленнєві та позамовні характеристики щодо подачі та оформлення інформації у контексті комунікативної діяльності продуцента та реципієнта.

Аналіз лінгвістичної літератури дозволяє констатувати, що лексична система наукової мови характеризується наявністю у ній високочастотних лексичних одиниць, які характеризуються інформативністю.

У рефераті вживається така сама лексика, як і в первинному науковому тексті. Завдяки вживанню абстрактної лексики, використанню великої кількості термінів та стабільності структури написання, наявності фактичних даних текст реферату дозволяє фактографічно передавати зміст первинного документу7. Лексичний склад допомагає подати зазначену в оригіналі інформацію об’єктивно, однозначно та стисло. Велика кількість речень, сформульованих у номінативному стилі, нейтральність, об’єктивність референта, відсутність емоційного забарвлення, аргументованість фактів виокремлюють стилістичні засоби зв’язку реферату. Аналіз наукових текстів показує характерний для них регресивний зв’язок, тобто наступне речення пояснює або уточнює попереднє. Такий зв’язок у тексті носить семантичний характер8.

Т.І.Ковальчук виокремлює такі лінгвістичні характеристики реферату:

Важливу роль в укладанні реферату відіграє жанрова якість, яка визначається сукупністю цілісного утворення семантико-структурного характеру, носієм якого є відповідна композиційно-мовленнєва форма 9.

Викладення змісту першоджерела у рефераті простими поширеними реченнями сприяє швидкому та адекватному розумінню тексту. Неозначено-особові або безособові форми, а також пасивні конструкції речень дозволяють читачеві зосередити увагу саме на фактах і підсилити інформаційно-довідкову роль реферату. Але у випадку, коли референт не може обійтись без складного речення для обґрунтування гіпотези або причини, то речення повинно бути негроміздким і легко зрозумілим. Для розробки методики навчання написання реферату важливо звернути увагу на те, що, як зазначає В.А.Бухбіндер, матеріал реферату викладається некритично, тобто із позицій автора вихідного тексту і тому не містить елементів інтерпретації та оцінки10.

Щодо зовнішньої структури реферату, то вона включає титульну сторінку, на якій формулюється у номінативному стилі тема. Наступним є план, який також формулююється за допомогою номінативних речень. Крім цього, у рефераті є бібліографічна частина, де, згідно із зазначеними вимогами, дається перелік використаної літератури.

Спираючись на дослідження фахівців11, а також із урахуванням власного лінгвістичного аналізу рефератів німецькою мовою, ми можемо констатувати, що реферат має шість частин композиційної організації, що дозволяє гармонійно розподілити інформаційне навантаження.

Так, інформація реферату починається на титульній сторінці, на якій зазначається тема, на основі чого можна зробити попередні висновки щодо предмету повідомлення. Наступним інформаційним джерелом є план реферату, з якого реципієнт може довідатися про ключові моменти інформації, що буде викладено у тексті реферату.

Щодо логічної послідовності викладення інформації реферованого першоджерела, то реферат, як і більшість жанрів, має вступну частину, експозицію, основну та заключну частини. Важливим у написанні тексту реферату, зокрема у зазначених частинах, є те, що вони гармонійно поєднуються між собою завдяки темі, у якій пропонується ряд окремих питань.

Завершує реферат список літератури, яка була використана у процесі укладання тексту реферату. Таким чином, виклад інформації у рефераті носить дедуктивно-індуктивний характер. Спочатку формулююється думка, тема, яка, як правило, закладається у заголовок, далі наводяться факти, приклади, які її розкривають. Підсумовується викладена інформація висновками.

Щодо побудови абзацу, а потім тексту, то продуцент повинен володіти певними мовними та мовленнєвими засобами, характерними для реферату. Цілісність композиційної структури забезпечується внутрішньою логічною структурою тексту. Логічний рух думки допомагає сформулювати ряд речень у послідовності, яка визначається правилами формальної логіки. Цілісності тексту забезпечує також тема-рематичний зв’язок, який виявляється у паралельному, ланцюговому або змішаному з’єднанні речень12. Специфіка зв’язності речень у рефераті будується на використанні лексичних, граматичних та стилістичних засобів. Наприклад, лексичні засоби передбачають вживання повтору термінів із значенням, які їх розширюють; повтору термінів за допомогою синонімічного повтору. У дотриманні цілісності вторинного наукового тексту велику роль відіграють такі лінгвістичні елементи, як клішовані звороти, які показують хід думки продуцента, а також характеризують реферат як вторинний науковий текст.

На основі аналізу більше ста публікацій та рефератів німецькою мовою ми відібрали ряд виразів, які можуть бути застосовані у написанні реферату. Так, у вступі реферату, як правило, вживаються такі клішовані звороти, як:

In unserem Beitrag/Referat haben wir vor, ……….

Im Mittelpunkt/Zentrum der Arbeit ist es ……….

Die Zielsetzung dieser Arbeit ist es,…………..

Verfolgen wir den Fragestellungen ………….

In unserem Beitrag möchten wir ……….. betrachten.

Die analysierten literarischen Quellen zeigen, dass ……..

Die Analyse der Quellen von ……….. zeigt, dass …………

Diese Beobachtungen können im Raferat analysiert werden.

Вступ реферату, повинен зацікавити читача, повідомити йому про головні питання, які будуть висвітлені в основній частині тексту. Крім того, із перших рядків реферату реципієнт довідується про першоджерела, авторів яких доцільно зазначити у вступній частині. Принципово важливо узгодження виокремлених питань/проблем із планом реферату.

Основна частина реферату є найбагатшою на засоби, що забезпечують цілісність тексту, оскільки тут читач може спостерігати за перебігом інформації відповідно до першоджерел у контексті зазначеної теми. Опис фактів, повідомлення щодо дослідженої проблеми у певній галузі науки, об’єктивне пред’явлення інформації автора першоджерела потребують відповідних клішованих зворотів, вставних слів та речень. Продемонструємо деякі з них на прикладах.

Weiter zeigen die literarischen Quellen, dass ……….

Die Verfasser führen viele Beispiele an, …………..

Es sei betont, dass ……..

Man muss die Aufmerksamkeit auf …………….. lenken.

Zu beobachten ist auch, dass …….

Der Autor geht davon aus, dass ………

Daraus geht hervor, dass ………….

Man muss auf… eingehen, …………

Man kann dazu ergänzen, dass….

Diese zeichnet sich aus durch: …………..

Nun stellt man fest, ………….

Es folgen Beispiele für die Arten/ dafür. ………

Der Grund liegt darin, dass ………….

Als Fazit ihrer Bestandsaufnahme heben die Autoren hervor, dass …

Як правило, в основній частині реферату продуцент порівнює дослідження, думки авторів вихідних публікацій. Тому у даній частині доцільно вживати такі вирази, які підкреслюють діяльність того, хто пише, щодо порівняння думок авторів першоджерел. Наприклад:

Viel konkreter bestimmt diese Erscheinung ____ . Er sagt, dass ……..

Sehr viel gemäßiger formuliert ______, wenn er sagt, dass ……..

Der Autor führt Beispiele an.

Der Autor machte deutlich, dass………

Заключна частина реферату, як і вступ, також важлива своєю інформативністю. Той, хто пише, повинен у цій частині показати читачеві, що було описано, які питання були висвітлені у рефераті. Щодо логіки завершеності тексту реферату, то тут доцільно теж використовувати відповідні вирази. Завершуючи реферат, продуцент формулює речення за допомогою таких клішованих зворотів:

Zusammenfassend lässt sich sagen/feststellen, dass ……..

Im Rahmen dieses Beitrages/ Referates haben wir gezeigt, …………

Im Rahmen dieser Arbeit wurde………… angedeutet.

Aufgrund der Analyse der Quellen von … kommen wir zu folgenden Schlüssen: …..

Als Ergebnis der Beschreibung/Beobachtung kann gezeigt werden, dass ……….

Mithilfe der Untersuchung kann man feststellen: ………..

Слід відмітити, що модальні ознаки у рефераті використовуються мінімально, оскільки вторинний текст – це відбиток первинної інформації, де превалюють факти та аргументи. Але під час реферування першоджерел та порівняння думок авторів продуценту необхдіно показати важливість дослідження, виловити зацікавленість щодо досліджуваного або викоремити відоме у сфері дослідження. Тому у процесі написання реферату той, хто пише, може використовувати такі вставні (модальні) слова: zweifellos, offenbar, bekanntlich, sicherlich, gewöhnlich, keineswegs, vermutlich, leider та інші.

Абзаци у рефераті характеризуються номінативністю. З метою привернення уваги читача до певного моменту висловлення часто використовуються вище зазначені нами мовленнєві засоби Крім того, для реалізації зв’язності слів та речень у тексті вживаються засоби міжфразового та міжабзацного зв’язку, які представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Засоби міжфразового зв’язку для написання тексту реферату

Перерахунок фактів

Und, zunächst, erstens, zweitens…, sowohl – als auch, ebenso, ähnlich, zuletzt, schließlich, endlich usw.

Наведення прикладів

Dazu ein Beispiel, ein weiteres Bespiel, und zwar usw.

Наведення порівняння

Das kann man mit …vergleichen, auf der einen Seite – auf der anderen Seite, aber, sowie, wie usw.

Виокремлення контрасту

Im Gegesatz dazu, einerseits – andererseits, im Vergleich dazu, aber, auf der einen Seite – auf der anderen Seite usw.

Визначення часових рамок

Damals – heute, früher – heute, nachdem, bevor usw.

Посилання на перебіг фактів

Zuerst, anfangs, erstens, zunächst, zu Beginn, dann, anschließend, schließlich, zuletzt, zum Schluss usw.

Підведення підсумку

Daraus folgt, wie das Beispiel zeigt, also, іm Allgemeinen, in solchen Fällen usw.


Як було установлено у процесі аналізу рефератів німецькою мовою13, остання композиційна частина реферату – список використаної літератури – оформлюється відповідно до норм написання наукового тексту, встановлених державним стандартом та навчальним закладом.

Слід зазначити, що у навчанні академічного письма є необхідним урахування лінгвосоціокультурних особливостей написання тексту. У процесі аналізу фахових публікацій та вторинних наукових текстів німецькою мовою ми виокремили лінгвосоціокультурні особливості реферату, до яких відносяться: укладання складного плану (Dezimalgliederung), вживання Konjunktiv I та Konjunktiv II; вживання скорочень (z.B., vgl, s.o.); використання та оформлення цитат; оформлення посилань на першоджерела (vgl. Herberg 2002); оформлення використаної літератури. Наприклад, оформлення публікації: Baumann, Katharina (2002): Entwicklungen beim Gebrauch von Anglizismen in Werbetexten aus Ost- und Westdeutschland. In: DaF 39.Jahgang, Heft 3, S.138-143; оформлення титульної сторінки. На титульній сторінці зліва угорі зазначається дисципліна, з якої готується реферат, прізвище та ім’я викладача, семестр. Посередині вказується тема та виконавець роботи. Зліва унизу виконавець вказує свою адресу, телефон, електронну адресу та номер залікової книжки. Список використаної літератури поділяється на першоджерела, наукову критичну літературу та інтернет-джерела.

Крім того, реферат часто доповнюється таблицями, графіками та іншими позамовними засобами, які можуть узагальнювати й уточнювати інформацію, подану у рефераті. Таке доповнення потребує відповідного оформлення, що додає науковому тексту наочності та зрозумілості відповідно до логічного викладення думки.

Оскільки навчання написання реферату студентів-заочників буде відбуватися за допомогою комп’ютера, вважаємо за потрібне виокремити позамовні ознаки, пов’язані із оформленням тексту у текстовому редакторі. Сюди належать шрифт тексту, цитат та посилань (Fußnoten), дотримання полів, інтервалу між рядками та нумерація сторінок. Так, текст реферату та список використаної літератури друкуються шрифтом Times New Roman, кеглем 12 пт з інтервалом між рядками 1,5. Цитати, посилання унизу сторінки (Fußnoten) друкуються також таким шрифтом, але кеглем 10 пт. На верхньому, нижньому, лівому та правому полях відступи по 3 см. Нумерація сторінок знаходиться у правому верхньому кутку.

Окреслюючи загальну структуру реферату, ми можемо зазначити його основі складові, а саме: 1) титульну сторінку, на якій зазначається заголовок; 2) план; 3) вступ; 4) основну частину; 5) висновки; 6) список використаної літератури. Узагальнимо лінгвістичні ознаки реферату відповідно до його композиційно-структурної організації за допомогою таблиці 2. Нагадаємо, що інформація реферату починається із заголовку, зазначеної на титульній сторінці.

Таблиця 2

Лінгвістичні ознаки реферату відповідно до його композиційно-структурної організації

Частини реферату

Лінгвістичні складові тексту

Засоби, що забезпечують цілісність тексту

План

1. Укладання складного плану (Dezimalgliederung)

2. Формулювання номінативних речень




Вступ

1. Проблема у загальному вигляді

2. Виокремлення основних питань, які будуть висвітлені у рефераті

3. Перехід до головної інформації

Клішовані звороти, вставні слова та речення, сполучники, прислівники





Основна частина

1. Висвітлення питань у вигляді головної та другорядної інформації

    1. Використання непрямої мови

    2. Використання цитат

    3. Використання посилань на першоджерела

    4. Формулювання власних речень, стислих за змістом

      1. Дотримання номінативного стилю у зачинах абзаців

    5. Використання man-, es-, wir- Sätze, пасивних конструкцій

    6. Перефразування, компресія першоджерела

    7. Порівняння думок авторів первинних документів

    8. Формулювання висновків щодо викладення інформації у зазначеному пункті реферату

    9. Логічна послідовність викладення інформації






Клішовані звороти, вставні слова та речення, сполучники, прислівники


Заключна частина

1.Підведення підсумку щодо загальної проблеми у рефераті

2. Висновки відповідно до висвітлених у рефераті питань

3. Перспективне бачення проблеми

Клішовані звороти, вставні слова та речення, сполучники, прислівники

Список використа-ної літератури

1. Першоджерела (Primärliteratur)

2. Наукова критична література (Sekundärliteratur)

2. Інтернет-джерела

4. Оформлення відповідно до норм німецького реферату

Норми оформлення вторинного наукового тексту


Дослідження у галузі соціокультурного підходу до навчання іншомовного спілкування показують14, що саме засобами іноземної мови, зокрема автентичними текстами, можна сприяти формуванню у студентів соціокультурної компетенції, яка передбачає ознайомлення тих, хто навчається, із іншою культурою висловлення думки у письмовій формі. Тому у процесі формування писемномовленнєвих навичок і вмінь студенти-заочники мають можливість сприймати та розуміти лінгвістичні засоби, які вирізняють культуру країни, мову якої вони вивчають.

Таким чином, ми розглянули лінгвістичні та позамовні, жанрові та лінгвосоціокультурні характеристики реферату, які повинні бути враховані під час розробки методики для навчання написання академічного письма, зокрема реферату, студентами-заочниками.

Розгляд вищезазначених характеристик реферату дав нам змогу з’ясувати специфіку розробки методики навчання написання реферату, яка передбачає:






Як свідчить реальна практика навчання і вивчення ІМ, укладання реферату викликає певні труднощі у студентів-заочників, а тому їхня самостійна навчальна діяльність у міжсесійний період потребує певного навчально-методичного матеріалу і методів навчання, які можуть допомогти врахувати вищезазначені ознаки й характеристики реферату як вторинного наукового тексту.


Свиридюк В.П. (м.Київ)

Іноземні мови № 3. -2006.- С.31-34

1Curriсulum für den sprachpraktischen Deutschunterricht an pädagogischen Fakultäten der Universtäten und Pädagogischen Hochschulen. – K.: Ленвіт, 2004. – С. 125.


2 Гальперин И.Р.Текст как обьект лингвистичего исследования. – М.: Наука. – 1981. – 138 с.; Москальская О.И. Грамматика текста (пособие по грамматике нем.языка для ин-тов и фак.ин.яз.): Учеб.пособие. – М.:Высш.школа, 1981. – 183 с.


3 Вейзе А.А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранного текста: Учеб.пособие. - М.:Высш.шк., 1985. – С.30.



4 Словарь методических терминов / Э.Г.Азимов, А.Н.Щукин. – СРб: Залатоуст, 1999. – С.247.

5Проблемы текстуальной лингвистки/ Под редакцией В.А.Бухбиндера. – К.: Вища школа, 1983. – С.258.

6 Брандес М.П.Стилистика немецкого языка (для институтов и факультетов иностранных языков): Учеб.- 2-е изд.,испр. и доп.- М.:Высш. шк., 1990. – С.133-134.

6


7 Цит.праця, С.222.

8Ковальчук Т.И. Лингвистические характеристики реферативного жанра и обучающий потенциал реферирования: Автореф. Дис. … на соиск.учен.степ. канд.филол.наук: 10.02.04. – К.: 1980. – 23 с.


9 Проблемы текстуальной лингвистки/ Под редакцией В.А.Бухбиндера. – К.: Вища школа, 1983. – С.99.


10 Цит.праця, С.158.

11 Сенкевич М.П. Стилистика научной речи и литературное редактиврование научных произведений: Учеб.пособие для вузов по спец.”Журналистика”. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш.шк., 1984. – 319 с.; Вейзе А.А. Чтение, реферирование и аннотирование иностранного текста: Учеб.пособие. – М.:Высш.шк., 1985. – 127 с.



1212 Вейзе А.А. Цит.праця, С.41-43.



13 Lehrstuhl für Neuere Deutsche Literaturwissenschaft / Vergleichende Literaturwissenschaft. 2005.

http://www.philhist.uni-augsburg.de/lehrstuehle/germanistik/komparatistik/studium/hausarbeiten/deckblatt/

Reinhard Dedecek Die Facharbeit. – 2005. – http://www.magic-point.net/fingerzeig/facharbeit-t/facharbeit/facharbeit_arbeitstechniken/facharbeit_arbeitstechniken.html



14 Сафонова В.В. Социокультурный подход к обучению иностранным языкам. – М.: Высш.шк., Амскорт Интернэшнл, 1991. – 311 с.



Портфель учня
© ruh.znaimo.com.ua
При копіюванні вкажіть посилання.
звернутися до адміністрації